Постанова

від 02.03.2017 по справі 910/285/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" березня 2017 р. Справа№ 910/285/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Отрюха Б.В.

суддів: Михальської Ю.Б.

Тарасенко К.В.

За участю представників:

Від позивача: не з'явилися;

Від відповідача-1: не з'явилися;

Від відповідача-2: не з'явилися;

Від третьої особи-1: не з'явилися;

Від третьої особи-2: не з'явилися;

Від третьої особи-3: не з'явилися;

Від Департаменту ДВС МЮУ: не з'явилися;

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.12.2016

у справі №910/285/13 (головуючий суддя Селівон А.М.)

за скаргою Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" на дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Пироговської - Харитонової Я.О. щодо винесення повідомлення № 527/6 від 13.10.2016 про повернення наказу Господарського суду міста Києва від 13.09.2016 р. стягувачу без прийняття до виконання

за позовом Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк"

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Комфорт",

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Світлоград",

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів:

1. ОСОБА_3,

2. Коктебельська селищна рада,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: ОСОБА_4,

про звернення стягнення на предмет іпотеки 29 875 238,73 грн.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Родовід Банк" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комфорт", Товариства з обмеженою відповідальністю "Світлоград" про звернення стягнення на предмет іпотеки: об'єкти нерухомого майна, а саме 17 житлових квартир (АДРЕСА_1 та нежилих приміщень підвалу у житловому будинку літ. "А" загальною площею 424,8 кв. м, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1, що передані в іпотеку ПАТ "РОДОВІД БАНК" згідно договору іпотеки від 22.11.2006, який посвідченій приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лакустою С.І., зареєстрований в реєстрі за № 1171, в рахунок погашення заборгованості гр. ОСОБА_3 перед Публічним акціонерним товариством "РОДОВІД БАНК" за кредитним договором №15.3/СК-175.06.03 від 22.11.2006 та витрат в розмірі 29 875 238,73 грн. шляхом продажу предметів іпотеки на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною, встановленою в рішенні суду.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 31.08.2016 позовні вимоги задоволено повністю.

13.09.2016 Господарським судом міста Києва на виконання рішення суду у справі № 910/285/13 видано відповідні накази.

Стягувач Публічне акціонерне товариство "Родовід Банк" 15.11.2016 звернувся до Господарського суду міста Києва зі скаргою на дії органу державної виконавчої служби.

Скарга мотивована тим, що державним виконавцем незаконно винесено повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання. В зв'язку з чим, скаржник просить суд визнати незаконним рішення державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 13.10.2016 №527/6. Визнати недійсним повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 13.10.2016 №527/6. Зобов'язати державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України прийняти до виконання наказ Господарського суду міста Києва від 13.09.2016 № 910/285/13 та відкрити виконавче провадження.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.12.2016 у задоволенні скарги № 16-11-б.б/5733 від 09.11.2016 Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" на дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Пироговської - Харитонової Я.О. щодо винесення повідомлення № 527/6 від 13.10.2016 про повернення наказу Господарського суду міста Києва від 13.09.2016 у справі № 910/285/13 стягувачу без прийняття до виконання відмовлено.

Не погодившись з прийнятою ухвалою суду, апелянт Публічне акціонерне товариство "Родовід Банк" звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просив скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.12.2016 та постановити нову ухвалу, якою задовольнити позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" повністю.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що місцевим господарським судом прийнято рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, не досліджено всіх обставин справи, які мають значення для справи.

Апелянт мотивував апеляційну скаргу тим, що 04.10.2016 Публічне акціонерне товариство "Родовід Банк" надіслало на адресу відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України заяву про відкриття виконавчого провадження, а Інструкція з організації примусового виконання рішень від 29.09.2016 року № 2832/5, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 30.09.2016 року за № 1302/29432 та Закон України "Про виконавче провадження"- набрали законної сили 05.10.2016. Таким чином, на думку апелянта, державним виконавцем неправомірно винесено повідомлення про повернення виконавчого документа стягувану без прийняття до виконання.

Одночасно апелянтом подано клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження.

