Рішення

від 14.03.2017 по справі 922/128/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ



ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" березня 2017 р.

Справа № 922/128/17

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Суслової В.В.

при секретарі судового засідання Помпі К.І.

розглянувши справу

за позовом

Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" м. Київ

до

Аркадівської сільської ради, с. Аркадівка 3-я особа - Міністерство енергетики та вугільної промисловості, м. Київ

про

стягнення 42586015,28 грн.

за участю представників:

позивача - ОСОБА_1, довіреність № 14-18 від 10.02.2017 року;

відповідача - ОСОБА_2, довіреність від 01.02.2017 року;

третьої особи - не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Аркадівської сільської ради, в якому просить стягнути з відповідача кошти у розмірі 20 509 695,61 грн., 3 % річних в сумі 1795438,93 грн., інфляційні втрати в сумі 20280880,74 грн. Витрати по сплаті судового збору позивач просить покласти на відповідача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 06.01.2017 року прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 14.02.2017 року о 10:00 год.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 14.02.2017 року частково задоволено клопотання позивача за вх. № 1063, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача - Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, розгляд справи відкладено на 02.03.2017 року о 10:30 год.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 02 березня 2017 року продовжено строк розгляду спору на 15 днів до 19.03.2017 року, відкладено розгляд справи на 14.03.2017 року о 10:30 год.

14 березня 2017 року від позивача до канцелярії суду надійшли письмові пояснення за вх. № 8579, які долучені до матеріалів справи.

14 березня 2017 року від відповідача до канцелярії суду надійшли додаткові пояснення до заперечень за вх. № 8641, які долучені до матеріалів справи.

В судовому засіданні 14.03.2017 року були присутні представники позивача та відповідача.

Третя особа своїм правом на участь в судовому засіданні не скористалась.

Представник позивача наполягає на задоволенні позову.

Представник відповідача заперечує проти задоволення позову, вказуючи на відсутність відповідного фінансування та субвенцій з Державного бюджету.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши матеріали справи в їх сукупності, надаючи правову оцінку позовним вимогам, суд встановив наступне.

21 квітня 2011 року Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (компанія, позивач) та Аркадівська сільська рада Шевченківського району Харківської області (замовник, відповідач) на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 26.08.2009 № 1001-р "Про добудову підвідних газопроводів" зі змінами та доповненнями , внесеними розпорядженням Кабінету Міністрів України від 13.09.2010 № 1881-р (далі - Розпорядження) уклали Договір № 14/992/11.

09 квітня 2012 року між Компанією і Замовником укладено додаткову угоду №1 до Договору, якою сторони виклали в новій редакції ряд важливих положень Договору.

Відповідно до п. 1.1 Договору, в редакції додаткової угоди від 09.04.12 № 1, Компанія відповідно до Розпорядження №1001-р та на умовах цього договору, на підставі затвердженого рішенням правління Компанії «Переліку об'єктів газопостачання, у спорудженні яких бере фінансову участь Компанія» (далі - Перелік) та графіку фінансування добудови об'єкта газопостачання (додаток 1) здійснює фінансування добудови об’єкта газопостачання: «Газопостачання с.Аркадівка Шевченківського району Харківської області» (далі - Об’єкт), а Замовник зобов'язується здійснити добудову Об'єкта, введення його в експлуатацію згідно з діючим законодавством України і умовами договору, забезпечити передачу його, як цілісного Об'єкта у державну власність до сфери управління Міненергетики та вугільної промисловості України на баланс спеціалізованого підприємства з газопостачання та газифікації та повернути грошові кошти, отримані від Компанії на добудову об'єкта.

Згідно з п.п.2.1.1 Договору, в редакції додаткової угоди від 23.07.12 №1, Компанія, при наявності фінансової можливості зобов’язана здійснити фінансування добудови Об’єкта за рахунок власних коштів (не коштів державного бюджету) в обсягах, передбачених фінансовим планом Компанії на відповідний період, згідно з Додатком 1. Фінансування здійснюється шляхом банківських переказів грошових коштів на рахунок замовника або іншими способами, що не суперечать діючому законодавству.

