РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"21" березня 2017 р. Справа № 903/806/16
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого судді Розізнана І.В.
судді Мельник О.В. ,
судді Грязнов В.В.
при секретарі судового засідання Берун О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення господарського суду Волинської області від 16.01.2017р. у справі №903/806/16 (суддя Вороняк А.С.)
за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (м. Луцьк)
до відповідача-1 публічного акціонерного товариства "Комерційний Індустріальний Банк" (м.Київ); відповідача-2 фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (м. Луцьк)
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1 - публічного акціонерного товариства "Банк національний кредит" (м. Київ)
про стягнення 180 000 грн.
за участю представників сторін:
позивача - не з'явився;
відповідача-1 - Пилип В.М., представник за довіреністю від 19.01.2017р.;
відповідача-2 - не з'явився;
третьої особи - не з'явився;
Судом роз'яснено представнику права та обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22 ГПК України.
Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.
ВСТАНОВИВ:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася до господарського суду Волинської області з позовом про стягнення з публічного акціонерного товариства "Комерційний Індустріальний Банк" 59 000 грн. заборгованості по орендній платі та 120 000 грн. неустойки у розмірі подвійної орендної плати та стягнення солідарно з публічного акціонерного товариства "Комерційний Індустріальний Банк" та фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 1000 грн. заборгованості по орендній платі.
Рішенням господарського суду Волинської області від 16.01.2017р. у справі №903/806/16 в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задоволити повністю.
Мотивуючи апеляційну скаргу скаржник зазначає, що належним доказом повернення майна з оренди є підписаний між сторонами акт приймання-передачі. Однак, сторони договору такий акт не підписували, а його підписання можливе лише у випадку звільнення приміщення відповідачем-1, підготовки його до передачі позивачу та фактичного повернення приміщення, згідно умов договору, що здійснено не було. Скаржник вважає, що у випадку відсутності підписаного акту приймання-передачі відповідач-1, як орендар приміщення, повинен був вжити заходів щодо повернення майна, чого здійснено не було. Скаржник вказує, що жодних повідомлень від відповідача про звільнення приміщення та фактичного повернення майна за актом приймання-передачі після припинення договору оренди не отримував, а надсилання листів із актами приймання-передачі не може свідчити про вжиття відповідачем-1 заходів щодо повернення майна.
Публічне акціонерне товариство "Банк національний кредит" надіслало до суду відзив на апеляційну скаргу (вх. №4451/17 від 20.02.2017р., вх. №4653/17 від 21.02.2017р.), в якому третя особа вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, тому просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
Публічне акціонерне товариство "Комерційний Індустріальний Банк" надіслало до суду відзив на апеляційну скаргу (вх. №4459/17 від 20.02.2017р., вх. №4652/17 від 21.02.2017р.) та додаткові пояснення до відзиву на апеляційну скаргу (вх. №7801/17 від 21.03.2017р.), в яких відповідач-1 заперечує доводи апеляційної скарги, вважає її безпідставною та необґрунтованою, тому просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 07.02.2017р. апеляційну скаргу прийнято до провадження, справу призначено до слухання.
Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 21.02.2017р. розгляд справи відкладено.
В судових засіданнях 21.02.2017р. та 21.03.2017р. представники відповідача-1 заперечили доводи апеляційної скарги, просять апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції без змін.
Позивач, відповідач-2 та третя особа не забезпечили явку повноважних представників в судові засідання 21.02.2017р. та 21.03.2017р.
Згідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Ухвали Рівненського апеляційного господарського суду від 07.02.2017р. та 21.02.2017р. направлялась позивачу, відповідачу-2 та третій особі на адреси, які зазначені у витягах з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Отже, враховуючи вищевикладене, судова колегія апеляційного суду приходить до висновку, що позивач, відповідач-2 та третя особа були належним чином повідомлені про день, час та місце судового розгляду, проте не скористалися своїми процесуальними правами на участь в судовому процесі.
Враховуючи те, що судом вчинено всі необхідні дії для належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час і місце розгляду справи, явка представників сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалась, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи та обставини на предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, вивчивши доводи апеляційної скарги стосовно дотримання норм матеріального і процесуального права судом першої інстанції, заслухавши пояснення представників відповідача-1, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду зазначає наступне.
