Ухвала

від 22.02.2017 по справі 760/18756/16-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 11-cc/796/686/2017 Слідчий суддя в 1-й інстанції: Кицюк В.С.

Категорія: ст. 181 КПК Доповідач: Лашевич В.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2017 року місто Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого судді Лашевича В.М.,

суддів Росік Т.В., Рибака І.О.,

при секретарі судового засідання Проаспет К.О.,

з участю:

прокурора Скибенка О.І.,

захисника Коваленко К.В.,

підозрюваного ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу начальника відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Скибенка О.І. на ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 18 січня 2017 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою частково задоволено клопотання детектива Національного бюро Третього відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Іванченка М.Ю., яке погоджене із начальником відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Скибенком О.І., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, а саме заборони до 18 години 00 хвилин 16 березня 2017 року цілодобово залишати місце проживання за адресою:АДРЕСА_1 відносно

ОСОБА_2, який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 року в селі Домонтове Золотоніського району Черкаської області, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, який працює директором ПП КАНІВАВТО , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 раніше не судимого,

який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 205, ч. 2 ст. 209 КК України.

Згідно ухвали слідчого судді, застосування щодо ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту мотивовано тим, що слідчий суддя прийшов до висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 205, ч. 2 ст. 209 КК України, та про наявність ймовірного ризику здійснювати тиск на свідків чи інших підозрюваних у кримінальному провадженні. Разом з тим, слідчий суддя визнав необґрунтованими доводи прокурора про наявність інших ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, та про недостатність застосування щодо ОСОБА_2 більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, а тому,пославшись на врахування даних про особу підозрюваного, вирішив застосувати щодо останнього запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Не погоджуючись з таким рішенням, начальник відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій, вважаючи ухвалу слідчого судді незаконною, просить її скасувати та постановити нову ухвалу, якою застосувати щодо ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з визначенням застави у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 480000 гривень. На думку апелянта, під час розгляду клопотання слідчим суддею не надано належної оцінки тому, що ОСОБА_2 інкримінується організація вчинення особливо тяжких злочинів, що спричинило настання збитків в розмірі 749871,56 гривень. Також прокурор стверджує, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки він має паспорт для виїзду за кордон, однак приховує його від органу досудового розслідування. Крім того, автор апеляції вважає, що ОСОБА_2, як ліквідатор TOB BEЛ-ABTO-TPAHC та директор ПП КАНІВАВТО , може приховати документи, що стосуються переоформлення права власності на зерно, яке належить ДП ДГ Червоний землероб і зберігалося в ДП Кіровоградське КХП № 2 та було безпідставно передано TOB ВЕЛ-АВТО-ТРАНС , яке, в свою чергу, передало його ОСОБА_2, як директору ПП КАНІВАВТО . При цьому прокурор вказує, що ОСОБА_2, як один із засновників та директор ПП КАНІВАВТО , може впливати на інших співзасновників цього товариства з метою спонукання їх надати органу досудового розслідування неправдиві показання, зокрема, стосовно економічної активності підприємства. Також апелянт вважає, що підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення. При цьому прокурор запевняє, що застава в межах, визначених п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, не забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, а тому, як вважає автор апеляції, ОСОБА_2 необхідно визначити в якості альтернативи заставу в розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 480000 гривень.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав апеляційну скаргу і просив її задовольнити, пояснення підозрюваного та захисника, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги і просили ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали судового провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга начальника відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Скибенка О.І. не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, в провадженні НАБУ перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015120110000591 від 24 вересня 2016 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 3, 5 ст. 191, ч. ч. 1, 2 ст. 364, ч. ч. 3, 5 ст. 209, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 205, ч. 1 ст. 382, ч. 1 ст. 388 КК України.

16 січня 2017 року о 10 год. 40 хв. ОСОБА_2 був затриманий в порядку ст. 208 КПК України та того ж числа йому було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 205, ч. 2 ст. 209 КК України.

18 січня 2017 року детектив Національного бюро Третього відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ІванченкоМ.Ю., за погодженням із начальником відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Скибенком О.І., звернувся до Солом'янського районного суду міста Києва з клопотанням про застосування щодо ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з визначенням застави в розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 480000 гривень. Це клопотання мотивоване тим, щоОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 205, ч. 2 ст. 209 КК України, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, експерта чи спеціаліста у провадженні, а також вчинити інше кримінальне правопорушення чи подовжити кримінальні правопорушення, у яких підозрюється.

Ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 18 січня 2017 року клопотання детектива було частково задоволено, а саме щодоОСОБА_2 застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Під час розгляду зазначеного клопотання слідчий суддя з'ясував, що наведені у ньому дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 205, ч. 2 ст. 209 КК України.

Як вбачається з ухвали слідчого судді, журналу судового засідання та технічного запису, на основі наданих детективом матеріалів, які обґрунтовують клопотання, слідчий суддя дослідив клопотання і матеріали, які його обґрунтовують, та встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, якими є докази, наведені у клопотанні детектива з доданими до нього матеріалами. Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, то на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів слідчий суддя правильно визначив, що причетність ОСОБА_2 до вчинення вищевказаних кримінальних правопорушень є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувальних заходів. Отже, дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, слідчий суддя у висновках, які зробив орган досудового розслідування стосовно обґрунтованості повідомленої ОСОБА_2 підозри,чогось очевидно недопустимого чи безпідставного не встановив. Не виявлено таких обставин і колегією суддів.

Перевіряючи доводи клопотання детектива на предмет наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що слід визнати обґрунтованим висновок слідчого судді про наявність лише ймовірного ризику здійснення підозрюваним тиску на свідків чи інших підозрюваних у кримінальному провадженні, а що стосується інших ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, то, як вмотивовано визначив слідчий суддя в оскаржуваній ухвалі, вони є недоведеними. Правильним є висновок слідчого судді і в частині того, що органами досудового розслідування не доведено обставин, які свідчать про недостатність застосування щодо ОСОБА_2 більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

В сукупності із обставинами кримінального провадження, для вирішення справи у відповідності до вимог закону слідчий суддя врахував дані, які характеризують особу підозрюваного ОСОБА_2, та інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а тому слідчим суддею об'єктивно встановлено, що відносно ОСОБА_2 може бути застосований більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, а саме цілодобовий домашній арешт.

Таким чином, доводи прокурора щодо незаконності та необґрунтованості оскаржуваної ухвали є непереконливими, оскільки слідчий суддя при розгляді клопотання повно та всебічно дослідив всі обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування запобіжних заходів, в тому числі і у вигляді домашнього арешту, при цьому вислухавши та врахувавши пояснення всіх учасників судового розгляду.

З огляду на викладені обставини колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для застосування щодо ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту та належним чином мотивував своє рішення.

Порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не вбачається.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана ухвала слідчого судді є законною і обґрунтованою, а тому її необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу начальника відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Скибенка О.І. - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 176 - 178, 181, 194, 196, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

Ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 18 січня 2017 року, якою частково задоволено клопотання детектива Національного бюро Третього відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Іванченка М.Ю., погоджене із начальником відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Скибенком О.І., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, а саме заборони до 18 години 00 хвилин 16 березня 2017 року цілодобово залишати місце проживання за адресою:АДРЕСА_1 відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, - залишити без змін, а апеляційну скаргу начальника відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Скибенка О.І. - залишити без задоволення .

Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

В.М. Лашевич Т.В. Росік І.О. Рибак