Рішення

від 01.03.2017 по справі 904/11733/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27.02.2017 Справа № 904/11733/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДРІНК ДІСТРІБУШН СІСТЕМ", м. Дніпро

до відповідача 1: Виробничо-комерційної фірми "ЮНА-СЕРВІС" у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю, м. Одеса

відповідача 2: товариства з обмеженою відповідальністю "Аква Сіті", м. Дніпро

про стягнення заборгованості

Суддя Мартинюк С.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, дов. від 01.12.2016 року, представник;

від відповідача-1: ОСОБА_2, дов. від 20.09.2016 року, представник

від відповідача-2: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ДРІНК ДІСТРІБУШН СІСТЕМ", м. Дніпро звернулось до господарського суду із позовом до відповідача 1: Виробничо-комерційної фірми "ЮНА-СЕРВІС" у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю, м. Одеса про стягнення заборгованості в розмірі 229 886,83 грн., пені в розмірі 59 062,34 грн., 3% річних в розмірі 5 485,69 грн. та з відповідача 2 - 100 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем 1 умов договору поставки №618/10/170 від 30.09.2010 року в частині повного та своєчасного розрахунку за товар та невиконанням відповідачем 2 умов договору поруки №05/01-16 від 05.01.2016 року.

Відповідач надав відзив на позов, в задоволенні позовних вимог просить відмовити з посиланням на те, що умовами додатковою угодою №1 сторони визначили, що для окремих партій товару оплата здійснюється за кожну товарну одиницю протягом 14 банківських днів після реалізації в торговій мережі, що не враховано позивачем при здійсненні розрахунку. Також відповідачем зазначено, що між сторонами проведено залік зустрічних однорідних вимог та заявлено про застосування строків позовної давності в частині стягнення пені.

Відповідач 2 відзив на позов не надав, явку повноважного представника в судове засідання, призначене для розгляду справи, не забезпечив, про дату, час і місце проведення судового засідання відповідач повідомлений належним чином за його місцезнаходженням.

Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

11.01.2017 року позивачем подано заяву про зменшення позовних вимог з урахуванням якої просить стягнути з відповідача 1 суму основного боргу в розмірі 77 297,91 грн., пеню в розмірі 59062,34грн., 3% річних в розмірі 5485,69грн. та з відповідача 2 суму в розмірі 100 грн.

25.01.2017 року позивачем подано заяву про зменшення позовних вимог з урахуванням якої просить стягнути з відповідача 1 суму основного боргу в розмірі 17283,55 грн., пеню в розмірі 59062,34грн., 3% річних в розмірі 5485,69грн. та з відповідача 2 суму в розмірі 100 грн.

13.02.2017 року позивачем подано заяву про зменшення позовних вимог з урахуванням якої просить стягнути з відповідача 1 суму основного боргу в розмірі 14999,23грн., пеню в розмірі 58400грн., 3% річних в розмірі 5433,34грн. та з відповідача 2 суму в розмірі 100 грн.

24.02.2017 року позивачем подано заяву про збільшення позовних вимог з урахуванням якої просить стягнути з відповідача 1 суму основного боргу в розмірі 15873,43грн., пеню в розмірі 58400грн., 3% річних в розмірі 5433,34грн. та з відповідача 2 суму в розмірі 100 грн.

За клопотанням позивача судові засідання проведено в режимі відеоконференції.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні 27.02.2017 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

30 вересня 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Дрінк Дістрібушн Сістем (далі - Позивач) та Виробничо-комерційною фірмою ЮНА-СЕРВІС у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - Відповідач-1) був укладений Договір поставки №618/10/170 (далі - Договір).

Відповідно до п.1.1. Договору Позивач зобов'язується поставляти і передавати у власність Відповідача-1 товар, а Відповідач-1 зобов'язався приймати такий товар і здійснювати оплату відповідно до умов Договору.

Згідно з п.4.1. Договору, в редакції протоколу розбіжностей, Відповідач-1 зобов'язаний оплатити кожну окрему партію товару, що поставлена, шляхом перерахування 100 % вартості цієї партії товару на поточний рахунок Постачальника протягом 60 календарних днів з моменту переходу права власності на товар.

На виконання умов договору, позивачем поставлено відповідачу товар на суму 1 280 929,44 грн., що підтверджується накладними, які містяться в матеріалах справи.

Відповідач частково розрахувався з позивачем, непогашеною залишилась заборгованість в розмірі 15 773,43грн.

Доказів повного погашення заборгованості сторонами не надано.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 1 статті 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (стаття 174 Господарського кодексу України).

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння змiна його умов не допускається, якщо iнше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, iнших актiв цивiльного законодавства.

Якщо у зобов'язаннi встановлений строк (термiн) його виконання, то воно пiдлягає виконанню у цей строк (термiн). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Посилання відповідача на те, що за умовами укладеної між сторонами додаткової угоди №1 від 01.10.2013 року відповідно до п.1 було змінено п. 4.1. договору доповнено умовою оплати за ТМ Таврія коньяки колекційні, ТМ Алекс ТМ Таврія Преміум, ТМ "Георгіївський кавалер", ТМ William&Sons здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника за кожну товарну одиницю протягом 14 банківських днів після його реалізації, не приймається судом з огляду на наступне.

