Рішення

від 02.03.2017 по справі 902/105/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02 березня 2017 р. Справа № 902/105/17

Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Міліціанова Р.В.

при секретарі судового засідання Незамай Д.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи № 902/105/17

за позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю "Турбівська цукрова компанія" (вул. Миру, 80, смт. Турбів Липовецького району Вінницької області, 22513; код 36522803) в особі ліквідатора ТОВ "Турбівська цукрова компанія" арбітражного керуючого ОСОБА_1 (АДРЕСА_3)

до : Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницький цукор" (вул. Соборна, буд. 98, кв. 8, м. Вінниця, 21050; код 39530136)

до: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, 18021; ідн. номер НОМЕР_1)

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернаціональні телекомунікації" (вул. Мала Арнаутська, 66 м. Одеса, 65007; код 30109015)

до: Приватного акціонерного товариства "Київстар" (просп. Червонозоряний, 51, м. Київ, 03110; код 21673832)

про визнання договорів недійсними

за участю представників:

ТОВ "Турбівська цукрова компанія", Кучерява І.П., за довіреністю;

ПрАТ "Київстар", Петрова О.Е., за довіреністю

В С Т А Н О В И В :

ТОВ "Турбівська цукрова компанія" в особі арбітражного керуючого (ліквідатора ТОВ "Турбівська цукрова компанія") ОСОБА_1 звернулось до господарського суду Вінницької області з позовом до ТОВ "Вінницький цукор", ФОП ОСОБА_2, ТОВ "Інтернаціональні телекомунікації", ПАТ "Київстар" про визнання недійсним Договору оренди №03/15 від 10 грудня 2015 року, укладеного між ТОВ Вінницький цукор (код 39530136) та ФОП ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1); визнання недійсним Договору суборенди №1563/16 від 01 січня 2016 року, укладеного між ФОП ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) та ТОВ Інтернаціональні телекомунікації (код 30109015); визнання недійсним Договору суборенди, укладеного між ФОП ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) та ПрАТ Київстар (код 21673832)..

Заявлені вимоги обгрунтовуються тим, що ліквідатором в ході інвентаризації майна боржника - ТОВ "Турбівська цукрова компанія" виявлено, що на димовій трубі на території майнового комплексу ТОВ "Турбівська цукрова компанія" розташоване телекомунікаційне та інше обладнання (антена базової станції мобільного зв'язку, контейнер з обладнанням базової станції мобільного зв'язку, кабельні мережі тощо), здійснено запити з метою виявлення власників розташованого на території банкрута майна та встановлено, що 10 грудня 2015 року між ФОП ОСОБА_2 та ТОВ Вінницький цукор було укладено Договір оренди нерухомого майна №03/15 строком до 10 листопада 2018 року, за умовами якого ТОВ Вінницький цукор передало ФОП ОСОБА_2 в тимчасове платне користування об'єкт нерухомого майна - димову трубу, літера № 66, яка є частиною комплексу будівель та споруд загальною площею 24 324,80 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, та прилеглий до труби майданчик, що необхідний для обслуговування вказаної споруди загальною площею 100 кв.м.

Також ФОП ОСОБА_2 у своєму листі було повідомлено, що телекомунікаційне обладнання, що розташоване на вищевказаній трубі, належить ТОВ Інтертелеком та ПрАТ Київстар , та встановлено там згідно договорів суборенди. При цьому, зауважено, що договір оренди є чинним та немає підстав для ініціювання його розірвання. Факт укладення договорів суборенди між ФОП ОСОБА_2 та ТОВ Інтертелеком , ФОП ОСОБА_2 та ПрАТ Київстар ліквідатором також встановлено з листа ТОВ Інтертелеком та усних пояснень представників ПрАТ Київстар .

Разом з тим, оскільки ухвалою господарського суду Вінницької області від 16 листопада 2015 року, яка набрала законної сили з моменту її прийняття, по справі №902/1593/13 правовстановлюючий документ ТОВ Вінницький цукор було визнано недійсним, ТОВ Вінницький цукор не набуло права власності на майновий комплекс, в тому числі димову трубу. З огляду на викладене, Договір оренди №03/15 від 10 грудня 2015 року, укладений між ТОВ Вінницький цукор і ФОП ОСОБА_2 є недійсним, так як майно в оренду передано особою, яка не мала права власності на предмет оренди. В свою чергу, Договір суборенди № 1563/16 від 01 січня 2016 року, укладений між ФОП ОСОБА_2 і ТОВ Інтертелеком , а також відповідний Договір суборенди укладений між ФОП ОСОБА_2 і ПрАТ Київстар , є недійсними, як похідні від оренди.

