Ухвала

від 17.03.2017 по справі 10/222

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

17 березня 2017 року Справа № 10/222

Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий (доповідач), судді Палій В.В. і Студенець В.І.,

розглянувши матеріали касаційної скарги регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській області, м. Рівне (далі - Регіональне відділення),

на ухвалу господарського суду Рівненської області від 30.11.2016 та

постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 30.01.2017

за заявою Регіонального відділення

про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Рівненської області від 26.02.2009

зі справи № 10/222

за позовом орендного підприємства санаторію "Калина", с. Жобрин Рівненського району Рівненської області,

до: Регіонального відділення;

відкритого акціонерного товариства "Рівненський завод надміцних залізобетонних конструкцій", м. Рівне,

про визнання права власності,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Рівненська районна державна адміністрація, м. Рівне,

за участю прокуратури Рівненської області, м. Рівне,

ВСТАНОВИВ:

Регіональне відділення звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою від 20.02.2017 № 10-002-00669, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Рівненської області та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 30.01.2017 зі справи № 10/222, а справу "передати для призначення розгляду".

Вищий господарський суд України дійшов висновку про необхідність повернення касаційної скарги з огляду на таке.

Згідно з частиною четвертою статті 111 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) до касаційної скарги додаються докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі та докази сплати судового збору.

До касаційної скарги Регіонального відділення не додано доказів надіслання її копії третій особі - Рівненській державній адміністрації, а також матеріали скарги не містять й відміток про її безпосереднє вручення адресату, що є порушенням вимог частини четвертої статті 111 ГПК України, оскільки треті особи користуються правами і несуть обов'язки сторони у справі (за деякими винятками щодо третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору).

Таку ж правову позицію викладено і в пункті 6 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 № 11 "Про деякі питання практики застосування розділу XII 1 Господарського процесуального кодексу України".

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 111 3 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано доказів надіслання її копії іншій стороні (сторонам) у справі.

За приписами підпункту 7 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставку судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу господарського суду встановлено 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" у 2017 році з 1 січня встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб 1 600 грн.

Матеріали касаційної скарги Регіонального відділення не містять документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому розмірі.

Водночас скаржник в касаційній скарзі просить відстрочити сплату судового збору до 01.04.2017.

Відповідно до частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Статтею 111 8 ГПК України передбачено, що касаційна скарга у випадках, передбачених пунктом 2 частини першої статті 107 цього Кодексу, розглядається протягом п'ятнадцяти днів.

Таким чином, особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Проте клопотання Регіонального відділення нічим не обґрунтоване та не містить доказів на підтвердження того, що матеріальне становище скаржника зміниться саме протягом визначеного процесуальним законом строку розгляду касаційної скарги та він зможе сплатити судовий збір у встановленому розмірі.

За таких обставин згадане клопотання задоволенню не підлягає.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 111 3 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Враховуючи викладене та керуючись пунктами 3 і 4 частини першої та частиною другою статті 111 3 ГПК України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В:

1. Клопотання регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській області про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу господарського суду Рівненської області від 30.11.2016 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 30.01.2017 зі справи № 10/222 відхилити.

2. Касаційну скаргу на ухвалу господарського суду Рівненської області від 30.11.2016 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 30.01.2017 зі справи № 10/222 повернути регіональному відділенню Фонду державного майна України по Рівненській області.

Суддя В. Селіваненко

Суддя В. Палій

Суддя В. Студенець