Рішення

від 27.02.2017 по справі 925/1611/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" лютого 2017 р. Справа № 925/1611/16

Господарський суд Черкаської області в складі:

головуючого - судді Єфіменка В.В.,

з секретарем судового засідання Козоріз О.І.;

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1Г С.В за довіреністю,

від відповідача-1 - ОСОБА_2Б, ОСОБА_3В за довіреністю,

від відповідача-2- ОСОБА_4О за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Господарського суду Черкаської області в м. Черкаси справу

за позовом Громадської організації «Спілка громадян-співвласників майна та земельних паїв(пасовища та сіножаті) реорганізованого колективного сільськогосподарського підприємства АПВ «Красносільська» , с. Красносілля, Чигиринський район, Черкаська область

до відповідача-1: Чигиринської районної державної адміністрації, м.Чигирин, Черкаська область,

до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю «Голов'ятинське» , с.Голов'ятине, Смілянський район, Черкаська область,

про скасування розпорядження, визнання договору недійсним та скасування його реєстрації, -

ВСТАНОВИВ:

Громадська організація «Спілка громадян-співвласників майна та земельних паїв(пасовища та сіножаті) реорганізованого колективного сільськогосподарського підприємства АПВ «Красносільська» (далі - Спілка) звернулася в господарський суд із позовними вимогами:

- визнати частково недійсним та скасувати розпорядження

Чигиринської райдержадміністрації № 268 10.12.2015 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення)меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) в частині передачі в оренду земельних ділянок площею 199.79 га;

- визнати недійсним договір оренди землі від 15.12.2015, укладений між Чигиринською райдержадміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Голов'ятинське» щодо оренди земельної ділянки з кадастровим номером 7125482500:01:000:0590 з моменту його укладення;

- скасувати державну реєстрацію в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно договору оренди землі від 15.12.2015, що укладений між Чигиринською райдержадміністрацією та ТОВ «Голов'ятинське» щодо оренди земельної ділянки з кадастровим номером 7125482500:01:000:0590.

Позов вмотивовано зокрема тим, що Чигиринська районна державна адміністрація (далі - Чигиринська РДА) в порушення чинного законодавства, 10.12.2015 прийняла Розпорядження № 268, яким без згоди власників передала в оренду ТОВ Голов'ятинське земельні ділянки - частки пайового фонду площею 199,79 га (пасовища і сіножаті).

Земельні ділянки площею 199,79 га відповідно до державного акта на землю від 02.09.1994 передано у колективну власність в числі 5388,9 га і належать членам Спілки на праві спільної часткової власності. Договір оренди, укладений 15.12.2015 між Чигиринською РДА та ТОВ Голов'ятинське на підставі Розпорядження від 15.12.2015 № 268, не містить істотних умов (відсутній об'єкт оренди; нормативно-грошова оцінка земельної ділянки не проводилась) і відповідно до положень ст.203, ст.215 Цивільного кодексу України є недійсним.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала, просила суд його задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві та у письмових поясненнях, поданих до суду. Пояснила, що КСП Україна відмовився від своїх земельних ділянок на користь АПВ Красносільська . КСП Україна діяв в межах Тіньківської та Красносільської сільських рад. Після розпаювання та видачі сертифікатів відбулося перетворення КСП на Агрофірму приватних власників ( АПВ) Україна , а потім - реорганізація АПВ Україна на АПВ Україна та АПВ Красносільська .

Ні Конституція України, ні Земельний кодекс України в редакції 2001 року не передбачають припинення права колективної власності.

Той факт, що спірні земельні ділянки є землями пайового фонду працівників бувшого КСП Україна підтверджується і відповідачем, а спірні ділянки в земельному кадастрі обліковувалися як землі спільної нерозподіленої власності громадян с.Красносілля відповідно до довідки Держгеокадастру у Чигиринському районі від 19.01.2015.

Представник позивача звернула увагу суду на той факт, що відповідно до розпорядження Чигиринської райдержадміністрації №212 від 09.08.1996 працівникам КСП Україна видані сертифікати на право на земельну частку (пай) площею 2.48 умовних кадастрових гектарів.

Відповідно до норм Указу Президента Укр. №720/95 від 08.08.1995, Методичних рекомендацій Держкомзему України, Міністерства с/г і продовольства України, Української академії аграрних наук № 47/172/48 від 04.06.1996 право на земельний пай мають члени КСП відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, а після отримання сертифікатів, земля залишається в користуванні всіх членів КСП на праві спільної часткової власності.

