Рішення

від 28.02.2017 по справі 922/4327/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" лютого 2017 р.Справа № 922/4327/16

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Бринцева О.В.

при секретарі судового засідання Гула Д.В.

розглянувши справу

за позовом Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Елекс" про стягнення 30.345,55 грн. за участю представників:

позивача - ОСОБА_1, довіреність №368 від 10.01.2017 р.;

відповідача - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

14 грудня 2016 року Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Елекс", в якому просить суд, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог (вх. №6392 від 23.02.2017 р.), стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по орендній платі за Договором оренди нежитлового приміщення (будівлі) №1752 від 12.04.2000 та Додаткової угоди №16 від 11.10.2013 у сумі 42.621,64 грн., заборгованість по пені у сумі 8800.83 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на статті 10, 18 Закону України "Про оренду державного майна та комунального майна", статті 526, 530 Цивільного кодексу України.

Представник позивача у судовому засіданні 28 лютого 2017 року підтримує позовні вимоги з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог та просить суд задовольнити позов у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та письмових поясненнях.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Матеріали справи містять відзив на позовну заяву (вх. №44730) та письмові пояснення (вх. №5820 від 20.02.2017 р.), в яких відповідач проти позову заперечує та зазначає, що договір оренди нежитлового приміщення (будівлі) №1752 від 12.04.2000 є припиненим. Також, відповідно до заяви (вх. №4216 від 07.02.2017р.) просить суд застосувати позовну давність до позовних вимог Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма "Елекс" (Орендар) було укладено договір оренди нежитлового приміщення (будівлі) №1752 від 12 квітня 2000 року (надалі - Договір оренди, т. I, арк. с. 30-32), відповідно до предмету якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нежитлові приміщення підвальної частини №№ I, Iа, Iб, загальною площею 54,4 кв. м, яке розташоване за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 5, літ "Ап".

Факт передачі майна, орендованого за цим договором, підтверджується матеріалами справи, зокрема Актами прийому-передачі до орендного користування нежитлового приміщення (будівлі) від 12 квітня 2000 року, 12 жовтня 2011 року, 12 жовтня 2013 року (т. I, арк. с. 16, 22, 33).

До договору оренди неодноразово вносились зміни, які оформлювались додатковими угодами, зокрема, щодо продовження строку дії договору, розміру орендної плати та викладенням Договору оренди в новій редакції (т. I, арк. с. 11-29).

Додатковою угодою №16 від 11 жовтня 2013 року Договір оренди нежитлового приміщення (будівлі) №1752 від 12 квітня 2004 року викладено в новій редакції.

Зокрема, згідно пунктів 3.2., 3,5 Договору оренди в редакції додаткової угоди №16 від 11 жовтня 2013 року, орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за майно, що знаходиться в комунальній власності територіальної громади м. Харкова та пропорції її розміру, затвердженої рішенням 12 сесії Харківської міської ради 6 скликання №566/11 від 23.12.2011 р. Базова орендна плата становить за жовтень 2013 р. - 1 476,45 грн. Орендна плата за орендоване Майно сплачується Орендарем щомісяця не пізніше 15 числа наступного місяця.

Пунктом 10.1. Договору оренди, в редакції Додаткової угоди №17 від 27 жовтня 2014 року, сторони погодили строк дії Договору, а саме з 12.20.2014 р. по 12.10.2015 р.

У відповідності до пункту 10.5. Договору оренди, в редакції додаткової угоди №16 від 11 жовтня 2013 року, сторони прийшли згоди, що у разі відсутності заяви однієї зі сторін про припинення або зміну договору протягом 30 днів після закінчення його строку, договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах.

З матеріалів справи вбачається, що Орендодавець обов'язки, передбачені Договором виконав у повному обсязі, проте відповідач (орендар) систематично порушує умови договору щодо своєчасного внесення орендних платежів.

Як стверджує позивач у позовній заяві, у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором оренди станом на 14 лютого 2017 року у останнього утворилася заборгованість перед позивачем з орендної плати в розмірі 42.621,61 грн. (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог).

