Постанова

від 12.07.2017 по справі 903/806/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2017 року Справа № 903/806/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого: суддів:Нєсвєтової Н.М. (доповідач), Кондратової І.Д., Карабаня В.Я. розглянувши касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 21.03.2017 у справі№ 903/806/16 Господарського суду Волинської області за позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_4 доВ.1:Публічного акціонерного товариства "Комерційний Індустріальний Банк" В.2: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 1 Публічного акціонерного товариства "Банк національний кредит" простягнення 180 000 грн

за участю представників сторін:

позивача: ОСОБА_8,

відповідача 1: не з'явився,

відповідача 2: не з'явився,

третьої особи: не з'явився,

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 звернулася до господарського суду Волинської області з позовом про стягнення з публічного акціонерного товариства "Комерційний Індустріальний Банк" 59 000 грн. заборгованості по орендній платі та 120 000 грн. неустойки у розмірі подвійної орендної плати та стягнення солідарно з публічного акціонерного товариства "Комерційний Індустріальний Банк" та фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 1000 грн. заборгованості по орендній платі.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилався на те, що основне зобов'язання щодо сплати орендної плати за весь час фактичного користування майном, яке виникло з договору оренди, не припинилося, оскільки його припинення у розумінні ст. 795 ЦК України пов'язано не із закінченням строку, на який було укладено договір, а з моментом підписання сторонами відповідного акта про повернення орендарем предмета договору оренди. Оскільки акт приймання-передачі про повернення орендованого приміщення не підписаний між сторонами договору, а відповідач-1 орендної плати за липень, серпень, вересень 2016 не сплатив, тому за ним рахується заборгованість в розмірі 59 000 грн.

Рішенням господарського суду Волинської області від 16.01.2017, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 21.03.2017, у справі №903/806/16 в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятими рішеннями, позивач звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, просить постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 21.03.2017 та рішення місцевого господарського суду від 16.01.2017 - скасувати, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права при ухваленні зазначених судових рішень, вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 31.07.2015 між ПАТ "Комерційний Індустріальний Банк" (орендар) та ПАТ "Банк національний кредит" (наймодавець) укладено договір найму (оренди) майна №12-1/5-2015, відповідно до п. 1.1. якого наймодавець в порядку та на умовах, визначених цим договором, зобов`язується передати наймачеві у платне строкове користування (найм/оренду) майно, що є власністю наймодавця. Перелік майна та адреси розташування були визначені у додатках №1-17 до договору оренди рухомого майна.

01.09.2015 ПАТ "Банк національний кредит" передало, а ПАТ "Комерційний Індустріальний Банк" прийняло в користування рухоме майно, яке було розміщене у відділенні ПАТ "Банк національний кредит" за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується актом приймання-передачі майна .

Також встановлено, що 01.09.2015р. між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (орендодавець) та ПАТ "Комерційний Індустріальний Банк" (орендар) укладено договір оренди нежитлового приміщення №12-1/9-2015, відповідно до п. 1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в оренду (тимчасове платне користування) нежитлові приміщення, що знаходяться на 1 (першому) поверсі в будинку під АДРЕСА_1, загальна площа яких 119,7 кв.м.

Відповідно до п. 2.1 договору, передача приміщення орендарю в оренду і повернення приміщення орендодавцю здійснюється сторонами на підставі двостороннього акту приймання-передачі.

Згідно п. 2.4 договору, акт приймання-передачі приміщення, на підставі якого приміщення повертається орендодавцю, підписується сторонами після фактичного звільнення приміщення орендарем.

Відповідно до п. 4.1 договору, за користування об'єктом оренди (приміщеннями) орендар сплачує орендну плату у грошовій одиниці України - гривні на умовах, що передбачені цим договором.

В силу п. 4.1.1 договору, розмір щомісячної орендної плати за користування приміщення загальною площею 119,7 кв.м. становить 21546 грн. Сторонами 01.03.2016р. внесено зміни до договору, пункт 4.1.1 викладено в новій редакції: "розмір щомісячної орендної плати за користування приміщення загальною площею 119,7 кв.м. становить 20000 грн."

Пунктом 4.5 договору передбачено, що подальша орендна плата сплачується орендарем наперед до 30 числа поточного місяця за наступний місяць на підставі окремо виставленого орендодавцем рахунку шляхом перерахування коштів на банківські рахунки, зазначені в реквізитах цього договору.

Згідно п. 6.1.2 договору, орендар зобов'язаний в порядку визначеним договором своєчасно здійснювати оплату орендної плати та інших платежів, передбачених цим договором.

