Ухвала

від 21.03.2017 по справі 813/3585/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2017 року Справа № 876/929/17

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :

головуючої судді Хобор Р.Б.

суддів: Попка Я.С., Сеника Р.П.,

з участю секретаря судового засідання Болюк Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу КВП "Енергомонтаж" на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2016 року по справі № 813/3585/13-а за позовом КВП "Енергомонтаж" до Личаківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Львівській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В C Т А Н О В И В:

Колективне виробниче підприємство Енергомонтаж звернулося з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0004432320 та №0004422320 від 25.12.2012.

На підтвердження позовних вимог покликається на те, що відповідач прийняв оскаржені рішення на підставі помилкових і необґрунтованих висновків, викладених в акті перевірки від 30.11.12 № 387/22-40/01018671, про неправомірність віднесення до складу валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість, вартості товарів, придбаних підприємством в контрагентів, у зв'язку із відсутністю поставок товарів та послуг та укладення угод без мети настання реальних наслідків. Зазначає, що всі контрагенти, з яким позивач здійснював господарську діяльність, на момент вчинення фінансових операцій були зареєстрованими платниками ПДВ. Крім цього вважає, що сторони належним чином та в повному обсязі виконали взяті на себе зобов'язання, дійсність господарських операцій підтверджується первинними документами, які відповідають вимогам до первинних документів, встановлених Законом України Про бухгалтерський облік .

Постановою постанову Львівського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2016 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись із вказаною постановою, її оскаржив позивач, який покликаючись на те, що вказана постанова є незаконною та прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, просить постанову Львівського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2016 року скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задоволити.

В обґрунтування апеляційних вимог покликається на те, що всі контрагенти, з яким позивач здійснював господарську діяльність, на момент вчинення фінансових операцій були зареєстрованими платниками ПДВ. Крім цього вважає, що сторони належним чином та в повному обсязі виконали взяті на себе зобов'язання, дійсність господарських операцій підтверджується первинними документами, які відповідають вимогам до первинних документів, встановлених Законом України Про бухгалтерський облік . Долучені до матеріалів справи докази, повністю спростовують висновки відповідача, а тому прийняті оскаржені податкові повідомлення-рішення є протиправними і підлягають скасуванню.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла до висновку про те, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, з наступних підстав.

Судом першої інстанції вірно встановлено те, що на підставі направлень від 20.11.2012 №910, 911, виданих ДПІ у Личаківському районі м. Львова Львівської області ДПС, згідно з п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України та відповідно до наказу від 20.11.2012 №640, виданого ДПІ у Личаківському районі м. Львова Львівської області ДПС проведена позапланова виїзна перевірка КВП Енергомонтаж з питань взаємовідносин з ТзОВ Ентхілл (ЄДРПОУ 37331553) за 01.12.2011 по 31.07.2012, ТОВ Ейс контракшен менеджмент (ЄДРПОУ 36757122) за період з 01.01.2009 по 30.09.2012 та ТОВ Лідерком (ЄДРПОУ 35197074) за період з 01.01.2009 по 30.09.2012 .

За результатами перевірки складено акт від 30.11.2012 № 387/22-40/01018671 (далі - акт перевірки), у висновках якого зафіксовано порушення:

- пп. 138.1.1 п.138.1 ст. 138, пп. 139.1.9. п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, які полягають в тому, що КВП Енергомонтаж завищено витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, на суму 143560,00грн., що призвело до від'ємного значення об'єкта оподаткування по податку на прибуток на 143560,00грн., в т.ч. за І-ІІ кв. 2012 на суму 143560,00грн.;

- п.186.1 ст. 186, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.4, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, які полягають в тому, що КВП Енергомонтаж занизило податковий кредит за березень 2012 року на суму 28712,00грн.

Зокрема, встановлено, що провести зустрічні звірки за вказаними контрагентами неможливо, оскільки такі не знаходяться за юридичними адресами та не надали податковому органу первинних документів, в тому числі за взаємовідносинами з позивачем. Вказане підтверджується актом ДПІ у Дарницькому районі м. Києва від 06.07.2012 №400/23-60/37331553 по ТзОВ Ентхілл щодо неможливості проведення зустрічної звірки за період з 19.12.2011 по 06.07.2012 та запитами на проведення зустрічної звірки ТОВ Ейс контракшен менеджмент , ТОВ Лідерком по взаєморозрахунках з позивачем.

