Постанова

від 13.02.2019 по справі 760/10132/13-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 лютого 2019 року м. Київ

справа № 760/10132/13-ц

провадження: 22-ц/824/503/2019

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Шкоріної О.І., суддів - Поливач Л.Д., Стрижеуса А.М., за участю секретаря - Станішевської Б.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Швець Марії Петрівни

на ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва, постановлену 26 липня 2018 року у складі судді Кушнір С.І.,

у справі за заявою ОСОБА_4, заінтересовані особи: Відділ державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м.Києві, Відділ державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м.Києві, Відділ примусового виконання рішень Управління держаної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві про поновлення строку для пред'явлення виконавчих листів до виконання та заміну сторони виконавчого провадження у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, яка діє в своїх та неповнолітньої ОСОБА_2 інтересах, ОСОБА_6, треті особи: ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 про стягнення боргу,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_4 звернувся до Солом'янського районного суду м.Києва з заявою про поновлення строку для пред'явлення виконавчих листів до виконання та заміну сторони виконавчого провадження у справі за позовом ОСОБА_4. до ОСОБА_5, яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_2, ОСОБА_6, треті особи: ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 про стягнення боргу.

В обґрунтування заяви зазначав, що рішенням Солом'янського районного суду м.Києва від 6 листопада 2013 року стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 заборгованість у розмірі 3 485 005,65 грн.; стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 заборгованість у розмірі 1 161 668, 56 грн. у межах вартості майна, одержаного нею у спадщину після смерті ОСОБА_13, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2; стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 судовий збір у розмірі 2 294 грн.; стягнуто з ОСОБА_5, яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2, на користь ОСОБА_4 заборгованість у розмірі 1 161 668, 56 грн. у межах вартості майна, одержаного неповнолітньою ОСОБА_2 у спадщину після смерті ОСОБА_13; стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 заборгованість у розмірі 1 161 668, 56 грн. у межах вартості майна, одержаного нею у спадщину після смерті ОСОБА_13

У заяві зазначав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 померла, 11 березня 2014 року він звернувся з претензією про визнання його кредитором померлої, а 27 березня 2014 року він отримав нотаріально посвідчену заяву від ОСОБА_2 про те, що вона зобов'язується повернути борг ОСОБА_5, як її спадкоємець. Йому стало відомо про те, що за ОСОБА_2 визнано право власності на спадкове майно, проте до цього часу борг не повернуто.

1 жовтня 2015 року він звернувся до суду із заявою про видачу виконавчих листів про стягнення з ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_6 грошових коштів на виконання рішення Солом'янського районного суду м.Києва від 6 листопада 2013 року. Постановами державних виконавців йому було відмовлено у відкритті виконавчого провадження у зв'язку з пропуском строку пред'явлення виконавчих документів до виконання.

Вважав, що строк для пред'явлення виконавчих листів до примусового виконання ним пропущено з поважних причин, оскільки ОСОБА_2 на підставі нотаріально засвідченої заяви зобов'язалась повернути борг у добровільному порядку, борг визнала, повідомила про оформлення своїх прав на спадкове майно не раніше 20 липня 2014 року. Після набуття ОСОБА_2 права власності на спадкове майно та набуття повної дієздатності у 2015 році, остання добровільно не виконала зобов'язання щодо повернення боргу.

Просив поновити строк для пред'явлення до виконання виконавчих листів, виданих на виконання рішення Солом'янського районного суду м.Києва від 6 листопада 2013 року,щодо примусового стягнення з ОСОБА_2, ОСОБА_6 до виконання та замінити боржника у виконавчому провадженні з ОСОБА_5, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1, на її правонаступників - ОСОБА_2

Ухвалою Солом'янського районного суду м.Києва від 26 липня 2018 року частково задоволено заяву ОСОБА_4 про поновлення строку для пред'явлення виконавчих листів до виконання та заміну сторони виконавчого провадження.

Замінено боржника ОСОБА_5 на її правонаступника ОСОБА_2 у виконавчих провадженнях з виконання виконавчих листів у цивільній справі №760/10132/13-ц у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, яка діє в своїхінтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_2, ОСОБА_6, треті особи: ОСОБА_7., ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 про стягнення боргу.

Поновлено ОСОБА_4 строк для пред'явлення виконавчого листа №760/10132/13-ц, № 2/760/3419/13, виданого Солом'янським районним судом м.Києва, до виконання про стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 заборгованості у розмірі 3 485 005, 65 грн.

