Рішення

від 24.02.2017 по справі 904/11429/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20.02.2017 Справа № 904/11429/16 За позовом Публічного акціонерного товариства "ДНІПРОМЕТИЗ", м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФЕРО-ЦЕНТР", м. Дніпро

про стягнення заборгованості за договором оренди майна у розмірі 193 359, 06 грн.

та

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФЕРО-ЦЕНТР",

м. Дніпро

до Публічного акціонерного товариства "ДНІПРОМЕТИЗ", м. Дніпро

про зобов'язання вчинити певні дії

Суддя Суховаров А.В.

Представники:

від позивача (за первісним позовом) - ОСОБА_1, довіреність № 26/329 від 21.01.2016р.;

від відповідача (за первісним позовом) - ОСОБА_2, довіреність від 04.01.2016 року;

- ОСОБА_3, довіреність від 15.02.2017 року.

Суть спору :

Публічне акціонерне товариство "ДНІПРОМЕТИЗ" (далі - позивача) звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФЕРО-ЦЕНТР" (далі - відповідач), в якому просить господарський суд стягнути на свою користь заборгованість за договором оренди (найму) майна № 989/13 від 01.12.2013 року у розмірі 193 359, 06 грн., з яких: 64 453, 02 грн. - заборгованість з орендних платежів, 128 906, 04 грн. - неустойка.

Клопотанням від 20.02.2017 року відповідач просить суд зменшити розмір неустойки вдвічі з огляду на приписи статті 233 ГК України.

13.01.2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ФЕРО-ЦЕНТР" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із зустрічною позовною заявою, в якій просить зобов'язати Публічне акціонерне товариство "ДНІПРОМЕТИЗ" прийняти у Товариства з обмежено відповідальністю ФЕРО-ЦЕНТР об'єкт оренди, переданий у тимчасове, платне та зворотнє користування за Договором оренди (найму) майна №989/13 від 01.12.2013 року, а саме:

- майданчик відкритого типу з мостовим краном в/п 10 т. загальною площею 560,00 кв.м. (склад металу);

- нежитлові приміщення загальною площею 80,00 кв.м. (біля склад металу), надавши можливість вивільнити об'єкт оренди від майна ТОВ ФЕРО-ЦЕНТР .

В обґрунтування зустрічних позовних вимог ТОВ ФЕРО-ЦЕНТР вказує, що ПАТ ДНІПРОМЕТИЗ перешкоджає ТОВ ФЕРО-ЦЕНТР у звільненні орендованої ділянки для її повернення за договором оренди, а також, у фактичному привласненні майна ТОВ ФЕРО-ЦЕНТР .

Ухвалою суду від 16.01.2017р. вказану зустрічну позовну заяву прийнято до сумісного розгляду з первісним позовом.

24.01.2017 року від ПАТ "ДНІПРОМЕТИЗ" надійшли заперечення на позов, за змістом яких ПАТ "ДНІПРОМЕТИЗ" готовий прийняти за актом приймання-здачі об'єкт оренди за договором оренди (найму) майна № 989/13 від 01.12.2013 після його звільнення орендарем та наполягає на такому її звільненні й поверненні. При цьому, ПАТ "ДНІПРОМЕТИЗ" заперечує щодо стягнення з ПАТ "ДНІПРОМЕТИЗ" судових витрат за зустрічним позовом, оскільки з причини порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "ФЕРО-ЦЕНТР" умов договору й вимог законодавства, вирішення спору між сторонами відбулось в судовому порядку.

Ухвалою суду від 25.01.2017 року строк вирішення спору продовжено на 15 днів згідно положень статті 69 Господарського процесуального кодексу України.

В порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

встановив:

За первісним позовом

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 17.05.2016 року по справі №904/3163/16 за позовом публічного акціонерного товариства "ДНІПРОМЕТИЗ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФЕРО-ЦЕНТР" про стягнення заборгованості за договором оренди (найму) майна №989/13 від 01.12.2013р. встановлено наступні обставини.