Позивач, посилаючись на практику Верховного Суду України вважає, що право на земельну частку (пай) виникає у члена КСП з моменту виникнення відповідного права колективної власності на землю та існує незалежно від посвідчення його сертифікатом.

Що стосується розпорядження Чигиринської райдержадміністрації від 10.12.2015 № 268, то адміністрація передала в оренду земельні ділянки без визначення їх нерозподіленими, оскільки, статус нерозподілених земельні ділянки отримують лише після проведення зборів стосовно розподілу. Земельні паї не стали земельними ділянками.

Розпорядження Чигиринської РДА від 19.10.2016 № 293, яким спірні земельні ділянки віднесені до нерозподілених, не можна брати до уваги, так як Закон не має зворотної сили. У Чигиринської РДА відсутній список громадян - власників земельних паїв, що не взяли участь у розподілі земельних ділянок.

Статус нерозподілених земельні ділянки набувають після зборів з визначенням списку осіб, які взяли участь в розподілі.

Позивач стверджує, що голова Чигиринської райдержадміністрації перевищив свої повноваження та в порушення вимог Земельного кодексу України, Закону України Про порядок виділення в натурі земельних ділянок власникам земельних паїв розпорядився земельними ділянками, які не були віднесені до нерозподілених, а укладений на підставі недійсного розпорядження РДА договір оренди є недійсним.

Крім того, він є недійсним і в силу положень ст.203, 215, 638 ЦК України. ст.15 Закону України Про оренду землі : відсутній об'єкт оренди, неналежна орендна плата.

Державна реєстрація 25.04.2016р. (номер запису 14373615) недійсного договору оренди земельної ділянки підлягає скасуванню (том 1; а.с.4-9; том 2; а.с.90-92).

Відповідач-1 у відзиві на позов та його представники в судовому засіданні заявлені вимоги не визнали вважаючи їх необґрунтованими та безпідставними, просили суд відмовити у задоволенні позову посилаючись на те, що Розпорядження було прийняте у повній відповідності до вимог законів та нормативних актів. Представники Чигиринської РДА пояснили зокрема, що земельні ділянки передані Чигиринською районною державною адміністрацією в оренду ТОВ Голов'ятинське відповідно до вимог статті 1 Закону України Про місцеві державні адміністрації та статті 13 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) .

За державним актом на право колективної власності від 02.09.1994, виданого згідно рішення районної ради від 31.03.1994 № 16/21, спірні земельні ділянки відносяться до земель колективної власності. Згідно чинного Земельного кодексу ця власність стала спільною сумісною.

Відповідно до матеріалів, що надані громадською організацією Спілка громадян-співвласників майна та земельних паїв (пасовища та сіножаті) реорганізованого колективного сільськогосподарського підприємства АПВ Красносільська не доведено, що КСП Україна як суб'єкт права колективної власності відмовився від своїх ділянок на право колективної власності на користь АПВ Красносільське .

Відповідач-1 вважає неправомірним подання позову громадською організацією Спілка громадян-співвласників майна та земельних паїв (пасовища та сіножаті) реорганізованого колективного сільськогосподарського підприємства АПВ Красносільська .

На думку Чигиринської РДА, виходячи з того, що державний акт на право власності не видавався до 01.01.2013, то у членів Спілки не могло і виникнути і права власності на спірні земельні ділянки. Також, з 01.01.2013 не видавалося і свідоцтво на право власності.

Відповідач-1 акцентував увагу суду на тому, що громадською організацією Спілка громадян-співвласників майна та земельних паїв (пасовища та сіножаті) реорганізованого колективного сільськогосподарського підприємства АПВ Красносільська в обґрунтування позову не надано жодних документів, що підтверджують її правомочність представляти інтереси колишніх членів АПВ Красносільське .

Станом на 10.12.2015 земельна ділянка мала визначені угіддя (188,6 га сіножатей та 13,2 га пасовищ) та обліковувалася як землі спільної нерозподіленої власності громадян за межами с. Красносілля, що не надані у власність та користування. Зокрема, це підтверджується довідкою виданою відділом Держгеокадастру у Чигиринському районі № 14-28-100.4-1955/2-15 від 19.10.2015.

Таким чином, при прийнятті розпорядження від 10.12.2015 № 268 Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) Чигиринська районна державна адміністрація безпосередньо користувалася даними Державного земельного кадастру як основною інформаційною базою.