В акті ДПІ у Дарницькому районі м. Києва від 06.07.2012 №400/23-60/37331553 Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТзОВ Ентхілл (код ЄДРПОУ 37331553) за період діяльності 19.12.2011-06.07.2012 податковий орган зазначає про наявність ознак фіктивності та відсутності факту реального здійснення господарської діяльності товариством, посилаючись при цьому на пояснення ОСОБА_1 та висновок спеціаліста № 298 від 27.06.2012 про те, що підписи від імені ОСОБА_1 на окремих документах виконані не ОСОБА_1, а іншою особою. ДПІ у Дарницькому районі м. Києва зазначає, що у ТзОВ Ентхілл відсутні трудові ресурси, складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності та вбачає проведення транзитних фаянсових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобов'язань, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту. Враховуючи те, що у ТзОВ Ентхілл відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, ДПІ у Дарницькому районі м. Києва робить висновок про нікчемність угоди з посиланням на ч. 1,5 ст. 203, ч.1,2 ст. 215 та ст..228 Цивільного кодексу України.

З урахуванням висновків ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ДПІ у Личаківському районі м. Львова Львівської області ДПС зробила висновок про те, що угода, укладена КВП Енергомонтаж з таким постачальником, є нікчемною.

На підставі акта перевірки відповідач прийняв податкові повідомлення - рішення:

- № НОМЕР_1, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на 43068, 00грн., у т.ч. 28712,00грн. за основним платежем та 14356,00грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);

- № НОМЕР_2, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 143560,00грн.

Підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень стали висновки податкового органу про неправомірність включення до складу податкового кредиту та віднесення до валових витрат коштів по оплаті придбаних позивачем послуг від ТзОВ Ентхілл , витрати по яких здійснено без їх фактичного придбання у зв'язку з нікчемністю правочину, укладеного з вказаним контрагентом.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не надав достатніх доказів того, що в результаті здійснення господарської діяльності КВП Енермонтаж з контрагентом ТзОВ Ентхіл спричинені реальні зміни його майнового стану.

Апеляційний суд погоджується з рішенням суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно з п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Як передбачено п 1.2. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 року, господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Відповідно до п. 2 цього ж Положення первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення.

Таким чином, враховуючи вищенаведені положення, колегія суддів приходить до висновку про те, що надання податковому органу всіх належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання бюджетного відшкодування є підставою для його одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних яких установлена судом.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що кошторисна документація є невід'ємною частиною договору субпідряду на виконання робіт оскільки її затвердження прямо передбачене умовами укладених між позивачем та ТзOB Ентхілл договору субпідряду, а отже, її наявність є обов'язковою.

Також, апеляційний суд зазначає те, що умови договорів між позивачем та ТзOB Ентхілл не обумовлюють порядок доставки матеріалів та оплати транспортних витрат, а також не містять вказівок на те, за чий рахунок, яким чином, та у який спосіб передаються будівельні матеріали для виконання робіт.

Відтак, апеляційний суд вважає, що з наданих позивачем копій документів не неможливо встановити факт отримання обумовлених договорами робіт, місцезнаходження майна, виробничо-складських приміщень та іншого майна (технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів), обсяг, вартість, номенклатуру проведених робіт та витратну частину договорів, оскільки до перевірки не надано кошторису, що є невід'ємною частиною договорів та актів форми КБ-2.

Щодо тверджень позивача про дійсність господарських операцій, які підтверджуються первинними документами, апеляційний суд зазначає, що податкові накладні які стали підставою для формування податкового кредиту, зареєстровані в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України і Реєстрі платників податку на додану вартість виписані від імені осіб, які заперечують свою участь у створенні та діяльності цього товариства, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 05.03.2012 по справі № 21-421а11.

З урахуванням наведеного, на думку апеляційного суду, оскаржувані податкові повідомлення - рішення ґрунтуються на нормах права, у зв'язку з чим апеляційний суд не вбачає підстав для їх скасування.

Таким чином, апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги безпідставними, та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу КВП "Енергомонтаж" залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2016 року по справі № 813/3585/13-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуюча суддя Р.Б. Хобор

Судді Я.С. Попко

ОСОБА_2