01.12.2013р. між Публічним акціонерним товариством "Дніпрометиз" (далі - орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Феро-центр" (далі - орендар) укладено договір оренди (найму) майна №989/13 (далі по тексту - договір), відповідно до пункту 1.1 умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове, платне та таке, що підлягає поверненню користування в якості об'єкту оренди наступне майно, яке розташоване за адресою: м. Дніпропетровськ, пр.Газети "Правда", 20 (на території орендодавця), є власністю орендодавця та подрібно описано в акті приймання-передачі:

- площадка відкритого типу оснащена мостовим краном г/п 10т загальною площею 1000,0кв.м. (склад металу),

- нежитлове приміщення загальною площею 79,2кв.м. (побутові приміщення на 1-му поверсі АБК СПЦ-1),

- нежитлове приміщення загальною площею 80,0кв.м. (біля складу металу), далі у сукупності "майно".

Загальна оціночна вартість майна з урахуванням індексації 105600,00грн. (пункт 1.2 Договору).

Майно повинно бути передано орендарю протягом 3 (трьох) календарних днів за актом приймання-передачі, які після підписання сторонами є невід'ємною частиною даного договору (пункт 1.3 Договору).

Майно передається в оренду на строк з дня підписання акту приймання-передачі до 31.12.2015р. або до дня дострокового розірвання даного договору у визначеному порядку (п. 2.1 Договору).

Розмір орендної плати встановлюється в протоколі погодження ціни, який після його підписання сторонами є його невід'ємною частиною (п.3.1 Договору)

Орендар зобов'язується виплачувати орендодавцю за користування майном орендну плату не пізніше 5 (п'ятого) числа наступного за розрахунковим календарного місяця. При цьому в платіжному дорученні повинні бути вказані номер та дата укладення даного договору, призначення платежу (орендна плата), розрахунковий місяць, за який здійснюється оплата, а також можуть вказуватися номер та дата виставлених орендодавцем в порядку, передбаченому пунктом 3.5 даного договору, відповідних рахунків (пункт 3.3 Договору).

По закінченню строку дії даного договору орендар зобов'язується і у випадках його дострокового розірвання у визначеному порядку протягом п'яти календарних днів повернути майно за актом приймання-передачі в тому ж стані, в якому воно було отримано в оренду, з урахуванням нормального зносу, очистити приміщення від побутового сміття та побутових відходів, здійснити поточний ремонт майна, при цьому всі пристосування та поліпшення, здійснені орендатором під час користування майном, якщо вони не могли бути відокремлені без нанесення шкоди останньому, залишаються в розпорядженні орендодавця (підпункт пункту 4.1 Договору).

Даний договір вступає в силу з моменту його підписання повноважними представниками сторін та діє до 31.12.2015р. або з дня його дострокового розірвання в установленому порядку (пункт 7.1 Договору).

На виконання умов укладеного між сторонами Договору позивач передав, а відповідач прийняв в оренду майно, що підтверджується актом приймання-передачі майна від 01.12.2013р.

Додатковими угодами від 31.12.2014р., від 13.03.2015р. внесено зміни до Договору в частині розміру орендної плати.

Так, протоколом від 13.03.2015 року сторонами погоджено орендну плату з 01.04.2015 року у розмірі 9 209, 79 грн.

Станом на 11.04.2016 року майно орендарем орендодавцю не повернуто.

Враховуючи неповернення відповідачем позивачу майна, позивачем нараховано заборгованість з орендних платежів до 31.12.2015р. у розмірі 41 978,32 грн. та заборгованість з орендних платежів за період з січня по березень 2016 року, які нараховані згідно з частиною 2 статті 795 Цивільного кодексу України у розмірі 27 629, 37грн.

Відповідно до статті 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

За змістом наведеної норми, неодмінною умовою її застосування є один і той самий склад сторін як у справі, що розглядається господарським судом, так і у справі (або справах) зі спору, що вирішувався раніше, і в якій встановлено певні факти, що мають значення для розглядуваної справи.

Преюдиційні факти є обов'язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв'язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили.

Так, рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 17.05.2016 року у справі №904/3163/16 встановлено факт укладення між сторонами Договору, передання позивачем відповідачу в оренду майна, а також факт порушення зобов'язань орендарем в частині оплати орендних платежів.