Також, із інформації та матеріалів, що отримані від відділу Держгеокадастру у Чигиринському районі відповідно до листа № 14-28-0.6-85/2-17 від 25.01.2017, вбачається, що громадська організація Спілка громадян-співвласників майна та земельних паїв (пасовища та сіножаті) реорганізованого колективного сільськогосподарського підприємства АПВ Красносільська , як власник спірних земельних ділянок не обліковується.

Чигиринська РДА вважає, що до моменту пред'явлення вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (па місцевості) члени колишнього КСП АПВ Красносільське є лише власниками сертифікатів на право на земельну частку (пай), який не є правовстановлюючим документом та не посвідчує їх права власності на земельну ділянку.

Оскаржувані розпорядження Чигиринської районної державної адміністрації, не можуть вважатися такими, що порушують права громадської організації Спілка громадян-співвласників майна та земельних паїв (пасовища та сіножаті) реорганізованого колективного сільськогосподарського підприємства АПВ Красносільська , оскільки прав на певну (конкретну) земельну ділянку, зареєстрованих у встановленому порядку, у неї не виникло.

Розпорядження Чигиринської РДА від 19.10.2016 № 291 Про внесення зміни до розпорядження голови райдержадміністрації від 03.12.2003 №357 та від 19.10.2016 №293 Про внесення зміни до розпорядження голови райдержадміністрації від 26.02.2004 № 44 були прийняті у зв'язку з невідповідністю вимогам чинного законодавства, а саме, статей 86, 87, 88 Земельного кодексу України, статті 13 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв).

Відповідно до пункту першого статті 86 Земельного кодексу України земельна ділянка може знаходитись у спільній власності з визначенням частки кожного з учасників спільної власності (спільна часткова власність) або без визначення часток учасників спільної власності (спільна сумісна власність).

Чигиринською районною державною адміністрацією не приймалося розпорядження щодо визначення розміру (частки) на земельні ділянки - сіножаті і пасовища громадянам, які мають на це право.

Спірне Розпорядження від 10.12.2015 № 268 прийняте у відповідності до норм чинного законодавства (том 2; а.с.4-9; том 3; а.с. 77-78).

Відповідач-2 (ТОВ Голов'ятинське ) у відзиві на позов та його представник в судовому засіданні заявлені вимоги не визнав повністю посилаючись на те, що Розпорядженням Чигиринської РДА № 268 від 10.12.2015 про надання в оренду нерозподілених земельних часток (паїв) ТОВ Голов'ятинське набуло право користування на земельні ділянки загальною площею 313,6795 га, в тому числі і на сіножаті та пасовища в адмінмежах Красносільської сільської ради 199,79 га. Прийняттю оскаржуваного розпорядження передувала процедура формування земельних ділянок та їх відведення, яка була проведена відповідно до норм законодавства, а договір оренди укладений згідно закону.

Згідно даних статистичної звітності за формою 6-зем. земельна ділянка мала визначені угіддя (188,6 га сіножатей та 13,2 га пасовищ) та обліковувалася як землі спільної нерозподіленої власності громадян за межами с Красносілля не надані у власність та користування. Зокрема, це підтверджується довідкою виданою відділом Держгеокадастру у Чигиринському районі № 14-28-100.4-І955-2-15 від 19.10.2015.

При укладенні спірного договору Чигиринська РДА безпосередньо користувалася даними Державного земельного кадастру як основною інформаційною базою.

Згідно Закону, нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки за рішенням районної державної адміністрації можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку. Таким чином на даний час, враховуючи зміни внесенні у статтю 126 Земельного кодексу України (щодо скасування державних актів) та наказ МінАПП № 537 09.09.2013, є неможливим відведення земельних ділянок власникам земельних часток (паїв). Тобто враховуючи неможливість отримання державних актів власниками паїв їх падання в оренду є єдиним засобом їх ефективного використання.

ТОВ Голов'ятинське вважає, що громадяни - мешканці с.Красносілля, отримавши акти на земельні ділянки і здавши сертифікати, втратили право на отримання ділянок сіножатей (том 3; а.с.119).

Суд, вислухавши представників сторін, дослідивши оригінали сертифікатів на право на земельну частку (пай) в адмінмежах Красносільської сільської ради, дослідивши матеріали справи та подані сторонами докази, приходить до наступних висновків.

Предметом спору є захист власниками Сертифікатів на право на земельну частку (пай) свого права спільної часткової власності на земельні ділянки під сіножаттями і пасовищами пайового фонду колективного сільгосппідприємства, порушеного райдержадміністрацією шляхом видачі розпоряджень та укладання договору оренди з іншою юридичною особою на земельні ділянки пайового фонду без проведення загальних зборів власників земельних часток і без проекту землеустрою.

