Постанова

від 20.03.2017 по справі 903/1547/13

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2017 року Справа № 903/1547/13

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Юрчук М.І., суддя Крейбух О.Г. , суддя Савченко Г.І.

при секретарі судового засідання Новоселецький І.А.

за участю представників сторін:

прокурор: Прищепа О.М.;

позивача: представник не з'явився;

відповідача: підприємець ОСОБА_1, представник ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу - Заступника прокурора Волинської області від 08.02.2017р. на ухвалу господарського суду Волинської області від 12.01.17р. (про розстрочку виконання рішення) у справі № 903/1547/13 (суддя Костюк Софія Василівна)

за позовом Волинського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави - Шацької селищної ради

до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення 111 595,84 грн., розірвання договорів оренди земельної ділянки від 20.04.2010р. та зобов'язання повернути земельні ділянки

ВСТАНОВИВ :

Ухвалою господарського суду Волинської області від 12.01.2017р. у справі №903/1547/13 задоволено заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про розстрочку виконання рішення суду; розстрочено виконання рішення господарського суду Волинської області від 04.02.2014р. по наказу №903/1547/13-1 від 21.02.2014р., затверджено графік погашення боргу в наступні строки: до 31.01.2017 року - 6000 грн.; до 28.02.2017 року - 5000 грн.; до 31.03.2017 року - 5000 грн.; до 30.04.2017 року - 10000 грн.; до 31.05.2017 року - 10000 грн.; до 30.06.2017 року - 70000 грн.

Ухвала місцевого господарського суду мотивована тим, що заява відповідача про розстрочку виконання рішення суду від 04.02.2014р. є обґрунтованою та згідно статті 121 ГПК України, роз'яснень постанови пленуму ВГСУ від 17.10.2012р. №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", Закону України "Про виконавче провадження" підлягає задоволенню, відповідно до затвердженого графіку суду.

Не погоджуючись із прийнятою ухвалою, Заступник прокурора Волинської області звернувся до суду з апеляційною скаргою від 08.02.2017р., в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Волинської області від 12.01.2017р. у даній справі про розстрочення виконання рішення господарського суду Волинської області від 04.02.2014р. №903/1547/13, яким задоволено позов Волинського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави в особі Шацької селищної ради до ФОП ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по орендній платі по наказу №903/1547/13-1 та постановити нове рішення, яким заяву ФОП ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення залишити без задоволення.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржувана ухвала є незаконною через неповне з'ясування обставин справи та недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у ухвалі місцевого господарського суду, обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Апелянт зазначає, що приймаючи оскаржувану ухвалу суд виходив виключно із пояснень боржника про неможливість виконання рішення господарського суду від 04.02.2014р. у зв'язку із важким фінансовим становищем, саме фактами відкриття відносно нього 12 виконавчих