Листом №2924 від 15.03.2016 позивач, у зв'язку з порушенням орендарем суттєвих умов договору, повідомив відповідача про намір припинити договір оренди №1752 від 12.04.2000 та передати орендовані приміщення представнику Управління за актом приймання-передачі.

Однак, відповідач вимоги позивача не виконав, орендоване приміщення не звільнив та не передав його позивачу по акту приймання-передачі, заборгованість не сплатив, що на думку позивача, свідчить про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, суд виходить з наступного.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором оренди комунального майна, а між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України, Глави 30 Господарського кодексу України, а також Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Згідно зі ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Факт передачі приміщення в оренду та користування ним позивачем підтверджується Актами прийому-передачі до орендного користування нежитлового приміщення (будівлі) від 12 квітня 2000 року, 12 жовтня 2011 року, 12 жовтня 2013 року та не заперечується сторонами.

У відповідності до приписів статті 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" термін, на який укладається договір оренди є істотною умовою договору оренди.

Пунктом 10.1. Договору оренди, в редакції Додаткової угоди №17 від 27 жовтня 2014 року, сторони погодили строк дії Договору, а саме з 12 жовтня 2014 року по 12 жовтня 2015 року.

За умовами пункту 10.5. Договору оренди, в редакції додаткової угоди №16 від 11 жовтня 2013 року, сторони прийшли згоди, що у разі відсутності заяви однієї зі сторін про припинення або зміну договору протягом 30 днів після закінчення його строку, договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах.

Суд зазначає, що принцип свободи договору, відповідно до статей 6, 627 Цивільного кодексу України полягає, зокрема, в можливості визначити зміст договору на власний розсуд, крім випадків, коли: існує пряма заборона, встановлена актом цивільного законодавства; заборона випливає із змісту акта законодавства; така домовленість суперечить суті відносин між сторонами.

Позивач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б свідчили про продовження Договору оренди на новий строк.

Більш того, згідно зі ст. 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" істотними умовами договору оренди є, зокрема, об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); термін, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації.

Статтею 11 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що оцінка об'єкта оренди здійснюється за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України. Оцінка об'єкта оренди передує укладенню договору оренди. У разі якщо на момент продовження дії договору оренди остання оцінка об'єкта оренди була зроблена більш як три роки тому, для продовження (поновлення) договору оренди провадиться оцінка об'єкта оренди.

Відповідно до п. 2 Методики оцінки об'єктів оренди, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 10.08.1995 N629 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 02.012003 N3) оцінка об'єктів оренди проводиться з метою визначення вартості таких об'єктів згідно з положеннями (національними стандартами) оцінки майна та цією Методикою з урахуванням положень (стандартів) бухгалтерського обліку для відображення її в договорі оренди та використання під час розрахунку орендної плати. Оцінка обов'язково проводиться перед укладенням договору оренди та перед продовженням (поновленням) договору оренди у разі, коли на момент продовження дії такого договору остання оцінка об'єкта оренди була проведена більш як три роки тому.

Таким чином, чинним законодавством встановлено обов'язкову умову як підставу для поновлення договору оренди державного та комунального майна, проведення переоцінки об'єкта оренди остання оцінка якого є застарілою, тобто такою, що зроблена більш як три роки тому.

Як встановлено судом, попередня оцінка майна, орендованого майна за Договором оренди, була проведена 28 травня 2012 року (перед укладенням сторонами Додаткової угоди №16 від 11 жовтня 2013 року), тобто більше ніж за три роки до моменту припинення дії Договору (12 жовтня 2015 року).

Враховуючи викладене, необхідною передумовою для продовження дії такого договору оренди, в силу вимог ч. 2 ст. 11 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та п. 2 Методики оцінки об'єктів оренди є проведення нової оцінки орендованого майна з метою визначення нового розміру орендної плати, що є істотною умовою договору. Тобто не може автоматично продовжуватись той договір (на тих самих умовах), істотна умова якого є фактично не визначеною.

Пунктом 1 частини 2 статті 291 Господарського кодексу України та частиною 2 статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначено, що договір оренди припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено.

Дія Договору оренди припиняється внаслідок, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено (пункт 10.6. Договору оренди).

Таким чином, суд зазначає, що Договір оренди нежитлового приміщення (будівлі) №1752 від 12 квітня 2000 року припинив свою дію 12 жовтня 2015 року, через закінчення строку на який його було укладено.

Твердження позивача про поновлення договору обґрунтовані посиланням на відсутність передбаченої п.10.5 договору заяви про припинення суд оцінює критично. Вказане у п.10.5. договору правило є необхідною, але недостатньою умовою поновлення договору. Ця умова є підставою для поновлення договору за відсутності інших перешкод для цього. Таким чином сама по собі відсутність заяви про припинення дії договору за відсутності актуальної на дату поновлення оцінки майна не тягне автоматичне поновлення договору.

Згідно частини 1 статті 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Статтею 795 Цивільного кодексу України визначено, що передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором. Повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

З урахуванням зазначених норм права суд вбачає, що процедура та порядок повернення майна відбувається у відповідності до умов договору.

Відповідно до пункту 2.4. Договору оренди, обов'язок по складанню акта приймання-передачі покладається на Орендодавця.

Як вже зазначалося, пунктом 4.14. Договору на Орендаря покладений обов'язок повернення орендованого майна у разі припинення Договору оренди.

У відповідності до пункту 2.3. Договору оренди, майно вважається поверненим Орендодавцю з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі.

З урахуванням умов договору, які зазначалися вище та норм права, суд вбачає, що після закінчення договору, тобто з 13 жовтня 2015 року, на орендодавця покладений обов'язок по складанню з орендарем акту приймання передачі майна, що свідчитиме про фактичне передання майна за договором.

Станом на 28 лютого 2017 року матеріали справи не містять Акту приймання-передачі нежитлових приміщень підвальної частини №№ I, Iа, Iб, загальною площею 54,4 кв. м, яке розташоване за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 5, літ "Ап". Будь яких, належних та допустимих доказів того, що Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма "Елекс" в добровільному порядку повернуло майно, матеріали справи не містять, відтак суд приходить до висновку, що спірне орендоване майно перебуває в користуванні відповідача після припинення дії Договору оренди.

Згідно частини 1 статті 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Пунктом 3.4. Договору оренди (в редакції Додаткової угоди №16 від 11 жовтня 2013 року) визначено, що нарахування орендної плати та пені припиняється з дати підписання акту приймання-передачі майна або з моменту розірвання Договору.

Як зазначалося вище по тексту, спірним Договором оренди передбачена оплата оренди до фактичного повернення майна, тому в даному випадку суд не встановлює вину або бездіяльність осіб щодо повернення або не повернення майна.

Відтак, Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради правомірно здійснює нарахування орендної плати Товариству з обмеженою відповідальністю Фірма "Елекс" за період після закінчення строку дії договору і по січень 2017 року включно.

Згідно розрахунку позивача відповідач повинен сплатити позивачу 42.624,64 грн. боргу по орендній платі за період з 28.09.2015 року по 31.01.2017 року.

Згідно частин 1, 7 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок суми боргу по орендній платі, суд його визнає обґрунтованим, підтвердженим матеріалами справи.

Тому, позов в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Елекс" на користь Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради заборгованості по орендній платі за Договором оренди нежитлового приміщення (будівлі) від 12.04.2000 №1752 та Додаткової угоди №16 від 11.10.2013 у сумі 43.261,64 грн. підлягає до задоволення.

Крім того, Управління покликаючись на пункт 3.10. Договору оренди просило суд стягнути з відповідача 8.800,83 грн. пені через несвоєчасну сплату орендної плати.

У відповідності до пункту 3.10. Договору оренди (в редакції Додаткової угоди №16 від 11 жовтня 2013 року), орендна плата, перерахована несвоєчасно або в неповному обсязі, стягується на користь Орендодавця відповідно до чинного законодавства з урахування пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня за кожний день прострочення (включаючи день проплати).