Вказаним рішенням суду позовні вимоги задоволено частково та стягнуто з відповідача на користь позивача суму 69 607,69 грн. основної заборгованості; 15 037,61грн. пені, 949,04 грн. 3% річних; 1 423,61грн. інфляційних втрат, 55 258,74грн. неустойки, 2 134,06 грн. судового збору.

На час розгляду справи №904/11429/16 рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.05.16р. по справі №904/3163/16 набрало законної сили, що відповідно до статті 35 Господарського процесуального кодексу України, є підставою для звільнення позивача від доказування обставин, встановлених під час розгляду справи №904/3163/16.

Станом на день звернення позивача з даним позовом до суду відповідач повернув об'єкт оренди частково:

- за актом приймання-передачі від 29.09.2016року повернуто прямокутну частину ділянки відкритого типу площею 440 кв.м (частина складу металу);

- за актом приймання-передачі від 01.11.2016 року повернуто нежитлове приміщення загальною площею 79,2 кв.м (побутове приміщення на 1-му поверсі адміністративно-побутового комплексу сталедротового цеху № 1).

Решта майна перебуває у користуванні відповідача, проте внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язань зі сплати орендних платежів за період з квітня 2016 року по листопад 2016 року, у останнього утворилась заборгованість перед позивачем на суму 64 453, 02 грн.

Якщо орендодавець після закінчення строку дії Договору та у випадках його дострокового розірвання у встановленому порядку у передбачені при цьому строки не повертає майно за актом приймання-передачі, він зобов'язаний сплатити орендодавцю подвійний розмір орендної плати за кожний календарний місяць від дати виникнення зобов'язання повернути майно до дня його фактичного повернення орендодавцю (п.5.5 Договору)

Позивач нарахував до сплати відповідачу неустойку за період з 01.04.16р. по 30.11.16р. у розмірі 128 906, 04 грн.

На час розгляду спору відповідач не надав господарському суду доказів добровільної сплати спірної суми заборгованості.

Суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до приписів ст.ст.525, 526, ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України цивільні та господарські зобов'язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання, а ст.629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 759 Цивільного кодексу України визначено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Статтею 761 Цивільного кодексу України визначено, що право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму.

Статтею 762 Цивільного кодексу України визначено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення.

Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму.

Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном.

Наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася.

Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Статтею 763 Цивільного кодексу України визначено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Статтею 782 Цивільного кодексу України визначено, що наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Статтею 795 Цивільного кодексу України визначено, що передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором.

Повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Стаття 785 Цивільного кодексу України визначає, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Перевіривши здійснені позивачем нарахування (а.с.4), суд визнає їх обґрунтованими, вірно розрахованими, а отже таким, що підлягають задоволенню.

З приводу клопотання відповідача про зменшення розміру неустойки, суд зазначає наступне.

Згідно п.1 ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За змістом приписів пункту 5.4 постанови Пленуму ВГСУ від 29.05.2013р. №12 Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна неустойка за прострочення виконання зобов'язань з повернення об'єкта оренди не може бути ототожнена з неустойкою (штрафом, пенею), передбаченою пунктом 1 частини другої статті 258 ЦК України, оскільки, на відміну від приписів статті 549 ЦК України, її обчислення не здійснюється у відсотках від суми невиконання або неналежного виконання зобов'язання (штраф), а також у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (пеня).

З огляду на викладене, у суду відсутні підстави для задоволення клопотання відповідача по зменшення розміру неустойки в порядку статті 233 ГК України.

Викладене є підставою для задоволення позовних вимог за первісним позовом.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України сплата судового збору покладається на відповідача.

За зустрічним позовом суд дійшов висновку про задоволення зустрічних позовних вимог з наступних підстав.

