Ухвала

від 20.06.2019 по справі 910/285/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про закриття провадження за скаргою

на дії державного виконавця

м. Київ

20.06.2019Справа № 910/285/13 Господарський суд міста Києва у складі колегії суддів : Курдельчука І.Д. (головуючий), Босого В.П. і Усатенко І.В., за участю секретаря судового засідання Ковалівської О.М., розглядаючи у відкритому судовому засіданні скаргу публічного акціонерного товариства Родовід Банк на дії державного виконавця - заступника начальника Індустріального відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровської області Нордіо Вадима Вікторовича (далі - ВДВС) у виконавчому провадженні № 54721409 з виконання судового рішення

у справі № 910/285/13

за позовом публічного акціонерного товариства Родовід Банк

до 1. товариства з обмеженою відповідальністю Комфорт ,

2. Товариства з обмеженою відповідальністю Світлоград ,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів:

1. ОСОБА_1 ,

2. Коктебельська селищна рада,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача -

ОСОБА_2 ,

про звернення стягнення на предмет іпотеки 29 875 238,73 грн.,

за участю представників

від стягувача Суха М.В. (адвокат, довіреність №98 від 22.03.2019)

від боржника , третіх осіб та суб`єкта оскарження - не з`явились

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Господарського суду міста Києва перебуває скарга публічного акціонерного товариства Родовід Банк на дії державного виконавця - заступника начальника Індустріального відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровської області Нордіо Вадима Вікторовича (далі - ВДВС) у виконавчому провадженні № 54721409 з виконання судового рішення у справі № 910/285/13.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.05.2019 розгляд скарги було призначено на 30.05.2019.

Представники сторін та ВДВС у судове засідання 30.05.2019 не з`явилися; водночас доказів (повідомлень про вручення) про належне повідомлення учасників про дату, час та місце проведення судового засідання в матеріали справи Укрпоштою не повернуто.

З огляду на неявку представників сторін і ВДВС та необхідність отримання документів, а також через відсутність у суду інформації про вручення сторонам по справі повідомлень про розгляд скарги, суд відклав судове засіданнямна 20.06.2019.

18.06.2019 від Індустріального відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області надійшли матеріали виконавчого провадження (в копіях, засвідчених в. о. начальника відділу В.В.Нордіо).

20.06.2019 в судовому засіданні з`явився представник стягувача, інші учасники процесу та суб`єкт оскарження своїх представників не направили.

Відповідно до частини другої статті 342 Господарського процесуального кодексу України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Дослідивши матеріали виконавчого провадження суд з`ясував, що на виконанні Індустріального відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровськійї області (державний виконавець Коваленко М.С. перебував наказ Господарського суду міста Києва 910/285/13, виданий 13.09.2017 (ВП54721409).

Постановою державного виконавця Коваленко М.С. Індустріального відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області 19.09.2017 приєднано виконавче провадження № 54721409 до зведеного виконавчого провадження №52318730.

У подальшому, як свідчить постанова про арешт коштів боржника від 12.07.2018, примусове виконання наказу Господарського суду міста Києва 910/285/13, виданого 13.09.2017 здійснювалось державним виконавцем Рудовим І.О. Індустріального відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області в межах виконавчого провадження №56365291 з примусового виконання виконавчих листів №2а/0470/4823/12 від 20.08.2013 , №804/2164/13-а від 07.06.2013, №2а0470/15143/12 від 29.08.2013, №80413667/15 від 04.11.2016, №804/2144/15 від 28.12.2015, видані Дніпропетровським окружним адміністративним судом, №202/23031/13 від 08.05.2008, виданий Індустріальним районним судом міста Дніпропетровська.

29.03.2019 постановою заступника начальника Індустріального відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровської області Нордіо Вадима Вікторовича повернуто виконавчий документ з підстав відсутності у боржника майна на яке може бути звернуто стягнення.

Аналізуючи представлені документи господарський суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Обов`язок державного виконавця з вжиття всіх можливих заходів (у тому числі примусового характеру) щодо своєчасного і повного виконання рішення випливає зі змісту Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" та Закону України "Про виконавче провадження".Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист, яка охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 №18-рп/2012).

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначаються Законом України "Про виконавче провадження".

