Постанова

від 30.08.2017 по справі 17/108-11/24

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2017 року Справа № 17/108-11/24

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

головуючого: суддів:Нєсвєтової Н.М. (доповідач), Карабаня В.Я., Стратієнко Л.В. розглянувши касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Укрпрофтур" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 20.03.2017 за заявоюприватного акціонерного товариства "Укрпрофтур" провизнання наказу таким, що не підлягає виконанню у справі№ 17/108-11/24 Господарського суду Київської області за позовомПереяслав-Хмельницького міжрайонного прокурора Київської області в інтересах держави в особі Фонду державного майна України до 1.Циблівської сільської ради 2.Приватного акціонерного товариства "Укрпрофтур" треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - 1.Комунальне підприємство Київської обласної ради "Переяслав - Хмельницьке бюро технічної інвентаризації" 2.Дочірнє підприємство "Київоблтурист" 3.Філія оздоровчого закладу для дітей "Переяславський" 4.Федерація професійних спілок України провизнання незаконним рішення, визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння

за участю представників сторін:

прокуратури: Жук І.К.,

позивача: Васильківська В.Є.,

відповідача 1: не з'явився,

відповідача 2: не з'явився,

третьої особи 1: не з'явився,

третьої особи 2: не з'явився,

третьої особи 3: не з'явився,

третьої особи 4: не з'явився,

В С Т А Н О В И В:

08.07.2015 в порядку ст. 117 ГПК України відповідач 2 - Приватне акціонерне товариство "Укрпрофтур" звернувся до Господарського суду Київської області із заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.

Заявник, в обґрунтування поданої ним заяви, посилається на те, що судом було помилково видано наказ 28.04.2015 на виконання рішення господарського суду Київської області від 24.09.2014, оскільки рішення на момент видачі наказу не набрало законної сили, посилаючись при цьому на ст. 85 ГПК України, яка визначає моментом набрання рішенням законної сили момент спливу строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. В порядку ст. 85 ГПК України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. При цьому зазначає, що рішення від 24.09.2014 по суті не переглядалося апеляційним судом, тому на момент видачі наказу ще не вступило в законну силу.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 19.09.2016, залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.03.2017, у справі №17/108-11/24 , заяву Приватного акціонерного товариства "Укрпрофтур" про визнання таким, що не підлягає виконанню наказ від 28.04.2015 Господарського суду Київської області у справі №17/108-11/24 залишено без задоволення.

Не погоджуючись з прийнятими рішеннями, Приватне акціонерне товариство "Укрпрофтур" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.03.2017 скасувати, прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву про визнання таким, що не підлягає виконанню наказ від 28.04.2015 Господарського суду Київської області у справі №17/108-11/24.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як свідчать матеріали справи та встановлено судами попередніх судових інстанцій, рішенням господарського суду Київської області від 24.09.2014 у справі №17/108-11/24 (повний текст підписано 13.10.2014) позов Переяслав-Хмельницького міжрайонного прокурора Київської області задоволено повністю. Визнано незаконним з моменту прийняття та скасовано рішення виконавчого комітету Циблівської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області № 51/1 від 12.07.2001 року "Про видачу свідоцтва на право власності на цілісний майновий комплекс оздоровчого табору "Переяславський" дочірнього підприємства "Київоблтурист" ЗАТ "Укрпрофтур", що розташований в с. Циблі". Визнано право власності держави в особі Фонду державного майна України на цілісний майновий комплекс оздоровчого закладу "Переяславський", який складається з 26 об'єктів нерухомого майна загальною вартістю 2 млн. 076 тис. 200 грн. і площею 3 926,4 м кв. і розташований за адресою: мікрорайон "Переяславський", с Циблі, Переяслав-Хмельницького району, Київської області та на який 25.07.2001р. Переяслав-Хмельницьким міжміським бюро технічної інвентаризації Закритому акціонерному товариству "Укрпрофтур" видане свідоцтво про право власності. Витребувано із чужого незаконного володіння приватного акціонерного товариства "Укрпрофтур" спірний цілісний майновий комплекс оздоровчого закладу "Переяславський", який складається з 26 об'єктів нерухомого майна загальною вартістю 2 млн. 076 тис. 200 грн. 00 коп., площею 3926,4 м кв. і розташований за адресою: мікрорайон "Переяславський", с. Циблі, Переяслав-Хмельницького району, Київської області та повернуто його у власність держави в особі Фонду державного майна України.