Вказані договори безпосередньо порушують права та законні інтереси ТОВ Турбівська цукрова компанія , а відтак ліквідатор ТОВ "Турбівська цукрова компанія" звернувся до суду з вимогою про визнання вказаних договорів недійсними.

Ухвалою від 17.01.2017р. за вказаним позовом суд порушив провадження у справі № 902/105/17 та призначив її до розгляду в судовому засіданні 07.02.2017р..

02.02.2017р. від ПрАТ "Київстар" надійшов відзив № 2625/17 від 27.01.2017р. у якому останнє зазначає, що 01.01.2016 року між ФОП ОСОБА_2 та ПрАТ "Київстар" було укладено Договір користування майном № 032 VIN-1, відповідно до умов якого, Орендар передає, а Суборендар приймає в строкове платне користування ділянку цегляного димаря котельні загальною площею 35,00 кв.м. та майданчик загальною площею 20,00 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1. Строк дії договору до 10.11.2018 року.

Посилаючись на ч. 1 ст. 761, ч. 1 ст. 770 ЦК України, ПрАТ "Київстар" вказує що до нового власника ТОВ "Турбівська цукрова компанія" перейшли усі права та обов'язки наймодавця за Договором оренди нерухомого майна № 03/15 укладеного між ФОП ОСОБА_5 та ТОВ "Вінницький цукор", відтак правових підстав для визнання вищевказаного договору недійним не має, як і не має правових підстав для визнання недійсним Договору користування майном № 032 VIN-1 від 01.01.2016р. укладено між ФОП ОСОБА_5 та ПрАТ "Київстар", а відтак ПрАТ "Київстар" просить суд у задоволенні позову ТОВ "Турбівська цукрова компанія" про визнання недійсним Договору суборенди, укладено між ФОП ОСОБА_5 та ПрАТ "Київстар" відмовити.

07.02.2017р. позивачем подано до суду уточнення № 02-25/101 від 06.02.2017р. до позовної заяви, у якому останній уточнює п. 5 позовної заяви ти просить визнати недійсним Договір користування майном №032 VIN-1 від 01 січня 2016 року, укладений між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) та Приватним акціонерним товариством Київстар (код 21673832)..

07.02.2017р. на виконання ухвали Господарського суду Вінницької області від 17.01.2017р. позивач надав відповідні пояснення.

Дані документи оглянуті судом та долучені до матеріалів справи.

Ухвалою від 07.02.2017 р. розгляд справи відкладено на 02.03.2017 р.

17.02.2017 р. до суду від ПрАТ "Київстар" надійшло доповнення до відзиву на позовну заяву у якому представник ПрАТ "Київстар" зазначає, що на момент укладення Договору оренди нерухомого майна № 03/15 від 10 грудня 2015р. укладеного між ФОП ОСОБА_2 та ТОВ "Вінницький цукор" та Договору користування майном № 032 VIN-1 від 01.01.2016р. укладеного між ФОП ОСОБА_2 та ПрАТ "Київстар", ще не було рішення суду, яке набрало законної сили, оскільки ухвала Господарського суду Вінницької області від 16.11.2015 р. по справі № 902/1593/13 якою було визнано недійсними результати другого повторного аукціону з продажу майна ТОВ "Турбівська цукрова компанія", який проводився 25.12.2014 р., Договір № 25122014 купівлі-продажу майна банкрута на відкритих торгах (аукціоні) від 25.12.2014 року та Свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів № 5, видане 09.01.2015 р. приватним нотаріусом Липовецького районного нотаріального округу Кобзар С.В. - набрала чинності 28.01.2016р. (Постанова Рівненського апеляційного господарського суду від 28.01.2016р. по справі № 902/1593/13), щодо визнання недійсним правовстановлюючого документа ТОВ "Вінницький цукор", а саме Свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів № 5, видане 09 січня 2015 року приватним нотаріусом Липовецького районного нотаріального округу Кобзар С.В., а відтак на момент укладання Договору користування майном № 032 VIN-1 від 01.10.2016р. сторони договору володіли необхідним обсягом цивільної дієздатності, тому просить суд у задоволенні позову ТОВ "Турбівська цукрова компанія" про визнання недійсним Договору суборенди, укладено між ФОП ОСОБА_5 та ПрАТ "Київстар" відмовити