Після закінчення строку оренди за цим договором та не продовження його на новий строк, орендар зобов'язаний передати орендодавцю приміщення протягом 10 календарних днів з моменту закінчення строку оренди за цим договором (п. 7.1 договору).

Згідно п. 7.2 договору, протягом строку, зазначеного у п. 7.1 договору, орендар зобов'язаний звільнити приміщення та підготувати його до передачі орендодавцю.

В силу п. 7.3 договору, приміщення вважається повернутим орендодавцю з моменту підписання акту приймання-передачі приміщення. Акт передачі-приймання надається орендарем орендодавцю у строки, передбачені п. 7.1 цього договору шляхом особистого вручення або шляхом відправлення рекомендованим листом на адресу орендодавця, що вказана в реквізитах цього договору, з зазначенням усіх пунктів, які були зазначені в актів приймання-передачі з вказанням матеріального та технічного стану об'єкту. У випадку не підписання орендодавцем акту передачі-приймання протягом 5 календарних днів з дня його отримання та не надання орендодавцем письмової мотивованої відмови від підписання акту протягом 5 календарних днів, приміщення вважається переданим орендарем та прийнятим орендодавцем. Обов'язки орендаря щодо сплати орендної плати припиняються з дня фактичного звільнення орендарем приміщення, який зазначається в акті передачі-приймання приміщення.

Згідно п. 10.3.1 договору, якщо інше не передбачено цим договором, то дія цього договору припиняється внаслідок розірвання (припинення) договору за взаємною згодою сторін чи рішенням однієї з сторін у випадках передбачених договором.

Договір може бути достроково припинений за рішенням орендаря або орендодавця. При бажанні однієї зі сторін розірвати договір, вона повинна письмово попередити про це іншу сторону не пізніше ніж за 2 місяці, при цьому виконати всі умови договору (п.10.4 договору).

Договір припиняє свою дію у випадку припинення договору найму (оренди) майна №12-1/5-2015 від 31.07.2015, укладеного між ПАТ "Банк національний кредит" та ПАТ "Комерційний Індустріальний Банк", про що останній повинен повідомити орендодавця в письмовому вигляді за 14 календарних днів до дати припинення цього договору (п. 10.5 договору).

Згідно п. 10.6 договору, дія договору припиняється після виконання сторонами усіх своїх грошових зобов'язань, передбачених цим договором.

Судами встановлено, що на виконання умов договору оренди нежитлового приміщення №12-1/9-2015 від 01.09.2015, ОСОБА_4 (орендодавець) передала, а ПАТ "Комерційний Індустріальний Банк" (орендар) прийняло нежитлове приміщення, що підтверджується актом приймання-передачі від 04.09.2015.

Листами від 31.05.2016 №18-952/7-2016 та від 15.06.2016 №б/н з додатками (актом прийому-передачі (повернення) приміщення по договору оренди №12-1/9-2015 від 01.09.2015), відповідач-1 звертався до позивача щодо дострокового розірвання договору оренди нежитлового приміщення №12-1/9-2015 від 01.09.2015 з 30.06.2016, у зв'язку із економічною недоцільністю, а також із запланованим припиненням 30.06.2016 договору найму (оренди) майна №12-1/5-2015 від 31.07.2015, укладеного між ПАТ "Комерційний Індустріальний Банк" та ПАТ "Банк національний кредит". Матеріалами справи підтверджено, що лист від 31.05.2016р. №18-952/7-2016 отримано позивачем особисто 13.06.2016р., про що свідчить відмітка на останньому.

Також, з метою забезпечення виконання зобов'язань за договором оренди нежитлового приміщення від 01.09.2015 №12-1/9-2015, 01.06.2016 між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (орендодавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_7 (поручитель) укладено договір поруки, за умовами якого поручитель зобов'язується відповідати перед орендодавцем за виконання орендарем зобов'язань, що випливають із договору №12-1/9-2015 оренди нежитлового приміщення від 01.09.2015, укладеного між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 та ПАТ "Комерційний Індустріальний Банк" в обсязі сплати орендної плати в розмірі 1000 грн. (п. 1.1. договору).

30.06.2016 між ПАТ "Комерційний Індустріальний Банк" та ПАТ "Банк національний кредит" укладено додаткову угоду№1 до договору найму (оренди) від 31.07.2015. №12-1/5-2015, якою припинено договір найму (оренди) в частині оренди майна, переданого в найм (оренду) наймачу, згідно додатку №5 до договору найму (оренди). Додаткова угода набрала чинності з дня підписання.

