Ухвала

від 06.03.2017 по справі 760/10132/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого: Поливач Л.Д.

суддів: Шахової О.В., Вербової І.М.

при секретарі: Горак Ю.М.

за участю осіб:

заявника ОСОБА_1

заінтересованої особи ОСОБА_2

представника заінтересованої особи ОСОБА_3 - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про поновлення строку для пред'явлення виконавчих листів до виконання та заміну сторони виконавчого провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5, яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_3, ОСОБА_6, треті особи: ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_2, про стягнення боргу, -

за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_12

на ухвалу Солом'янського районного суду міста Києва від 22 червня 2016 року

в с т а н о в и л а:

Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 22 червня 2016 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку для пред'явлення виконавчих листів до виконання та заміну сторони виконавчого провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5, яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_3, ОСОБА_6, треті особи: ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_2, про стягнення боргу.

Справа № 760/10132/13-ц № апеляційного провадження № 22-ц/796/2341/2017 Головуючий у суді першої інстанції: Л.І. Кізюн Доповідач у суді апеляційної інстанції: Л.Д. Поливач Не погоджуючись з ухвалою суду представник ОСОБА_1 - ОСОБА_12 подала апеляційну скаргу, просить ухвалу суду скасувати та постановити нову ухвалу про задоволення заяви, посилаючись на її незаконність, необгрунтованість, неповне з'ясування обставин, що мають значення для вирішення заяви, невідповідність висновків суду обставинам справи.

В обґрунтування зазначила, що суд першої інстанції не врахував ту обставину, що ОСОБА_1 вперше отримав виконавчі листи вже після спливу строку пред'явлення їх до виконання. Дізнавшись про смерть боржника, постало питання щодо спадкоємця померлої ОСОБА_5, який зможе в межах вартості майна отриманого у спадщину повернути її борги. Вважає помилковим висновок суду першої інстанції про відсутність обставин, які перешкоджали ОСОБА_1 пред'явити виконавчі листи до виконання, оскільки правонаступником померлої ОСОБА_5 стала її неповнолітня донька ОСОБА_3, яка набула повної цивільної дієздатності у 2015 році і яка обіцяла повернути борги матері після оформлення спадщини.

Зазначила про те, що рішення суду, яким закінчився розгляд справи є обов'язковими до виконання. А отримання стягувачем виконавчого листа після закінчення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання є саме по собі поважною причиною пропуску строку для пред'явлення його до виконання.

У судовому засіданні заявник ОСОБА_1, заінтересована особа ОСОБА_2 підтримали подану апеляційну скаргу, просили її задовольнити з викладених підстав.

Представник заінтересованої особи ОСОБА_3 - ОСОБА_4 заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, ухвалу суду першої інстанції просила залишити без змін як законну та обґрунтовану.

Інші особи, які беруть участь у розгляді справи (їх представники) у судове засідання не з'явилися, про час і місце судового розгляду повідомлялися у відповідності до вимог закону, причини неявки суду не повідомили, будь - яких заяв, клопотань до суду апеляційної інстанції він них не надходило. За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності зазначених осіб. Неявка цих осіб в судове засідання не унеможливлює встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як вбачається з оскаржуваної ухвали, відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку для пред'явлення виконавчих листів до виконання та заміну сторони виконавчого провадження суд першої інстанції виходив з того, що наведені заявником причини пропуску встановленого законом строку для пред'явлення виконавчих листів до виконання не можуть бути визнані поважними, а відповідно суд не вбачав підстав і для заміни сторони виконавчого провадження.

Колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду, виходячи з наступного.

Так, обов'язок звернутись із заявою до суду про видачу виконавчого листа та пред'явити виконавчий лист до виконання в межах строків, визначених ст. 22 Закону України Про виконавче провадження , покладено на стягувача.

Як вбачається із матеріалів справи, 06.11.2013 року рішенням Солом'янського районного суду м. Києва стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 3 485 005 грн. 65 коп.; стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 1 161 668 грн. 56 коп. у межах вартості майна, одержаного нею у спадщину після смерті ОСОБА_15, який помер 30.10.2012 року; стягнуто з ОСОБА_5, яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3, на користь ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 1 161 668 грн. 56 коп. у межах вартості майна, одержаного неповнолітньою ОСОБА_3 у спадщину після смерті ОСОБА_15; стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 1 161 668 грн. 56 коп. у межах вартості майна, одержаного нею у спадщину після смерті ОСОБА_15

ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 померла.

11 березня 2014 року ОСОБА_1 звернувся з претензією про визнання його кредитором померлої ОСОБА_5

27 березня 2014 року ОСОБА_1 отримав нотаріально посвідчену заяву від ОСОБА_3 про те, що вона зобов'язується повернути борг ОСОБА_5 як її спадкоємець.