У судове засідання 02.03.2017 р. з'явився представник ТОВ "Турбівська цукрова компанія", яка вимоги викладені у позовній заяві підтримала у повному об'ємі з урахуванням уточнення до позовної заяв. Присутній представник ПрАТ "Київстар" проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позов та доповненнях до нього. Представники ТОВ "Вінницький цукор", ФОП ОСОБА_5, ТОВ "Інтернаціональні телекомунікації" правом участі у судовому засіданні не скористались, витребуваних судом доказів не надали. Про дату, місце та час розгляду справи повідомлені завчасно та належним чином ухвалою суду від 07.02.2017 р., яка надіслана на юридичні адреси ТОВ "Вінницький цукор", ТОВ "Інтернаціональні телекомунікації" та за місцезнаходженням ФОП ОСОБА_5 та до суду не повернулись, а відтак отримані відповідачами.

Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Крім того, у на п.4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 р. № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році", п.11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 р. № 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" наголошується, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Також слід зазначити, що відповідно до пункту 2.6.15 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.2013 р. № 28 (з подальшими змінами) на звороті у лівому нижньому куті оригіналу процесуального документа, який виготовляється судом та залишається у справі, проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправлення документа, що містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправлення, підпис працівника, який її здійснив, та може містити відмітку про отримання копії процесуального документа уповноваженим представником адресата.

Як зазначається в п.19 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008 р. № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

На першому примірнику ухвал, які наявні в справі, є штамп суду з відміткою про відправку документа. Дана відмітка оформлена відповідно до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України наведених вище, а тому суд дійшов висновку, що вони є підтвердженням належного надсилання копії процесуального документа сторонам.

Враховуючи викладене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення зазначених вище відповідачів належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останніх в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

За відсутності відповідного клопотання справа розглядається без фіксації судового процесу технічними засобами.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення учасників процесу, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

Постановою господарського суду Вінницької області від 24.12.2013 року визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "Турбівська цукрова компанія" (код 36522803) банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру.

В ході ліквідаційної процедури в межах провадження у справі №902/1593/13 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Турбівська цукрова компанія" 25 грудня 2014 року відбувся другий повторний аукціон з продажу майна ТОВ "Турбівська цукрова компанія", за результатами якого переможцю аукціону - Товариству з обмеженою відповідальністю Вінницький цукор - було реалізовано цілісний майновий комплекс ТОВ "Турбівська цукрова компанія", що розташований за адресою: 22513, Вінницька обл., Липовецький р-н, смт. Турбів, вул. Миру, 80, (93), загальною площею 24 324,8 кв.м.

Після чого, ТОВ "Турбівська цукрова компанія" згідно відповідних Актів про передання права власності на нерухоме майно було передано ТОВ Вінницький цукор майнові активи, що входили до складу цілісного майнового комплексу.

Відповідно до частини 3 ст.55 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом результати аукціону, проведеного з порушенням вимог закону, можуть бути визнані в судовому порядку недійсними. Визнання результатів аукціону недійсними тягне за собою визнання недійсним укладеного з переможцем договору купівлі-продажу.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 16 листопада 2015 року по справі №902/1593/13 результати другого повторного аукціону з продажу майна ТОВ "Турбівська цукрова компанія", який проводився 25 грудня 2014 року, Договір №25122014 купівлі-продажу майна банкрута на відкритих торгах (аукціоні) від 25 грудня 2014 року та Свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів №5, видане 09 січня 2015 року приватним нотаріусом Липовецького районного нотаріального округу Кобзар С.В., були визнані недійсними .

Ухвала господарського суду Вінницької області від 16 листопада 2015 року по справі №902/1593/13 набрала законної сили з моменту її прийняття, винесення, тобто 16.11.2015р.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 28 січня 2016 року по справі №902/1593/13 та Постановою Вищого господарського суду України від 24 травня 2016 року по справі №902/1593/13 вищевказану ухвалу залишено без змін.

Під час проведення ліквідатором інвентаризації майна ТОВ "Турбівська цукрова компанія", було виявлено, що на димовій трубі на території майнового комплексу ТОВ "Турбівська цукрова компанія" розташоване телекомунікаційне та інше обладнання (антена базової станції мобільного зв'язку, контейнер з обладнанням базової станції мобільного зв'язку, кабельні мережі тощо).

