Постанова

від 20.03.2017 по справі 17/108-11/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" березня 2017 р. Справа№ 17/108-11/24

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Зеленіна В.О.

суддів: Андрієнка В.В.

Мартюк А.І.

при секретарі Волуйко Т.В.

представники сторін:

прокурор: Бондаренко І.В. за посвідченням;

від позивача: Палієнко В.О. за довіреністю №94 від 02.02.2017;

від відповідача 1: не з'явився;

від відповідача 2: не з'явився;

від третіх осіб: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Укрпрофтур"

на ухвалу Господарського суду Київської області від 19.09.2016 року

у справі № 17/108-11/24 (головуючий суддя: Конюх О.В., судді: Бабкіна В.М., Кошик А.Ю.)

за заявою Приватного акціонерного товариства "Укрпрофтур"

про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню

за позовом Переяслав-Хмельницького міжрайонного прокурора Київської області в інтересах держави в особі Фонду державного майна України

до відповідачів: 1) Циблівської сільської ради

2) Приватного акціонерного товариства "Укрпрофтур"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:1) Комунального підприємства Київської обласної ради "Переяслав-Хмельницьке бюро технічної інвентаризації";

2) Дочірнього підприємства "Київоблтурист"

3) Філії оздоровчого закладу для дітей "Переяславський"

4) Федерації професійних спілок України

про визнання незаконним рішення, визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Київської області від 19.09.2016 року заяву Приватного акціонерного товариства "Укрпрофтур" про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню - залишено без задоволення.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, Приватне акціонерне товариства "Укрпрофтур" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою від 02.11.2016 №693, в якій просило відновити строк на апеляційне оскарження, прийняту апеляційну скаргу до провадження, скасувати ухвалу господарського суду Київської області від 19.09.2016 року у справі №17/108-11/24 та прийняти нове рішення, про задоволення заяви.

Скарга мотивована тим, що судом порушено норми процесуального права, оскільки наказ у даній справі було видано передчасно, до набуття рішенням суду законної сили, а тому він підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.11.2016 апеляційну скаргу повернуто скаржнику.

Постановою Вищого господарського суду України від 08.02.2017 скасовано ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 14.11.2016, а справу передано до Київського апеляційного господарського суду для здійснення апеляційного провадження.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.03.2017 (колегія суддів у складі головуючого судді Зеленіна В.О., суддів Андрієнка В.В., Мартюк А.І.) апеляційну скаргу прийнято до провадження. Розгляд справи призначено на 20.03.2017.

17.03.2017 від представника відповідача 2 (апелянта) надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із його участю в іншому судовому засіданні.

20.03.2017 прокуратурою Київської області подані пояснення, у яких вона заперечує проти задоволення апеляційної скарги та просить залишити оскаржувану ухвалу без змін.

20.03.2017 представники відповідачів і третіх осіб в судове засідання не з'явились, відповідач 2 і треті особи про причини неявки суд не повідомили, не зважаючи на те, що були повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги належним чином.

Клопотання представника відповідача 2 про відкладення розгляду справи колегією суддів не задовольняється, оскільки надання повноважень на представництво інтересів сторони у господарському процесі не обмежено будь-яким певним колом осіб. Також ухвалою суду від 06.03.2017 явка представників сторін не була визнана обов'язковою, у справі достатньо матеріалів для розгляду апеляційної скарги без участі представника відповідача 2.

З метою не порушення строків розгляду апеляційних скарг на ухвали суду, встановлених ч. 2 ст.102 ГПК України, колегія суддів вважає можливим, відповідно до ст. 75 ГПК України, здійснити перевірку ухвали суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами та без участі представників відповідачів і третіх осіб.

У судовому засіданні прокурор та представник позивача заперечили проти задоволення апеляційної скарги, просили залишити оскаржувану ухвалу без змін.

Заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.

Рішенням господарського суду Київської області від 24.09.2014 у справі №17/108-11/24 (повний текст підписано 13.10.2014) позов Переяслав-Хмельницького міжрайонного прокурора Київської області задоволено повністю. Визнано незаконним з моменту прийняття та скасовано рішення виконавчого комітету Циблівської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області № 51/1 від 12.07.2001 року "Про видачу свідоцтва на право власності на цілісний майновий комплекс оздоровчого табору "Переяславський" дочірнього підприємства "Київоблтурист" ЗАТ "Укрпрофтур", що розташований в с. Циблі". Визнано право власності держави в особі Фонду державного майна України на цілісний майновий комплекс оздоровчого закладу "Переяславський", який складається з 26 об'єктів нерухомого майна загальною вартістю 2 млн. 076 тис. 200 грн. і площею 3 926,4 м кв. і розташований за адресою: мікрорайон "Переяславський", с Циблі, Переяслав-Хмельницького району, Київської області та на який 25.07.2001р. Переяслав-Хмельницьким міжміським бюро технічної інвентаризації Закритому акціонерному товариству "Укрпрофтур" видане свідоцтво про право власності. Витребувано із чужого незаконного володіння приватного акціонерного товариства "Укрпрофтур" спірний цілісний майновий комплекс оздоровчого закладу "Переяславський", який складається з 26 об'єктів нерухомого майна загальною вартістю 2 млн. 076 тис. 200 грн. 00 коп., площею 3926,4 м кв. і розташований за адресою: мікрорайон "Переяславський", с. Циблі, Переяслав-Хмельницького району, Київської області та повернуто його у власність держави в особі Фонду державного майна України.

