Рішення

від 30.05.2012 по справі 2-3828/11

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

30.05.2012

Справа № 2 - 3828 /11 р.

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

30 травня 2012 року Ленінський районний суд м.Миколаєва у складі:

головуючого - судді Спінчевської Н.А.,

при секретарі - Ковальовій С.В.,

за участю представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2, відповідачки ОСОБА_3, її представника ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про визнання права власності на частину квартири в порядку спадкування та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про визнання права власності на частину квартири в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2011 року ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування. Позивач вказував на те, що він є сином та спадкоємцем свого батька ОСОБА_6, який помер 17 січня 2011 року. Батьку на праві власності належала квартира по пр.Жовтневому,12 у м.Миколаєві. У 2002 році його батько зареєстрував шлюб з відповідачкою ОСОБА_3, яка також є спадкоємицею померлого. Іншими спадкоємцями є також його бабуся та мати померлого ОСОБА_7, яка 16 червня 2011 року відмовилася від спадкового майна на його користь.

Він як спадкоємець померлого батька за законом звернувся до приватного нотаріуса за оформленням спадщини. Проте видати свідоцтво про право на спадщину нотаріус не має можливості у зв'язку з відсутністю оригіналу правовстановлюючого документу на квартиру, який відповідачка відмовляється йому надати.

Посилаючись на викладене, позивач просив суд визнати за ним право власності на 2/3 частини квартири в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_6.

Відповідачка звернулася до суду із зустрічним позовом до позивача про встановлення факту проживання однією сім'єю з ОСОБА_6, визнання права власності на 3/4 частини квартири в порядку спадкування. Вказувала на те, що з березня 1993 року по 11 жовтня 2002 року проживала з ОСОБА_6 однією сім'єю без укладення шлюбу. 11 жовтня 2002 року шлюб було зареєстровано офіційно в органах РАГСу. До реєстрації шлюбу вони разом вели спільне господарство, мали єдиний бюджет, підтримували сімейно-шлюбні стосунки. В період їх спільного проживання ОСОБА_6 приватизував квартиру АДРЕСА_1, отримавши 17 листопада 1993 року свідоцтво про право власності на житло.

Посилаючись на те, що квартира є спільним майном подружжя і вона має право на ? її частку на підставі положень ст.ст. 60, 61, 63, 74 СК України, позивачка просила суд встановити факт проживання з ОСОБА_6 однією сім'єю без реєстрації шлюбу з березня 1993 року по 11.10.2002 року, визнати за нею право власності на ? квартири АДРЕСА_1.

В судовому засіданні відповідачка уточнила свої вимоги, та просила суд визнати за нею право власност і на 2/3 частини спірної квартири.

В судовому засіданні представники позивача підтримали позов ОСОБА_5, просили про його задоволення. Заперечували щодо зустрічного позову ОСОБА_3

Відповідачка підтримала вимоги зустрічного позову, посилаючись на те, що спадкуватися має ? частина квартири, оскільки вона має право на ? частину спірної квартири.

Заслухавши пояснення позивачки, її представника, відповідача, його представника, свідків, вивчивши матеріали справи та оцінивши в сукупності надані докази, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

З матеріалів справи вбачається, що 17 листопада 1993 року ОСОБА_6 було отримано свідоцтво про право власності на житло - квартиру АДРЕСА_1., видане на підставі розпорядження органу приватизації від 16 листопада 1993 року № 3263/ф. 11 жовтня 2002 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_3 зареєстровано шлюб. 17 січня 2011 року ОСОБА_6 помер. Спадкоємцями померлого є його син - ОСОБА_5, його мати ОСОБА_7 та дружина померлого - ОСОБА_8, з якою ОСОБА_9 уклав шлюб 11 жовтня 2002 року.