Вищезазначена додаткова угода з боку позивача підписана ОСОБА_3, який згідно з преамбулою додаткової угоди, діяв на підставі довіреності, проте довіреності на уповноваження даної особи на підписання додаткової угоди не надано. За таких обставин, господарський суд дійшов висновку, що додаткова угода №1 від 01.10.2013 року підписана неуповноваженою особою, а відтак суд не приймає дану угоду, як належний доказ зміни умов оплати частини договору.

Щодо посилань відповідача на заяву про залік зустрічних однорідних вимог на суму 28007грн. в порядку ст. 601 ГК України суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст. 601 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Акт звірки взаєморозрахунків станом на 01.01.2017 року за Договором про надання послуг № ОМ-22 (Б) від 01.11.2010 року не є первинним бухгалтерським документом. При цьому акти наданих послуг за періоди з серпня 2016 року по грудень 2016 р., позивачем не підписані, тобто не підтверджено надання цих послуг Відповідачем-1. Акт звірки взаєморозрахунків без відповідних первинних документів не може бути належним доказом наявності заборгованості за Договором про надання послуг № ОМ-22 (Б) від 01.11.2010 року. А відповідно до п. 4.2 Договору про надання послуг № ОМ-22 (Б) від 01.11.2010 року, укладеного між Позивачем та Відповідачем-1,послуги, що надаються виконавцем оплачуються Замовником протягом 10 днів з моменту підписання сторонами Акту здачі-приймання наданих послуг і надання рахунку для оплати, тобто момент платежу за даними Актами не настав, тому не може бути проведено припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних позовних вимог відповідно до ст. 601 ЦК України.

Виходячи з викладеного, оскільки господарським судом встановлено, що відповідачем допущено порушення строків оплати, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості в сумі 15 773,43 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ст. 548 Цивільного кодексу України). Виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми не своєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п.10.5. Договору в разі несвоєчасної оплати Відповідачем-1 поставленого товару Відповідач-1 сплачує Позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент прострочення, від вартості поставленого, але неоплаченого товару, за кожен день прострочення.

На підставі п. 10.5. позивачем нараховано відповідачу пеню в розмірі 58400,72грн.

Відповідачем було заявлено про застосування позовної давності.

Статтею 258 ЦК України передбачено, що до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується спеціальна позовна давність в один рік.

Згідно зі ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до господарського суду 14.12.2016року.

Господарський суд не вбачає підстав для застосування строків позовної давності, оскільки позивачем нараховано пеню в розмірі 58400,72грн. за період з 14.02.2015року по 07.11.2016року (по кожній накладній окремо), а відтак в межах строків позовної давності.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків.

Позивачем нараховано позивачу 3 % річних в розмірі 5433,34 грн. за період з 09.03.2016 року по 07.11.2016 року, які підлягають стягненню.

Між Позивачем та ТОВ Аква Сіті (далі - Відповідач-2) було укладено Договір поруки № 05/01-16 від 05.01.2016 р. (надалі - Договір поруки), відповідно до якого Відповідач-2 прийняв на себе зобов'язання частково відповідати перед Позивачем за виконання Відповідачем-1 зобов'язань з оплати товарів, поставлених Позивачем Відповідачу-1 відповідно до умов Договору, а саме у обсязі 100,00 грн.

Пунктами 1, 2 статті 554 Цивільного кодексу України передбачено, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Договором поруки передбачено, що Відповідач-2 відповідає перед Позивачем тільки щодо оплати вартості товару, порука не розповсюджується на сплату пені, неустойки, відшкодування збитків, тощо.

01 грудня 2016 року Позивач вручив Відповідачу-2 вимогу про сплату частини боргу, яка залишена без відповіді.

Враховуючи викладене, оскільки відповідач - 1 не виконав свої зобов'язання, встановленні договором поставки №618/10/170 30.09.2010 року перед позивачем, у відповідача-2 виник обов'язок сплатити позивачу суму боргу у розмірі 100 грн. відповідно до договору поруки № 05/01-16 від 05.01.2016року. Вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Приписами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

На підставі викладеного суд вважає, що оскільки вина у виникненні спору, як Відповідача-1 так і Відповідача -2 матеріалами справи підтверджена, судовий збір підлягає покладенню на відповідачів у рівних частинах по 50% від загальної суми судового збору, а саме на Відповідача-1 - 609 грн., і на Відповідача -2 - 609 грн.

Керуючись ст.ст. 22, 49, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Виробничо-комеційної фірми ЮНА-СЕРВІС у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю (65076, м. Одеса, вул. Щорса, буд. 2, код ЄДРПОУ 20974052) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Дрінк Дістрібушн Сістем (49000, м. Дніпро, пр. Кірова, 82-Г, код ЄДРПОУ 37150703) заборгованість в розмірі 15 873,43 грн., 58400 грн. пені, 5433,34 грн. 3% річних та витрати по сплаті судового збору в розмірі 689 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Аква Сіті (49000, м. Дніпро, площа Соборна, 12, код ЄДРПОУ 33184131) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Дрінк Дістрібушн Сістем (49000, м. Дніпро, пр. Кірова, 82-Г, код ЄДРПОУ 37150703) суму 100,00 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 689 грн.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 06.03.2017

Суддя ОСОБА_4