Оскільки в результаті виконання оскаржуваного розпорядження, ТОВ Голов'ятинське набуло речове право на земельну ділянку, то спір виник щодо права цивільного і, відповідно, справа належить до цивільної/господарської юрисдикції.

Правовий режим земельних часток (паїв) колишніх колгоспів і колективних сільськогосподарських підприємств (далі - КСП) регламентується зокрема, п.17 Перехідних положень Земельного кодексу України від 25.10.2001 (далі - ЗК України); Законами України: Про колективне сільськогосподарське підприємство від 14.02.1992 № 2114-ХІІ (далі - Закон № 2114) та Про оренду землі від 06.10.1998 № 161-ХІV (далі - Закон № 161); Про угоди щодо відчуження земельної частки (паю) від 18.01.2001 № 2242-ІІІ (втратив чинність з 08.01.2004); Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власником земельних часток (паїв) від 05.06.2003 № 899-ІV (далі - Закон № 899); Указами Президента України: від 10.11.1994 № 666/94 Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва (далі - Указ № 666/94); від 08.08.1995 № 720/95 Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям (далі - Указ № 720/95); від 03.12.1999 № 1529/99 Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки (далі - Указ № 1529/99); Постановами Кабінету Міністрів України від 12.02.1996 № 187 Про стан реформування земельних відносин та від 12.10.1995 № 801 Про затвердження форми сертифіката на право на земельну частку (пай) і зразка Книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) (далі - Постанова № 801); відомчими наказами, зокрема Наказом Держкомзему України від 17.01.2000 № 5, Наказом Міністерства юстиції України та Держкомзему України від 06.06.1996 № 14/5/48 та іншими нормативно-правовими актами.

Ст.5 Земельного кодексу України (в редакції від 13.03.1992) запроваджена колективна форма власності на землю, що стало правовою базою для паювання сільськогосподарських земель.

Указом № 666/94 введено поняття земельна частка (пай) .

Указом № 720/95 визначено, що право на земельну частку (пай) мають тільки члени сільськогосподарського підприємства (КСП), землі якого паюються. Зокрема, Указом № 720/95 визначено, що видача громадянам сертифікатів на право на земельну частку (пай) єдиного в Україні зразка та їх реєстрація провадяться відповідною районною державною адміністрацією.

У разі виходу власника земельної частки (паю) з колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства за його заявою здійснюється відведення земельної ділянки в натурі в установленому порядку і видається державний акт на право приватної власності на цю земельну ділянку.

Після видачі громадянинові державного акта на право приватної власності на земельну ділянку сертифікат на право на земельну частку (пай) повертається до районної державної адміністрації.

Указом 720/95 установлено, що створюваний під час передачі земель у колективну власність резервний фонд використовується для передачі у приватну власність або надання у користування земельних ділянок переважно громадянам, зайнятим у соціальній сфері на селі, а також іншим особам, яких приймають у члени сільськогосподарських підприємств або які переселяються у сільську місцевість для постійного проживання.

Виходячи із положень вищеназваних Указів, суд приходить до висновку, що земельна частка (пай), являє собою умовну частку сільськогосподарських земель, розмір якої визначено в умовних кадастрових гектарах. Розмір паю для членів КСП є єдиним/рівним і незмінним.

Постановою № 801 затверджено форму сертифіката на земельну частку (пай).

За Перехідними положеннями Закону № 161 громадяни - власники сертифікатів на право на земельну частку (пай) до виділення їм у натурі (на місцевості) земельних ділянок мають право укладати договори оренди земель сільськогосподарського призначення, місце розташування яких визначається з урахуванням вимог раціональної організації території і компактності землекористування, відповідно до цих сертифікатів з дотриманням вимог цього Закону.

Після виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) договір оренди землі переукладається відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку на тих самих умовах, що і раніше укладений, і може бути змінений лише за згодою сторін. Припинення дії договору оренди допускається лише у випадках, визначених цим Законом.

Указом 1529/99 (ст.3) визначено, що у ході реалізації положень цього Указу, інших актів Президента України щодо реформування колективних сільськогосподарських підприємств та створення приватних (приватно-орендних) сільськогосподарських підприємств, селянських (фермерських) господарств, господарських товариств, сільськогосподарських кооперативів, інших суб'єктів господарювання, які засновуються на приватній власності, а також під час укладення договорів оренди земельних часток (паїв) виходити з того, що сертифікат на право на земельну частку (пай) є правовстановлюючим документом, що засвідчує право володіти, користуватися та розпоряджатися зазначеною часткою .

