Постанова

від 28.02.2017 по справі 923/1192/16

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" лютого 2017 р.Справа № 923/1192/16 Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді: Лисенко В.А.

Суддів: Ліпчанської Н.В., Ярош А.І.

Секретар судового засідання : Маленкова О.П.

За участю повноважних представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1, за довіреністю;

від відповідача - ОСОБА_2, за довіреністю.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 районної державної адміністрації Херсонської області

на рішення Господарського суду Херсонської області від 22 грудня 2016 року

по справі № 923/1192/16

за позовом ОСОБА_4 господарства ОСОБА_5В.

до ОСОБА_3 районної державної адміністрації Херсонської області

про визнання недійсним правочину

Відповідно до ст.ст. 4 4 , 81 1 ГПК України здійснювалась фіксація судового процесу технічними засобами.

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2016 року ОСОБА_4 господарство ОСОБА_5В. звернулося з позовною заявою до ОСОБА_3 районної державної адміністрації Херсонської області про визнання недійсним правочину - додаткової угоди про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки від 28.12.2012р.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає, що відповідач ОСОБА_3 районна державна адміністрація Херсонської області 28.12.2012р. в односторонньому порядку розірвала договір оренди земельної ділянки водного фонду площею 140, 02 га, укладений між відповідачем та ОСОБА_4 господарством ОСОБА_5В. , та зареєстрований 08.08.2006р.

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 22.12.2016 по справі № 923/1192/16 (суддя Пригуза П.Д.) позов задоволено. Визнано недійсною додаткову угоду про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки від 28.12.2012р., зареєстрованого 08.08.2006р. у Новотроїцькому районному відділі Херсонського регіонального Центру ДЗК, запис в держаному реєстрі земель за № 4АА 002178-040672700003, яка зареєстрована у Новотроїцькому районному відділі Херсонського регіонального Центру ДЗК 28.12.2012 року, запис в держаному реєстрі земель за № 652440004004657. Призведено розподіл судових витрат.

Приймаючи рішення суд першої інстанції виходив з того, що зміст і форма оспореного правочину (додаткової угоди) суперечить Цивільному кодексу України та Закону України Про оренду землі і Земельному кодексу України, волевиявлення позивача як учасника правочину не враховано, зазначений правочин визнається судом недійсним.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням , ОСОБА_3 районна державна адміністрація звернулась з апеляційною скаргою, в якій вважає, що рішення Господарського суду Херсонської області від 22 грудня 2016 по справі № 923/1192/16 є незаконним та підлягає скасуванню через невідповідність висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи, неправильне застосування норм процесуального та матеріального права, неврахування всупереч ст. 111-12 ГПК України вказівок постанови Вищого господарського суду України від 03.12.2015р. у справі № 923/1360/13, що призвело до прийняття неправильного рішення.

Сторона наполягає на тому, що в рішенні суду зроблено помилковий висновок про те, що розірвання в односторонньому порядку договору оренди землі, який було укладено 10 липня 2006 року між ОСОБА_3 районною державною адміністрацією та ФГ ОСОБА_5В. не відповідає чинному законодавству України, оскільки такий порядок передбачений умовами договору.

Більш детальніше доводи зазначені у скарзі.

У відзиву на апеляційну скаргу ОСОБА_4 господарство ОСОБА_5В. висловило заперечення щодо викладених доводів апеляційної скарги та вважає рішення місцевого господарського суду таким, що не підлягає скасуванню.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 26 січня 2017 року судовою колегією у складі головуючого судді Лисенко В.А., суддів: Ліпчанської Н.В., Ярош А.І. відновлено ОСОБА_3 районній державній адміністрації Херсонської області пропущений процесуальний строк на подання апеляційної скарги; прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено до розгляду на 28 лютого 2017 року о 10:15 год.

До початку розгляду справи представником ОСОБА_4 господарства ОСОБА_5В. ОСОБА_1 подано заяву про відвід колегії суддів.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 28 лютого 2017 року відмовлено позивачу у задоволенні заяви.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки Господарським судом Херсонської області, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла наступників висновків.