06.10.2014 (згідно штемпелю на конверті) третя особа - ДП "Київоблтурист" подала на зазначене рішення апеляційну скаргу від 03.10.2014 за вих. №616.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.10.2014 апеляційну скаргу повернуто без розгляду на підставі п.3 ч.1 ст. 97 ГПК України.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 28.11.2014 касаційну скаргу ДП "Київоблтурист" на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 27.10.2014 повернуто без розгляду.

16.12.2014 позивач звернувся до Господарського суду Київської області із заявами про видачу двох прошитих та засвідчених копій рішення, для оформлення права власності, та про видачу наказу на примусове виконання рішення.

В подальшому ухвалами від 23.12.2014 та від 18.02.2015 Вищий господарський суд України ще двічі повертав без розгляду касаційні скарги на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 27.10.2014р.

19.01.2015 Переяслав-Хмельницький міжрайонний прокурор звернувся до Господарського суду Київської області із заявою про видачу наказу на примусове виконання рішення суду.

Листом від 26.01.2015 Господарський суд Київської області направив позивачу прошиті та засвідчені копій рішення суду, з відміткою про набрання ним законної сили.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 09.04.2015 відновлено ДП "Київтурист" строк касаційного оскарження та прийнято до розгляду касаційну скаргу на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 27.10.2014

Постановою Вищого господарського суду України від 21.04.2015 касаційну скаргу залишено без задоволення, а ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 27.10.2014 було залишено без змін.

23.04.2015 були повернуті до господарського суду Київської області, що підтверджується відміткою канцелярії зазначеного суду на супровідному листі від 21.04.2015.

На примусове виконання рішення суду від 24.09.2014 Господарським судом Київської області 28.04.2015 було видано відповідні накази, із зазначенням дати набрання рішенням законної сили - 21.04.2015, відповідно до постанови Вищого господарського суду України.

28.04.2015 (згідно штемпелю на конверті) третя особа - ДП "Київоблтурист" повторно подала апеляційну скаргу (від 28.04.2015 за вих. №29).

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.05.2015 апеляційну скаргу повернуто без розгляду на підставі п.3 ч.1 ст. 97 ГПК України.

08.06.2015 ДП "Київоблтурист" подало касаційну скаргу на зазначену ухвалу Київського апеляційного господарського суду.

08.07.2015 до господарського суду Київської області звернулось приватне акціонерне товариство "Укрпрофтур" із заявою від 07.07.2015р. № 355, в якій заявник просив суд визнати наказ господарського суду Київської області від 28.04.2015 про примусове виконання рішення у справі № 17/108-11/24 таким, що не підлягає виконанню як помилково виданий.

Ухвалою господарського суду Київської області від 10.07.2015 відкладено вирішення питання про прийняття до розгляду заяви приватного акціонерного товариства "Укрпрофтур" від 07.07.2015р. № 355 про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню до повернення матеріалів господарської справи № 17/108-11/24 із суду вищої інстанції.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 20.07.2015 прийнято касаційну скаргу до провадження, зупинено виконання оскаржуваного рішення до закінчення його перегляду в порядку касації.

Постановою Вищого господарського суду України від 28.07.2015 залишено без змін ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 18.05.2015.

13.08.2015 (згідно штемпелю на конверті) третя особа - ДП "Київоблтурист" втретє подала апеляційну скаргу (від 11.08.2015 за вих. №70).

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.08.2015 апеляційну скаргу повернуто без розгляду на підставі п.3 ч.1 ст. 97 ГПК України.

11.09.2015 (згідно штемпелю на конверті) третя особа - ДП "Київоблтурист" вчетверте подала апеляційну скаргу (від 10.09.2015 за вих. №462).

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.09.2015 відновлено строк на подання апеляційної скарги, прийнято апеляційну скаргу до розгляду.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.06.2016 апеляційну скаргу задоволено, рішення Господарського суду Київської області від 24.09.2014 у справі №17/108-11/24 скасовано, з ухваленням нового рішення про відмову в позові.

Постановою Вищого господарського суду України від 03.08.2016 касаційну скаргу заступника прокурора Київської області задоволено. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.06.2016 скасовано. Рішення Господарського суду Київської області від 24.09.2014 у справі №17/108-11/24 залишено в силі.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 07.09.2016 заява ПрАТ "Укрпрофтур" від 07.07.2015 №355 про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, призначена до розгляду в судовому засіданні на 19.09.2016р.

