Рішення

від 14.03.2017 по справі 912/4224/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2017 рокуСправа № 912/4224/16 Господарський суд Кіровоградської області колегією у складі: головуючого судді Шевчук О.Б., суддів Колодій С.Б. та Макаренко Т.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу №912/4224/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Омелянівський кар'єр",

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНО-МАШ",

про стягнення 24936,00 грн,

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНО-МАШ",

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Омелянівський кар'єр",

про стягнення 20000,00 грн,

за участю представника відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) - ОСОБА_1, довіреність від 24.11.2016.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Омелянівський кар'єр" звернулося до господарського суду з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНО-МАШ" 24936,00 грн безпідставно набутих грошових коштів, з покладенням витрат по сплаті судового збору на відповідача.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що згідно виставленого Товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕХНО-МАШ" рахунку на загальну суму 44000,00 грн, Товариством з обмеженою відповідальністю "Омелянівський кар'єр" було здійснено оплату вакуумного вимикача ВВ/TEL-20/1000А на суму 24000,00 грн. За твердженням позивача договір між сторонами укладено не було, тому кошти в сумі 24000,00 грн отримані відповідачем без достатньої правової підстави і підлягають поверненню позивачу. Крім того, згідно платіжного доручення від 13.01.2016 №99 позивач здійснив оплату товару (щіткотримачі) у сумі 3096,00 грн, однак товар був поставлений лише на суму 2160,00 грн. Отже грошові кошти в сумі 936,00 грн також отримані відповідачем безпідставно.

Ухвалою від 18.11.2016 господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду, порушив провадження у справі, справу призначив до розгляду у судовому засіданні 20.12.2016.

Однак, судове засідання призначене на 20.12.2016 не відбулося у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого судді Шевчук О.Б.

19.12.2016 до господарського суду Товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕХНО-МАШ" подано зустрічну позовну заяву про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Омелянівський кар'єр" 20000,00 грн. За твердженням Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНО-МАШ" останнє виставило Товариству з обмеженою відповідальністю "Омелянівський кар'єр" рахунок на поставку вакуумного вимикача ВВ/TEL-20/1000А на загальну суму 44000,00 грн, який Товариством з обмеженою відповідальністю "Омелянівський кар'єр" оплачений частково на суму 24000,00 грн. Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕХНО-МАШ" вважає, що між сторонами укладено в спрощений спосіб договір поставки, який Товариство з обмеженою відповідальністю "Омелянівський кар'єр" неналежно виконує в частині оплати товару в розмірі 20000,00 грн.

Ухвалою від 22.12.2016 господарський суд прийняв зустрічну позову заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНО-МАШ" до розгляду з разом з первісним позовом та призначив справу до розгляду у судовому засіданні 12.01.2017.

В судовому засіданні 12.01.2017 господарським судом було оголошено перерву до 17.01.2017 в порядку визначеному статтею 77 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою від 17.01.2017 господарський суд продовжив розгляд справи №912/4224/16 колегією у складі трьох суддів під головуванням судді Шевчук О.Б.

Господарський суд колегією у складі: головуючого судді Шевчук О.Б., суддів Колодій С.Б. та Макаренко Т.В. ухвалою від 17.01.2017 прийняв справу до свого провадження, призначив справу до розгляду у судовому засіданні на 12:00 16.02.2017 та витребував від сторін докази, необхідні для повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Ухвалою від 16.02.2017 розгляд справи було відкладено до 14.03.2017.

Позивач за первісним позовом належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду даної справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.89) однак, правом на участь у судовому засіданні 14.03.2017 не скористався, будь-яких заяв, клопотань господарському суду не надав.

Представник відповідача за первісним позовом у судовому засіданні 14.03.2017 заперечив проти задоволення первісного позову та наполіг на задоволенні зустрічного позову в повному обсязі.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНО-МАШ" , господарський суд

ВСТАНОВИВ:

06.06.2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕХНО-МАШ" (надалі - ТОВ "ТЕХНО-МАШ") було виставлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Омелянівський кар'єр" (надалі - ТОВ "Омелянівський кар'єр") рахунок - фактуру №1-00000208 на оплату вакуумного вимикача ВВ/TEL-20/1000А на загальну суму 44000,00 грн (а.с. 8).

ТОВ "Омелянівський кар'єр" перерахувало на поточний рахунок ТОВ "ТЕХНО-МАШ" 24000,00 грн, що підтверджується наданою до матеріалів справи належним чином засвідченою копією платіжного доручення №2457 від 08.06.2016 (а.с. 9).