З огляду на те, що Позивачу було невідомо, якому оператору мобільного зв'язку належить вказане обладнання, а також ТОВ Вінницький цукор на звернення Позивача не надало жодної відповіді, Позивачем було направлено листи до ТОВ Інтертелеком , ТОВ Лайфселл , ПрАТ Київстар та ПрАТ МТС Україна (потенційних власників вказаного телекомунікаційного обладнання) з проханням розірвати Договір оренди об'єкта нерухомого майна (димової труби) з іншою особою, яка не є власником об'єктів нерухомого майна, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (у разі його наявності), та укласти відповідний Договір оренди об'єкта нерухомого майна (димової труби) з ТОВ "Турбівська цукрова компанія" (з метою його використання для розміщення телекомунікаційного та іншого обладнання). Копії листів з доказами додані до матеріалів поданої заяви.

31.10.2016 р. на адресу арбітражного керуючого (ліквідатора ТОВ "Турбівська цукрова компанія") ОСОБА_1 Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 надіслано листа№б/н від 27.10.2016 р., де останній зазначив про те, що 10 грудня 2015 року між ним та ТОВ Вінницький цукор було укладено Договір оренди нерухомого майна №03/15 строком до 10 листопада 2018 року, за умовами п.1.1. якого (Договору оренди № 03/15 від 10 грудня 2015 року) ТОВ Вінницький цукор передало ФОП ОСОБА_2 в тимчасове платне користування об'єкт нерухомого майна - димову трубу, літера № 66, яка є частиною комплексу будівель та споруд загальною площею 24 324,80 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, та прилеглий до труби майданчик, що необхідний для обслуговування вказаної споруди загальною площею 100 кв.м. До вказаного листа додано копію Договору оренди № 03/15 від 10 грудня 2015 року.

Крім того, ФОП ОСОБА_2 у своєму листі було повідомлено, що телекомунікаційне обладнання, що розташоване на вищевказаній трубі, належить ТОВ Інтертелеком та ПрАТ Київстар , та встановлено там згідно договорів суборенди. При цьому, зауважено, що договір оренди є чинним та немає підстав для ініціювання його розірвання.

Копії листа ФОП ОСОБА_2 та Договору оренди додано до матеріалів справи.

Згідно п. 1.1 Договірору оренди №03/15 від 10 грудня 2015 року укладеного між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (Орендар) та Товариством з обмеженою відповідальністю Вінницький цукор (Орендодавець) "Орендодавець" передає, а "Орендар" приймає в тимчасове платне користування (далі за текстом - "оренда") об'єкт нерухомого майна - димову трубу, літ. № 66, яка є частиною комплексу будівель та споруд загальною площею 24324,8 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (надалі - Об'єкт), та прилеглий до труби майданчик, що необхідний для обслуговування вказаної споруди загальною площею 100 кв.м., а Орендар зобов'язується використовувати вказаний Об'єкт у власних цілях на свій розсуд, та сплачувати встановлену договором орендну плату.

Пунктами 1.2. Договору визначено, що Об'єкт оренди належить Орендодавцю на підставі Свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів від 09.01.2015 р. № 5, рішення про державну реєстрацію прав власності №18958534 від 29.01.2015 р. Сторони гарантують, що мають всі повноваження й права, необхідні для укладання цого договору, Об'єкт оренди в заставі, судовому спорі не перебуває, права на нього третіх осіб відсутні.

Згідно п. 1.4 Договору Об'єкт оренди передається Орендарю в оренду з правом передачі в суборенду третім особам на умовах та за цільовим призначенням на власний розсуд Орендаря без будь-яких обмежень та та умов на строк, що не перевищує строку дії цього договору. Цей договір необхідною та достатньою підставою, що надає право Орендарю протягом дії договору передати Об'єкт в суборенду третім особам без будь-якого додаткового узгодження.

Відповідно до п. 7.1 Договору цей Договір набирає чинності з моменту його підписання обома Сторонами та діє протягом 35 місяців по 10.11.2018 р.

11 листопада 2016 року на адресу Позивача надійшла відповідь ТОВ Інтертелеком , в якій зазначено, що на димовій трубі, що розташована на території майнового комплексу ТОВ "Турбівська цукрова компанія" розташоване телекомунікаційне та інше обладнання Товариства з обмеженою відповідальністю Інтернаціональні телекомунікації (ТОВ Інтертелеком ), згідно Договору суборенди № 1563/16, укладеного 01 січня 2016 року між ФОП ОСОБА_2 та ТОВ Інтертелеком .