проваджень. На даний час з метою погашення заборгованості ФОП ОСОБА_1 активізував підприємницьку діяльність, уклавши чотири договори підряду, що, на його думку гарантує обов'язкове повернення взятих зобов'язань по погашенню заборгованості згідно рішення суду від 04.02.2014р. Крім того, боржником частково сплачено заборгованість по рішенню, а саме 2595,84грн. та 3000грн., також погашено заборгованість по виконавчому провадженню про стягнення коштів до Пенсійного фонду України. Враховуючи норму ГПК, щодо відстрочки або розстрочки виконання рішення, судом не вказуються будь-які конкретні обставини, що ускладнюють виконання вказаного рішення суду або роблять його неможливим. В ході судового розгляду боржником не надано, а судом при ухваленні оскаржуваної ухвали не наведено жодних доказів, які ускладнюють виконання вказаного рішення суду відповідачем або роблять його неможливим (про фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи). Скаржник зазначає, що згідно зведеного виконавчого провадження №51665843 про стягнення коштів із ФОП ОСОБА_1 у останнього наявні відкриті рахунки у банківських установах ПАТ КБ "Приватбанк", ПАТ АКБ "Львів", АТ "Укрсиббанк", АТ "Дельтабанк", АТ "Райфайзенбанк Аваль", АБ "Укргазбанк". У власності боржника перебувають виробниче приміщення та квартира. Крім того, за боржником зареєстровано три автомобілі: ВАЗ 21099 (2003 року випуску), ГКБ 8350 (1984) та Камаз (1988), що свідчить про наявність у нього майна, яке можна реалізувати для погашення заборгованості по виконавчому провадженню. Окрім того, твердження ФОП ОСОБА_1 про його важкий фінансовий стан спростовуються відомостями Єдиного веб-порталу використання публічних коштів за посиланням http://spending.gov.ua/web/guest/transaction (витяг додається), згідно якого на розрахункові рахунки боржника у ПуАТ "КБ "АКОРДБАНК" від Камінь-Каширської районної ради надійшли кошти у сумі 150000 грн. (27.12.2016), 298000 грн. (29.12.2016) за надані останнім послуги із нового будівництва соціально-культурного центру. Згадане свідчить про наявність можливостей ФОП ОСОБА_1 погасити залишок заборгованості по рішенню, що розстрочується. У зв'язку із обмеженим строком підготовки прокурором до розгляду справи за згаданою заявою ФОП ОСОБА_1 (ухвала суду про прийняття заяви надійшла у прокуратуру області 10.01.2017), вказані вище докази не могли бути подані у судове засідання 12.01.2017р. При цьому у засіданні прокурором наголошувалося про наявність грошових коштів на розрахункових рахунках боржника. За таких обставин у відповідності до статті 101 ГПК України виникла необхідність у долучені до справи згаданих вище додаткових доказів. Також, судом при наданні розстрочки не враховано інтереси стягувача - Шацької селищної ради, оскільки останній упродовж понад 2 років (з моменту постановлення рішення, яке розстрочується) не поступають кошти за оренду земельної ділянки комунальної власності та на які, вказаний орган місцевого самоврядування вправі очікувати. Враховуючи зазначене, суд прийняв ухвалу, в якій зроблено невірні висновки щодо можливості розстрочки виконання рішення, що відповідно до пунктів 1, 2, 3, 4 частини 1 статті 104 ГПК України є підставою для скасування ухвали у даній справі.

Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого він просить апеляційну скаргу Заступника прокурора Волинської області залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Волинської області від 12.01.2017р. у справі №903/1547/13 без зміни, з підстав, викладених у відзиві. В спростування доводів апеляційної скарги, ФОП ОСОБА_1 у відзиві зазначив, що відновив підприємницьку діяльність недавно (в кінці 2016 року) і потребує відповідних фінансових вкладень, відповідно, повне погашення боргу за рахунок наявних у нього на даний час коштів призведе до банкрутства підприємця ОСОБА_1 та унеможливить погашення ним заборгованості, як по даному так і інших виконавчих провадженнях та виконання інших господарських договорів. На сьогоднішній день ФОП ОСОБА_1 має змогу погасити утворену заборгованість по оренді землі у визначений судом спосіб у зв'язку з відновленням підприємницької діяльності.

Позивач у клопотанні від 02.03.2017р. зазначив, зокрема, що апеляційну скаргу на ухвалу господарського суду Волинської області у даній справі підтримує повністю і просить суд задовольнити позовні вимоги повністю.

Заступник прокурора Волинської області у поясненнях по справі від №903/1547/13 від 17.03.2017р. зазначає, що ФОП ОСОБА_1 на виконання рішення господарського суду Волинської області від 04.02.2014р. №903/1547/13 перераховано в користь Шацької селищної ради кошти в загальній сумі 16595,84 грн., у тому числі 04.10.2016 -2595,84грн., 11.01.2017 - 3000грн., 30.01.2017- 3000грн., 30.01.2017- 3000грн., 27.02.2017 - 5000грн. Крім того, прокурор зазначає, що: виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом. Також прокурор у пояснення з приводу невиконання відповідачем рішення, посилається на практику Європейського Суду з прав людини та зазначає, що з метою недопущення порушення гарантованих Конституцією України та Конвенцією права на справедливий суд та права на повагу до власності суд, який надає відстрочку у виконанні рішення, у кожному конкретному випадку повинен встановити ряд обставин. Відповідно, для визнання поважними причин затримки виконання рішення суду недостатньо лише зазначити про відсутність у боржника коштів. Обов'язково мають враховуватися і інтереси іншої сторони спору, на користь якої прийнято рішення. У даній справі держава не несе відповідальності за борги ФОП ОСОБА_1, який є самостійним суб'єктом господарювання, і його неплатоспроможність не може тягнути за собою відповідальність держави. Виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. З оскаржуваної ухвали вбачається, господарський суд, надавши відстрочку виконання рішення до 31.01.2017- 6000грн., до 28.02.2017 - 5000грн., до 31.03.2017 - 5000грн., до 30.04.2017 - 10000грн., до 31.05.2017р.- 10000грн., до 30.06.2017 - 70000грн., фактично враховував лише інтереси боржника - ОСОБА_1 Оскаржувана ухвала ґрунтуються лише на припущеннях про майбутні прибутки боржника та на висновках про його скрутне матеріальне становище. Разом з тим, матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для невиконання судових рішень та не є обставиною, що утруднює їх виконання. В ухвалі не обґрунтовано дотримання справедливого балансу прав та інтересів сторін у спорі з урахуванням тієї обставини, що рішення суду, виконання якого відстрочується, постановлене 04.02.2014р., а перший платіж за даним рішенням надійшов від боржника лише 04.10.2016р. Тобто, право позивача (стягувача) на ефективний судовий захист почало реалізовуватись лише через два роки і вісім місяців. Про врахування судом інтересів лише боржника, свідчить факт непропорційного розподілу коштів, оскільки основна частина боргу в сумі 70000грн. сплачується в останній місяць відстрочки. Розстрочка виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника. Водночас, суд не звернув увагу на твердження прокурора про наявність у боржника майна, за рахунок якого можливе задоволення вимог стягувача. Також, здійснюючи розстрочку виконання рішення, суд не надав правової оцінки тому факту, що протягом цього строку стягувач не матиме можливості користуватися своїми грошовими коштами без отримання відповідної компенсації. За наведених обставин, Заступник прокурора просить апеляційну скаргу задовольнити повністю, а ухвалу господарського суду від 12.01.2017р. про розстрочення виконання рішення господарського суду Волинської області від 04.02.2014 № 903/1547/13 скасувати.

Заступником прокурора Волинської області до вказаних пояснень долучено лист Шацької селищної ради від 16.03.2017р., в якому остання інформує Прокуратуру Волинської області, що на виконання рішення суду по справі №903/1547/13 про стягнення 111595,84грн. заборгованості по сплаті орендної плати та розірвання договорів оренди земельних ділянок від 20.04.2010р. за зверненням селищної ради, як стягувача господарським судом Волинської області було видано наказ від 04.02.2014р. у справі №903/1547/13 про стягнення 111595,84грн. заборгованості по сплаті орендної плати та розірвання договорів оренди земельних ділянок від 20.04.2010р. Наказ суду від 04.02.2014р. у даній справі навіть в частині розірвання договорів оренди землі в добровільному порядку ОСОБА_1 не виконував. Залишились без виконання як в добровільному так і в примусовому порядку рішення суду в частині відшкодування заборгованості по сплаті орендної плати. Не виконанням вказаного рішення в частині сплати орендної плати, яка приписами статей 265, 288 Податкового Кодексу України прирівняна до місцевого податку, бюджету селищної ради спричинено майнову шкоду яка виразилась недоотриманням дохідної частини селищного бюджету. Саме недотримання коштів дохідної частини бюджету потягнуло за собою неповне фінансування запланованих видатків селищного бюджету по фінансуванню установ селищної ради і 2016 році на суму несплаченої заборгованості за рішенням суду, тобто на суму 109 тисяч гривень. Шацька селищна рада, зазначає, що станом на 15.03.2017р., на виконання рішення суду від 04.02.2014р. ОСОБА_1 сплатив всього лише16595,84 грн., невідшкодована заборгованість складає 95000грн.

Оскільки явка представників сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалася, сторони належним чином були повідомлені про день, час і місце розгляду апеляційної скарги, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило, колегія суддів прийшла до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги без участі представника позивача - селищної ради.