У поданій заяві про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, заявник посилається на те, що стаття 85 ГПК України визначає моментом набрання рішенням законної сили момент спливу строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Разом із тим, 09.10.2014р. заявником була подана апеляційна скарга (від 03.10.2014р. № 616). В порядку ст. 85 ГПК України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Заявник вказує, що 21.04.2015р. Вищим господарським судом України була прийнята постанова, яка не стосувалася суті позовних вимог, а відтак, 21.04.2015р. рішення господарського суду, позаяк не було переглянуто апеляційним судом, законної сили не набрало і наказ на виконання вказаного рішення 28.04.2015р. було видано помилково.

Відмовляючи у задоволенні заяви суд першої інстанції прийшов до висновку про відсутність правових підстав для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.

Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є, у тому числі, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення, а також обов'язковість судового рішення.

Частиною 5 ст. 85 ГПК України встановлено, що рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Згідно з ч. 1 ст. 93 ГПК України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Статтею 115 ГПК України встановлено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до статті 116 ГПК України виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Наказ видається за заявою стягувачу чи прокурору, який здійснює у справі представництво інтересів громадянина або держави в суді, або надсилається стягувачу місцевим господарським судом після набрання судовим рішенням законної сили згідно з вимогами статті 85 ГПК і повернення матеріалів справи із суду апеляційної інстанції (якщо рішення оскаржувалося в апеляційному порядку і не було скасоване чи змінене), а строк пред'явлення наказу до виконання повинен відповідати статті 22 Закону України "Про виконавче провадження".

У пункті 31 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-08/530 від 29.09.2009 р. "Про деякі питання, порушені у доповідних записках господарських судів України у першому півріччі 2009 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України" роз'яснено, що відповідно до частини четвертої статті 85 ГПК у разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією. У випадках повернення апеляційної скарги на підставі статті 97 ГПК або прийняття судом відмови від скарги підставі статті 100 ГПК України, власне розгляд справи в апеляційному порядку не відбувається. Відтак рішення господарського суду набирає законної сили за правилами, наведеними в частині третій статті 85 ГПК.

Отже, як вірно встановлено судом першої інстанції, постановою Вищого господарського суду України від 21.04.2015р. встановлена законність та обґрунтованість ухвали Київського апеляційного господарського суду від 27.10.2014р. про повернення апеляційної скарги, а відтак рішення господарського суду Київської області від 24.09.2014 набрало законної сили, і відповідно накази господарським судом на виконання рішення господарського суду від 24.09.2014р. були видані обґрунтовано.

Відповідно до пункту 11 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" якщо на судове рішення суду першої інстанції, яке набрало законної сили і на виконання якого видано наказ (частина третя статті 85 і стаття 116 ГПК), подано апеляційну скаргу після закінчення встановленого частиною першою статті 93 ГПК строку, і суд апеляційної інстанції відновить цей строк та прийме скаргу до провадження, то копія відповідної ухвали повинна бути надіслана органу Державної виконавчої служби, якою зазначений наказ прийнято до виконання. Такий наказ відповідно до статті 48 Закону України "Про виконавче провадження" повертається до суду, який його видав. У разі коли за результатами апеляційного розгляду оскаржене судове рішення буде залишене без змін, новий наказ на його виконання не видається, а виконується раніше виданий наказ. Якщо на час прийняття судового акта апеляційної інстанції строк для пред'явлення цього наказу до виконання закінчився, зазначений строк підлягає відновленню згідно із статтею 119 ГПК.

Отже, як вірно зазначив місцевий господарський суд, у даному випадку для захисту прав та дотримання паритету інтересів сторін законом передбачено інший механізм, а саме повернення виконавчого документу до суду, який його видав, у разі відновлення судом строку для подання апеляційної скарги на рішення, за яким видано виконавчий документ, та прийняття такої апеляційної скарги до розгляду (частина 1 ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження"), що й було зроблено постановою державного виконавця про повернення виконавчого документа від 21.10.2015р. ВП № 47532302.

Частина четверта статті 117 ГПК містить підстави визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за заявами стягувачів або боржників, поданими в порядку зазначеної статті, а саме: якщо його видано помилково; якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Отже, вказана частина ст. 117 ГПК України містить вичерпний перелік підстав для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.

Проте, місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку про те, що накази на примусове виконання рішення у даній справі видані не помилково.

Зазначені висновки місцевого господарського суду в оскаржуваній ухвалі відповідають обставинам справи, а також узгоджуються з нормами процесуального права, які судом правильно застосовані, а доводи, викладені скаржником у апеляційній скарзі, не спростовують вказаних висновків.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала Господарського суду Київської області від 19.09.2016 у справі № 17/108-11/24 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Укрпрофтур" залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Київської області від 19.09.2016 у справі № 17/108-11/24 - без змін.

2. Матеріали справи №17/108-11/24 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя В.О. Зеленін

Судді В.В. Андрієнко

А.І. Мартюк