За умовами Договору замовник зобов’язався, зокрема, своєчасно здійснити всі необхідні дії для отримання компенсації витрат на добудову Об’єкта газопостачання для забезпечення повернення Компанії в установлений даним договором термін суми грошових коштів, перерахованих нею на добудову Об’єкта газопостачання (п.п.2.3.14); протягом року, наступного за роком введення Об’єкта в експлуатацію, повернути Компанії, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Компанії, суму грошових коштів, отриманих від Компанії на добудову Об’єкта (п.п.2.3.15).

Відповідно до п.3.1 Договору, в редакції додаткової угоди від 09.04.12 №1, загальний обсяг фінансування за цим Договором (ціна Договору) складає 20 791 562,00 грн.

Відповідно до п.7.1 Договору, в редакції додаткової угоди від 09.04.12 №1, він вважається укладеним з дати його підписання уповноваженими представниками сторін і скріплення їх підписів печатками і діє до повного повернення Нафтогазу суми грошових коштів, перерахованих ним в якості фінансування добудови (будівництва) об’єкта згідно з договором.

Оскільки умовами укладеного між сторонами правочину надання Компанією власних коштів (не коштів державного бюджету) здійснювалось не у вигляді капітальних інвестицій, то надання таких коштів Компанією замовнику здійснювалось на поворотній основі.

Частина 2 ст.11 ЦК України встановлює, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч.ч.2, 3 ст.6 ЦК України сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст.202 ЦК України).

За змістом ч.ч. 1, 2 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст.173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько- господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-господарські зобов'язання.

На виконання своїх зобов‘язань за Договором Компанія 22.04.11, 17.08.11, 26.09.11, 19.04.12 перерахувала Відповідачу 20 791 562 (двадцять мільйонів сімсот дев’яносто одну тисячу п’ятсот шістдесят дві) грн. 00 коп.

11 квітня 2013 року Відповідач повернув Позивачеві невикористані грошові кошти в розмірі 227 451, 86 грн.

24 квітня 2013 року Відповідач повернув Позивачеві невикористані грошові кошти в розмірі 5 562, 14 грн.

15 серпня 2013 року Відповідач повернув Позивачеві невикористані грошові кошти в розмірі 48 852, 39 грн.

За змістом ст.ст.525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться у ст.193 ГК України.

Об‘єкт побудовано та введено в експлуатацію, що підтверджується копією декларації про готовність об‘єкта до експлуатації, зареєстрованої Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області 12 вересня 2012 року за №ХК14212163108.

Як зазначалось вище, відповідно до п.п. 2.3.15 Договору, замовник зобов’язаний протягом року, наступного за роком введення об’єкта в експлуатацію, повернути Компанії, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Компанії, суму грошових коштів, отриманих від Компанії на добудову об’єкта.

Частина 1 ст.530 ЦК України визначає, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Таким чином, приймаючи до уваги, що об'єкт введено в експлуатацію у 2012 році, відповідач зобов'язаний був виконати п. 2.3.15 Договору і повернути на рахунок Компанії грошові кошти, отримані на добудову Об'єкта в сумі 20509695,61 грн. в строк до 31.12.2013.

Проте відповідач зобов’язання в частині повернення Компанії суми грошових коштів у розмірі 20509695,61 грн. не виконав, що і стало підставою для звернення позивача до суду з розглядуваним позовом.

За змістом положень ст. ст. 626,627 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Враховуючи, що Договір, в редакції додаткової угоди від 23.07.12 №1, є дійсним та обов'язковим для виконання їх сторонами, в силу приписів ст. 204 та ст. 629 ЦК України вказані правочини є такими, що породжують для обох сторін відповідні права та обов'язки, зокрема, право Компанії отримати грошові кошти, перераховані нею на будівництво Об’єкта та обов’язок замовника їх повернути.