06.10.2014 (згідно штемпелю на конверті) третя особа - ДП "Київоблтурист" подала на зазначене рішення апеляційну скаргу від 03.10.2014 за вих. №616.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.10.2014 апеляційну скаргу повернуто без розгляду на підставі п.3 ч.1 ст. 97 ГПК України.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 28.11.2014 касаційну скаргу ДП "Київоблтурист" на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 27.10.2014 повернуто без розгляду.

16.12.2014 позивач звернувся до Господарського суду Київської області із заявами про видачу двох прошитих та засвідчених копій рішення, для оформлення права власності, та про видачу наказу на примусове виконання рішення.

В подальшому ухвалами від 23.12.2014 та від 18.02.2015 Вищий господарський суд України ще двічі повертав без розгляду касаційні скарги на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 27.10.2014р.

19.01.2015 Переяслав-Хмельницький міжрайонний прокурор звернувся до Господарського суду Київської області із заявою про видачу наказу на примусове виконання рішення суду.

Листом від 26.01.2015 Господарський суд Київської області направив позивачу прошиті та засвідчені копій рішення суду, з відміткою про набрання ним законної сили.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 09.04.2015 відновлено ДП "Київтурист" строк касаційного оскарження та прийнято до розгляду касаційну скаргу на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 27.10.2014

Постановою Вищого господарського суду України від 21.04.2015 касаційну скаргу залишено без задоволення, а ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 27.10.2014 було залишено без змін.

23.04.2015 були повернуті до господарського суду Київської області, що підтверджується відміткою канцелярії зазначеного суду на супровідному листі від 21.04.2015.

На примусове виконання рішення суду від 24.09.2014 Господарським судом Київської області 28.04.2015 було видано відповідні накази, із зазначенням дати набрання рішенням законної сили - 21.04.2015, відповідно до постанови Вищого господарського суду України.

28.04.2015 (згідно штемпелю на конверті) третя особа - ДП "Київоблтурист" повторно подала апеляційну скаргу (від 28.04.2015 за вих. №29).

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.05.2015 апеляційну скаргу повернуто без розгляду на підставі п.3 ч.1 ст. 97 ГПК України.

08.06.2015 ДП "Київоблтурист" подало касаційну скаргу на зазначену ухвалу Київського апеляційного господарського суду.

08.07.2015 до господарського суду Київської області звернулось приватне акціонерне товариство "Укрпрофтур" із заявою від 07.07.2015 № 355, в якій заявник просив суд визнати наказ господарського суду Київської області від 28.04.2015 про примусове виконання рішення у справі № 17/108-11/24 таким, що не підлягає виконанню як помилково виданий.

Ухвалою господарського суду Київської області від 10.07.2015 відкладено вирішення питання про прийняття до розгляду заяви приватного акціонерного товариства "Укрпрофтур" від 07.07.2015р. № 355 про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню до повернення матеріалів господарської справи № 17/108-11/24 із суду вищої інстанції.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 20.07.2015 прийнято касаційну скаргу до провадження, зупинено виконання оскаржуваного рішення до закінчення його перегляду в порядку касації.

Постановою Вищого господарського суду України від 28.07.2015 залишено без змін ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 18.05.2015.

13.08.2015 (згідно штемпелю на конверті) третя особа - ДП "Київоблтурист" втретє подала апеляційну скаргу (від 11.08.2015 за вих. №70).

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.08.2015 апеляційну скаргу повернуто без розгляду на підставі п.3 ч.1 ст. 97 ГПК України.

11.09.2015 (згідно штемпелю на конверті) третя особа - ДП "Київоблтурист" вчетверте подала апеляційну скаргу (від 10.09.2015 за вих. №462).

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.09.2015 відновлено строк на подання апеляційної скарги, прийнято апеляційну скаргу до розгляду.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.06.2016 апеляційну скаргу задоволено, рішення Господарського суду Київської області від 24.09.2014 у справі №17/108-11/24 скасовано, з ухваленням нового рішення про відмову в позові.

Постановою Вищого господарського суду України від 03.08.2016 касаційну скаргу заступника прокурора Київської області задоволено. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.06.2016 скасовано. Рішення Господарського суду Київської області від 24.09.2014 у справі №17/108-11/24 залишено в силі.