Як слідує із спадкової справи № 17/2011, заведеної приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу ОСОБА_10 03 березня 2011 року, з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6 до нотаріуса звернулася його дружина ОСОБА_3, син померлого - ОСОБА_5 та мати померлого - ОСОБА_7, яка відмовилася від прийняття спадщини після смерті свого сина на користь сина померлого ОСОБА_5.

За загальним правилом дії законів та інших нормативно-правових актів у часі (ч.1 ст.58 Конституції) норми Сімейного кодексу України застосовуються до сімейних відносин, які виникли після набрання ним чинності, тобто не раніше 1 січня 2004 року.

Відповідно до чинного на час виникнення спірних правовідносин законодавства спільною сумісною власністю є: майно, нажите подружжям за час шлюбу (ст.16 Закону України Про власність , ст.22 КпШС), майно, придбане внаслідок спільної праці членів сім'ї чи майно, що є у власності осіб, які ведуть селянське (фермерське) господарство, якщо письмовою угодою відповідно між членами сім'ї чи членами селянського (фермерського) господарства не передбачено інше або майно, придбане внаслідок спільної праці громадян, що об'єдналися для спільної діяльності, коли укладеною між ними письмовою угодою визначено, що воно є спільною сумісною власністю (п.1 ст.17, ст.18, п.2 ст.17 Закону України Про власність ); квартира (будинок), кімнати в квартирах та одноквартирних будинках, передана при приватизації з державного житлового фонду за письмовою згодою членів сім'ї наймача у їх спільну сумісну власність (ст.8 Закону України Про приватизацію державного житлового фонду ).

В інших випадках спільна власність громадян є частковою. Якщо розмір часток у такій власності не було визначено і учасники спільної власності під час надбання майна не виходили з рівності їх часток, розмір частки кожного з них визначається ступенем його участі працею й коштами у створенні спільної власності (п.5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року № 20 Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності ).

Оскільки, права і обов'язки щодо спірного майна виникають в момент його придбання, правовий режим майна (квартири), право власності на яку набуте у 1993 році, і правовідносини між позивачкою і ОСОБА_6 із приводу нього не можуть регулюватися нормами СК, який набув чинності з 1 січня 2004 року.

Таким чином, оскільки право власності на квартиру було отримано в 1993 році в порядку приватизації на підставі Закону України Про приватизацію державного житлового фонду безкоштовно внаслідок реалізації особистого права громадянина України на приватизацію державного житлового фонду, це майно не може бути віднесено до спільного майна подружжя згідно з положеннями КпШС України.

До того ж саме по собі встановлення юридичного факту спільного проживання чоловіка і жінки без укладення шлюбу до 1 січня 2004 року не має правових наслідків.

Крім того приватизацію квартири ОСОБА_6 відповідачка не оспорювала.

Згідно з вимогами частин 1, 4 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За такого, враховуючи викладені обставини, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_5 на підставі ст.ст. 1261, 1268, 1269, 1270 ЦК України підлягає задоволенню в повному обсязі, а саме за позивачем слід визнати право власності в порядку спадкування за законом на 2/3 частини квартири №45 по пр..Жовтневому,12 у м.Миколаєві (2/3 = 1/3 + 1/3), а зустрічний позов ОСОБА_3 підлягає частковому задоволенню. За відповідачкою слід визнати право власності на 1/3 частину квартири № 45 по пр..Жовтневому,12 у м.Миколаєві в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6, який помер 17 січня 2011 року.

У відповідності до ст..88 ЦПК України між сторонами підлягають розподілу судові витрати.

Керуючись ст.ст.14, 15, 209, 212-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про визнання права власності на частину квартири в порядку спадкування задовольнити.

Визнати за ОСОБА_5 право власності на 2/3 частини квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6, який помер 17 січня 2011 року.

Зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про визнання права власності на частину квартири в порядку спадкування задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6, який помер 17 січня 2011 року.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_11 244 грн. 32 коп. судових витрат.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Ленінський районний суд м.Миколаєва шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: Н.А. Спінчевська