Стаття 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст.614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

У п.п.2.3.9 Договору, в редакції додаткової угоди від 09.04.12 №1, визначено, що замовник зобов’язаний у разі неможливості виконання договірних зобов’язань повідомити Нафтогаз протягом 3 робочих днів з дати виникнення обставин, що перешкоджають виконанню договору, з обов’язковим зазначенням цих обставин, для прийняття спільного з Компанією рішення щодо подальшого виконання договору.

Замовник про виникнення обставин, що перешкоджають або унеможливлюють виконанню ним умов договору Компанію не попереджав.

Заперечуючи проти позову відповідач вказує, що відповідно до довідки Управління Державної казначейської служби України у Шевченківському районі Харківської області від 09.03.2017 № 01-44/218 в період з 01.01.2011 року по 06.03.2017 року Аркадівська сільська рада Шевченківського району Харківської області не отримувала з Державного бюджету України будь-яких субвенцій та дотацій на проведення газифікації с. Аркадівка та будівництво об'єктів газопостачання.

Окрім того, відповідач зазначає, що відповідно до довідки № 111 від 13.03.2017 року про доходи та видатки з 2011 по 2016 рік, відповідач не мав змоги за рахунок власного місцевого бюджету забезпечити повернення коштів позивачу в зв'язку з відсутністю державного фінансування. Атже, відповідач стверджує, що неповернення коштів не є виною відповідача.

Разом з цим, суд звертає увагу, що ч. 1 ст.16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначає, що органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону.

Пунктом 4.5 Договору, в редакції додаткової угоди від 23.07.12 №1, передбачено, що замовник несе повну відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору.

При цьому, суд звертає увагу, що боржник не звільняється від відповідальності через неможливість виконання ним грошового зобов'язання через відсутність необхідних коштів (стаття 607 ЦК України) або через відсутність вини (статті 614, 617 ЦК України чи стаття 218 ГК України).

Аналогічна правова позиція викладена в постанові пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.13 №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань».

За наведених вище обставин вбачається, що обов'язок відповідача повернути отримані ним кошти Компанії, у строки та в порядку, що встановлені Договором, в редакції додаткової угоди від 09.04.12 №1, визначений актами цивільного законодавства України, а тому відсутність у замовника необхідних коштів, або взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених Бюджетним кодексом України чи законом про Державний бюджет України, не звільняє його від обов'язку виконати зобов'язання перед позивачем за Договором, в редакції додаткової угоди від 09.04.12 №1, яке не припинилось відповідно до гл. 50 ЦК України.

Враховуючи вищевказане, суд вважає, що вимога позивача щодо стягнення з відповідача коштів у розмірі 20509695,61 грн. є обгрунтованою, підтвердженою матеріалами справи та не спростованою відповідачем.

За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача коштів у розмірі 20509695,61 грн.

Крім того, позивачем була заявлена вимога про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 1795438,93 грн. за період з 01.01.2014 року по 01.12.2016 року та інфляційних втрат у розмірі 20280880,74 грн. за період січень 2014 - листопад 2016 року.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши нарахування здійснені позивачем, суд прийшов до висновку, що суми 3% річних у розмірі 1795438,93 грн. за період з 01.01.2014 року по 01.12.2016 року та інфляційних втрат у розмірі 20280880,74 грн. за період січень 2014 - листопад 2016 року підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 33-34, 38, 43, 47-49, 75, ст. 82-85, Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Аркадівської сільської ради Шевченківського району Харківської області (63612, Харківська область, Шевченківський район, с. Аркадівка, вул. Миру, 38, код ЄДРПОУ 04400216) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720) кошти у розмірі 20 509 695,61 грн., 3% річних у розмірі 1 795 438,93 грн., інфляційні втрати у розмірі 20 280 880, 74 грн., судовий збір у розмірі 206700,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 20.03.2017 р.

Суддя

ОСОБА_3

справа № 922/128/17