Як встановлено апеляційним судом, 31.07.2015р. між ПАТ "Комерційний Індустріальний Банк" (орендар) та ПАТ "Банк національний кредит" (наймодавець) укладено договір найму (оренди) майна №12-1/5-2015 (т. 1, а.с. 65-69).
Згідно п. 1.1. договору наймодавець в порядку та на умовах, визначених цим договором, зобов`язується передати наймачеві у платне строкове користування (найм/оренду) майно, що є власністю наймодавця. Перелік майна та адреси розташування були визначені у додатках №1-17 до договору оренди рухомого майна.
01.09.2015р. ПАТ "Банк національний кредит" передало, а ПАТ "Комерційний Індустріальний Банк" прийняло в користування рухоме майно, яке було розміщене у відділенні ПАТ "Банк національний кредит" за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується актом приймання-передачі майна (а.с.73-75).
Також, як встановлено апеляційним судом, 01.09.2015р. між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (орендодавець) та ПАТ "Комерційний Індустріальний Банк" (орендар) укладено договір оренди нежитлового приміщення №12-1/9-2015 (т. 1, а.с.13-16).
Згідно п. 1.1 договору, орендодавець передає, а орендар приймає в оренду (тимчасове платне користування) нежитлові приміщення, що знаходяться на 1 (першому) поверсі в будинку під номером АДРЕСА_1, загальна площа яких 119,7 кв.м.
Відповідно до п. 2.1 договору, передача приміщення орендарю в оренду і повернення приміщення орендодавцю здійснюється сторонами на підставі двостороннього акту приймання-передачі.
Згідно п. 2.4 договору, акт приймання-передачі приміщення, на підставі якого приміщення повертається орендодавцю, підписується сторонами після фактичного звільнення приміщення орендарем.
Відповідно до п. 4.1 договору, за користування об'єктом оренди (приміщеннями) орендар сплачує орендну плату у грошовій одиниці України - гривні на умовах, що передбачені цим договором.
В силу п. 4.1.1 договору, розмір щомісячної орендної плати за користування приміщення загальною площею 119,7 кв.м. становить 21546 грн. Сторонами 01.03.2016р. внесено зміни до договору, пункт 4.1.1 викладено в новій редакції: "розмір щомісячної орендної плати за користування приміщення загальною площею 119,7 кв.м. становить 20000 грн." (а.с.19).
Пунктом 4.5 договору передбачено, що подальша орендна плата сплачується орендарем наперед до 30 числа поточного місяця за наступний місяць на підставі окремо виставленого орендодавцем рахунку шляхом перерахування коштів на банківські рахунки, зазначені в реквізитах цього договору.
Згідно п. 6.1.2 договору, орендар зобов'язаний в порядку визначеним договором своєчасно здійснювати оплату орендної плати та інших платежів, передбачених цим договором.
Після закінчення строку оренди за цим договором та не продовження його на новий строк, орендар зобов'язаний передати орендодавцю приміщення протягом 10 календарних днів з моменту закінчення строку оренди за цим договором (п. 7.1 договору).
Згідно п. 7.2 договору, протягом строку, зазначеного у п. 7.1 договору, орендар зобов'язаний звільнити приміщення та підготувати його до передачі орендодавцю.
В силу п. 7.3 договору, приміщення вважається повернутим орендодавцю з моменту підписання акту приймання-передачі приміщення. Акт передачі-приймання надається орендарем орендодавцю у строки, передбачені п. 7.1 цього договору шляхом особистого вручення або шляхом відправлення рекомендованим листом на адресу орендодавця, що вказана в реквізитах цього договору, з зазначенням усіх пунктів, які були зазначені в актів приймання-передачі з вказанням матеріального та технічного стану об'єкту. У випадку не підписання орендодавцем акту передачі-приймання протягом 5 календарних днів з дня його отримання та не надання орендодавцем письмової мотивованої відмови від підписання акту протягом 5 календарних днів, приміщення вважається переданим орендарем та прийнятим орендодавцем. Обов'язки орендаря щодо сплати орендної плати припиняються з дня фактичного звільнення орендарем приміщення, який зазначається в акті передачі-приймання приміщення.