Аналізуючи вищевикладені норми, суд приходить до висновку, що Указом Президента України № 1529/99 сертифікат на право на земельну частку (пай) визначено як правовстановлюючий документ, що підтверджує право спільної часткової власності на вказані в ньому умовні кадастрові гектари сільськогосподарських земель.

В судовому засіданні з'ясовано, що 02.09.1994 проведено роздержавлення земель КСП Україна та видано державний акт серії ЧР-18-3 на право колективної власності та право постійного користування землею площею 5388,9 га (том 3; а.с.47-75).

У 1999 році проведено паювання земель колективної власності КСП Україна , видані земельні сертифікати на земельні частки ріллі, сіножатей та пасовищ (том 3; а.с.113-114).

У березні 1999 року КСП Україна реорганізоване в агрофірму приватних власників (далі - АПВ) Україна (с.Тіньки Чигиринського р-ну Черкаської області). За рішенням 534 співвласників паїв була створена агрофірма приватних власників колективне сільськогосподарське підприємство Агрофірма приватних власників Красносільська . Проведено розподіл земель, за яким АПВ Красносільська отримала у колективну власність 1535.8га та у постійне користування - 490,0 га. земель.

Проект реструктуризації КСП Україна затверджений зборами уповноважених членів АПВ Україна , протокол №3 від 14.03.1999р., та розпорядженням Чигиринської РДА №137 від 14.07.2000 (том 1; а.с. 24-29; том 2; а.с.18-30).

13 січня 2000 року власники земельних часток (паїв) уклали договір про спільне володіння, користування і розпорядження землею, що отримана в результаті паювання.

05.07.2001 зборами співвласників майна реорганізованого КСП Україна - члени АПВ Красносільська створили Спілку громадян-співвласників майна реорганізованого КСП АПВ Красносільське та затвердили її Статут (том 2; а.с.40; 43-50).

Спілка громадян-співвласників майна реорганізованого КСП АПВ Красносільське у встановленому порядку зареєстрована (том 2; а.с.26-28; 41).

Розпорядженням Чигиринської РДА від 14.07.2000 № 137 затверджено проект реструктуризації агрофірми приватних власників Україна (том 1; а.с.30).

У 2003 році розроблена технічна документація по складанню державних актів на право власності на земельні ділянки власникам земельних паїв на території Красносільської сільської ради. Уточнені списки громадян, що мають право на земельний пай - 527 паїв( 482 державних акта). Визначений середній розмір паю 2.48га ріллі, сіножатей та пасовищ (том 1; а.с.31-44; том 2; а.с.73-86).

Розподіл земельних ділянок щодо ріллі між власниками земельних паїв затверджений загальними зборами власників паїв 03.12.2003 (том 2; а.с.36-37).

У 2004 році, держпідприємством Черкаський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою розроблена Технічна документація на земельні ділянки спільної часткової власності співвласників землі в адмінмежах Красносільської сільради (том 1; а.с.41-44; том 2, а.с.102-121).

Вищевикладені обставини визнаються сторонами і у суду сумніву не викликають.

Із дослідженої в судовому засіданні Технічної документації на земельні ділянки спільної часткової власності (паї) вбачається, що при проведенні підготовчих робіт по складанню державних актів на право власності на землю виявилося, що сіножаті на площі 186,4 га та пасовищ на площі 13,4 га, розташовані в поймі р.Тясмин, зважаючи на негативні наслідки при їх подрібненні (частина може заболотитись, а з частини може взагалі зникнути трав'яний покрив і перетворитись в піски) були залишені в спільній частковій власності, але не з обов'язковим, а можливим їх подрібленням на земельні ділянки (том 1; а.с.41-42; том 2; а.с.74, 103).

Розпорядженнями № 357 від 3.12.2003р. та №44 від 26.02.2004 після паювання земель колективної власності у спільній частковій власності власників земельних паїв бувшого КСП Україна ( с.Тіньки, с.Красносілля Чигиринського р-ну) по Красносільській раді залишені сіножаті та пасовища з можливим наступним поділом в натурі (том 1; а.с.45; 100-101).

Видані сертифікати про право на земельний пай (рілля, сіножаті, пасовища). Сертифікати замінені на державні акти на право власності на землю щодо ріллі, а у спільній частковій власності пайовиків залишено сіножаті та пасовища площею 199.8 га з можливим наступним поділом в натурі, відповідно до розробленої спеціалістами Держкомзему методичних рекомендацій щодо порядку передачі земельної частки (паю) в натурі.