Копії відповіді та Договору суборенди додано до матеріалів справи.

Згідно п. 1.1 Договору суборенди № 1563/16 від 01 січня 2016 року з метою підвищення ефективності використання майна "Орендар" (Фізична особа-підприємець ОСОБА_2) передає, а "Суборендар" (Товариство з обмеженою відповідальністю Інтернаціональні телекомунікації (ТОВ Інтертелеком )) приймає у тимчасове платне користування (надалі за текстом - "суборенда") об'єкт нерухомого майна у вигляді 1/5 частини димової труби, літ. № 66, та частину прилеглого до труби маданчика загальною площею 10 кв.м. з метою використання під розташування базової станції, антенно-фідерних пристроїв, антенних споруд та іншого обладнання "Суборендаря" та здійснення експлуатації та обслуговування такого обладнання за місцем розташування, за адресою: АДРЕСА_1 (надалі - Об'єкт).

Відповідно до п. 1.6 Договору Сторони гарантують, що мають всі повноваження й права, необхідні для укладання цього договору, включно "Орендар" має право здавати Об'єкт в суборенду.

Згідно п. 7.1 Договору цей Договір набирає чинності з моменту його підписання обома Сторонами та діє протягом 34 місяців по 30.10.2018 р.

Згідно копії наданого до суду ПрАТ Київстар із відзивом на позов Договору користування майном № 032 VIN-1 від 01.01.2016 року, укладеного між ФОП ОСОБА_2 (Орендар) та ПрАТ "Київстар" (Суборендар) на підставі взаємної згоди сторін Орендар передає, а Суборендар приймає у строкове платне користування ділянку цегляного димаря котельні загальною площею 35,00 кв.м. та майданчик загальною площею 20,00 кв.м. (надалі іменуються "Майно"), що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 з визначенням меж на відповідній план-схемі (Додаток - 1), підписаній Сторонами, для розміщення та експлуатації, відповідно, антенно-фідерних присторїв (АФП) та контейнера з обладнанням (RBS)базової станції стільникового зв'язку ПрАТ "Київстар"(п. 1.1. Договору).

Згідно п. 1.3. Орендар користується Майном згідно Договору оренди №03/15 між ТОВ "Вінницький цукор" та ФОП ОСОБА_2 від 10.12.2015 р.

Відповідно до п. 7.1. Договору цей Договір вступає в дію з 01.01.2016 р. і діє до 10.11.2018 року.

Оскільки право передавати майно у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права (ч. 1 ст. 761 Цивільного кодексу України), вказані договори безпосередньо порушують права та законні інтереси ТОВ Турбівська цукрова компанія та підлягають визнанню їх недійсними.

Відповідно до ч. 3 ст. 215 Цивільного кодексу України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Загальним правовим наслідком недійсності правочину (ст. 216 Цивільного кодексу України) є реституція, яка застосовується як належний спосіб захисту цивільного права та інтересу за наявності відносин, які виникли в зв'язку з вчиненням особами правочину та внаслідок визнання його недійсним.

Згідно правової позиції, викладеної у Постанові Верховного Суду України від 25 травня 2016 року у справі за № 6-605цс16, правом оспорювати правочин і вимагати проведення реституції Цивільного кодексу України наділяє не лише сторону (сторони) правочину, але й інших, третіх осіб, що не є сторонами правочину, визначаючи статус таких осіб як заінтересовані особи (статті 215, 216 Цивільного кодексу України).

З огляду на зазначені приписи, правила статей 15, 16 Цивільного кодексу України, а також статей 1, 2-4, 14, 215 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право на захист, у тому числі судовий, свого цивільного права, а також цивільного інтересу, що загалом може розумітися як передумова для виникнення або обов'язковий елемент конкретного суб'єктивного права, як можливість задовольнити свої вимоги за допомогою суб'єктивного права та виражатися в тому, що особа має обґрунтовану юридичну заінтересованість щодо наявності/відсутності цивільних прав або майна в інших осіб.

Таким чином, оспорювати правочин може також особа (заінтересована особа), яка не була стороною правочину. Вимоги заінтересованої особи, яка в судовому порядку домагається визнання правочину недійсним (ч. З ст. 215 Цивільного кодексу України), спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину. Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав.