Відповідно до частин 1, 2 статті 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Рівненський апеляційний господарський суд, заслухавши пояснення представника прокурора, відповідача та його представника, у судовому засіданні, розглянувши доводи апеляційної скарги, пояснення по справі, відзиву на апеляційну скаргу, дослідивши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що ухвалу господарського суду господарського суду Волинської області від 12.01.2017р. у даній справі слід залишити без змін, а апеляційну скаргу скаржника - без задоволення, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Волинської області від 04.02.2014р. у справі №903/1547/13 задоволено позов Волинського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави в особі Шацької селищної ради до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 111595,84грн., розірвання договорів оренди земельної ділянки від 20.04.2010р. та зобов'язання повернути земельні ділянки; стягнуто з ФОП ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) в користь Шацької селищної ради, (Волинська область, Шацький район, смт.Шацьк, вул. Природна 33, р/р 33217815700421 ГУДКУ у Волинській області, код 37682912, МФО 803014, ЄДРПОУ 04334235) 111595,84грн. заборгованості по орендній платі згідно договорів оренди землі від 20.04.2010р. реєстраційні номери 041009300012, 04100930013, розірвано договір оренди земельної ділянки від 20.04.2010р. реєстраційний номер 041009300012; зобов'язано ФОП ОСОБА_1 повернути земельну ділянку площею 7274м.кв., вартістю, визначеною нормативно - грошовою оцінкою - 419200,62грн., яка знаходиться на території Шацької селищної ради у власності Шацької селищної ради в стані, придатному для використання, розірвано договір оренди земельної ділянки від 20.04.2010р. реєстраційний номер 041009300013; зобов'язано ФОП ОСОБА_1 повернути земельну ділянку площею 5377м.кв., вартістю, визначеною нормативно - грошовою оцінкою - 309876,51грн., яка знаходиться на території Шацької селищної ради у власності Шацької селищної ради в стані, придатному для використання, стягнуто з ФОП ОСОБА_1, (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) в доход Державного бюджету 4525,91грн. судового збору за розгляд справи в господарському суді Волинської області (а.с. 58-60).

Вказане рішення не оскаржувалося в апеляційному порядку та набрало законної сили.

21.02.2014р. на виконання вказаного рішення господарського суду Волинської області видано чотири накази:

- №903/1547/13-1 про стягнення з ФОП ОСОБА_1 в користь Шацької селищної ради 111595,84 грн. заборгованості по орендній платі;

- №903/1547/13-2 про стягнення з ФОП ОСОБА_1 в доход Державного бюджету України 4525,91 грн. судового збору;

- №903/1547/13-3 про розірвання договору оренди земельної ділянки від 20.04.2010р. реєстраційний номер 041009300012 та зобов'язати Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 повернути земельну ділянку площею 7274м.кв., вартістю, визначеною нормативно - грошовою оцінкою - 419200,62грн., яка знаходиться на території Шацької селищної ради у власності Шацької селищної ради в стані, придатному для використання;

- №903/1547/13-4 про розірвання договору оренди земельної ділянки від 20.04.2010р. реєстраційний номер 041009300013 та зобов'язати Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 повернути земельну ділянку площею 5377м.кв., вартістю, визначеною нормативно - грошовою оцінкою - 309876,51грн., яка знаходиться на території Шацької селищної ради у власності Шацької селищної ради в стані, придатному для використання (а.с. 62-65).

Матеріалами справи встановлено, що 24.04.2014р. на адресу господарського суду Волинської області від Відділу державної виконавчої служби Швацького районного управління юстиції у Волинській області надійшли Постанови про закінчення виконавчого провадження від 17.04.2014р. по наказах господарського суду №903/1547/13-3, №903/1547/13-4. Відповідно до суду повернуті вказані виконавчі документи (а.с.67-73).

Таким чином, рішення господарського суду від 04.02.2014р. у даній справі в частині розірвання договорів оренди земельних ділянок та повернення їх Шацькій селищній раді повністю виконано, що підтверджується вказаними Постановами про закінчення виконавчого провадження, які винесені по наказах суду №903/1547/13-3 та №903/1547/13-4 від 21.02.2014р.

В матеріалах справи відсутні докази виконання наказів №903/1547/13-2 від 21.02.2014р., про стягнення з ФОП ОСОБА_1 в доход Державного бюджету судовий збір в сумі 4525,91 грн., та №903/1547/13-1 від 21.02.2014р. про стягнення з ФОП ОСОБА_1 в користь Шацької селищної ради 111595,84 грн. заборгованості по орендній платі.