До повноважень зборів громадської організації Спілка громадян-співвласників майна та земельних паїв (пасовища та сіножаті) реорганізованого колективного сільськогосподарського підприємства АПВ Красносільська , що була створена 2001 року, віднесене право розпорядження сіножатями та пасовищами, вирішення питання щодо оформлення права власності на земельні ділянки сіножатей та пасовищ (п.18 Статуту) (том 2; а.с.43).

Суд приходить до переконання, що Громадська організація Спілка громадян-співвласників майна та земельних паїв (пасовища та сіножаті) реорганізованого колективного сільськогосподарського підприємства АПВ Красносільська від імені громадян-власників земельних паїв на сіножаті та пасовища має право розпоряджатися землею, що не була розпайована після КСП Україна , а залишена у спільній частковій власності (сіножаті та пасовища).

19.10.2016 розпорядженням Чигиринської районної державної адміністрації № 291 (далі - Розпорядження № 291) внесено зміни до розпорядження голови Чигиринської районної державної адміністрації від 03.12.2003 № 357 Про затвердження остаточного розміру та вартості земельної частки (паю) колишнього КСП Україна та видачі державних актів на право власності на земельну ділянку власникам земельних часток (паїв) Красносільської сільської ради шляхом виключення пункту 3 (том 3; а.с.5).

19.10.2016 розпорядженням Чигиринської районної державної адміністрації № 293 (далі - Розпорядження № 293) внесено зміну до розпорядження голови Чигиринської районної державної адміністрації від 26.02.2004 № 44 Про землі спільної часткової власності в адміністративних межах Красносільської сільської ради виклавши пункт 1 в новій редакції: Земельні ділянки загальною площею 212, 94 га, втому числі: сіножаті поліпшені - 85, 4 га; сіножаті - 101, 0 га; пасовища - 13,4 га; проектні польові шляхи - 13, 13, віднести до нерозподілених (невитребуваних) земельних ділянок. (том 3; а.с.6).

Аналізуючи Розпорядження відповідача-1 № 291 і 293, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до частини 2 статті 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

Частиною 1 статті 144 Конституції України встановлено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

За змістом пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 16 квітня 2009 року N 7-рп/2009 у справі N 1-9/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До ненормативних належать акти, які передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію фактом їхнього виконання.

Так, у зв'язку з прийняттям суб'єктом владних повноважень ненормативного акта виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, зокрема, у сфері земельних правовідносин відповідний ненормативний акт слугує підставою виникнення, зміни або припинення конкретних прав та обов'язків фізичних і юридичних осіб приватного права.

Суд приходить до висновку що розпорядження Чигиринської РДА № 357 і № 44 є ненормативними актами, які вичерпали свою дію внаслідок їх виконання.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до переконання, що Розпорядження № 291 і № 293 є недійсними.

Відтак, земельні ділянки під сіножаттями і пасовищами на законних підставах є спільною частковою власністю членів колишнього КСП Україна .

Право на земельну частку (пай) членів колишнього КСП Україна , посвідчене сертифікатом, повністю не реалізовано - використано лише право отримання ріллі.

Відповідачі визнають, що земельні ділянки, передані ТОВ Голов'ятинське , є власністю членів спілки, що підтверджується відзивами на позов, в яких Чигиринська райдержадміністрація виражає готовність припинити договір оренди, якщо члени спілки звернуться за виділенням їм у натурі частки із сіножатей і пасовищ (том 2; а.с.9; том 3, а.с.118).

Аналізуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що РДА визнає, що земельні ділянки (сіножаті/пасовища) площею 199,79 га є власністю членів спілки.

Аналізуючи доводи відповідачів щодо необхідності використання земель пайового фонду КСП Україна (сіножаті і пасовища) для товарного сільгоспвиробництва ТОВом Голов'ятинське суд з'ясував наступне.

Відповідачі не надали суду жодного нормативного акта, який би позбавляв захищеного Конституцією України права власності на земельний пай у вказаному у Сертифікаті розмірі при видачі особі державного акта лише на частину землі, вказаної в Сертифікаті, а сам Сертифікат, у такому випадку, визнавав би таким, що втратив силу правовстановлюючого документа.