Згідно п. 10.3.1 договору, якщо інше не передбачено цим договором, то дія цього договору припиняється внаслідок розірвання (припинення) договору за взаємною згодою сторін чи рішенням однієї з сторін у випадках передбачених договором.
Договір може бути достроково припинений за рішенням орендаря або орендодавця. При бажанні однієї зі сторін розірвати договір, вона повинна письмово попередити про це іншу сторону не пізніше ніж за 2 місяці, при цьому виконати всі умови договору (п.10.4 договору).
Договір припиняє свою дію у випадку припинення договору найму (оренди) майна №12-1/5-2015 від 31.07.2015р., укладеного між ПАТ "Банк національний кредит" та ПАТ "Комерційний Індустріальний Банк", про що останній повинен повідомити орендодавця в письмовому вигляді за 14 календарних днів до дати припинення цього договору (п. 10.5 договору).
Згідно п. 10.6 договору, дія договору припиняється після виконання сторонами усіх своїх грошових зобов'язань, передбачених цим договором.
Як встановлено судом апеляційної інстанції, на виконання умов договору оренди нежитлового приміщення №12-1/9-2015 від 01.09.2015р., ОСОБА_1 (орендодавець) передала, а ПАТ "Комерційний Індустріальний Банк" (орендар) прийняло нежитлове приміщення, що підтверджується актом приймання-передачі від 04.09.2015р. (т. 1, а.с. 17-18).
Листами від 31.05.2016р. №18-952/7-2016 та від 15.06.2016р. №б/н з додатками (актом прийому-передачі (повернення) приміщення по договору оренди №12-1/9-2015 від 01.09.2015р.), відповідач-1 звертався до позивача щодо дострокового розірвання договору оренди нежитлового приміщення №12-1/9-2015 від 01.09.2015р. з 30.06.2016р., у зв'язку із економічною недоцільністю, а також із запланованим припиненням 30.06.2016р. договору найму (оренди) майна №12-1/5-2015 від 31.07.2015р., укладеного між ПАТ "Комерційний Індустріальний Банк" та ПАТ "Банк національний кредит" (т. 1, а.с. 21-22). Матеріалами справи підтверджено, що лист від 31.05.2016р. №18-952/7-2016 отримано позивачем особисто 13.06.2016р., про що свідчить відмітка на останньому (т. 1, а.с.172).
Також, з метою забезпечення виконання зобов'язань за договором оренди нежитлового приміщення від 01.09.2015р. №12-1/9-2015, 01.06.2016р. між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (орендодавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (поручитель) укладено договір поруки, за умовами якого поручитель зобов'язується відповідати перед орендодавцем за виконання орендарем зобов'язань, що випливають із договору №12-1/9-2015 оренди нежитлового приміщення від 01.09.2015р., укладеного між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та ПАТ "Комерційний Індустріальний Банк" в обсязі сплати орендної плати в розмірі 1000 грн. (п. 1.1. договору) (т. 1, а.с. 20).
30.06.2016р. між ПАТ "Комерційний Індустріальний Банк" та ПАТ "Банк національний кредит" укладено додаткову угоду№1 до договору найму (оренди) від 31.07.2015 р. №12-1/5-2015р., якою припинено договір найму (оренди) в частині оренди майна, переданого в найм (оренду) наймачу, згідно додатку №5 до договору найму (оренди). Додаткова угода набрала чинності з дня підписання (т. 1, а.с. 201).
04.07.2016р. ПАТ "Комерційний Індустріальний Банк" проводило передачу (повернення із оренди) ПАТ "Банк національний кредит" орендованого майна за договором найму (оренди) майна №12-1/5-2015 від 31.07.2015р., що здійснювалося в присутності власника приміщення - ОСОБА_3 (позивач) (а.с.77).
Як встановлено апеляційним судом з пояснень наведених відповідачем у відзиві на позовну заяву, в подальшому, у зв'язку із пошкодженнями, завданими приміщенню представниками ПАТ "Банк національний кредит", ОСОБА_3 (позивач) не дозволила вивезти із приміщення рухоме майно ПАТ "Банк національний кредит", заблокувавши приміщення шляхом накладення металевого тросу із замком на вхідні двері приміщення.