05.01.2017р. відповідач ФОП ОСОБА_1 (боржник) звернувся до господарського суду Волинської області із заявою про розстрочку виконання рішення господарського суду Волинської області від 04.02.2014р. В заяві боржник зазначає, що ним частково сплачено на користь Шацької селищної ради суму боргу по орендній платі в розмірі 2595,84грн., що підтверджується чеком "Приватбанку" від 04.10.2016р. В обґрунтування даної заяви боржник зазначив, що він як Фізична особа-підприємець перебуває у складному фінансовому становищі, що значно утруднює виконання рішення суду. Складність його матеріального становища, полягає в тому, що у продовж провадження досудового розслідування з 2009 по 2015 рік (кримінальне провадження закрито у 2015 році за відсутністю в діях підприємця складу кримінального правопорушення) щодо нього, на усе майно та рахунки було накладено арешт, у зв'язку з чим фактично припинено здійснення підприємницької діяльності та на сьогоднішній день підприємець має велику кредиторську заборгованість, а тому сплата орендодавцю в повному об'ємі заборгованості по орендній платі призведе до банкрутства. Відповідно до частини 1 статті 121 ГПК України та статті 33 ЗУ "Про виконавче провадження" враховуючи наведені обставин, з метою виконання рішення суду та погашення заборгованості, допущення настання для підприємця негативних наслідків у вигляді банкрутства, останній просить розстрочити виконання рішення господарського суду Волинської області від 04.02.2014р. у даній справі згідно графіку зазначеного в заяві погашення суми боргу в розмірі в сумі 109 000,00грн. (з урахуванням частково сплаченої суми боргу: 111595,84 -2595,84=109000) (а.с.78-79).

Ухвалою господарського суду Волинської області від 05.01.2017р. у справі №903/1547/13 заяву ФОП ОСОБА_1 прийнято та призначено її до розгляду на 12.01.2017р. (а.с.77).

12.01.2017р. до початку судового засідання ФОП ОСОБА_1 (боржник) подав до суду уточнення до заяви про розстрочку виконання рішення господарського суду Волинської області від 04.02.2014р. Боржник враховуючи статтю 22 ГПК України просить уточнити заявлені вимоги, саме враховуючи, що 11.01.2017р. на користь Шацької селищної ради підприємцем було сплачено частково борг по орендній платі в розмірі 3000грн. (чек від 11.01.2017р.) та складне фінансове становище останнього, просить розстрочку виконання рішення змінити, встановивши графік погашення суми боргу в розмірі 106 000грн. згідно графіку: часткове погашення боргу до 31.01.2017р. - 6000грн.; до 28.02.2017р. - 5000грн.; до 31.03.2017р. - 5000грн.; до 30.04.2017р. - 10000грн.; до 31.05.2017р. - 10000грн; до 30.06.2017р. - 70000грн. Крім того, боржник просить врахувати важке фінансове становище; вказує, що відносно нього було відкрито 12 виконавчих проваджень, що підтверджується обліковою карткою зведеного виконавчого провадження (довідка додається). Для погашення заборгованості по виконавчим провадженням підприємець активізував підприємницьку діяльність, уклавши в другій половині 2016 року чотири договори підряду (копії договорів додано до заяви), що гарантує обов'язкове повернення взятих зобов'язань по погашенню заборгованості орендної плати згідно рішення господарського суду у справі №903/1547/13 (а.с. 103).

Шацька селищна рада у поясненнях від 11.01.2017р. №231/01.10/2-17 зазначає, що наказ господарського суду від 04.02.2014р. про стягнення з ФОП ОСОБА_1 перебуває на примусовому виконанні у Рожищенському відділі ДВС; 29.11.2016р. підприємець звернувся до селищної ради із заявою про укладення мирової угоди по виконанню даного рішення суду, в якій просив розстрочити погашення боргу по орендній платі на 5 місяців, починаючи з 01.12.2016р. і з моменту підписання даної угоди, селищна рада відмовляється від вимог про розірвання договорів оренди та повертає земельні ділянки ОСОБА_1 Рішенням виконкому від 30.11.2016р. №118.2 в задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовлено, в зв'язку з тим, що зміст мирової угоди змінює по суті рішення суду. Стягувач звертає увагу на те, що в запропонованому відповідачем графіку погашення заборгованості по виконанню рішення суду, який зазначено в заяві, прописано, що відповідач зобов'язується частково погасити борг в сумі 9000грн. 01.12.2016р., в сумі 5000грн. 01.01.2017р. Однак відповідач ввів суд та стягувача в оману, так як взятих на себе зобов'язань не виконав. Даний факт підтверджується відповідною довідкою Шацького відділення Ковельської ОДПІ від 11.01.2017р., а тому керуючись статтею 59 ГПК України селищна рада просить у задоволенні позовних вимог відмовити (а.с. 132-133).