У правовому висновку Верховного Суду України, зробленому в постанові від 18 вересня 2013 р., прийнятій за результатами розгляду заяви заступника Генерального прокурора України про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 жовтня 2012 р. у справі за позовом Бердянського природоохоронного міжрайонного прокурора Запорізької області в інтересах держави в особі Бердянської міської ради до Особи 1, третя особа - державне підприємство Центр державного земельного кадастру , про визнання державного акта на право власності на земельну ділянку недійсним, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку та повернення її (справа № 6-92цс13) зазначено таке: основною метою ст. 1 Першого протоколу до Конвенції є попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном. При цьому в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини постійно вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини (наприклад, рішення від 23 вересня 1982 р. у справі Спорронґ і Льоннрот проти Швеції , від 11 березня 2003 р. - Новоселецький проти України , від 1 червня 2006 р. - Федоренко проти України ). Необхідність забезпечення такої рівноваги відображено в структурі ст. 1. Зокрема, необхідно, щоб була дотримана обґрунтована пропорційність між застосованими заходами та переслідуваною метою, якої намагаються досягти шляхом позбавлення особи її власності.

Суд приходить до переконання, що особу може бути позбавлено її власності лише в інтересах суспільства, на умовах, передбачених законом і загальним принципами міжнародного права, а при вирішенні питання про можливість позбавлення особи власності має бути дотримано справедливої рівноваги між інтересами суспільства та правами власника.

Суд приходить до переконання, що 199,79 га земель сіножатей і пасовищ в адмінмежах с.Красносільське знаходяться у спільній часткові власності власників земельних паїв, які не використали свого права на оформлення цих частин земель у свою приватну власність в розмірах, зафіксованих у Сертифікаті на право на земельну частину (пай) .

Законом № 899-ІV визначено порядок розподілу земельних ділянок між власниками паїв. Зокрема, за приписами ст.9 Закону № 899 розподіл земельних ділянок у межах одного сільськогосподарського підприємства між власниками земельних часток (паїв), які подали заяви про виділення належних їм земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості), проводиться відповідною сільською, селищною, міською радою чи районною державною адміністрацією за місцем розташування земельних ділянок на зборах власників земельних часток (паїв) згідно з проектом землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).

Розподіл земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) у межах одного сільськогосподарського підприємства проводиться за згодою не менш як двох третин власників земельних часток (паїв), а за її відсутності - шляхом жеребкування.

Результат розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) у межах одного сільськогосподарського підприємства оформляється відповідним протоколом, що підписується власниками земельних часток (паїв), які взяли участь у їх розподілі. До протоколу про розподіл земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) додаються проект землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв), список осіб, які взяли участь у їх розподілі.

Протокол про розподіл земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою чи районною державною адміністрацією і є підставою для прийняття рішення щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) та видачі державних актів на право власності на земельну ділянку власникам земельних часток (паїв).

Матеріали щодо розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) зберігаються у відповідній сільській, селищній, міській раді за місцем проживання більшості власників земельних часток (паїв) та в районному відділі земельних ресурсів.

Суд приходить до переконання, що для дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства і правами власника та визнання земельних часток нерозподіленими, Чигиринська РДА мала б організувати (провести) загальні збори членів Спілки, на яких постановити питання про оформлення права власності членів Спілки на частку сіножатей і пасовищ в межах належного їм умовних гектарів землі шляхом виділення земельної частки (паю) в натурі.

Суд вважає, що лише після відмови загальних зборів Спілки на виділення земельних часток із масиву сіножатей та пасовищ та оформлення відповідного протоколу зборів можна було б приймати рішення про визнання земельних ділянок під пасовищами і сіножатями нерозподіленими.

10.12.2015 розпорядженням Чигиринської районної державної адміністрації № 268 Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) передано в оренду ТОВ Голов'ятинське земельні ділянки загальною площею 313. 6795 га нерозподілених земельних ділянок терміном на 15 років (до моменту отримання їх власниками документів на право власності на земельні ділянки) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовані в адміністративних межах Красносільської сільської ради Чигиринського району Черкаської області, за межами населеного пункту (том 1; а.с.12-13).

15 грудня 2015 року, на підставі Розпорядження № 268, за договором оренди передано ТОВ Голов'ятинське 15 земельних ділянок на загальну площу 313, 6795 га нерозподілених земельних ділянок в оренду терміном на 15 років (до моменту отримання їх власниками документів на право власності на земельні ділянки) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовані в адміністративних межах Красносільської сільської ради Чигиринського району Черкаської області, за межами населеного пункту (том 1; а.с.14-16).