Відмовляючи у задоволенні заяви відповідача 2, місцевий господарський суд, з яким також погодився й апеляційний суд, прийшов до висновку про відсутність правових підстав для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій з огляду на таке.

Відповідно до статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є, у тому числі, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення, а також обов'язковість судового рішення.

Частиною 5 ст. 85 ГПК України встановлено, що рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Згідно з ч. 1 ст. 93 ГПК України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Статтею 115 ГПК України встановлено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до статті 116 ГПК України виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Наказ видається за заявою стягувачу чи прокурору, який здійснює у справі представництво інтересів громадянина або держави в суді, або надсилається стягувачу місцевим господарським судом після набрання судовим рішенням законної сили згідно з вимогами статті 85 ГПК і повернення матеріалів справи із суду апеляційної інстанції (якщо рішення оскаржувалося в апеляційному порядку і не було скасоване чи змінене), а строк пред'явлення наказу до виконання повинен відповідати статті 22 Закону України "Про виконавче провадження".

У пункті 31 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-08/530 від 29.09.2009. "Про деякі питання, порушені у доповідних записках господарських судів України у першому півріччі 2009 щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України" роз'яснено, що відповідно до частини четвертої статті 85 ГПК у разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією. У випадках повернення апеляційної скарги на підставі статті 97 ГПК або прийняття судом відмови від скарги підставі статті 100 ГПК України, власне розгляд справи в апеляційному порядку не відбувається. Відтак рішення господарського суду набирає законної сили за правилами, наведеними в частині третій статті 85 ГПК.

Отже, як вірно встановлено судами, постановою Вищого господарського суду України від 21.04.2015 встановлена законність та обґрунтованість ухвали Київського апеляційного господарського суду від 27.10.2014 про повернення апеляційної скарги, а відтак рішення господарського суду Київської області від 24.09.2014 набрало законної сили, і відповідно наказ господарським судом на виконання рішення господарського суду від 24.09.2014 було видано обґрунтовано.

Відповідно до пункту 11 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" якщо на судове рішення суду першої інстанції, яке набрало законної сили і на виконання якого видано наказ (частина третя статті 85 і стаття 116 ГПК), подано апеляційну скаргу після закінчення встановленого частиною першою статті 93 ГПК строку, і суд апеляційної інстанції відновить цей строк та прийме скаргу до провадження, то копія відповідної ухвали повинна бути надіслана органу Державної виконавчої служби, якою зазначений наказ прийнято до виконання. Такий наказ відповідно до статті 48 Закону України "Про виконавче провадження" повертається до суду, який його видав. У разі коли за результатами апеляційного розгляду оскаржене судове рішення буде залишене без змін, новий наказ на його виконання не видається, а виконується раніше виданий наказ. Якщо на час прийняття судового акта апеляційної інстанції строк для пред'явлення цього наказу до виконання закінчився, зазначений строк підлягає відновленню згідно із статтею 119 ГПК.

Таким чином, у даному випадку для захисту прав та дотримання паритету інтересів сторін законом передбачено інший механізм, а саме повернення виконавчого документу до суду, який його видав, у разі відновлення судом строку для подання апеляційної скарги на рішення, за яким видано виконавчий документ, та прийняття такої апеляційної скарги до розгляду (частина 1 ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження"), що й було зроблено постановою державного виконавця про повернення виконавчого документа від 21.10.2015 ВП № 47532302.

Частина четверта статті 117 ГПК містить підстави визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за заявами стягувачів або боржників, поданими в порядку зазначеної статті, а саме: якщо його видано помилково; якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Отже, вказана частина ст. 117 ГПК України містить вичерпний перелік підстав для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.

Колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку про те, що наказ на примусове виконання рішення у даній справі видано не помилково.

Відповідно до ст. 111 7 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків апеляційного господарського суду та не впливають на них, а тому підстави для її задоволення і скасування постанови Київського апеляційного господарського суду від 20.03.2017, прийнятої з дотриманням норм процесуального законодавства, відсутні.

Керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Укрпрофтур" залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.03.2017 у справі №17/108-11/24 - без змін.

Головуючий Н. Нєсвєтова

Судді В. Карабань

Л. Стратієнко