Боржник ФОП ОСОБА_1 подав до апеляційного суду: копію декларації про доходи за 2016 рік ФОП ОСОБА_1, копії постанов про відкриття та закінчення виконавчого провадження, реєстр документів на придбання товарів з копіями рахунків на проплату в підтвердження поданої заяви про розстрочку виконання рішення суду від 04.02.2014р., складного фінансового становища та спростування наведених заступником прокурора доводів апеляційної скарги щодо наявності у останнього грошових коштів на рахунках у банка, майна що належить йому на праві власності, що можна було б реалізувати для погашення заборгованості по виконавчому провадженню (а.с.232-281).

Розглянувши вказану заяву боржника, дослідивши подані ним докази в її обґрунтування, враховуючи чинне законодавство та рекомендації щодо вирішення питань про розстрочку, апеляційний суд зазначає наступне.

Обов'язковість виконання судових рішень передбачена статтею 129 1 Конституції України та статтею 4 5 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно частини 1 статті 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Частиною 3 статті 33 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.

Законом можуть встановлюватися особливості щодо надання відстрочки або розстрочки виконання рішення (частина 4 вказаного Закону).

Згідно частини 1 статті 121 ГПК України за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони виконавчого провадження або за власною ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови.

Тобто, підставами задоволення заяви про розстрочку виконання рішення можуть бути обставини, якими його виконання ускладнюється чи видається неможливим.

Господарським процесуальним кодексом не визначено конкретного переліку обставин, які свідчили б про неможливість виконання рішення чи ускладнювали б його виконання, а тому оцінка доказів, що підтверджують зазначені обставини, повинна бути здійснена судом за правилами статті 43 цього Кодексу.

Пунктом 7.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" роз'яснено, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Так, вирішуючи питання про відстрочку або розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансований стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів в економіці держави та інші обставини справи, які б свідчили про можливість надання відповідачу (боржнику) розстрочки виконання судового рішення.

Апеляційним судом враховано та надано відповідну оцінку поданим відповідачем (боржником) доказам, документам на підтвердження його фактичного фінансового стану на момент розгляду даної заяви, активізацію підприємницької діяльності: а саме договори підряду №181 від 14.12.2016р., б/н від 25.11.2016р., №1 від серпня 2016р., №1 від 22.07.2016р., де боржник виступає підрядником (а.с. 110-121), що гарантує повернення взятих зобов'язань по погашенню заборгованості орендної плати згідно рішення господарського суду від 04.02.2014р. у даній справі; декларацію про доходи за 2016 рік ФОП ОСОБА_1; зведених реєстр вхідних первинних платіжних документів по рахунках ФОП ОСОБА_1 (а.с. 239-240), які підтверджують фактичне походження наявних у нього на рахунках коштів та докази понесених витрат на закупівлю відповідних матеріалів згідно договорів підряду на суму 150000грн. та 298000грн., про які наголошує прокурор в апеляційній скарзі та в усних поясненнях у судових засіданнях суду апеляційної інстанції.

Подані відповідачем ФОП ОСОБА_1К платіжні документи повністю підтверджують витрати наявних коштів по двох рахунках відповідача. Фактично відповідач їх немає, оскільки дані кошти були перераховані останньому, як авансові платежі для виконання договорів підряду (закупівля необхідного обладнання, матеріалів для будівництва та ремонту).

Судом апеляційної інстанції при розгляді заяви відповідача про розстрочку виконання рішення, також враховано сезонність будівельних робіт (основна підприємницька діяльність відповідача), які здійснюються відповідачем згідно укладених договорів підряду та те, що основні роботи згідно даних договорів, будуть виконуватися саме з березня по серпень, оскільки договори діють до повного виконання сторонами своїх зобов'язань. Відповідно, за прогнозами відповідача, основні фінансові надходження він отримає через кілька місяців, саме тому у заяві про розстрочку рішення навів графік погашення заборгованості в таких частинах, де остання та найбільша сума боргу буде ним сплачена саме 30.06.2017р.

