Рішення

від 13.03.2017 по справі 918/350/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13 березня 2017 р. Справа № 918/350/16

Господарський суд Рівненської області у складі судді Марач В.В. розглянувши справу за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Акріс Агро"

до відповідача 1 Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області

до відповідача 2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Гоща-Мілк"

про (на новий розгляд) визнання договору оренди землі недійсним

За участю представників сторін:

від позивача: представник ОСОБА_1, ОСОБА_2

від відповідача 1: представник ОСОБА_3

від відповідача 2 : ОСОБА_4

В судовому засіданні оголошувалась перерва з 22 лютого по 13 березня 2017 року.

Статті 20,22 Господарського процесуального кодексу України сторонам роз'яснені.

Відводи з підстав визначених статтею 20 ГПК України відсутні.

ВСТАНОВИВ:

У травні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Акріс Агро" (надалі Позивач, ТзОВ "Акріс Агро") звернулося в Господарський суд Рівненської області з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області (надалі Відповідач 1, Управління) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Гоща-Мілк" (надалі Відповідач 2, ТзОВ "Гоща-Мілк") в якому просить визнати недійсним договір оренди землі від 18 вересня 2015 року укладений між Відповідачами.

В обґрунтування позовних вимог, Позивач посилався на те, що даний правочин був укладений на підставі наказу Управління від 10 серпня 2015 року № 17-213/36-15-СГ, який у встановленому законом порядку був визнаний протиправним судом адміністративної юрисдикції. Крім того, позивач посилався на невідповідність спірної угоди імперативним приписам чинного законодавства.

Рішенням господарського суду Рівненської області від 07 липня 2016 року, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 30 серпня 2016 року, у задоволенні позову відмовлено.

Однак постановою Вищого господарського суду України від 29 листопада 2016 року зазначені рішення та постанова скасовані, а справу №918/350/16 направлено на новий розгляд до господарського суду Рівненської області.

Як підставу для скасування судових рішень ВГСУ зазначив те, що здійснюючи судовий розгляд справи питання щодо порядку визначення строку договору а ні судом першої, а ні судом апеляційної інстанції з'ясовані не були.

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу справи від 12.01.2017 року головуючим у справі визначено суддю Марача В.В.

Ухвалою суду від 16 січня 2017 року справу №918/350/16 прийнято до провадження суддею Марачем В.В.

До початку розгляду справи по суті через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшла заява представника Позивача від 15.02.2017р. про зміну предмету позову (а.с. 211-213) в якій останній окрім визнання недійсним спірного договору, просить суд визнати незаконним наказ Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області від 10 серпня 2015 року № 17-213/36-15-СГ про проведення торгів у формі аукціону земельної ділянки сільськогосподарського призначення, яка була предметом оренди оскаржуваного правочину.

Розглянувши дану заяву суд дійшов висновку про відмову в її задоволенні з огляду на наступне.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.

Судом встановлено, що в прохальній частині позовної заяви Товариства була відсутня вимога про визнання незаконним наказу Управління від 10 серпня 2015 року № 17-213/36-15-СГ.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що вимога Позивача про визнання незаконним наказу Управління від 10 серпня 2015 року № 17-213/36-15-СГ за своєю правовою природою є новою позовною вимогою, яка не може бути розглянута судом в рамках справи № 918/350/16 з огляду на вищенаведені положення.

Зі змісту імперативних приписів чинного ГПК України вбачається, що, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об'єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову.

Водночас слід зазначити, що збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Якщо в заяві позивача йдеться про збільшення розміру немайнових вимог (наприклад, про визнання недійсним ще одного акта крім того, стосовно якого відповідну вимогу вже заявлено), то фактично також йдеться про подання іншого позову.

Аналогічна правова позиція викладена у пункті 3.11 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (далі - Постанова).

Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області надало суду письмовий відзив на позов в якому проти вимог Позивача заперечило пославшись на те, що спірним договором не порушуються жодні права чи охоронювані законом інтереси позивача. У той же час оскаржуваний правочин, на думку даного відповідача, відповідає імперативним законодавчим приписам. Крім того, у вказаному відзиві Управління зазначило про те, що судове рішення, яким було визнано протиправним наказ Управління від 10 серпня 2015 року № 17-213/36-15-СГ, було скасовано судом апеляційної інстанції та не набрало законної сили.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Гоща-Мілк" проти вимог Позивача заперечило у зв'язку з їх необґрунтованістю та недоведеністю належними доказами.