01.12.2013 року між відповідачем за зустрічним позовом - Публічним акціонерним товариством "Дніпрометиз" (далі - орендодавець) та позивачем за зустрічним позовом -Товариством з обмеженою відповідальністю "Феро-центр" (далі - орендар) укладено договір оренди (найму) майна №989/13 (далі по тексту - договір), відповідно до пункту 1.1 умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове, платне та таке, що підлягає поверненню користування в якості об'єкту оренди наступне майно, яке розташоване за адресою: м. Дніпропетровськ, пр.Газети "Правда", 20 (на території орендодавця), є власністю орендодавця та подрібно описано в акті приймання-передачі:

- площадка відкритого типу оснащена мостовим краном г/п 10т загальною площею 1000,0кв.м. (склад металу),

- нежитлове приміщення загальною площею 79,2кв.м. (побутові приміщення на 1-му поверсі АБК СПЦ-1),

- нежитлове приміщення загальною площею 80,0кв.м. (біля складу металу), далі у сукупності "майно".

Розмір орендної плати встановлюється в протоколі погодження ціни, який після його підписання сторонами є його невід'ємною частиною (п.3.1 Договору)

Протоколом від 13.03.2015 року сторонами погоджено орендну плату з 01.04.2015 року у розмірі 9 209, 79 грн.

На виконання умов укладеного між сторонами Договору позивач передав, а відповідач прийняв в оренду майно, що підтверджується актом приймання-передачі майна від 01.12.2013р.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 17.05.2016 року по справі №904/3163/16, яке залишено без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського від 07.09.2016 року, позовні вимоги ПАТ ДНІПРОМЕТИЗ про стягнення заборгованості за договором оренди за період з січня 2015 року по березень 2016 року задоволено частково та стягнуто з ТОВ ФЕРО-ЦЕНТР на користь ПАТ ДНІПРОМЕТИЗ 69 607,69 грн. основної заборгованості, 15 037,61 грн. пені, 949,04 грн. 3% річних, 1 423,61 грн. інфляційних втрат, 55 258,74 грн. неустойки, 2 134,06 грн. судового збору.

Постановою Вищого господарського суду України від 08.11.2016 року по справі №904/3163/16 постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.09.2016 року по справі №904/3163/16 скасовано в частині вирішення спору про визнання пені, нарахованої за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання із сплати ТОВ ФЕРО-ЦЕНТР орендних платежів.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.12.2016 року по справі №904/3163/16 рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.05.2016 року у справі №904/3163/16 змінено в частині вирішення спору про стягнення пені, нарахованої за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання зі сплати орендних платежів стягнуто пеню в розмірі 13 820,20 грн.

Постановою Кіровського ВДВС м. Дніпропетровська ГТУЮ у Дніпропетровській області від 21.10.2016 року відрито виконавче провадження №52713317 з примусового виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 16.09.206 року по справі №904/3163/16 про стягнення з ТОВ ФЕРО-ЦЕНТР на користь ПАТ ДНІПРОМЕТИЗ 144 410,75 грн.

Постановою Кіровського ВДВС м. Дніпропетровська ГТУЮ у Дніпропетровській області від 18.11.2016 року виконавче провадження №52713317 закінчено, у зв'язку з фактичним виконанням вимог виконавчого документа, з урахуванням виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій.

Разом з тим, вказаною постановою ВДВС м..Дніпропетровська ГТУЮ у Дніпропетровській області припинено чинність арешту майна боржника, накладеного, зокрема, постановою про опис та арешт майна (коштів) боржника від 27.10.2016 року, а також зобов'язано відповідального зберігача майна ОСОБА_4 передати рухоме майно згідно переліку зазначеному в постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника ВП№52713317 від 27.10.2016 року, уповноваженому представнику ТОВ ФЕРО-ЦЕНТР за актом приймання-передання, який вказаною постановою зобов'язано надати до Кіровського ВДВС м. Дніпропетровська ГТУЮ.

З матеріалів справи вбачається, що актами приймання-здачі майна від 29.09.2016 року та 01.11.2016 року ТОВ ФЕРО-ЦЕНТР повернуло ПАТ ДНІПРОМЕТИЗ частину орендованого майна, а саме:

- майданчик відкритого типу 440,00 кв.м.;

- нежитлові приміщення загальною площею 79,2 кв.м. (побутові приміщення на 1-му поверсі АПК СДЦ-1).

Решта майна станом на час розгляду справи перебуває у користуванні ТОВ ФЕРО-ЦЕНТР , проте позивач за зустрічним позовом вказує, що він неодноразово звертався до ПАТ ДНІПРОМЕТИЗ з вимогами щодо повернення обладнання та матеріальних цінностей, що належать ТОВ" ФЕРО-ЦЕНТР , та продовження договірних відносин.