З огляду на викладене, ТОВ Турбівська цукрова компанія , має право звертатися до господарського суду Вінницької області з цією Позовною заявою №02-25/1297 від 05 грудня 2016 року про визнання недійсними договорів, оскільки є заінтересованою особою в контексті ст. 215 та ст. 216 Цивільного кодексу України.

Відносини між ТОВ "Турбівська цукрова компанія" і ТОВ Вінницький цукор виникли на підставі договору №25122014 купівлі-продажу майна банкрута на відкритих торгах (аукціоні) від 25 грудня 2014 року, Свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів №5, видане 09 січня 2015 року приватним нотаріусом Липовецького районного нотаріального округу Кобзар С.В. Вказаний договір та свідоцтво в установленому порядку визнані судом недійсними. Недійсний договір не встановлює ані прав, ані обов'язків, юридичних наслідків, окрім наслідків, безпосередньо пов'язаних з його недійсністю (ч. 1 ст. 216 ЦК України), нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення (ч. 1 ст. 236 ЦК України).

Відповідно до частини 3 ст.55 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом результати аукціону, проведеного з порушенням вимог закону, можуть бути визнані в судовому порядку недійсними. Визнання результатів аукціону недійсними тягне за собою визнання недійсним укладеного з переможцем договору купівлі-продажу.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 16 листопада 2015 року по справі №902/1593/13 результати другого повторного аукціону з продажу майна ТОВ "Турбівська цукрова компанія", який проводився 25 грудня 2014 року, Договір №25122014 купівлі-продажу майна банкрута на відкритих торгах (аукціоні) від 25 грудня 2014 року та Свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів №5, видане 09 січня 2015 року приватним нотаріусом Липовецького районного нотаріального округу Кобзар С.В., були визнані недійсними .

Доводи відповідача (ПрАТ "Київстар") щодо того, що на момент укладення Договору оренди нерухомого майна № 03/15 від 10 грудня 2015р. укладеного між ФОП ОСОБА_2 та ТОВ "Вінницький цукор" та Договору користування майном № 032 VIN-1 від 01.01.2016р. укладеного між ФОП ОСОБА_2 та ПрАТ "Київстар", ще не було рішення суду, яке набрало законної сили, оскільки ухвала Господарського суду Вінницької області від 16.11.2015 р. по справі № 902/1593/13 набрала чинності 28.01.2016р. (Постанова Рівненського апеляційного господарського суду від 28.01.2016р. по справі № 902/1593/13), до уваги судом не приймаються з огляду на таке.

Згідно ч. 1 ст. 2 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Згідно ч. 4 ст. 8 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом ухвали та постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, прийняті господарським судом у справі про банкрутство, набирають законної сили з моменту їх прийняття , якщо інше не передбачено цим Законом.

Як зазначено у п. 8 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.02.2002 р. N 01-8/155 "Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавства у вирішенні спорів та внесення змін і доповнень до деяких інформаційних листів" 1538, відповідно до статті 86 ГПК ухвала виноситься господарським судом, якщо спір не вирішується по суті, тому приписи частин третьої і четвертої статті 85 ГПК не можуть застосовуватись до ухвал господарського суду.

У п. 25 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008 р. N 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" 1539 зазначено, що ухвала господарського суду, оскільки інше не встановлено законом, набирає законної сили в день її винесення.

Таким чином ухвала господарського суду Вінницької області від 16 листопада 2015 року по справі №902/1593/13 набрала законної сили з моменту її прийняття, винесення, тобто 16.11.2015 р.

Вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Таким чином, для визнання недійсним у судовому порядку правочину (господарського зобов'язання) необхідно встановити, що правочин не відповідає вимогам закону, або ж його сторонами (стороною) при укладенні було порушено господарську компетенцію.

Пунктом 3.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 року за №11 Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними передбачено, що наступне схвалення юридичною особою правочину, вчиненого від її імені представником, з перевищенням повноважень, унеможливлює визнання такого правочину недійсним (стаття 241 ЦК України). Настання передбачених цією статтею наслідків ставиться в залежність від того, чи було в подальшому схвалено правочин особою, від імені якої його вчинено, тому господарський суд повинен у розгляді відповідної справи з'ясовувати пов'язані з цим обставини. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення уповноваженого органу (посадової особи) такої юридичної особи до другої сторони правочину чи до її представника (лист, телефонограма, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення зазначеним органом (посадовою особою) дій, які свідчать про схвалення правочину (прийняття його виконання, здійснення платежу другій стороні, підписання товаророзпорядчих документів і т.ін.). Наведене стосується й тих випадків, коли правочин вчинений не представником юридичної особи з перевищенням повноважень, а особою, яка взагалі не мала повноважень щодо вчинення даного правочину.