06.07.2016р. ПАТ "Комерційний Індустріальний Банк" направило до м. Луцьк комісію у складі директора юридичного Департаменту Жигуна О.В., директора Департаменту координації та розвитку мережі Проніної Н.М., виконуючого обов'язки начальника Луцького відділення Дмитрука М.В. Однак, позивач відмовилася допустити комісію до орендованого приміщення, відмовилася прийняти ключі від приміщення та повідомила, що підпише акт про повернення приміщення із оренди тільки за умови оплати йому коштів у розмірі місячної орендної плати, про що комісією складено акт, у якому було зафіксовано вищевикладені обставини(т. 1, а.с.81-83).
12.07.2016р. ПАТ "Комерційний Індустріальний Банк" отримав від ФОП ОСОБА_3 лист від 07.07.2016р. із повідомленням про неможливість підписання акту передачі-приймання приміщення із оренди у зв'язку із порушенням п.7.4 договору оренди та без майна зазначеного у додатку №3 до договору №12-1/9-2015 оренди нежитлового приміщення від 01.09.2015р. Позивач вимагала усунути пошкодження, завдані приміщенню представниками ПАТ "Банк національний кредит" при демонтажі рухомого майна та здійснити сплату орендної плати за 4 дні оренди приміщення в липні 2016р.(т.1, а.с.99).
15.07.2016р. ПАТ "Комерційний Індустріальний Банк" було здійснено оплату орендної плати позивачу за період оренди приміщення з 01.07.2016р. по 04.07.2016р. в сумі 2580,64 грн. (меморіальний ордер №14346) (т.1,а.с.116), згідно виставленого позивачем рахунку-фактури №7 від 04.07.2016р. (а.с.118).
ПАТ "Комерційний Індустріальний Банк" листом №11-1401/7-2016 від 19.07.2016р. повідомило позивача, що передав ПАТ "Банк національний кредит" все його рухоме майно, яке було розташовано у приміщенні за адресою: АДРЕСА_1, пошкодження приміщення були зроблені працівниками ПАТ "Банк національний кредит" під час демонтажу обладнання, а ПАТ "Комерційний Індустріальний Банк" до цих пошкоджень відношення не має, тому вимоги про усунення пошкодження приміщення позивачу необхідно направляти ПАТ "Банк національний кредит" (т. 1. а.с.100-103).
Позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення з публічного акціонерного товариства "Комерційний Індустріальний Банк" 59 000 грн. заборгованості по орендній платі та 120 000 грн. неустойки у розмірі подвійної орендної плати та стягнення солідарно з публічного акціонерного товариства "Комерційний Індустріальний Банк" та фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 1000 грн. заборгованості по орендній платі.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вважає, що основне зобов'язання щодо сплати орендної плати за весь час фактичного користування майном, яке виникло з договору оренди, не припинилося, оскільки його припинення у розумінні ст. 795 ЦК України пов'язано не із закінченням строку, на який було укладено договір, а з моментом підписання сторонами відповідного акта про повернення орендарем предмета договору оренди. Оскільки акт приймання-передачі про повернення орендованого приміщення не підписаний між сторонами договору, а відповідач-1 орендної плати за липень, серпень, вересень 2016р. не сплатив, тому за ним рахується заборгованість в розмірі 59 000 грн.. При цьому, позивач заявив солідарно до стягнення з відповідачів 1000 грн. заборгованості по орендній платі, оскільки ОСОБА_3 (відповідач-2), як поручитель, згідно договору поруки від 01.06.2016р., відповідає перед позивачем за виконання відповідачем-1 зобов'язань, що випливають з договору оренди №12-1/9-2015 від 01.09.2015р. в обсязі сплати орендної плати в сумі 1000 грн. Також, позивач просить стягнути з відповідача-1 неустойку в розмірі подвійної орендної плати в розмірі 120 000 грн., у відповідності до ч. 2 ст. 785 ЦК України.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що пунктом 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення прав та обов'язків, є, зокрема, договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з положеннями ст. 627 Цивільного кодексу України відповідно до ст. 6 цього кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погодженні ними та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами. (ст.ст. 628 629 ЦК України).