Відповідно до протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів скаргу Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" у справі №910/285/13 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Отрюха Б.В., суддів Михальської Ю.Б., Тарасенко К.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.02.2017 поновлено строк на апеляційне оскарження, апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" прийнято до провадження та призначено до розгляду на 02.03.2017.

Представник Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України 02.03.2017 через відділ документального забезпечення суду надіслав клопотання про відкладення розгляду справи, яке колегією суддів було оглянуто та долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Однак, це є правом суду, а не обов'язком, при цьому суд враховує вимоги статті 69 Господарського процесуального кодексу України щодо строків розгляду справи.

Відповідно до вимог ч.2 ст.102 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.

Частиною 3 ст.69 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більше як п'ятнадцять днів.

З огляду на закінчення строку розгляду справи, відсутність клопотання про продовження строку розгляду спору, колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання представника Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про відкладення розгляду спору.

Представники сторін в судове засідання, призначене на 02.03.2017, не з'явились, причини неявки не повідомили.

Як зазначено у пункті 3.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Відповідно до пункту 3.9.1. вказаної постанови, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

За змістом зазначеної статті 64 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до пункту 2.6.10. Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20 лютого 2013 року № 28 оригінал судового рішення залишається в матеріалах справи; згідно з пунктом 2.6.15. вказаної Інструкції на звороті у лівому нижньому куті оригіналу процесуального документа, який виготовляється судом та залишається у справі, проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправлення документа, що містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена та може містити відмітку про отримання копії процесуального документа уповноваженим представником адресата.

Дана відмітка є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам судового процесу.

Як вбачається із матеріалів справи, копію ухвали Київського апеляційного господарського суду від 16.02.2017 по справі № 910/285/13 було надіслано учасникам судового процесу на адреси, зазначені в апеляційній скарзі, що підтверджується відміткою суду на зворотній стороні ухвали та третя особа-2 про дату, час і місце проведення судового засідання повідомлена належним чином, що підтверджується роздруківкою із офіційного веб-порталу Київського апеляційного господарського суду в мережі Інтернет (http://kiа.arbitr.gov.ua/sud5033/ato/3317113/) від 21.02.2017, яка наявна в матеріалах справи.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку ухвали суду першої інстанції в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників сторін.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. 5 ст. 106 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами оскарження справи, 04.10.2016 скаржник направив на адресу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України заяву від 03.10.16 № 13-11-б.б/4920 про відкриття виконавчого провадження до боржника ТОВ "Світлоград" та наказ №910/285/13 від 13.09.2016.

Вказана заява, згідно даних за результатами відстеження вказаного поштового відправлення № 040702568039 на офіційному сайті Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта", була отримана ВДВС 06.10.2016 та зареєстрована за вхідним номером №30639-0-33-16 від 07.10.2016, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією вказаного листа та реєстраційно - контрольної картки № 30639-0-33-16, наданими ВДВС.

Старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Пироговською-Харітоновою Я.О. 13.10.2016 було винесено повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання.

В обгрунтування оскаржуваного рішення державним виконавцем зазначено, що відповідно до абзацу 3 частини 4 розділу 1 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України №512/5 від 02.04.2012 (в редакції від 29.09.2016) (далі - Інструкція), та яка набрала чинності одночасно з Законом України "Про виконавче провадження", з 05.10.2016 року виконання рішень щодо боржників, які знаходяться території, яка відповідно до Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" є тимчасово окупованою територією України, здійснюється відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонскій області.

У пред'явленню на виконання виконавчому документі майно боржник, на яке необхідно звернути стягнення знаходиться на території АРК, а саме АДРЕСА_1, що є підставою для повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання, керуючись п. 10 ч. 4 статті 4 Закону України "Про виконавче провадження".

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до статті 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно із ч.1 ст.74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Публічне акціонерне товариство "Родовід Банк" оскаржуючи дії державного виконавця щодо повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання, у зв'язку із не підвідомчістю, посилається на той факт, що виконавчий документ був надісланий до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України 04.10.2016 року до набрання зміни до Інструкції з організації примусового виконання рішень затвердженої Наказом Міністерства юстиції України №512/5 від 02.04.2012 (в редакції від 29.09.2016) 05.10.2016 року, якою зокрема, вносились зміни в частині підвідомчості виконання рішень. Тобто, на думку скаржника, державний виконавець діяв всупереч нормам чинного законодавства, які були чинні на момент звернення до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

Як вірно зазначив місцевий господарський суд, з 05.10.2016 року набрав чинності Закон України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 року № 1404-VІІІ, згідно якого втратив чинність, крім статті 4, Закон України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 року № 606-ХІV.