Розглянувши документи і матеріали, які подані учасниками судового процесу, заслухавши пояснення представників сторін, давши належну оцінку доказам, які мають значення для справи, господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню. При цьому господарський суд керувався наступним.

Відповідно до наказу Управління від 10 серпня 2015 року № 17-213/36-15-СГ "Про проведення земельних торгів у формі аукціону" було вирішено встановити стартовий розмір річної орендної плати за користування земельною ділянкою сільськогосподарського призначення державної власності площею 180,7 га (кадастровий номер: 5624680700:01:001:0194) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в розмірі 281 105 грн. 94 коп., яка розташована на території Білокриницької сільської ради Рівненського району Рівненської області, а також затвердити проект договору оренди землі з визначеними умовами користування та продати право оренди на вказану земельну ділянку на земельних торгах (а.с. 13).

На виконання даного наказу Управлінням були проведені земельні торги з продажу права оренди на земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 180,7000 га, що знаходиться на території Білокриницької сільської ради Рівненського району Рівненської області.

Судом встановлено, що переможцем наведених торгів було визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "Гоща-Мілк", яке запропонувало найвищу плату за користування вищезазначеною земельною ділянкою, що становить 565 022 грн. 93 коп.

За результатами проведення торгів 18 вересня 2015 року було складено відповідний протокол (а.с. 49-51). Вказаний протокол без будь-яких зауважень був підписаний уповноваженими представниками виконавця аукціону, його ліцитатора, організатора, переможця (Товариства з обмеженою відповідальністю "Гоща-Мілк"), а також учасників цього аукціону, зокрема, Позивача.

Відповідно до частини 2 статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Згідно з частиною 2 статті 6 Закону України "Про оренду землі" у разі набуття права оренди земельної ділянки на конкурентних засадах підставою для укладення договору оренди є результати аукціону.

Частиною 24 статті 137 Земельного кодексу України передбачено, що договір купівлі-продажу, оренди, суперфіцію, емфітевзису земельної ділянки між організатором земельних торгів і переможцем торгів укладається безпосередньо в день проведення торгів, крім випадків, передбачених частиною двадцять дев'ятою цієї статті.

Судом встановлено, що 18 вересня 2015 року на підставі результатів вищенаведеного аукціону між Відповідачами був укладений відповідний договір оренди землі, за умовами якого Управління на підставі протоколу земельних торгів від 18 вересня 2015 року для ведення сільськогосподарського виробництва передало Товариству з обмеженою відповідальністю "Гоща-Мілк" в строкове платне користування земельну ділянку площею 180,7 га кадастровий номер: 5624680700:01:001:0194, яка знаходиться на території Білокриницької сільської ради Рівненського району Рівненської області (а.с. 14-20).

В обґрунтування своїх позовних вимог щодо недійсності вищевказаного договору оренди землі Позивач посилався на те, що останній суперечить актам цивільного законодавства України.

Частинами 1-3, 5 статті 203 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України, ЦКУ) встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Положеннями статті 215 ЦК України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Окрім того, відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частинами 1, 2 статті 15 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

У той же час судом встановлено, що спірний договір містить всі передбачені законодавством України необхідні істотні умови.

Пунктом 2 Договору оренди землі від 18 вересня 2015 року чітко визначено об"єкт оренди, зокрема, його кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки.

Згідно з пунктом 8 вказаного правочину останній укладено на строк 49 років. Після закінчення строку дії договору орендар, за умови належного виконання своїх обов'язків, відповідно до умов цього договору та вимог чинного законодавства України має переважне право на його поновлення на новий строк. У цьому разі орендар зобов'язаний письмово (листом-повідомленням) повідомити орендодавця про намір продовжити його дію не пізніше, ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору.

За пунктом 9 наведеної угоди річна орендна плата сплачується орендарем шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на відповідний рахунок організатора земельних торгів р/р: 37115025090301, МФО: 833017, код ЄДРПОУ: 39768252, одержувач: Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області, банк платника: ГУ ДКСУ у Рівненській області, у розмірі 565 022 грн. 93 коп. не пізніше трьох банківських днів з дня укладення відповідного договору.

В подальшому орендна плата вноситься орендарем у строки, визначені податковим законодавством України на розрахунковий рахунок Білокриницької сільської ради Рівненського району Рівненської області (пункт 10 спірного правочину).

Пунктом 11 договору встановлено, що обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється щорічно з урахуванням її цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами.

У пункті 13 цієї угоди її сторони погодили умови щорічного перегляду розміру орендної плати.