Згідно ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Відповідно до ч. 1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
Статтею 651 ЦК України унормовано, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Пунктами 10.3.1, 10.4., 10.5 договору оренди нежитлового приміщення від 01.09.2015р. №12-1/9-2015, сторони передбачили, що дія договору припиняється внаслідок розірвання (припинення) договору за взаємною згодою сторін чи рішенням однієї з сторін у випадках передбачених договором. Договір може бути достроково припинений за рішенням орендаря або орендодавця. При бажанні однієї зі сторін розірвати договір, вона повинна письмово попередити про це іншу сторону не пізніше ніж за 2 місяці, при цьому виконати всі умови договору. Договір припиняє свою дію у випадку припинення договору найму (оренди) майна №12-1/5-2015 від 31.07.2015р., укладеного між ПАТ "Банк національний кредит" та ПАТ "Комерційний Індустріальний Банк", про що останній повинен повідомити орендодавця в письмовому вигляді за 14 календарних днів до дати припинення цього договору (п. 10.5 договору).
Судова колегія зазначає, що наявними у справі листами від 31.05.2016р. №18-952/7-2016 та від 15.06.2016р. №б/н відповідач-1 повідомив позивача про припинення з 30.06.2016р. договору оренди №12-1/9-2015 від 01.09.2015р., у зв'язку з запланованим припиненням договору найму (оренди) майна №12-1/5-2015 від 31.07.2015р., укладеного між ПАТ "Комерційний Індустріальний Банк" та ПАТ "Банк національний кредит". Матеріалами справи підтверджено, що лист від 31.05.2016р. №18-952/7-2016 отримано позивачем особисто 13.06.2016р., про що свідчить відмітка на останньому (т. 1, а.с.172).
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що договір оренди нежитлового приміщення №12-1/9-2015р від 01.09.2015р. припинив свою дію 30.06.2016р. за взаємною згодою сторін, відповідно до п. п. 10.3.1, 10.4., 10.5 договору, що не заперечується сторонами договору.
Суд апеляційної інстанції зауважує, що згідно ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Відповідно до ч. 2 ст. 795 ЦК України повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.
Згідно з ч.1 ст.614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Пунктами 7.1, 7.2 договору оренди нежитлового приміщення від 01.09.2015р. №12-1/9-2015, сторони передбачили, що після закінчення строку оренди за цим договором та не продовження його на новий строк, орендар зобов'язаний передати орендодавцю приміщення протягом 10 календарних днів з моменту закінчення строку оренди за цим договором. Протягом строку, зазначеного у п. 7.1 договору, орендар зобов'язаний звільнити приміщення та підготувати його до передачі орендодавцю.
В силу п. 7.3 договору оренди нежитлового приміщення від 01.09.2015р. №12-1/9-2015, приміщення вважається повернутим орендодавцю з моменту підписання акту приймання-передачі приміщення. Акт передачі-приймання надається орендарем орендодавцю у строки, передбачені п. 7.1 цього договору шляхом особистого вручення або шляхом відправлення рекомендованим листом на адресу орендодавця, що вказана в реквізитах цього договору, з зазначенням усіх пунктів, які були зазначені в акті приймання-передачі з вказанням матеріального та технічного стану об'єкту. У випадку не підписання орендодавцем акту передачі-приймання протягом 5 календарних днів з дня його отримання та не надання орендодавцем письмової мотивованої відмови від підписання акту протягом 5 календарних днів, приміщення вважається переданим орендарем та прийнятим орендодавцем.
Обов'язки орендаря щодо сплати орендної плати припиняються з дня фактичного звільнення орендарем приміщення, який зазначається в акті передачі-приймання приміщення.
Таким чином, аналіз вищезазначених пунктів договору приводить до висновку, що обов'язок відповідача-1 повернути орендоване майно після закінчення дії договору оренди кореспондується із зустрічним обов'язком позивача прийняти це майно за актом приймання-передачі (повернення).
Апеляційним судом встановлено, що до листів від 31.05.2016р. №18-952/7-2016 та від 15.06.2016р. №б/н відповідач-1 долучив акти приймання-передачі нежитлового приміщення, просив позивача їх підписати та повернути на адресу відповідача-1. Однак, позивач лише 07.07.2016р. листом повідомив відповідача-1 про неможливість підписання акту передачі-приймання приміщення із оренди.