Поновлено ОСОБА_4 строк для пред'явлення виконавчого листа №760/10132/13-ц, № 2/760/3419/13, виданого Солом'янським районним судом м.Києва, до виконання про стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 заборгованості у розмірі 1 161 668,56 грн., але в межах вартості майна, одержаного нею у спадщину після смерті ОСОБА_13, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2.

Поновлено ОСОБА_4 строк для пред'явлення виконавчого листа №760/10132/13-ц, № 2/760/3419/13, виданого Солом'янським районним судом м.Києва, до виконання про стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 судовий збір у розмірі 2 294 грн.

Поновлено ОСОБА_4 строк для пред'явлення виконавчого листа №760/10132/13-ц, № 2/760/3419/13, виданого Солом'янським районним судом м.Києва, до виконання про стягнення з ОСОБА_5, яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2., на користь ОСОБА_4 заборгованості у розмірі 1 161 668, 56 грн., але в межах вартості майна, одержаного неповнолітньою ОСОБА_2, у спадщину після смерті ОСОБА_13, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2, та судовий збір у розмірі 573, 50 грн.

В решті вимог - відмовлено.

Не погоджуючись з ухвалою суду, представник ОСОБА_2 - адвокат Швець М.П. подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та відмовити ОСОБА_4 у задоволенні заяви про поновлення строку для пред'явлення виконавчих листів до виконання та заміну сторони виконавчого провадження, посилаючись на порушення норм процесуального права.

Апеляційну скаргу обґрунтовувала тим, що змінюючи сторону виконавчого провадження за виконавчими листами відносно ОСОБА_5 суд першої інстанції не вказав, які саме виконавчі провадження маються на увазі. Застосував положення ст. 55 ЦПК України, яка не відноситься до процедури заміни боржника у виконавчому провадженні.

Суд першої інстанції не з'ясував, чи відкриті будь-які виконавчі провадження за виконавчими листами у справі на час постановлення ухвали. Для випадків, коли виконавче провадження ще не відкрито, а йдеться про заміну стягувача або боржника у виконавчому листі, до ЦПК України включена ч.5 ст. 442 ЦПК. ОСОБА_4 у своїй заяві не ставив вимог про заміну боржника у виконавчих листах,а просив замінити сторону боржника саме у виконавчому провадженні, не надавши підтверджень існування такого провадження. Вважає, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, вирішено справу на підставі норм, які не підлягають застосуванню до даних правовідносин, що призвело до заміни боржника у неіснуючих виконавчих провадженнях.

Крім цього, суд першої інстанції не визначив вартість спадкового майна, яке ОСОБА_2 отримала після смерті своєї матері ОСОБА_5, оскільки саме в межах вартості такого майна ОСОБА_2 може нести відповідальність перед ОСОБА_4

Суд першої інстанції не вирішив питання про те, що може ОСОБА_5 взагалі бути замінена на ОСОБА_2 у даних правовідносинах. Заміна боржника його спадкоємцем може бути лише тоді, коли кредитором було дотримано вимоги щодо строку звернення з вимогами до спадкоємців і лише в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Не дотримання цих строків, які є присічними (преклюзивними), позбавляє кредитора права вимоги до спадкоємців. Натомість позивач не звертався до ОСОБА_2 з вимогою про погашення заборгованості ОСОБА_5 за судовим рішенням від 6 листопада 2013 року у відповідній сумі. Суд першої інстанції безпідставно не застосував положення ст.ст.1281, 1282 ЦК України, чим порушив норми матеріального права.

Крім цього, вважає, що суд першої інстанції безпідставно поновив строк для пред'явлення виконавчого листа до виконання, оскільки такий був пропущений без поважних причин. Висновок суду першої інстанції про поважність причин пропуску строку на пред'явлення виконавчих листів до виконання суперечить фактичним обставинам справи.

У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача ОСОБА_4 - адвокат Квітін Р.В. просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги, ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, як законну та обґрунтовану.

В судове засідання ОСОБА_2, представник ОСОБА_2 - адвокат Харін О.М., ОСОБА_6, та інші учасники справи в судове засідання не з'явилися, про день та час розгляду справи повідомлені в установленому законом порядку, причини своєї неявки суду не повідомили, у зв'язку з чим колегія вважала за можливе розглянути справу у їх відсутність відповідно до вимог ч.2 ст.372 ЦПК України.