04.07.2016 ПАТ "Комерційний Індустріальний Банк" проводило передачу (повернення із оренди) ПАТ "Банк національний кредит" орендованого майна за договором найму (оренди) майна №12-1/5-2015 від 31.07.2015, що здійснювалося в присутності власника приміщення - ОСОБА_9 (позивач)

З пояснень відповідача встановлено, що у зв'язку із пошкодженнями, завданими приміщенню представниками ПАТ "Банк національний кредит", ОСОБА_9 (позивач) не дозволила вивезти із приміщення рухоме майно ПАТ "Банк національний кредит", заблокувавши приміщення шляхом накладення металевого тросу із замком на вхідні двері приміщення.

06.07.2016 ПАТ "Комерційний Індустріальний Банк" направило до м. Луцьк комісію у складі директора юридичного Департаменту Жигуна О.В., директора Департаменту координації та розвитку мережі Проніної Н.М., виконуючого обов'язки начальника Луцького відділення Дмитрука М.В. Однак, позивач відмовилася допустити комісію до орендованого приміщення, відмовилася прийняти ключі від приміщення та повідомила, що підпише акт про повернення приміщення із оренди тільки за умови оплати йому коштів у розмірі місячної орендної плати, про що комісією складено акт, у якому було зафіксовано вищевикладені обставини.

12.07.2016 ПАТ "Комерційний Індустріальний Банк" отримав від ФОП ОСОБА_9 лист від 07.07.2016 із повідомленням про неможливість підписання акту передачі-приймання приміщення із оренди у зв'язку із порушенням п.7.4 договору оренди та без майна зазначеного у додатку №3 до договору №12-1/9-2015 оренди нежитлового приміщення від 01.09.2015 Позивач вимагала усунути пошкодження, завдані приміщенню представниками ПАТ "Банк національний кредит" при демонтажі рухомого майна та здійснити сплату орендної плати за 4 дні оренди приміщення в липні 2016.

15.07.2016 ПАТ "Комерційний Індустріальний Банк" було здійснено оплату орендної плати позивачу за період оренди приміщення з 01.07.2016 по 04.07.2016 в сумі 2580,64 грн., згідно виставленого позивачем рахунку-фактури №7 від 04.07.2016.

ПАТ "Комерційний Індустріальний Банк" листом №11-1401/7-2016 від 19.07.2016 повідомило позивача, що передав ПАТ "Банк національний кредит" все його рухоме майно, яке було розташовано у приміщенні за адресою: АДРЕСА_1, пошкодження приміщення були зроблені працівниками ПАТ "Банк національний кредит" під час демонтажу обладнання, а ПАТ "Комерційний Індустріальний Банк" до цих пошкоджень відношення не має, тому вимоги про усунення пошкодження приміщення позивачу необхідно направляти ПАТ "Банк національний кредит".

Звертаючись з даним позовом позивачка посилалась на те, що основне зобов'язання щодо сплати орендної плати за весь час фактичного користування майном, яке виникло з договору оренди, не припинилося, оскільки його припинення у розумінні ст. 795 ЦК України пов'язано не із закінченням строку, на який було укладено договір, а з моментом підписання сторонами відповідного акта про повернення орендарем предмета договору оренди. Оскільки акт приймання-передачі про повернення орендованого приміщення не підписаний між сторонами договору, а відповідач-1 орендної плати за липень, серпень, вересень 2016 не сплатив, тому просила стягнути на її користь заборгованість в розмірі 59 000 грн. та 120 000 грн. неустойки у розмірі подвійної орендної плати

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким також погодився й апеляційний господарський суд, зазначив про те, що оскільки договір №12-1/9-2015р від 01.09.2015 оренди нежитлового приміщення укладений між ФОП ОСОБА_4 та ПАТ "Комерційний Індустріальний Банк" припинений 30.06.2016р., фактичного користування орендованим приміщенням відповідачем 1 з 05.07.2016 не було, відповідач 1 здійснив всі належні платежі по оренді майна, тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача 1 - 59000 грн. заборгованості по орендній платі та в частині солідарного стягнення з відповідачів 1000 грн. у зв'язку з їх необґрунтованістю. Крім того, місцевий господарський суд відмовив позивачу у задоволені позовних вимог стосовно стягнення на його користь 120000 грн. неустойки, посилаючись на те, що позивачем не доведено вчинення відповідача 1 винних дій, які порушують приписи нормативних актів і ці порушення вчинені навмисно або внаслідок бездіяльності, повідомлення позивача відповідачем 1 про розірвання договору, не вчасну відповідь позивача на вказаний лист, ухиляння від приймання приміщення та необґрунтованість фактичного користування відповідачем 1 об'єкта оренда за період з 10.07.2016 по 10.10.2016, тому суд дійшов висновку про відсутність підстав для застосування до відповідача 1 санкцій, передбачених ч.2 ст.785 ЦК України.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками судів попередніх судових інстанцій, виходячи з наступного.