ТОВ "Турбівська цукрова компанія" не було схвалено укладених договорів оренди та суборенди та навпаки звернулось до суду, з огляду на ухвалу господарського суду Вінницької області від 16 листопада 2015 року по справі №902/1593/13, якою визнано недійсним Договір №25122014 купівлі-продажу майна банкрута на відкритих торгах (аукціоні) від 25 грудня 2014 року (згідно якого ТОВ Вінницький цукор було придбано майновий комплекс у ТОВ "Турбівська цукрова компанія") та зазначає що договір оренди укладений між ТОВ Вінницький цукор та ФОП ОСОБА_2, та похідні від нього договори суборенди вважаються недійсним з моменту його укладення.

Тобто, Договір оренди №03/15 від 10 грудня 2015 року укладений між ТОВ Вінницький цукор та ФОП ОСОБА_2 є недійсним з моменту його укладення, а відтак і похідні від нього Договір суборенди №1563/16 від 01 січня 2016 року, укладений між ФОП ОСОБА_2 та ТОВ Інтернаціональні телекомунікації та Договір користування майном №032 VIN-1 від 01 січня 2016 року, укладений між ФОП ОСОБА_2 та ПрАТ Київстар .

Згідно ч. 2 ст. 203 Цивільного кодексу України, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

До змісту цивільної дієздатності входить правочиноздатність юридичної особи, яка може бути визначена як її здатність бути стороною правочину, у тому числі, здатність самою здійснювати правочини.

Згідно ч. 1 ст. 92 Цивільного кодексу України, юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. До цивільних прав, серед інших, відноситься і право власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно ч. 1 ст. 761 Цивільного кодексу України право передання майна у найм (оренду) має власник речі або особа, якій належать майнові права. Тобто, наймодавцями в договорі майнового найму (оренди) можуть виступати власники майна - особи, які мають майнові права, а також особи, уповноважені на укладення договору майнового найму. За загальним правилом право передавати майно в оренду як окремий випадок реалізації повноваження користування та розпорядження майном реалізує його власник за умови повної дієздатності.

Право передавати майно у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права (ч. 1 ст.761 Цивільного кодексу України). Натомість, в момент укладення оспорюваного договору, таке право у ТОВ Вінницький цукор було відсутнє.

Таким чином, враховуючи викладене, ТОВ Вінницький цукор при укладенні оспорюваного Договору оренди №03/15 від 10 грудня 2015 року, не являючись власником предмету оренди, розпорядилось майном, яке йому не належало, на власний розсуд, що вказує на вчинення правочину всупереч вимогам закону щодо права власності, а також при відсутності необхідного обсягу цивільної дієздатності для його укладення.

Суд критично оцінює посилання ПрАТ "Київстар" на ст. ст. 761, 770 ЦК України як підставу для відмови у задоволенні позовних вимог, оскільки дані норми регулюють питання правонаступництва у відносинах найму у випадку правомірного переходу права власності на майно.

Цивільний кодекс не визначає переліку юридичних фактів, які тягнуть за собою зміну власника речі в розумінні цієї статті, можна говорити про перехід права власності на річ за будь-яких законних підстав: спадкування речі після смерті наймодавця, продаж, дарування наймодавцем речі, перехід права власності на річ, яка була предметом іпотеки тощо (див. постанову Вищого господарського суду України від 19 грудня 2006 р., справа N 22/114-06-2526).

Відповідно до ч. 3 ст. 207 ГК України, виконання господарського зобов'язання, визнаного судом недійсним повністю або в частині, припиняється повністю або в частині з дня набрання рішенням суду законної сили як таке, що вважається недійсним з моменту його виникнення. У разі якщо за змістом зобов'язання воно може бути припинено лише на майбутнє, таке зобов'язання визнається недійсним і припиняється на майбутнє.