Представник ОСОБА_4 - адвокат Квітін Р.В. , третя особа у справі - ОСОБА_12 проти доводів апеляційної скарги заперечували і просили постановлену судом першої інстанції ухвалу залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді Шкоріної О.І., вислухавши пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, перевіривши законність і обґрунтованість постановленої у справі ухвали, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом установлено, що рішенням Солом'янського районного суду м.Києва від 6 листопада 2013 року, яке набрало законної сили 17 листопада 2013 року, стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 заборгованість у розмірі 3485005 грн.65 коп.; стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 заборгованість у розмірі 1161668 грн.56 коп., але в межах вартості майна, одержаного у спадщину після смерті ОСОБА_13, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2; стягнуто з ОСОБА_5, яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2, на користь ОСОБА_4 заборгованість у розмірі 1161668 грн.56 коп., але в межах вартості майна, одержаного неповнолітньою ОСОБА_2 у спадщину після смерті ОСОБА_13, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2, та судовий збір у розмірі 573 грн.50 коп.; стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 заборгованість у розмірі 1161668 грн.56 коп., але в межах вартості майна, одержаного нею у спадщину після смерті ОСОБА_13, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2, та судовий збір в сумі 573 грн.50 коп.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 померла.

11 березня 2014 року позивач подав заяву приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Зверьковій Н.В., про визнання його кредитором померлої ОСОБА_5

27 березня 2014 року ОСОБА_2 через приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Зверькову Н.В. передала позивачу заяву, з якої вбачалось, що ОСОБА_2 відомо про борги матері, спадщину ОСОБА_2 після смерті матері прийняла, в тому числі прийняла борги своєї матері, та повідомила, що має намір віддавати залишок боргу, але зможе це зробити лише після оформлення своїх прав на спадкове майно, тобто не раніше 20 липня 2014 року.

Рішенням Солом'янського районного суду м.Києва від 11 грудня 2015 року по справі № 760/7147/15-ц, яке набрало законної сили 28 лютого 2016 року, в порядку спадкування за ОСОБА_2 визнано право власності на наступне майно: житловий будинок, загальною площею 340,5 кв.м., житловою площею 133,0 кв.м. з надвірними будівлями та спорудами, берегоукріплення площею 174,0 кв.м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_3; земельну ділянку, площею 0,2500 га, кадастровий номер НОМЕР_1, цільове призначення: будівництво та обслуговування житлового будинку та господарських споруд, розташовану за адресою: АДРЕСА_3; земельну ділянку, площею 0,0501 га, кадастровий номерНОМЕР_2, цільове призначення: ведення особистого селянського господарства, розташовану за адресою: АДРЕСА_3; квартиру загальною площею 156,70 кв.м., житловою площею 73,30 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1; гаражний бокс АДРЕСА_4; гаражний бокс АДРЕСА_5; земельну ділянку площею 0,1200 га, кадастровий номер НОМЕР_3, розташовану за адресою: Київська область, Бородянський район, Качалівська сільська рада; право на 100% частку у статутному капіталі Приватного підприємства ТВІТ (код ЄДРПОУ 19118879). За ОСОБА_6 в порядку спадкування визнано право власності на житловий будинок, жилою площею 25,3 кв.м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_6, земельну ділянку, площею 0,31 га, призначення: обслуговування житлового будинку та господарських споруд та ведення особистого підсобного господарства, що розташована на території Васильківської міської ради, АДРЕСА_6.

Цим рішенням встановлено, що 15 березня 2013 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Зверьковою Н.В. спадкоємцям ( в тому числі ОСОБА_2.) були видані свідоцтва про право на спадщину кожному на 1 /3 частину 33,5% статутного капіталу ТОВ Укрторгконтракт-М .

Згідно рішення Солом'янського районного суду м.Києва від 11 грудня 2015 року по справі № 760/7147/15-ц, встановлено, що спадковим майном після смерті ОСОБА_5 є її частка у праві спільної сумісної власності, яка становить 1 /2 наступного майна, право власності на яке було зареєстровано за ОСОБА_13, а саме: земельна ділянка, площею 0,2500га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3; земельна ділянка площею 0,0501га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3; житловий будинок, загальною площею 340,5 кв.м., житловою площею 133,0 кв.м., з надвірними будівлями та спорудами, береукріплення, площею 174,0 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3; земельна ділянка, площею 0,1200 га, що розташована за адресою: Київська область, Бородянський район; квартира, загальною площею 156,70 кв.м., житловою площею 73,30 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1; гаражний бокс АДРЕСА_5.

Частка ОСОБА_5 у праві спільної сумісної власності була успадкована її дочкою ОСОБА_2

Отже, до складу спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_13, увійшло таке майно: Ѕ земельної ділянки, площею 0,2500 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3; Ѕ земельної ділянки, площею 0,0501 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3; Ѕ житлового будинку, загальною площею 340,5 кв.м., житловою площею 133,0 кв.м. з надвірними будівлями та спорудами, берегоукріплення, площею 174,0 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_3, Ѕ земельної ділянки, площею0,1200га, що розташована за адресою: Київська область, Бородянський район; Ѕ квартири, загальною площею 156,70 кв.м., житловою площею 73,30 кв.м., що розташована за адресою:АДРЕСА_2; Ѕ гаражного боксу АДРЕСА_5; житловий будинок, жилою площею 25,3 кв.м., що знаходиться у АДРЕСА_6; земельна ділянка, площею 0,31 га, що знаходиться за адресою:м.АДРЕСА_6; гаражний бокс АДРЕСА_4.

Частки спадкоємців ОСОБА_13, а саме ОСОБА_13, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 у спадщині, яка відкрилась після смерті ОСОБА_13, станови по 1 /3 від усього майна, що увійшло до складу спадщини.

Частка ОСОБА_2 у спадковому майні після ОСОБА_13 внаслідок спадкування частки ОСОБА_5 становила 2/3.

Вартість успадкованого ОСОБА_2 майна після смерті ОСОБА_5 складає 4078251,80 грн.

Крім того, судом установлено, що позивач ОСОБА_4 отримав виконавчі листи 8 жовтня 2015 року, тобто вже після закінчення строку їх пред'явлення до виконання.

Постановляючи ухвалу про заміну сторони виконавчого провадження , суд першої інстанції виходив із того, що оскільки ОСОБА_2 прийняла спадщину після померлої матері ОСОБА_5, то наявні підстави для заміни сторони виконавчого провадження особи боржника з ОСОБА_5 на правонаступника ОСОБА_2 Вирішуючи питання про поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання, суд першої інстанції виходив із того, що причини пропуску строку були зумовлені поважними причинами, зокрема, тривалий вступ ОСОБА_2 у спадщину, невиконання наданих ОСОБА_4 гарантій щодо добровільного виконання судового рішення, смерть обох батьків ОСОБА_2 та її неповноліття.

Відмовляючи ОСОБА_4 у задоволенні заяви про поновлення строку на пред'явлення виконавчого листа відносно боржника ОСОБА_6, суд першої інстанції виходив із недоведеності поважності причин пропуску строку.

В частині відмови у задоволенні заяви ОСОБА_4 ухвала суду учасниками справи не оскаржується, а тому апеляційним судом не переглядається.

З висновками суду першої інстанції про наявність підстав для заміни сторони виконавчого провадження та поновлення строку для пред'явлення виконавчих листів до виконання апеляційний суд погоджується, оскільки при постановленні ухвали суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального права та дотримався норм процесуального права, висновки суду відповідають встановленим обставинам.

Згідно зі ст.55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміна кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Згідно з п.1 ст.6 Конвенції про захист прав основоположних прав людини і основоположних свобод провадження з виконання судових рішень є самостійною і невід'ємною частиною судового розгляду, невід'ємною стадією процесу правосуддя.

Відповідно до ст.15 ч.5 Закону України Про виконавче провадження у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником.

Відповідно до ч.1 ст.442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

Згідно з ч.1 ст.433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Такі положення містяться і у ч.6 ст.11 Закону України Про виконавче провадження .

Установлено, що 6 листопада 2013 року рішенням Солом'янського районного суду м.Києва стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 заборгованість у розмірі 3485005 грн.65 коп.; стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 заборгованість у розмірі 1161668 грн.56 коп. у межах вартості майна, одержаного нею у спадщину після смерті ОСОБА_13, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2; стягнуто з ОСОБА_5, яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2, на користь ОСОБА_4 заборгованість в сумі 1161668 грн.56 коп. у межах вартості майна, одержаного неповнолітньою ОСОБА_2 у спадщину після смерті ОСОБА_13

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 померла.

11 березня 2014 року ОСОБА_4 подав заяву кредитора приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Зверьковій Н.В., яка вела спадкову справу померлої ОСОБА_5

27 березня 2014 року ОСОБА_4 отримав нотаріально посвідчену заяву від ОСОБА_2 про те, що вона зобов'язується повернути борг ОСОБА_5 як її спадкоємець.

1 жовтня 2015 року ОСОБА_4 звернувся до суду із заявою про видачу виконавчих листів про стягнення з ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_6 грошових коштів на виконання рішення Солом'янського районного суду м.Києва від 6 листопада 2013 року.

8 жовтня 2015 року на виконання зазначеного вище судового рішення Солом'янським районним судом м.Києва видано п'ять виконавчих листів.

28 березня 2016 року ухвалою Солом'янського районного суду м.Києва виправлено помилки у вказаних виконавчих листах.

Постановами головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у м.Києві від 11 квітня 2016 року, старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м.Києві від 12 квітня 2016 року, державного виконавця відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м.Києві від 20 квітня 2016 року, відмовлено у відкритті виконавчого провадження у зв'язку з пропуском строку пред'явлення виконавчих документів до виконання.

Відповідно до ч.1 ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За змістом положень ст.ст.608, 1216, 1218 ЦК України у разі смерті фізичної особи, боржника за зобов'язанням у правовідносинах, що допускають правонаступництво в порядку спадкування, обов'язки померлої особи (боржника) за загальним правилом переходять до іншої особи - її спадкоємця; таким чином, відбувається передбачена законом заміна боржника за зобов'язанням.

Відповідно до ч.1 ст.1282 ЦК України спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину.

Оскільки правовідносини, які виникли між сторонами на підставі договору позики, допускають правонаступництво, ОСОБА_2, як спадкоємець померлої матері ОСОБА_5 прийняла спадщину, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для заміни боржника за зобов'язаннями її батьків, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину.

Доводи апеляційної скарги в тій частині, що ОСОБА_4 не звертався до ОСОБА_2 з вимогою про погашення заборгованості, а тому відсутні підстав для визнання ОСОБА_2 зобов'язаною особою за борги її батьків, не можуть бути прийняті в якості підстав для скасування постановленої ухвали, оскільки такі доводи спростовуються встановленими обставинами. Так, судом установлено, що 11 березня 2014 року, тобто в межах 6 місяців з дня смерті ОСОБА_5, ОСОБА_4 звернувся до нотаріуса з вимого про визнання його кредитором, тим самим виконавши вимоги ст.1281 ЦК України.

Доводи апеляційної скарги в тій частині, що суд першої інстанції застосував норми процесуального права, які не підлягають застосуванню, та не звернув уваги на те, що виконавче провадження за виконавчими листами не відкрито, а отже заміна може бути лише боржника у виконавчому листі, про що не просив стягував, також не можуть бути прийняті в якості підстав для скасування оскаржуваної ухвали, оскільки у даному випадку може бути лише заміна боржника у виконавчому провадженні, так як ОСОБА_2 може відповідати за борги своїх батьків лише в межах вартості спадкового майна. Відсутність відкритого виконавчого провадження, за конкретних обставин даної справи, не може бути підставою для відмови у заміні боржника його правонаступником.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що суд першої інстанції не виконав вказівки апеляційного суду при повторному розгляді заяви ОСОБА_4, а саме не визначився з вартістю спадкового майна, яке ОСОБА_2 отримала після смерті матері ОСОБА_5, не заслуговують на увагу, оскільки не ґрунтуються на матеріалах справи. Крім того, за нормами процесуального закону вказівки апеляційного суду не є обов'язковими для виконання судом першої інстанції і такі обставини не є підставою для скасування судового рішення.

Вирішуючи питання про поважність причин пропуску строку для пред'явлення виконавчих листів до виконання, суд першої інстанції, встановивши, що згідно з нотаріально посвідченою заявою від 27 березня 2014 року ОСОБА_2 визнала за собою боргові зобов'язання матері ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, та зобов'язалась повернути борг у добровільному порядку, а також те, що на момент відкриття спадщини ОСОБА_2 була неповнолітньою особою і не могла бути стороною у цивільному процесі, що після досягнення повноліття ОСОБА_2 у добровільному порядку борг не повернула, дійшов обґрунтованого висновку про задоволення заяви ОСОБА_4

Доводи апеляційної скарги в частині, що суд першої інстанції поновив позивачу строк на пред'явлення виконавчих листів до виконання без жодних поважних причин його пропуску, не можуть бути прийняті в якості підстав для скасування оскаржуваної ухвали, оскільки висновки суду є достатньо мотивовані, відповідають встановленим обставинам, а обставини, на які посилається апелянт в обґрунтування своїх доводів, не впливають на висновки суду.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формування рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи ( пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі Проніна проти України ).

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що ухвала суду постановлена з додержанням норм процесуального права, є законною та обґрунтованою, підстав для її скасування чи зміни не вбачається, тому апеляційну скаргу необхідно відхилити, а оскаржувану ухвалу - залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 374, 375, 381-384, 390 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Швець Марії Петрівни - залишити без задоволення.

Ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 26 липня 2018 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повна постанова складена 26 лютого 2019 року.

Суддя-доповідач: О.І. Шкоріна

Судді: Л.Д. Поливач

А.М. Стрижеус