Враховуючи те, що акт приймання-передачі був надісланий відповідачем-1 в порядку та строки передбачені договором позивачу для підписання, а останній його не підписав та протягом п`яти робочих днів з дня отримання (13.06.2016р.) мотивованої відмови від підписання відповідачу-1 не надав, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що орендоване приміщення вважається переданим орендарем та прийнятим орендодавцем, згідно п. 7.3. договору.
Відповідно до ч. 4 ст. 612 та ч. 1 ст. 613 ЦК України прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора. Кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником.
Отже, беручи до уваги те, що договір оренди №12-1/9-2015р від 01.09.2015р. припинив свою дію 30.06.2016р., відповідач-1 належним чином виконав обов`язок щодо сплати орендних платежів, вчасно повідомив позивача про припинення договору оренди, склав та надіслав для підписання акт приймання-передачі (повернення) спірного майна, однак, позивач відмовився прийняти приміщення, тим самим прострочив прийняття належного виконання (повернення майна), що виключає обов'язок орендаря зі сплати орендних платежів, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для стягнення з відповідача-1 - 59 000 грн. заборгованості по орендній платі та солідарного стягнення з відповідачів 1000 грн. за період липень, серпень, вересень 2016р.
Судом апеляційної інстанції враховується, що пунктом 7.2 договору відповідачу-1 надавалося 10 календарних днів строку для звільнення приміщення і підготовки його до передачі, що і було ним фактично зроблено 04.07.2016р. Окрім того, позивачем не спростовано того, що з 05.07.2016р. відповідач-1 фактично не використовує приміщення (належні та допустимі докази використання приміщенням відповідачем-1 в матеріалах справи відсутні).
Суд апеляційної інстанції зазначає, що згідно ч. 2 ст. 785 ЦК України, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
З огляду на те, що порушення відповідачем-1 зобов'язання з повернення майна орендодавцю, за результатами розгляду справи, не встановлено, тому вимоги позивача про стягнення неустойки, передбаченої ч. 2 ст.785 ЦК України в розмірі 120 000 грн., судом першої інстанції правомірно відхилені.
Апеляційним судом не береться до уваги посилання позивача на те, що стан орендованого приміщення є незадовільним та знаходиться не в тому стані, в якому воно було передано в оренду (з урахуванням нормального зносу), оскільки ані чинним законодавством, ані умовами договору оренди не передбачено право орендодавця після припинення дії договору оренди відмовлятися від прийняття об'єкта оренди та підписання акту приймання-передачі, якщо його не влаштовує стан приміщення. Претензії позивача з приводу погіршення стану орендованого майна можуть бути предметом окремого позову, але не є предметом доказування у даній справі.
Судом апеляційної інстанції також звертається увага на те, що відповідач-1 не є власником рухомого майна, яке знаходилося в орендованому приміщені на час прийняття в оренду нерухомого майна. Дане рухоме майно використовувалось відповідачем-1 на підставі окремого договору між ним та третьою особою, який також був припинений (30.06.2016р.), а майно було передано його власнику за актом приймання-передачі від 04.07.2016р. (т. 1, а.с. 77).
Судом апеляційної інстанції з`ясовано, що відносини між позивачем та третьою особою з приводу розміщення даного рухомого майна в приміщенні позивача виникли до відносин оренди нерухомого майна між позивачем та відповідачем-1, а тому в рамках укладеного договору оренди нежитлового приміщення від 01.09.2015р. №12-1/9-2015, відповідач-1 не є зобов`язаною стороною перед позивачем за звільнення орендованого нерухомого майна від рухомого майна, яке встановлювала та розміщувала третя особа.
Колегія суддів вважає доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, безпідставними, документально необґрунтованими, а тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга, не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, а наведені в ній доводи не спростовують висновків суду.
Керуючись ст. ст. 33, 43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення господарського суду Волинської області від 16.01.2017р. у справі №903/806/16 - залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом ХІІ-1 Господарського процесуального кодексу України.
3. Справу повернути до господарського суду Волинської області.
Головуючий суддя Розізнана І.В.
Суддя Мельник О.В.
Суддя Грязнов В.В.
Суд | Рівненський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 21.03.2017 |
Оприлюднено | 27.03.2017 |
Номер документу | 65469584 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Рівненський апеляційний господарський суд
Розізнана І.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні