Постанова

від 16.02.2017 по справі 910/15540/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" лютого 2017 р. справа№ 910/15540/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Буравльова С.І.

суддів: Шапрана В.В.

Андрієнка В.В.

при секретарі Ковальчуку Р.Ю.

за участю

представників: позивача - Гросман О.М.

відповідача - Комлик В.В.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Смачного Бон Апетит"

на рішення Господарського суду м. Києва від 14.11.2016 р.

у справі № 910/15540/16 (суддя - Балац С.В.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр транспортного сервісу "Ліски"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Смачного Бон Апетит"

про стягнення 1657752,93 грн

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2016 року Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі філії "Центр транспортного сервісу "Ліски" (далі - позивач) звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Смачного Бон Апетит" (далі - відповідач) про стягнення з відповідача 1 469 538,45 грн заборгованості за договором № 464-О від 16.08.2001 р., 256 727,97 грн пені, 59 982,96 грн інфляційних втрат; розірвання договору оренди від 16.08.2001 р. № 464-О; повернення орендодавцю об'єктів оренди - контейнери в кількості 160 шт.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 14.11.2016 р. у справі № 910/15540/16 було припинено провадження у справі № 910/15540/16 в частині позовних вимог про розірвання договору оренди майна від 16.08.2001 р. № 464-0; зобов'язано відповідача повернути позивачу об'єкти оренди за договором оренди майна від 16.08.2001 р. № 464-0, передані по акту прийому передачі виключених з інвентарного парку 20-ти тонних контейнерів від 16.08.2001 р.; стягнуто з відповідача на користь позивача 1 341 042,00 грн основної заборгованості, 59 982,96 грн інфляційних втрат; в іншій частині позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з рішенням Господарського суду м. Києва від 14.11.2016 р., Товариство з обмеженою відповідальністю "Смачного Бон Апетит" подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення місцевого господарського суду та прийняти нове рішення про повну відмову у задоволенні позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, відповідач посилається на те, що при вирішенні питання про правонаступництво суттєве значення мають фактично здійснені організаційно-економічні перетворення, з якими закон пов'язує перехід майнових прав та обов'язків, зокрема, підписання передавального (в разі злиття) або розподільчого акту чи балансу. Однак, позивачем не подано до суду оригіналу передавального акту, в якому б чітко було визначено про перехід прав та обов'язків сторони - Державного підприємства "Український державний центр транспортного сервісу "Ліски" за договором оренди № 464-0 до позивача. Також скаржник посилається на ст. 104 ЦК України, згідно з якою до внесення у єдиний державний реєстр запису про припинення юридичної особи її цивільна правоздатність не припиняється. Згідно витягу з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Державне підприємство "Український державний центр транспортного сервісу "Ліски" знаходиться в стані припинення з 06.08.2014 р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.01.2017 р. порушено апеляційне провадження у справі № 910/15540/16, а розгляд справи призначено на 16.02.2017 р.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

16.08.2001 р. між Українським державним центром транспортного сервісу "Ліски" (далі - орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Смачного Бон Апетит" (далі - орендарем) було укладено договір оренди майна № 464-0 (далі - договір оренди).

Відповідно до п. 1.1 договору оренди орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне володіння та користування окреме індивідуально визначене майно: виключені з інвентарного парку контейнери в кількості - 160 шт.

Як передбачено п. 2.3 договору оренди, орендар зобов'язується повернути орендодавцю майно, передане йому згідно з договором у триденний строк з дати закінчення строку його дії, з дня припинення дії договору за згодою сторін, або розірвання на вимогу однієї із сторін на підставі діючого законодавства, за адресою: м. Київ, вул. Довбуша, 22.

Згідно з п. 3.1.2 орендар зобов'язується своєчасно і в повному обсязі вносити позивачу орендну плату до моменту фактичної передачі позивачу майна по акту прийому-передачі згідно умов п. 2.

Майно вважається повернутим орендодавцю з моменту підписання сторонами акта прийому-передачі (п. 2.4 договору).

Пунктом 4.1 договору, з урахуванням додаткової угоди від 02.04.2012 р. № 7 до договору оренди, сторони погодили, що розмір орендної плати за орендоване майно встановлюється за згодою сторін на підставі протоколу узгодження орендної плати, та становить за місяць 75 380,00 грн з урахуванням ПДВ, і є невід'ємною частиною договору.

Відповідно до п. 4.2 договору орендар перераховує орендодавцю орендну плату щомісячно, не пізніше 15 числа звітного місяця, згідно виставленого рахунку з урахуванням щомісячної індексації щодо орендної плати, визначеної на перший місяць оренди згідно п. 4.1 договору.

Задовольняючи частково позовні вимоги, місцевий суд виходив з того, що відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" зареєстровано в державному реєстрі 21.10.2015 р. та є правонаступником, зокрема, Українського державного центру транспортного сервісу "Ліски".

Однак, суд апеляційної інстанції такий висновок суду першої інстанції вважає необґрунтованим, враховуючи наступне.

За змістом ч. 1 ст. 10 Закону України Про оренду державного та комунального майна істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); термін, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань, якщо їх нарахування передбачено законодавством; відновлення орендованого майна та умови його повернення; виконання зобов'язань; забезпечення виконання зобов'язань - неустойка (штраф, пеня), порука, завдаток, гарантія тощо; порядок здійснення орендодавцем контролю за станом об'єкта оренди; відповідальність сторін; страхування орендарем взятого ним в оренду майна; обов'язки сторін щодо забезпечення пожежної безпеки орендованого майна.

Встановлено, що в укладеному між сторонами договорі оренди відсутні істотні умови, зокрема, страхування орендарем взятого ним в оренду майна та обов'язки сторін щодо забезпечення пожежної безпеки орендованого майна. Наведене суперечить вимогам вказаного вище Закону.

Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 2 Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування" публічне акціонерне товариство залізничного транспорту загального користування (далі - Товариство) утворюється як публічне акціонерне товариство, 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, на базі Державної адміністрації залізничного транспорту України, а також підприємств, установ та організацій залізничного транспорту загального користування, які реорганізуються шляхом злиття (далі - підприємства залізничного транспорту). Статут Товариства затверджується Кабінетом Міністрів України.

Згідно з ч. 6 ст. 2 Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування" товариство є правонаступником усіх прав і обов'язків Державної адміністрації залізничного транспорту України та підприємств залізничного транспорту.

Постановою Кабінету Міністрів України № 200 від 25 червня 2014 року "Про утворення публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" утворено ПАТ "Українська залізниця", 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, на базі Державної адміністрації залізничного транспорту України, підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, які реорганізовуються шляхом злиття, згідно з додатком 1.

Додатком 1 до вказаної постанови є перелік підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, на базі яких утворюється ПАТ "Українська залізниця", до якого увійшло Державне підприємство Український державний центр транспортного сервісу Ліски .

Відповідно до ст. 1 статуту ПАТ "Українська залізниця", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 735 від 2 вересня 2015 року, ПАТ "Укрзалізниця" є юридичною особою, що утворена відповідно до Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", постанови Кабінету Міністрів України № 200 від 25 червня 2014 року "Про утворення публічного акціонерного товариства "Українська залізниця".

Згідно зі ст. 2 статуту ПАТ Українська залізниця товариство утворено як публічне акціонерне товариство, 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, на базі Укрзалізниці, а також підприємств, установ та організацій залізничного транспорту загального користування, які реорганізовано шляхом злиття, згідно з додатком № 1 до постанови Кабінету Міністрів України № 200 від 25 червня 2014 року.

Як передбачено ч. 1 ст. 104 ЦК України, юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.

Згідно з ч. 1 ст. 56 ГК України суб'єкт господарювання - господарська організація, яка може бути утворена за рішенням власника (власників) майна або уповноваженого ним (ними) органу, а у випадках, спеціально передбачених законодавством, також за рішенням інших органів, організацій і фізичних осіб шляхом заснування нової господарської організації, злиття, приєднання, виділу, поділу, перетворення діючої (діючих) господарської організації (господарських організацій) з додержанням вимог законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 106 ЦК України злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади.

За вимогами ч. ч. 2, 3 ст. 107 ЦК України після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов'язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов'язання, які оспорюються сторонами. Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом.

У разі злиття, поділу, приєднання підприємств перехід майна та відповідних прав і обов'язків до нових підприємств здійснюється на підставі передавального акту або розподільчого балансу, який може не співпадати у часі з моментом внесення запису про припинення юридичної особи до державного реєстру, а приписи зазначених вище нормативних актів не визначають моменту для набуття юридичною особою правосуб'єктності.

Статтею 59 ГК України передбачено, що припинення суб'єкта господарювання здійснюється відповідно до закону.

За ч. 2 ст. 104 ЦК України юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" у разі злиття юридичних осіб здійснюється державна реєстрація новоутвореної юридичної особи та державна реєстрація припинення юридичних осіб, що припиняються у результаті злиття. Припинення вважається завершеним з дати державної реєстрації припинення юридичних осіб, що припиняються у результаті злиття.

Дійсно, згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ПАТ "Українська залізниця" зареєстроване 21 жовтня 2015 року, є правонаступником, зокрема, ДП "Український державний цент транспортного сервісу Ліски , з дати реєстрації, запис про що не скасовано та не оскаржено.

Разом з тим, згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ДП "Український державний центр транспортного сервісу Ліски з 06.08.2014 р. перебуває у стані припинення з 06.08.2014 р. та остаточно не припинено відповідно до вимог ч. 2 ст. 104 ЦК України.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 23.11.2016 р. у справі № 910/11455/16.

Враховуючи те, що Публічним акціонерним товариством Українська залізниця в особі філії Центр транспортного сервісу Ліски не доведено порушення яких саме його прав та законних інтересів відбулося, у матеріалах справи відсутній передавальний акт з передачею прав і обов'язків саме за договором оренди майна № 464-0 від 16.08.2001 р., та до Єдиного державного реєстру не внесено запису про припинення Державного підприємства "Український державний центр транспортного сервісу Ліски , колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову через неналежність позивача.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про те, що судом першої інстанції при прийнятті рішення були неправильно застосовані норми матеріального права, неповно з'ясовані обставини справи, а тому рішення суду першої інстанції від 14.11.2016 р. у справі № 910/15540/16 підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до статті 49 ГПК України та, беручи до уваги фактичні обставини виникнення судового спору, витрати по сплаті судового збору за подання і розгляд позовної заяви та апеляційної скарги покладаються на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Смачного Бон Апетит" задовольнити.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 14.11.2016 р. у справі № 910/15540/16 скасувати та прийняти нове рішення.

3. У задоволенні позову відмовити повністю.

4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, буд. 5; ідентифікаційний код 40075815) в особі філії "Центр транспортного сервісу "Ліски" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Смачного Бон Апетит" (03061, м. Київ, вул. Новопольова, буд. 99-А; ідентифікаційний код 20049385) 30 384 (тридцять тисяч триста вісімдесят чотири),50 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

5. Доручити Господарському суду м. Києва видати наказ на виконання даної постанови суду.

6. Матеріали справи № 910/15540/16 повернути до Господарського суду м. Києва.

7. Копію постанови надіслати сторонам.

Головуючий суддя С.І. Буравльов

Судді В.В. Шапран

В.В. Андрієнко