В судовому засіданні відповідачем та його представником звернуто увагу суду апеляційної інстанції, що незважаючи на оскарження прокурором ухвали суду, якою розстрочено суму боргу, боржником беззаперечно дотримується графік сплати заборгованості. Так ним сплачено 30.01.17р. - 3000грн.; 31.01.17р. - 3000грн.; 27.02.17р. - 5000грн. До прийняття оспорюваної ухвали сплачено 2985грн.84коп. - 04.10.16р.; 3000грн. - 11.01.17р. Подано докази сплати на виконання судового рішення, яким стягнуто заборгованість по орендній платі згідно затвердженого судом в оскаржуваній ухвалі графіку погашення заборгованості (а.с. 218, 235-236).

Додатково боржник звертає увагу колегії суддів на ту обставину, що ним вживаються заходи не лише по погашенню заборгованості за даним судовим рішенням, а й у інших виконавчих провадженнях. Зокрема сплачено заборгованість за виконавчим провадженням ВП №50330765 на користь органу пенсійного фонду у Рожищенському районі в сумі 15406,90грн., внаслідок чого закінчене виконавче провадження у цій частині )а.с.237-238).

Враховуючи викладене, наведені норми закону, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку про те, що заявником, як під час розгляду даної справи подано суду належні та достатні докази на підтвердження викладених в заяві обставин, зокрема того, що вказані обставини є винятковими, відповідний проміжок часу на який буде відстрочено або розстрочено виконання судового рішення, результати підприємницької діяльності боржника будуть позитивними, та що розстрочення наявної у боржника заборгованості забезпечить виконання рішення господарського суду Волинської області від 04.02.2014р. у справі №903/1547/13 і у майбутньому надасть можливість акумулювати необхідну грошову суму на виконання вказаного рішення.

В іншому випадку, рахунки відповідача (боржника) будуть заблоковані виконавчою службою, що ускладнить можливість сплати заборгованості відповідачем не лише у даному провадженні, але й у інших виконавчих провадженнях відкритих відносно останнього, що взагалі ускладнить або унеможливить виконання рішення суду у даній справі.

Разом з тим апелювання прокурора до суду другої інстанції з приводу порушення прав позивача на отримання присудженого за судовим рішенням, та як наслідок невиконання інших соціальних програм у видаткових частинах місцевого бюджету не знаходить свого підтвердження. Ні прокурором ні позивачем не надано суду докази формування дохідної та видаткової частин місцевого бюджету - Шацької селищної ради, у тому числі і за рахунок коштів, які надходять від виконання судових рішень.

Відповідно до частини 1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Статтями 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно частини 1 статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Отже, враховуючи той факт, що обставини, покладені відповідачем (боржником) в основу обґрунтування заяви про розстрочку виконання рішення є винятковими обставинами у розумінні статті 121 ГПК України, місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку про задоволення заяви відповідача (боржника) ФОП ОСОБА_1 та розстрочення виконання рішення господарського суду Волинської області від 04.02.2014р. у даній справі.

Таким чином, оскаржувану ухвалу судом першої інстанції прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на зазначені правові положення та встановлені обставини справи апеляційний господарський суд приходить до висновку, що доводи, викладені Заступником прокурора в апеляційній скарзі, є необґрунтованими, оскільки вони спростовуються зібраними по справі доказами і не відповідають вимогам закону, у зв'язку з чим відсутні підстави для скасування ухвали та задоволення апеляційної скарги.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 103 ГПК України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу - без задоволення.

Апеляційний господарський суд залишає ухвалу місцевого господарського суду без змін, а скаргу - без задоволення, якщо ухвала є законною та обґрунтованою. Підстав для скасування ухвали не вбачається.

Апеляційна скарга заступника прокурора Волинської області до задоволення не підлягає.

Витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись статтями 49, 99, 101, 103, 105 - 106 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Заступника прокурора Волинської області від 08.02.17р. залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Волинської області від 12 січня 2017 року у справі №903/1547/13 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Справу №903/1547/13 повернути господарському суду Волинської області.

Головуючий суддя Юрчук М.І.

Суддя Крейбух О.Г.

Суддя Савченко Г.І.