До того ж, ТОВ ФЕРО-ЦЕНТР зазначає, що актами від 06.12.2016 року та 13.01.2017 року зафіксовано недопуск представників ТОВ ФЕРО-ЦЕНТР на територію ПАТ ДНІПРОМЕТИЗ для вивезення обладнання та металобрухту з орендованої площадки (об'єкту оренди).

Дії ПАТ ДНІПРОМЕТИЗ щодо не допуску представників ТОВ ФЕРО-ЦЕНТР до орендованої площадки (об'єкту оренди), не передачі описаного державним виконавцем майна ТОВ ФЕРО-ЦЕНТР , а також ухилення від підписання актів приймання-передачі майна за договором оренди майна №989/13 від 01.12.2013 року стали підставою для звернення ТОВ ФЕРО-ЦЕНТР із зустрічним позовом про зобов'язання ПАТ "ДНІПРОМЕТИЗ" прийняти у Товариства з обмежено відповідальністю ФЕРО-ЦЕНТР об'єкт оренди, переданий у тимчасове, платне та зворотнє користування за Договором оренди (найму) майна №989/13 від 01.12.2013 року, а саме:

- майданчик відкритого типу з мостовим краном в/п 10 т. загальною площею 560,00 кв.м. (склад металу);

- нежитлові приміщення загальною площею 80,00 кв.м. (біля склад металу), надавши можливість вивільнити об'єкт оренди від майна ТОВ ФЕРО-ЦЕНТР .

Згідно ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до приписів ст.ст. 525, 526, ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України цивільні та господарські зобов'язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання, а ст. 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 759 Цивільного кодексу України визначено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частиною 1 ст. 785 ЦК України визначено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Статтею 795 Цивільного кодексу України визначено, що передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором.

Повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Твердження позивача за зустрічним позовом щодо недопущення його представників на орендований об'єкт відхиляються судом з огляду на те, що складені на підтвердження вказаної обставини акти є односторонніми акти, а також не належать до спірного періоду відносин сторін за первинною позовною заявою.

Суд, враховуючи те, що відповідач за зустрічним позовом не заперечує проти повернення об'єкту оренди, вважає за необхідне задовольнити зустрічні позовні вимоги.

З огляду на те, що спір виник внаслідок неправильних дій позивача за зустрічним позовом, судові витрати по справі за зустрічним позовом покладаються на ТОВ ФЕРО-ЦЕНТР згідно приписів відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 4, 32-33, 36, 43, 44, 49, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Первісний позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ФЕРО-ЦЕНТР" (49000, м. Дніпро, вул. Воскресенська, буд.41, код ЄДРПОУ 32793979) на користь Публічного акціонерного товариства "ДНІПРОМЕТИЗ" (49000, м. Дніпро, пр. Слобожанський, буд.20, код ЄДРПОУ 05393145) суму 64 453, 02 грн. заборгованості з орендних платежів, 128 906, 04 грн. неустойки, 2 900, 39 грн. судового збору.

Зустрічний позов задовольнити.

Зобов'язати Публічне акціонерне товариство "ДНІПРОМЕТИЗ" (49000, м. Дніпро, пр. Слобожанський, буд.20, код ЄДРПОУ 05393145) прийняти у Товариства з обмеженою відповідальністю ФЕРО-ЦЕНТР (49000, м. Дніпро, вул. Воскресенська, буд.41, код ЄДРПОУ 32793979) об'єкт оренди, переданий у тимчасове, платне та зворотнє користування за Договором оренди (найму) майна №989/13 від 01.12.2013 року, а саме:

- майданчик відкритого типу з мостовим краном в/п 10 т. загальною площею 560,00 кв.м. (склад металу);

- нежитлові приміщення загальною площею 80,00 кв.м. (біля склад металу), надавши можливість вивільнити об'єкт оренди від майна ТОВ ФЕРО-ЦЕНТР .

Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя А.В. Суховаров

Повний текст рішення підписаний - 24.02.2017