З огляду на викладене, оскільки відносини між ФОП ОСОБА_2 та ТОВ Вінницький цукор виникли на підставі договору №25122014 купівлі-продажу майна банкрута на відкритих торгах (аукціоні) від 25 грудня 2014 року, який в установленому порядку визнаний судом недійсним, а недійсний договір не встановлює ані прав, ані обов'язків, юридичних наслідків, окрім наслідків, безпосередньо пов'язаних з його недійсністю (ч. 1 ст. 216 ЦК України), нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення (ч. 1 ст. 236 ЦК України), тому Договір оренди №03/15 від 10 грудня 2015 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю Вінницький цукор (код 39530136) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) підлягає визнанню недійсним.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Відповідно до змісту ст.774 Цивільного кодексу України, строк договору піднайму не може перевищувати строку договору найму, а також до договору піднайму застосовуються положення про договір найму. Тобто відповідно до приписів вищезазначеної норми наймач отримує відносно піднаймача всі права та обов'язки наймодавця, в свою чергу піднаймач має права та обов'язки наймача.

При цьому договір піднайму є завжди похідним від договору найму (така позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 14 червня 2016року по справі №905/2574/15).

Таким чином, оскільки Договір оренди №03/15 від 10 грудня 2015 року є недійсним з моменту його укладення - Договір суборенди №1563/16 від 01 січня 2016 року, укладений між ФОП ОСОБА_2 та ТОВ Інтертелеком , та відповідний Договір користування майном № 032 VIN-1 від 01.01.2016 р., укладений між ФОП ОСОБА_2 та ПрАТ Київстар , також є недійсними з моменту їх укладення (як такі, що укладені внаслідок недійсного Договору оренди №03/15 від 10 грудня 2015 року).

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст. ст. 33, 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим. Обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

З огляду на вищевикладені обставини в їх сукупності суд дійшов висновку про задоволення вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Турбівська цукрова компанія" в повному обсязі.

Окрім того, ухвалою суду від 17 січня 2017 р. судом відстрочено Товариству з обмеженою відповідальністю "Турбівська цукрова компанія" сплату судового збору у встановленому законом порядку та розмірі до ухвалення судового рішення у справі.

Частиною 2 ст. 49 ГПК україни визначено, що якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

З огляду на викладене, оскільки серед відповідачів лише ТОВ "Вінницький цукор" було обізнано про визнання недійсним результатів аукціону продажу майна ТОВ "Турбівська цукрова компанія", то спір виник внаслідок неправильних дій ТОВ "Вінницький цукор". Тому суд дійшов до висновку про покладення на ТОВ "Вінницький цукор" судового збору, відповідно до ст.49 ГПК України.

Оскільки у справі заявлено три позовні вимоги немайнового характеру, при поданні позову мав бути сплачений судовий збір в розмірі трьох прожиткових мінімумів, а відтак в дохід Державного бюджету України підлягає сплата 4800,00 грн. судових витрат зі сплати судового збору.

Керуючись ст.ст. 4-3, 4-5, 32, 33, 43, 44, 49, 82-85, 115, 116 ГПК України, суд

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Турбівська цукрова компанія" задовольнити.

Визнати недійсним Договір оренди №03/15 від 10 грудня 2015 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю Вінницький цукор (код ЄДРПОУ 39530136) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1).

Визнати недійсним Договір суборенди №1563/16 від 01 січня 2016 року, укладений між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) та Товариством з обмеженою відповідальністю Інтернаціональні телекомунікації (код 30109015).

Визнати недійсним Договір користування майном №032 VIN-1 від 01 січня 2016 року, укладений між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) та Приватним акціонерним товариством Київстар (код 21673832).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницький цукор" (21050, вул. Соборна, буд. 98, кв. 8, м. Вінниця, код 39530136) до спеціального фонду Державного бюджету України судові витрати зі сплати судового збору в сумі 4 800 ,00 грн..

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Копію рішення надіслати рекомендованим листом згідно переліку.

Повне рішення складено 07 березня 2017 р.

Суддя Міліціанов Р.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - ТОВ "Турбівська цукрова компанія" - вул. Миру, 80, смт. Турбів Липовецького району Вінницької області, 22513;

3 - арбітражний керуючий Гонта О.А. (ліквідатор ТОВ "Турбівська цукрова компанія") - АДРЕСА_3;

4 - ТОВ "Вінницький цукор" - вул. Соборна, буд. 98, кв. 8, м. Вінниця, 21050;

5 - ФОП ОСОБА_2 - АДРЕСА_2, 18021;

6 - ТОВ "Інтернаціональні телекомунікації" - вул. Мала Арнаутська, 66 м. Одеса, 65007;

7 - ПАТ "Київстар" - просп. Червонозоряний, 51, м. Київ, 03110.