8 жовтня 2015 року на виконання рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 6 листопада 2013 року за заявою ОСОБА_1 від 01.10. 2015 року Солом'янським районним судом м. Києва видано п'ять виконавчих листів.

Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 28 березня 2016 року виправлено помилки у вказаних виконавчих листах.

Як вбачається, постановами головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у м. Києві від 11 квітня 2016 року, старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві від 12 квітня 2016 року, державного виконавця відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві від 20 квітня 2016 року, відмовлено у відкритті виконавчого провадження у зв'язку з пропуском строку пред'явлення виконавчих документів до виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 371, ч. 1 ст. 378 ЦПК України стягувачам, які пропустили строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено; у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця, приватного виконавця або за заявою сторони суд замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Згідно з ч. 2 ст. 24 Закону України Про виконавче провадження стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення строку пред'явлення до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання.

Як вбачається, згідно з нотаріально посвідченою заявою від 27 березня 2014 року ОСОБА_3 визнала за собою боргові зобов'язання матері -ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, та зобов'язалась повернути борг у добровільному порядку. Разом з тим, на момент відкриття спадщини ОСОБА_3 була неповнолітньою особою, тобто вона не мала повної цивільної, у тому числі процесуальної дієздатності, оскільки їй було 16 років, та вона не могла бути стороною у цивільному процесі.

ОСОБА_1 поясняв суду апеляційної інстанції, що йому не було відомо про те, що ОСОБА_3 була зареєстрована як фізична особа - підприємець і йому не було відомо переліку і вартості спадкового майна померлої ОСОБА_5 та яке отримала у спадщину ОСОБА_3 після смерті матері. Він чекав оформлення ОСОБА_3 спадщини, оскільки та, відповідно до нотаріально посвідченої заяви, зобов'язалась погасити борги матері саме після оформлення нею спадщини після смерті матері.

Крім того із матеріалів справи вбачається, що 8 жовтня 2015 року ОСОБА_1 отримав виконавчі листи, тобто вже після закінчення строку їх пред'явлення до виконання. Як пояснив суду заявник, він раніше не отримував дані виконавчі листи саме у зв'язку із зобов'язанням ОСОБА_3, після оформлення спадщини у добровільному порядку сплатити йому борги її померлої матері. Проте після набуття ОСОБА_3 права власності на спадкове майно, набуття у 2015 році повної дієздатності, вона не виконала у добровільному порядку своїх зобов'язань, борг не повернула, унаслідок чого він отримав зазначені виконавчі листи лише 8 жовтня 2015 року.

Згідно з ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Постановляючи ухвалу про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку пред'явлення виконавчого документа до виконання суд першої інстанції не врахував ту обставину, що положення Закону України Про виконавче провадження та ЦПК України не містять вичерпного переліку поважних причин пропуску строку пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання, вони визначаються у кожному конкретному випадку залежно від фактичних обставин справи та з урахуванням загальновизнаних принципів справедливості, розумності та добросовісності.

Отже, судом першої інстанції належним чином даних обставин не з'ясовано, оцінку їм не надано, відмова суду у поновленні строку для пред'явлення виконавчих документів до виконання із зазначених підстав не ґрунтується на вимогах закону та порушує права ОСОБА_1, а тому колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги та наявні у справі матеріали спростовують висновки суду першої інстанції.

Разом з тим, суд першої інстанції повинен з'ясувати обсяг та вартість спадкового майна, яке отримала ОСОБА_3 після смерті матері, оскільки саме в межах вартості цього майна вона має нести відповідальність за борговими зобов'язаннями своєї померлої матері, як її правонаступник. Матеріали справи не містять доказів щодо обсягу та вартості спадкового майна, яке отримала ОСОБА_3 після смерті матері, а тому колегія суддів позбавлена можливості вирішення питання щодо обсягу відповідальності ОСОБА_3 перед ОСОБА_1

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушив порядок встановлений законом для вирішення питань про поновлення строку пред'явлення виконавчого документа до виконання, заміни сторони виконавчого провадження, суд зазначених вище обставин не врахував та безпідставно відмовив ОСОБА_1 у задоволенні його заяви.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

За таких обставин, ця ухвала не може бути залишена в силі, вона підлягає скасуванню з передачею питання щодо з'ясування поважності причин пропуску ОСОБА_1 строку пред'явлення виконавчих листів (в яких боржником є ОСОБА_5А.) до виконання, що заміни сторони виконавчого провадження та обсягу відповідальності ОСОБА_3, як спадкоємиці померлого боржника - ОСОБА_5, на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 303, 304, п.3 ч.1 ст. 312, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_12 задовольнити частково.

Ухвалу Солом'янського районного суду міста Києва від 22 червня 2016 року скасувати, передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді: