Рішення

від 15.03.2017 по справі 904/1210/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14.03.2017 Справа № 904/1210/17

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАЄР", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

до Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про стягнення 520 988,64 грн.

Суддя Рудовська І.А.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: ОСОБА_1, довіреність № 14-405-юр від 12.10.16р.

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ФАЄР" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" (далі - відповідач) про стягнення 119 022,91 грн. - 3 % річних, 401 965,73 грн. - інфляційних та витрат по сплаті судового збору.

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем своїх зобов'язань за договором №2498/41 від 22.05.2015 р., в частині розрахунків за фактично виконані роботи та передане обладнання., що стало причиною звернення позивача із позовом до Господарського суду Дніпропетровської області, рішенням якого від 10.10.2016 р. у справі № 904/6583/16 стягнуто з відповідача на користь позивача борг у розмірі 2 925 479,27 грн. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 43 882,19 грн. Оскільки грошові кошти на виконання зазначеного рішення Господарського суду Дніпропетровської області сплачені відповідачем лише 11.01.2017 р., позивач звернувся до суду із даним позовом про стягнення з відповідача 3% річних (за період з 04.09.2015 р. по 10.01.2017 р.) та інфляційних (за період з жовтня 2015 р. по грудень 2016 р).

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 09.02.2017 р. по справі № 904/1210/17 порушено провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні на 02.03.2017 р.

В судовому засіданні 02.03.2017 р. оголошено перерву до 14.03.2017 р.

Представник позивача у судовому засіданні 02.03.2017 р. підтримав позовні вимоги, просив суд їх задовольнити у повному обсязі. В судове засідання 14.03.2017 р. представник позивача не з'явився, до суду надіслав клопотання про розгляд справи без участі його представника, позовні вимоги підтримує з урахуванням вимог позовної заяви.

Представник відповідача у судових засіданнях заперечував проти позовних вимог з урахуванням відзиву на позов та додаткових письмових пояснень.

При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

В порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 14.03.2017 р. оголошені вступна та резолютивна частини судового рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача (02.03.2017 р.) та відповідача, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2016 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Фаєр" (далі - позивач) звернулось Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" (далі - відповідач) про стягнення суми боргу у розмірі 2 925 479,27 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов Договору №2498/41 від 22.05.2015 р., в частині розрахунків за фактично виконані роботи та передане обладнання.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 10.10.2016 р. у справі № 904/6583/16 позов задоволено, стягнуто з відповідача на користь позивача борг у розмірі 2 925 479,27 грн. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 43 882,19 грн.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.12.2016 р. рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.10.2016 року у справі № 904/6583/16 залишено без змін.

Як вбачається з матеріалів справи, грошові кошти (згідно рішення суду у справі № 904/6583/16 від 10.10.2016 р.), які надійшли лише 11.01.2017 р. у сумі 2 969 361,46 грн., перераховані на користь позивача, що підтверджується банківською випискою (а.с. 14).

Таким чином, у зв'язку з несвоєчасним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо повної оплати за виконанні роботи відповідно до умов Договору №2498/41 від 22.05.2015 р. та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.10.2016 р. в частині сплати основного боргу позивачем нараховані 3% річних на суму основного боргу 2 925 479,27 грн. (за період з 04.09.2015 р. по 10.01.202017 р. в сумі 119 022,91 грн. та інфляційних в розмірі 401 965,73 грн. (за період з жовтня 2015 р. по грудень 2016 р.), що є причиною виникнення спору.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Основні засади господарювання в Україні визначає Господарський кодекс України, який регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання (ст. 1 Господарського кодексу України).

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до п. 7.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013р. "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань") за відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України). Саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум. Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов'язання.

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань по Договору, позивачем відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України нараховано (за період з 04.09.2015 р. по 10.01.2017 р.) до сплати відповідачу 3 % річних в сумі 119 022,91 грн. та (за період з жовтня 2015 р. по грудень 2016 р.) до сплати відповідачу інфляційних в сумі 401 965,73 грн.

Перевіривши розрахунки 3 % річних та інфляційних, господарський суд вважає, їх такими, що підлягають задоволенню.

За приписами ч. 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з пунктом 4 частини третьої ст. 129 Конституції України та ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Заперечення відповідача судом відхиляються, оскільки спростовуються матеріалами справи.

З огляду на викладене та з урахуванням встановлених обставин справи, суд вважає, що вимоги позивача до відповідача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у розмірі: 119 022,91 грн. - 3 % річних, 401 965,73 грн. - інфляційних.

Судовий збір у справі покладається на відповідача відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" (50095, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Криворіжсталі, 1; код ЄДРПОУ 24432974) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАЄР" (50051, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Вітчизни, буд. 3; код ЄДРПОУ 31931894) 119 022,91 грн. (сто дев'ятнадцять тисяч двадцять дві грн. 91 коп.) - 3 % річних, 401 965,73 грн. (чотириста одна тисяча дев'ятсот шістдесят п'ять грн. 73 коп.) - інфляційних, 7814,82 грн. (сім тисяч вісімсот чотирнадцять грн. 82 коп.) - судового збору, про що видати наказ.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя ОСОБА_2

Дата підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України « 17 » березня 2017 р.

Повне рішення складено 17.03.2017