Як вбачається з матеріалів скарги, заява про відкриття виконавчого провадження надійшла до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України 07.10.2016, що підтверджується відповідною вхідною відміткою Відділу на вказаній заяві.

Частиною 5 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 встановлено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

В п. 10 Інструкції встановлено, що місце виконання рішення визначається відповідно до вимог, встановлених статтею 24 Закону України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.

Згідно п. 10 ч. 4 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо, зокрема, виконавчий документ пред'явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.

Так, оскільки майно боржника, на яке необхідно звернути стягнення згідно виконавчого документа знаходиться на території АР Крим, а саме в АДРЕСА_1, тобто не перебуває на території, підвідомчій Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та перебуває на території АР Крим, відповідно, на час отримання заяви стягувача про відкриття виконавчого провадження у державного виконавця були відсутні підстави для відкриття виконавчого провадження, яке йому не підвідомче, отже виконавчий документ підлягав поверненню стягувачу без прийняття до виконання.

Щодо тверджень апелянта на те, що заява та наказ були надіслані до виконання 04.10.2016, тобто до набрання чинності нової редакції Закону України "Про виконавче провадження", у зв'язку з чим підвідомчість та порядок виконавчих дій мали визначатись за нормами Закону в попередній редакції, колегія суддів зазначає, що під терміном "надсилання" слід розуміти не тільки направлення відповідних відомостей зазначеним особам у письмовому вигляді, а й отримання цими особами відомостей, які мають бути їм повідомлені. (Постанова Верховного суду України №6-813цс від 02.09.2015 року).

Таким чином, з огляду на положення норм Закону України "Про виконавче провадження" строки на вчинення виконавцем дій, визначених зазначеним Законом, обраховуються саме з дня отримання виконавцем виконавчого документу, отже датою пред'явлення виконавчого документу є дата отримання виконавцем виконавчого документу.

Згідно з п. 4 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2016 (в редакції від 29.09.2016), виконавчий документ повертається без прийняття до виконання у випадках, передбачених ч.4 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження", про що орган державної виконавчої служби або приватний виконавець надсилає стягувачу повідомлення протягом трьох робочих днів з дня пред'явлення виконавчого документа.

Таким чином, виходячи з вищевикладеного суд зазначає про чітке визначення Законом, що державний виконавець вчиняє дії щодо відкриття виконавчого провадження або повертає виконавчий документ без прийняття від дня отримання виконавчого документа, а не від дня передачі останнього до відділення поштового зв'язку.

Колегія суддів погоджується із висновками Господарського суду міста Києва, що, зважаючи на дату отримання ВДВС заяви стягувача разом з виконавчим документом, державним виконавцем правомірно застосовано норми Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016, який набрав чинності з 05.10.2016.

Частиною 1 статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена. За результатами розгляду скарги виноситься відповідна ухвала.

Таким чином, оскільки державний виконавець при винесенні повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 13.10.2016 року № 527/6 правомірно керувався положеннями Закону України в редакції після 05.10.2016 та Інструкцією з організації примусового виконання рішень (в редакції наказу Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2832/5), то такі дії суд першої інстанції правомірно визнав законними, що не спростовано апелянтом в поданій ним апеляційній скарзі.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов'язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду, оцінивши наявні в матеріалах справи докази, приходить до висновку, що ухвала у даній справі прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права, повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та відповідністю висновків, викладених в ухвалі, дійсним обставинам справи, тому ухвала є законною та обґрунтованою. Підстав для задоволення апеляційної скарги колегія суддів Київського апеляційного господарського суду не знаходить.

Керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.12.2016 у справі № 910/285/13 залишити без змін.

Матеріали оскарження справи № 910/285/13 повернути Господарському суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя Б.В. Отрюх

Судді Ю.Б. Михальська

К.В. Тарасенко