Положеннями ст. 101 ГПК України передбачено що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як встановлено судом, між позивачем ОСОБА_4 господарством ОСОБА_5В. та відповідачем ОСОБА_3 районною державною адміністрацією Херсонської області укладено договір від 10.07.2006р. оренди земельної ділянки водного фонду на території Василівської сільської ради, загальною площею 140,02 га, для риборозведення, строком на 25 років. Договір пройшов державну реєстрацію, зареєстрований 08.08.2006р. у Новотроїцькому районному відділі Херсонського регіонального Центру ДЗК, запис в держаному реєстрі земель за № 4АА 002178-040672700003 (а.с. 6-7).

Пунктом 33 Договору оренди земель водного фонду від 10.07.2006 встановлено, що в односторонньому порядку допускається розірвання договору у разі невиконання орендарем обов'язку сплачувати орендну плату.

Зазначений пункт Договору не оспорений позивачем та не визнаний недійсним.

28 грудня 2012 року головою ОСОБА_3 районної державної адміністрації на виконання вимог чинного законодавства прийнято розпорядження № 806-ос Про розірвання договору оренди, укладеного з ФГ ОСОБА_5В. в односторонньому порядку та відповідно підписано угоду про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки водного фонду у зв'язку з систематичною несплатою орендної плати.

Підставою для вчинення правочину про розірвання договору стали факти невиконання ФГ ОСОБА_5В. умов договору в частині сплати орендної плати за 2010-2012 роки.

Факт несплати орендної плати встановлено Постановою Вищого господарського суду України від 03.12.2015р. по справі № 923/1360/13.

Частиною 3 статті 35 ГПК України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

На підставі цього розпорядження підписана одностороння додаткова угода про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки водного фонду, яка є предметом позову у даній справі.

Оцінюючи законність зазначеного правочину, судова колегія звертає увагу на наступне.

За приписами ст. 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України Про оренду землі , іншими нормативно - правовими актами та договором оренди землі.

Згідно з приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України унормовано, що договір є обов'язковим до виконання.

З матеріалів справи вбачається, що спір виник щодо наявності чи відсутності підстав для настання правових наслідків неналежного виконання зобов'язання у вигляді розірвання договору оренди земельної ділянки в односторонньому порядку.

Відповідно до роз'яснень, наданих у постанові Вищого господарського суду (п. 2.1) № 11 від 29 березня 2013 року Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними , вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Загальні підстави розірвання договорів з огляду на порушення зобов'язання визначено статтею 651 Цивільного кодексу України ; за частиною 2 вказаної статті договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом (критерій істотності визначається відповідно до визначеного у наведеній нормі та доводиться позивачем); водночас за частиною 3статті 651 Цивільного кодексу України договором або законом може бути встановлено право на односторонню відмову від договору, у разі реалізації якого стороною договір є відповідно розірваним.

Статтею 188 Господарського кодексу України також визначено, що розірвання господарського договору в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Статтею 31 Закону України Про оренду землі , який є спеціальним законом і має пріоритет перед іншими законами в застосуванні щодо даних правовідносин, визначено, що розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором оренди земельної ділянки.

Отже, нормами чинного законодавства передбачено можливість розірвання договору на вимогу однієї з сторін у випадках встановлених договором.

Оскільки пункт 33 Договору, укладеному між сторонами, передбачає розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку, судова колегія не погоджується з висновком суду, що зміст і форма (додаткової угоди) суперечить Цивільному кодексу України та Закону України Про оренду землі і Земельному кодексу.

Тому висновок суду про недійсність зазначеного правочину не відповідає обставинам справи та суперечить нормам матеріального права.

Внаслідок цього постановлене судове рішення підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову, оскільки позивачем при вирішенні питання про визнання правочину недійсним не доведено порушень закону при укладанні одностороннього правочину - додаткової угоди від 28.12.2012р. про дострокове розірвання договору.

Судові витрати у даній справі покладаються відповідно до ст. 49 ГПК України на позивача.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103 п. 2, 104 ч. 1 п. 4, 105, Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 районної державної адміністрації Херсонської області - задовольнити.

Рішення Господарського суду Херсонської області від 22 грудня 2016 року по справі № 923/1192/16 - скасувати.

Прийняти нове рішення.

У позові ОСОБА_4 господарства ОСОБА_5В. до ОСОБА_3 районної державної адміністрації Херсонської області про визнання недійсним правочину - відмовити .

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови підписано 01.03.2017р.

Головуючий суддя В.А. Лисенко

Суддя Н.В. Ліпчанська

Суддя А.І. Ярош