25 квітня 2016 року Чигиринською районною державною адміністрацією здійснено державну реєстрацію права оренди землі (в державному реєстрі прав) за ТОВ Голов'ятинське для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Суд приходить до переконання, що Розпорядження № 268 від 10.12.2015 Чигиринської РДА прийнято з перевищенням повноважень і є недійсним в частині затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) в частині передачі в оренду земельних ділянок площею 199.79 га в адмінмежах Красносільської сільради.

За приписами ст.15 Закону № 161 істотною умовою договору оренди землі є об'єкт оренди.

Із дослідженого в судовому засіданні Договору оренди сіножатей і пасовищ площею 20,2137 вбачається, що об'єктом оренди є нерозподілені земельні ділянки (том 1, а.с.14).

Виходячи із вищенаведених обставин, враховуючи, що питання про розподіл сіножатей і пасовищ взагалі не вирішувався в порядку визначеному Законом № 899, суд приходить до висновку, що зазначена в договорі істотна умова - об'єкт оренди - не відповідає дійсності.

Оскільки в судовому засіданні з'ясовано, що сіножаті і пасовища бувшого КСП Україна розташовані в поймі річки Тясмин, то суд вважає, що до вирішення питання про передачу цих земель в оренду необхідно було визначити/встановити прибережні захисні смуги за окремими проектами землеустрою, як того вимагає ст.28 Водного кодексу України та Порядок визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режим ведення господарської діяльності в них, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 08.05.1996 № 486 (далі - Порядок № 486).

Доказів виконання приписів статей 88, 89 Водного кодексу України Чигиринська РДА до суду не надала.

В судовому засіданні встановлено, що п.25 Договору має умови щодо обмежень/обтяжень за проектом землеустрою. Проте, доказів розробки та затвердження проекту землеустрою у встановленому порядку до суду не надано.

Ураховуючи, що сіножаті і пасовища, які є предметом договору оренди від 15.12.2015, розташовані в поймі річки Тясмин, то відповідно до приписів ст.89 Водного кодексу України, обмеження господарської діяльності в прибережних захисних смугах мало б бути істотною умовою Договору від 15.12.2015.

Проте, із дослідженого в судовому засіданні Договору від 15.12.2015 вбачається, що будь-які обмеження в прибережних смугах річки Тясмин відсутні (том 1, а.с.15).

З огляду на вищевикладене, договір оренди, укладений між відповідачами 15.12.2015 суперечить ст.15 Закону № 161, статтям 203 і 215 ЦК України і підлягає визнанню недійсним.

Державна реєстрація договору, визнаного недійсним, підлягає скасуванню.

Суд приходить до переконання, що позивач довів заявлені ним позовні вимоги і позов підлягає до повного задоволення.

Відповідно до положень ст.49 ГПК України сплачений позивачем судовий збір у розмірі 4134 грн. покладається на сторони у пропорційному розмірі по 2067 грн.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати частково недійсним та скасувати розпорядження

Чигиринської райдержадміністрації № 268 10.12.2015 Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) в частині передачі в оренду земельних ділянок площею 199.79 га.

Визнати недійсним договір оренди землі від 15.12.2015, укладений між Чигиринською райдержадміністрацією та ТОВ «Голов'ятинське» щодо оренди земельної ділянки з кадастровим номером 7125482500:01:000:0590 з моменту його укладення.

Скасувати державну реєстрацію в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно договору оренди землі від 15.12.2015, що укладений між Чигиринською райдержадміністрацією та ТОВ «Голов'ятинське» щодо оренди земельної ділянки з кадастровим номером 7125482500:01:000:0590.

Стягнути 4134 грн. витрат по сплаті судового збору пропорційно по:

- 2067 грн. із Чигиринської районної державної адміністрації (код 04061323, вул.Б.Хмельницького,26, м.Чигирин, Черкаська область, 20901);

- 2067 грн. із Товариства з обмеженою відповідальністю «Голов'ятинське» (код 34769953, вул.Леніна,буд.2, с.Голов'ятине, Смілянський район, Черкаська область, 20740) на користь Громадської організації Спілка громадян-співвласників майна та земельних паїв (пасовища та сіножаті) реорганізованого колективного сільськогосподарського підприємства АПВ «Красносільська» (код 36783021, с.Красносілля, Чигиринський район, Черкаська область, 20925).

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду в порядку, визначеному ГПК України з дня складення і повного тексту рішення.

Повний тест складено 06.03.2017.

СУДДЯ В.В.Єфіменко