Частиною першою статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Частиною 1 статті 13 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до статті 339 та частини 1 статті 340 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права. Скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Суд звертає увагу, що зазначеними нормами ГПК України і Закону України "Про виконавче провадження" не урегульовано порядку розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб державної виконавчої служби щодо виконання судових рішень при вчиненні дій у зведеному виконавчому провадженні.

Відповідно до частини 1 статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Згідно зі статтею 30 Закону України "Про виконавче провадження" виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника здійснюється державним виконавцем, який відкрив перше виконавче провадження щодо такого боржника, у рамках зведеного виконавчого провадження. Виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника здійснюється приватним виконавцем у рамках зведеного виконавчого провадження.

Отже, при виконанні судових рішень діє правило існування одного виконавчого провадження про примусове виконання щодо одного боржника, незалежно від кількості судових рішень та юрисдикцій, у яких указані рішення, що підлягають примусовому виконанню, були ухвалені, та кількості стягувачів. Для виведення виконавчого документа зі зведеного виконавчого провадження вимагається наявність підстав для завершення виконавчого провадження, а таким правом наділений лише виконавець, який ухвалює відповідну постанову.

Водночас цим законом не передбачено порядку розгляду скарг щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання зведеного виконавчого провадження, у якому об`єднано виконання судових рішень, ухвалених судами за правилами різних юрисдикцій.

Разом з тим за зведеним виконавчим провадженням виконавець вчиняє виконавчі дії щодо виконання усіх судових рішень, незалежно від того, за правилами якої юрисдикції і якими судами вони ухвалені.

Порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця при виконанні зведеного виконавчого провадження не визначено, а тому учасники виконавчого провадження оскаржують одні й ті самі рішення, дії чи бездіяльність державної виконавчої служби в судах різних юрисдикцій.

У статті 287 КАС України передбачено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу ДВС, приватного виконавця.

Так, згідно з частиною 1 статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду з позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

У частині 5 статті 287 КАС України передбачено, що адміністративні справи з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень, ухвалених місцевим загальним судом як адміністративним судом, розглядаються місцевим загальним судом як адміністративним судом, який видав виконавчий лист.

Тобто частина 5 статті 287 КАС України передбачає загальне правило оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень до того суду, який ухвалив вказане рішення, якщо таке виконання не обтяжене об`єднанням з виконанням рішень, ухвалених судами за правилами іншої юрисдикції.

Оскільки чинним законодавством не врегульовано порядку судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання зведеного виконавчого провадження, у якому об`єднано виконання судових рішень, ухвалених судами за правилами різних юрисдикцій, у такому випадку застосовується частина перша статті 287 КАС України і вказані справи слід розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Згідно з частиною 2 статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Отже, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи з приводу оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів, незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані.

До юрисдикції адміністративних судів належать також справи про оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби, прийнятих (вчинених, допущених) під час примусового виконання постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, як виконавчих документів в окремому виконавчому провадженні.

Наведене дає підстави для висновку про непідвідомчість господарському суду скарги на дії державного виконавця вчинені у зведеному виконавчому провадженні, а відтак провадження за такою скаргою з підстав пункту 1 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України підлягає закриттю з роз`ясненням про право на звернення за правилами адміністративного судочинства до адміністративного суду.

Наведена правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 14.03.2018 у справі № 660/612/16-ц, від 06.06.2018 у справі №921/16/14-г/15 та від 06.06.2018 у справі №127/9870/16-ц та від 17.10.2018 у справі №927/395/13.

Керуючись статтями 183, 231, 234 та 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. Закрити провадження з розгляду скарги публічного акціонерного товариства Родовід Банк на дії державного виконавця - заступника начальника Індустріального відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровської області Нордіо Вадима Вікторовича у зведеному виконавчому провадженні щодо виконання судового рішення у справі № 910/285/13, як такої що не підлягає розгляду господарським судом.

2. Роз`яснити публічному акціонерному товариству Родовід Банк про право оскарження дій державного виконавця - заступника начальника Індустріального відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровської області Нордіо Вадима Вікторовича у зведеному виконавчому провадженні щодо виконання судового рішення у справі № 910/285/13 за правилами адміністративного судочинства до адміністративного суду.

Ухвала набрала законної сили 20.06.2019 та може бути оскаржена протягом десяти днів з моменту її підписання до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва.

Повне судове рішення складено 26.06.2019

Головуючий суддя І.Д. Курдельчук

Суддя В.П. Босий

Суддя І.В. Усатенко