У відповідності до пункту 5 частини 2 статті 54 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити, зокрема, обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

З урахуванням цього вбачається, що однією з необхідних умов визнання обґрунтованими позовних вимог позивача в цій частині є доведення ним правильності, законності і обґрунтованості розрахунків заявлених до стягнення сум пені

Позивачем у позовній заяві розрахунок цих вимог було здійснено неправильно. Суд, перевіривши цей розрахунок під час порушення провадження у справі, дійшов висновку про те, що він не відповідає вимогам щодо точності, об'єктивності та обґрунтованості.

Так, в пункті 3.11. Договору оренди зазначено, що у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов'язання у повному обсязі, першочергово погашається пеня, а у другу чергу сплачується основна сума боргу з орендної плати. Проте, з розрахунку позивача не вбачається, в якій послідовності було зроблено погашення пені та боргу з орендної плати. Крім того, суд зазначає, що позивачем здійснювалось нарахування пені за обраний період поступово із сукупних сум боргу, в той час, як нарахування пені повинно було здійснюватись за кожний місяць та по кожній з сум окремо.

Такі обставини у сукупності унеможливлювали перевірку зроблених позивачем розрахунків та визнання їх вірними. У зв'язку з цим, суд ухвалою Господарського суду Харківської області від 14 грудня 2016 року, про порушення провадження у справі було зобов'язано позивача крім іншого надати докладний і обґрунтований розрахунок ціни позову окремо по основному боргу, окремо по кожній неустойці.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від від 07 лютого 2017 року розрахунок пені по кожному орендному платежу було витребувано у позивача повторно.

При цьому суд керувався п. 1.12. Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.1013 р. № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" в якому зазначено, що господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з'ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов'язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок.

Натомість позивачем були надані такі самі розрахунки, як і у позовній заяві, тобто без урахування вимог суду, викладених у відповідних судових ухвалах.

Приходячи до такого висновку суд, врахував також положення пункту 18 Інформаційного листа Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році» від 11.04.2005р. N01-8/344, згідно яких коли вимога про стягнення сум штрафних санкцій, річних тощо є додатковою до основної (наприклад, про стягнення заборгованості) і розрахунок зазначених сум відсутній, суд, прийнявши позовну заяву, в порядку підготовки справи до розгляду (стаття 65 ГПК зобов'язує позивача надати такий розрахунок, за необхідності - з матеріалами, які його обґрунтовують, а в разі їх неподання - з урахуванням обставин конкретної справи застосовує припис пункту 5 частини 1 статті 81 ГПК або відмовляє в задоволенні позову.

На підставі викладеного суд залишає без розгляду позовні вимоги в частині стягнення 8.800,83 грн. пені.

Відповідачем заявлено про застосування позовної давності при вирішенні спору щодо позовних вимог Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 Цивільного кодексу України). За приписами ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Як свідчать матеріали справи, заборгованість з орендної плати виникла за період з 28.09.2015 року по 31.01.2017 року, таким чином позивачем не порушено приписів ст. 257 Цивільного кодексу України щодо стягнення заборгованості з орендної плати. Також, судом залишено без розгляду позовні вимоги щодо стягнення пені за несвоєчасне внесення орендної плати. Враховуючи викладене, суд відмовляє в задоволенні заяви відповідача про застосування позовної давності.

Судові витрати у даній справі, які складаються з 1.378,00 грн. судового збору, у відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на сторони пропорційно задоволених позовних вимог, - стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 1.142,16 грн.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 525, 526, 530, 611, 759, 795 Цивільного кодексу України, статтями 193, 283, 291 Господарського кодексу України, статтями 10, 11, 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", статтями 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Елекс" (61124, м. Харків, пр. Гагаріна, буд. 178, код ЄДРПОУ 21264430) на користь Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003, м. Харків, майдан Конституції, буд. 13, код ЄДРПОУ 14095412) заборгованість по орендній платі за Договором оренди нежитлового приміщення (будівлі) від 12.04.2000 №1752 та Додаткової угоди №16 від 11.10.2013 у сумі 42.621,63 грн. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 1.142,16 грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 8.800,83 грн. залишити без розгляду.

Повне рішення складено 03.03.2017 р.

Суддя ОСОБА_2

/Справа №922/4327/16/