Судами попередніх судових інстанцій було з'ясовано, що договір найму (оренди) майна №12-1/5-2015 від 31.07.2015, який був укладено між ПАТ "КІБ" та ПАТ "БНК" розірваний. Даний факт стверджується підписаною між ПАТ "КІБ" та ПАТ "БНК" додатковою угодою від 30.06.2016 до договору оренди рухомого майна.

Як зазначалося вище, листами від 31.05.2016 №18-952/7-2016 та від 15.06.2016 №б/н з додатками(зокрема актом прийому-передачі(повернення) приміщення по договору оренди) відповідач 1 звертався до позивача щодо дострокового розірвання Договору оренди у зв'язку із запланованим припиненням 30.06.2016 договору оренди рухомого майна. Лист від 31.05.2016 №18-952/7-2016 отримано позивачем особисто 13.06.2016, про що свідчить відмітка на останньому.

Судами також було з'ясовано, що позивач акт прийому-передачі(повернення) приміщення не підписав, письмової мотивованої відмови від його підписання в строк визначений в абз.2 п.7.3 договору оренди(5 календарних днів з дня отримання останнього) не надав, а за таких обставин майно вважається переданим Орендарем та прийняте Орендодавцем.

Також судами встановлено, що договір №12-1/9-2015від 01.09.2015 оренди нежитлового приміщення укладений між ФОП ОСОБА_4 та ПАТ "Комерційний Індустріальний Банк" також припинений 30.06.2016.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суди попередніх судових інстанцій правомірно та обґрунтовано відмовили позивачу у задоволенні його позовних вимог в частині стягнення з відповідача 1 - 59000 грн. заборгованості по орендній платі та в частині солідарного стягнення з відповідачів 1000 грн. у зв'язку з їх необґрунтованістю, посилаючись при цьому на те, що договір №12-1/9-2015р від 01.09.2015 оренди нежитлового приміщення укладений між ФОП ОСОБА_4 та ПАТ "Комерційний Індустріальний Банк" припинений 30.06.2016, фактичного користування орендованим приміщенням відповідачем 1 з 05.07.2016 не було, відповідач 1 здійснив всі належні платежі по оренді майна.

Що стосується позовних вимог про стягнення з відповідача 1 - 120000 грн. неустойки, колегія суддів вважає вказати наступне.

За змістом ч.4 ст.291 ГК України, правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму ЦК України.

Відповідно до ч.2 ст.785 ЦК України, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення

У той же час, як це випливає зі змісту норм чинного законодавства, таке право не є абсолютним, а кореспондується з обов'язком встановити перед прийняттям рішення обставини, з якими Закон пов'язує можливість стягнення такої неустойки. Одного лише твердження про наявність вини, як підстави для стягнення подвійної плати за користування річчю, у випадку який розглядається у даному випадку, може бути недостатньо, так як таке нівелюватиметься протилежним твердженням іншої сторони.

Адже, відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до п.п.1, 2 ст.614 ЦК України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Отже, для застосування наслідків, передбачених ч.2 ст.785 ЦК України, необхідна наявність вини (умислу або необережності) у особи, яка порушила зобов'язання, відповідно до вимог ст.614 ЦК України .

Застосування штрафних санкцій до будь-якого суб'єкта господарювання можливе лише за умови вчинення таким суб'єктом господарювання винних дій, тобто дій, які порушують приписи нормативних актів і ці порушення вчинені навмисно або внаслідок бездіяльності.

Враховуючи, що позивачем не доведено вчинення відповідача 1 винних дій, які порушують приписи нормативних актів і ці порушення вчинені навмисно або внаслідок бездіяльності, повідомлення позивача відповідачем 1 про розірвання договору, не вчасну відповідь позивача на вказаний лист, ухиляння від приймання приміщення та необґрунтованість фактичного користування відповідачем 1 об'єкта оренда за період з 10.07.2016р. по 10.10.2016р., колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх судових інстанцій про відсутність підстав для застосування до відповідача 1 санкцій, передбачених ч.2 ст.785 ЦК України.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що суди попередніх судових інстанцій дійшли правильного та обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Відповідно до ст. 111 7 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків апеляційного господарського суду та не впливають на них, а тому підстави для її задоволення і скасування постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 21.03.2017, ухваленої з правильним застосуванням норм матеріального права та дотриманням норм процесуального законодавства, відсутні.

Керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 21.03.2017 року у справі № 903/806/16 - без змін.

Головуючий Н. Нєсвєтова

Судді І. Кондратова

В. Карабань