Однак договір між сторонами укладено не було, відтак за твердженням позивача за первісним позовом, кошти в сумі 24000,00 грн отримані відповідачем за первісним позовом без достатньої правової підстави.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що згідно платіжного доручення від 13.01.2016 №99 (а.с. 10) ТОВ "Омелянівський кар'єр" здійснив оплату товару (щіткотримачі та щітки згідно рахунку №1-00000003 від 12.01.2016) в сумі 3096,00 грн, однак товар згідно видаткової накладної №1-00000003 від 27.01.2016 (а.с. 11) отримав на суму 2160,00 грн.

Таким чином, ТОВ "Омелянівський кар'єр" вважає, що грошові кошти в загальній сумі 24936,00 грн отримані ТОВ "ТЕХНО-МАШ" безпідставно, що і стало підставою для звернення з даним позовом до господарського суду.

Вирішуючи спір в частині стягнення з ТОВ "ТЕХНО-МАШ" 24936,00 грн, господарський суд враховує наступне.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Підставою виникнення господарських зобов'язань згідно пункту 3 частини 1 статті 174 Господарського кодексу України є, зокрема, господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Відповідно до положень статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно частини 1 статті 640 Цивільного кодексу України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

У відповідності до частини 1 статті 641 Цивільного кодексу України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.

Зі змісту частини 1 статті 642 Цивільного кодексу України слідує, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.

Пунктом 2.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013, № 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" визначено, що, зокрема, не вважаються вчиненими правочини (укладеними господарські договори), в яких (за якими): відсутні передбачені законом умови, необхідні для їх укладення (не досягнуто згоди за всіма істотними для даного правочину умовами); не отримано акцепт стороною, що направила оферту; не передано майно, якщо відповідно до законодавства необхідна його передача; не здійснено державну реєстрацію або нотаріальне посвідчення, необхідні для його вчинення, тощо.

За твердженням ТОВ "ТЕХНО-МАШ" виставлення останнім 06.06.2016 ТОВ "Омелянівський кар'єр" рахунку - фактури №1-00000208 на оплату вакуумного вимикача ВВ/TEL-20/1000А на суму 44000,00 грн та перерахування ТОВ "Омелянівський кар'єр" на поточний рахунок ТОВ "ТЕХНО-МАШ" 24000,00 грн згідно платіжного доручення №2457 від 08.06.2016 свідчить про укладення між сторонами договору поставки у спрощений спосіб.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (частина 1 статті 712 Цивільного кодексу України).

Отже істотними умовами договору поставки є вартість поставленого товару та строк поставки.

З матеріалів справи вбачається, що сторонами не було погоджено вартість вакуумного вимикача ВВ/TEL-20/1000А, який мав бути поставлений та строків поставки.

При цьому, господарський суд враховує, що ТОВ "ТЕХНО-МАШ" рахунок - фактура №1-00000208 від 06.06.2016 виставлена останнім на суму 44000,00 грн, а оплата товару за вказаним рахунком-фактурою здійснена ТОВ "Омелянівський кар'єр" згідно платіжного доручення №2457 від 08.06.2016 лише на суму 24000,00 грн; ТОВ "Омелянівський кар'єр" не отримано від ТОВ "ТЕХНО-МАШ" вакуумного вимикача ВВ/TEL-10-20/1000А вартістю 44000,00 грн.

Отже, рахунок - фактура №1-00000208 від 06.06.2016 та платіжне доручення №2457 від 08.06.2016 не є доказом того, що між сторонами виникли правовідносини із договору поставки.

Відповідно до приписів статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Аналіз вказаної норми права дає підстави для висновку, що цей вид позадоговірних зобов'язань породжують такі юридичні факти: 1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо такі відпали.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду України від 02.10.2013 у справі №6-88цс13, предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв'язку з безпідставним отриманням та збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок іншої особи, в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених Цивільним кодексом України).

У відповідності до пункту 3 частини 3 статті 1212 Цивільного кодексу України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією стороною в зобов'язанні.

Згідно із частиною 1 статті 177 Цивільного кодексу України об'єктами цивільних прав є, зокрема, речі, у тому числі гроші.

Відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок іншої особи за відсутності положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав. передбачених статтею 11 Цивільного кодексу України.

За змістом частини 1 статті 1213 Цивільного кодексу України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі, при цьому строк повернення, зокрема виконаного однією із сторін в зобов'язанні, законом окремо не встановлено.

Аналізуючи матеріали справи, господарський суд дійшов висновку, що кошти в сумі 24000,00 грн перераховані Товариством з обмеженою відповідальністю "Омелянівський кар'єр" згідно платіжного доручення №2457 від 08.06.2016 Товариству з обмеженою відповідальністю "ТЕХНО-МАШ" набуті останнім без достатньої правової підстави, а тому підлягають поверненню ТОВ "Омелянівський кар'єр".

Досліджуючи матеріали справи в частині правовідносин сторін щодо поставки та оплати товару згідно рахунку-фактури №1-00000003 від 12.01.2016, платіжного доручення від 13.01.2016 №99 та видаткової накладної №1-00000003 від 27.01.2016, господарський суд враховує, що надана ТОВ "Омелянівський кар'єр" копія рахунку-фактури №1-00000003 від 12.01.2016 на суму 3096,00 грн (а.с.73) не засвідчена належним чином, вона надійшла до господарського суду засобами електронного зв'язку без електронного цифрового підпису, а тому не може бути оцінена господарським судом, як належний доказ; не є належним доказом, який підтверджує виникнення договірних зобов'язань між сторонами і копія рахунку-фактури №1-00000003 від 12.01.2016 на суму 4536,00 грн (а.с. 59), яка надана ТОВ "ТЕХНО-МАШ", та оригінал якої оглянуто у судовому засіданні, оскільки ТОВ "ТЕХНО-МАШ" не підтверджено належними доказами того, що саме цей рахунок-фактура було направлено на адресу позивача за первісним позовом.

Отже, з огляду на те, що Товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕХНО-МАШ" було поставлено товар на суму 2160,00 грн, а Товариством з обмеженою відповідальністю "Омелянівський кар'єр" здійснено оплату на суму 3096,00 грн, 936,00 грн отримані відповідачем за первісним позовом без достатньої правової підстави.

Сторонами не надано господарському суду доказів повернення відповідачем за первісним позовом позивачу за первісним позовом безпідставно отриманих коштів в сумі 24936,00 грн.

Таким чином, враховуючи, що ТОВ "ТЕХНО-МАШ" не спростував належними та допустимими доказами викладених у первісному позові обставин щодо відсутності правових підстав для перерахування грошових коштів у розмірі 24936,00 грн та факту набуття відповідачем належного позивачу майна (грошових коштів у розмірі 24936,00 грн), за відсутності для цього будь-яких правових підстав, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ "Омелянівський кар'єр" в частині стягнення з ТОВ "ТЕХНО-МАШ" безпідставно набутих коштів у розмірі 24936,00 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Розглядаючи поданий ТОВ "ТЕХНО-МАШ" зустрічний позов, про стягнення з ТОВ "Омелянівський кар'єр" заборгованості в сумі 20000,00 грн, несплаченої в повному обсязі попередньої оплати вартості вакуумного вимикача ВВ/TEL-10-20/1000А, згідно рахунку - фактури №1-00000208 від 06.06.2016, господарський суд враховує наступне.

У відповідності до вимог статті 32 Господарського кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (стаття 34 Господарського процесуального кодексу України).

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Підставою виникнення господарських зобов'язань згідно пункту 3 частини 1 статті 174 Господарського кодексу України є, зокрема, господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Оскільки, в ході вирішення спору у даній справі господарським судом встановлено, що рахунок - фактура №1-00000208 від 06.06.2016 та платіжне доручення №2457 від 08.06.2016 не є доказом того, що між сторонами виникли правовідносини із договору поставки.

Матеріали справи не містять належних доказів поставки ТОВ "ТЕХНО-МАШ" та отримання ТОВ "Омелянівський кар'єр" товару на суму 44000,00 грн, відтак, у останнього відсутній обов'язок його оплати в повному обсязі.

З огляду на викладені обставини, господарський суд дійшов висновку, що ТОВ "ТЕХНО-МАШ" зустрічний позов заявлено безпідставно, а тому в його задоволенні слід відмовити повністю.

Відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за у даній справі покладаються на ТОВ "ТЕХНО-МАШ" в сумі 1378,00 грн за первісним позовом, та в сумі 1378,00 грн - за зустрічним позовом.

Керуючись статтями 33, 34, 43, 49, 60, 82, 84, 85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Первісний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНО-МАШ" (25030, АДРЕСА_1; ідентифікаційний код 38260536) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Омелянівський кар'єр" (11560, Житомирська область, Коростенський район, с. Горщик; ідентифікаційний код 00292400) - 24936,00 грн, а також 1378,00 грн судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

У задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.

Копію рішення направити позивачу за первісним позовом (Коростенський район, Житомирська область, с. Горщик).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Повне рішення складено 20.03.2017.

Головуючий суддя О.Б. Шевчук

Суддя С.Б. Колодій

Суддя Т.В. Макаренко