Розділами "Умови використання земельної ділянки", "Умови і строки передачі земельної ділянки в оренду" та "Умови повернення земельної ділянки" передбачено, що земельна ділянка передається в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Умови збереження стану об'єкта оренди використання ділянки у відповідності до вимог чинного законодавства, інших норм і правил. Також даними розділами передбачені стан та строки повернення земельної ділянки з оренди.

За змістом пункту 27 оскаржуваного правочину на орендовану земельну ділянку встановлено обмеження площею 2,3705 га у використанні земельної ділянки, в частині проходження межі охоронної зони лінії електропередач потужністю 10 кВ.

Ризик випадкового знищення або пошкодження об'єкта оренди чи його частини несе орендар (пункт 32 договору).

Розділом "Відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання договору" передбачена відповідальність Управління та Товариства з обмеженою відповідальністю "Гоща-Мілк" за порушення взятих на себе за цим правочином обов'язків.

За змістом пункту 41 спірного договору останній набирає чинності після підписання сторонами та державної реєстрації права користування зазначеною земельною ділянкою.

Таким чином, суд констатує, що Позивачем у позовній заяві не наведено жодного факту щодо недотримання сторонами (ГУ Держгеокадастру у Рівненській області та ТОВ Гоща-Мілк ) при укладенні договору оренди земельної ділянки будь-якої з вимог, встановлених статтею 203 ЦК України, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Позивачем також не наведено відсутності жодної з істотних умов договору, наявність яких у договорі оренди земельної ділянки є обов'язковою.

Більше того, жодна з істотних умов майбутнього договору, що були визначені в наказі Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області Про проведення земельних торгів у формі аукціону від 10.08.2015 № 17-213/36-15-СГ та додатку до нього, в тому числі щодо строку оренди, не були змінені сторонами та залишилися такими ж в укладеному між ГУ Держгеокадастру у Рівненській області та ТОВ Гоща-Мілк договорі оренди земельної ділянки.

А тому, з врахуванням вищезазначених норм права, відсутні будь-які підстави для визнання оскаржуваного договору оренди земельної ділянки недійсним.

Крім того суд зауважує, що згідно з ч. 1 ст. 135 Земельного кодексу України земельні торги проводяться у формі аукціону, за результатами проведення якого укладається договір купівлі-продажу, оренди, суперфіцію, емфітевзису земельної ділянки з учасником (переможцем) земельних торгів, який запропонував найвищу ціну за земельну ділянку, що продається, або найвищу плату за користування нею, зафіксовану в ході проведення земельних торгів.

Таким чином, відповідно до чинного законодавства, наказ організатора земельних торгів про проведення аукціону не є підставою для укладення договору оренди землі. Єдиною підставою для укладення договору купівлі-продажу, оренди, суперфіцію, емфітевзису земельної ділянки є результати аукціону.

Зважаючи, що станом на даний час результати аукціону щодо права оренди земельної ділянки (кадастровий номер: 5624680700:01:001:0194) не скасовані, торги є такими, що відбулися, а тому відсутні будь-які підстави для визнання договору оренди земельної ділянки недійсним.

Також в обґрунтування своїх вимог Позивач посилався на невідповідність наказу Управління від 10 серпня 2015 року № 17-213/36-15-СГ, на підставі якого був укладений спірний правочин, вимогам законодавства. Крім того, позивач зазначав про те, що постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 16 березня 2016 року у справі № 817/3363/15 за позовом Товариства до Управління про визнання протиправним та скасування наказу від 10 серпня 2015 року № 17-213/36-15-СГ останній було визнано судом адміністративної юрисдикції протиправним, що, на думку позивача, свідчить про недійсність спірного договору.

Однак з матеріалів справи вбачається, що постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 6 червня 2016 року у справі № 817/3363/15 постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 16 березня 2016 року у цій справі було скасовано, а провадження у даній адміністративній справі закрито. Зазначене рішення апеляційного суду адміністративної юрисдикції на час розгляду даної справи не було у встановленому законом порядку скасовано та набрало законної сили.

Слід також зазначити, що відповідно до приписів пункту 1 частини 1 статті 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право визнати недійсним повністю чи у певній частині пов'язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству. Проте чинним законодавством України господарському суду не надано повноважень на визнання протиправним та скасування актів (наказів) органів державної влади за власною ініціативою.

Відтак, зважаючи на відсутність у матеріалах даної справи належних і допустимих доказів, зокрема, визнання протиправним та скасування наказу Управління від 10 серпня 2015 року № 17-213/36-15-СГ, а також враховуючи чинність цього наказу на момент прийняття рішення у даній справі, суд дійшов висновку про необґрунтованість вищенаведених тверджень Товариства.

Разом з тим у матеріалах справи відсутні і докази незгоди чи оскарження Позивачем результатів аукціону (земельних торгів) з продажу права оренди на земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 180,7000 га, що знаходиться на території Білокриницької сільської ради Рівненського району Рівненської області.

Суд також не бере до уваги викладені у позові інші посилання Товариства, зокрема, на необґрунтоване включення спірної земельної ділянки до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення, відсутність зазначення Управлінням уповноваженої особи на укладення відповідного договору оренди тощо, оскільки вони стосуються не оскаржуваного договору, а направлені на обґрунтування незаконності наказу Управління від 10 серпня 2015 року № 17-213/36-15-СГ, що не є предметом розгляду та спору в даній справі.

Позивачем також безпідставно та необгрунтовано вказано, що наказ Про проведення земельних торгів у формі аукціону від 10.08.2015 № 17-213/36-15-СГ не відповідає вимогам ч. 4 ст. 135 Земельного кодексу України з посиланням на те, що в ньому, як у рішенні організатора земельних торгів не зазначено: строк користування земельною ділянкою у разі набуття права користування земельною ділянкою на земельних торгах та особа, уповноважена організатором земельних торгів на укладення договору купівлі-продажу, оренди, суперфіцію, емфітевзису земельної ділянки, яка або право на яку виставляється на земельні торги.

Суд зазначає, що строк користування земельною ділянкою у разі набуття права користування земельною ділянкою на земельних торгах чітко зазначено в проекті договору, який згідно з п. 4 наказу є його невід'ємним додатком.

Відповідно до Типової інструкції з діловодства у центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади, затвердженої постановою Кабінету міністрів України від 30.11.2011 року № 1242 додатки доповнюють та/або пояснюють зміст основного документа.

Таким чином, невід'ємний додаток до наказу Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області Про проведення земельних торгів у формі аукціону від 10.08.2015 № 17-213/36-15-СГ, яким затверджено проект договору, що містить вказівку на строк користування земельною ділянкою у разі набуття права користування земельною ділянкою на земельних торгах не є відособленим окремим документом, а є невід'ємною частиною розпорядчого документу організатора торгів, більше того, він жодним чином по своїй суті не підміняє саме рішення, яке є розпорядчим документом.

Також окремо суд зауважує, що Позивачем не поставлено під сумнів правильність оформлення та відповідності додатку до наказу вищезазначеній Типовій інструкції.

Окрім того, ні Типовою інструкцією з діловодства, ні жодним іншим нормативно- правовим актом не передбачено, що належним чином оформлений додаток до документу не є його невід'ємною складовою чи таким, що розглядається як окремий документ.

Аналогічно, Позивачем неправомірно вказано про те, що в наказі Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області Про проведення земельних торгів у формі аукціону від 10.08.2015 № 17-213/36-15-СГ не зазначено особу, уповноважену організатором земельних торгів на укладення договору купівлі-продажу, оренди, суперфіцію, емфітевзису земельної ділянки, яка або право на яку виставляється на земельні торги, оскільки, преамбула та розділ Реквізити сторін проекту договору, який є невід'ємним додатком до п. 4 наказу, містить вказівку на особу, яка буде підписувати договір за результатами торгів, а саме: в.о. начальника Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області ОСОБА_5.

Таким чином, невід'ємна частина наказу, а саме проект договору, містить вказівку на особу, яка уповноважена підписувати договір за результатами торгів.

Варто зауважити, що позивачем не заперечується, що договір за результатами торгів укладений та підписаний іншою особою, ніж та, яка була вказана в проекті договору, що є невід'ємною частиною оскаржуваного наказу.

Окрім того відповідно до виписки з ЄДРЮО та ФО про Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області від 29.04.2015р. саме ОСОБА_5 є уповноваженою особою представляти ГУ Держгеокадастру у Рівненській області у правовідносинах з третіми особами, має право вчиняти дії від імені Управління без довіреності, у тому числі підписувати договори.

Отже, доводи позивача про відсутність у рішенні організатора торгів вказівки на особу, уповноважену укладати договір за результатами торгів не відповідає дійсним обставинам справи.

Наказ Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області від 10.08.2015 № 17-213/36-15-СГ, відповідно до якого за результатами аукціону було укладено договір оренди земельної ділянки жодним чином не обмежив, більше того не позбавив можливості позивача реалізувати своє право на участь у земельних торгах у формі аукціону щодо оренди земельної ділянки.

Більше того, Товариство з обмеженою відповідальністю Акріс Агро було допущено та прийняло участь в аукціоні аж до 169-го кроку, що підтверджується протоколом земельних торгів (аукціону) з продажу права оренди на земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності.

Також судом встановлено, а матеріалами справи підтверджується, що кожній особі, яка виявила бажання прийняти участь в аукціоні було забезпечено можливість ознайомитися з усіма його умовами ще до прийняття рішення про участь шляхом відкритого та безкоштовного доступу до оголошення про проведення земельних торгів, опублікованого виконавцем торгів на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин в порядку та в строки, встановлені ст. 137 Земельного кодексу України.

Окрім того, представник учасника торгів Товариства з обмеженою відповідальністю Акріс Агро ОСОБА_6 у протоколі засвідчив своїм підписом результати торгів та ствердив про відсутність зауважень щодо процедури проведення земельних торгів.

В свою чергу, відповідно до приписів ч. 4 ст. 135 Земельного кодексу України проведення земельних торгів щодо земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них здійснюється за рішенням організатора земельних торгів.

Таким чином, рішення організатора торгів, а саме, наказ Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області Про проведення земельних торгів у формі аукціону від 10.08.2015 № 17-213/36-15-СГ є невід'ємною складовою частиною усього комплексу рішень та дій організатора торгів щодо підготовки та їх проведення, до яких згідно з вищезазначеним протоколом, в представника позивача - учасника торгів зауваження відсутні, в тому числі і до наказу, на підставі якого земельні торги і були проведені, а відповідно за результатами яких і було укладено оскаржуваний договір оренди земельної ділянки.

Твердження позивача про те, що видаючи наказ № 11 від 14.05.2015р. Про внесення змін до наказу від 02.07.2014р. № 82 , яким було включено до числа земельних ділянок, права оренди на які виставлялися на земельні торги, земельну ділянку кадастровий №5624680700:01:001:0194, голова комісії з реорганізації Головного управління Держземагентства у Рівненській діяла поза межами повноважень, наданих їй законом не відповідає дійсності.

Так, пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 5 визначено, що територіальні органи Державного агентства земельних ресурсів, які реорганізовуються, продовжують виконувати свої повноваження до передачі таких повноважень територіальним органам Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру.

Крім того, відповідно до п. 13 Постанови КМ України від 20.10.2011 № 1074 Про затвердження Порядку здійснення заходів, пов'язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади акт Кабінету Міністрів України про можливість забезпечення здійснення утвореним органом виконавчої влади повноважень та виконання функцій органу виконавчої влади, що припиняється, видається після здійснення заходів, пов'язаних з державною реєстрацією утвореного органу виконавчої влади як юридичної особи публічного права, затвердженням положення про нього, структури та штатного розпису його апарату, кошторису та заповненням 30 відсотків вакансій.

У відповідності до вказаних актів Головним Управлінням було здійснено відповідні дії необхідні для проведення реорганізації, за результатами яких Держгеокадастром прийнято наказ № 4 від 18.05.2015 Про питання діяльності Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області згідно з яким до даного Головного управління передаються функції та повноваження Головного управління Держземагентства у Рівненській області, що припиняється.

Таким чином, повноваження територіального органу Держземагентства України перейшли до Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області лише починаючи з 18.05.2015 року.

Враховуючи наведене, висновки позивача про те, що Голова комісії з реорганізації Головного управління Держземагентства у Рівненській області, видаючи наказ № 11 від 14.05.2015 діяла поза межами повноважень наданих їй законом суперечать законодавству та обставинам справи.

У відповідності до пункту 4 частини 3 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно статті 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (стаття 43 ГПК України).

Зважаючи на все вищевикладене, а також враховуючи, що Позивачем не було доведено належними і допустимими доказами тих обставин, на які він посилався як на підставу своїх вимог до Управління та Товариства з обмеженою відповідальністю "Гоща-Мілк", в тому числі щодо порядку визначення строку договору оренди землі, суд дійшов висновку про необґрунтованість позову, у зв'язку з чим в його задоволенні слід відмовити.

Судові витрати згідно статті 49 ГПК України покладаються на Позивача.

Керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Акріс Агро" в задоволенні позову.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 17 березня 2017 року.

Суддя Марач В.В.