Постанова

від 22.12.2016 по справі 804/752/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2016 р. Справа № 804/752/16 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЄфанової О.В. при секретаріКаштан С.В. за участю: представника позивача представників відповідача Кривошеїна І.О., Козаченко М.О. Постольник О.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ЄВРАЗ УКРАЇНА" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС про скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Торговий Дім Євраз Україна звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої Державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС форми Р від 04.02.2016 року №0000074201 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україна товарів (робіт, послуг) в розмірі 47303564,00 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції в розмірі - 11825891,00 грн.

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС форми В1 від 04.02.2016 року №0000034201 про зменшення суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість на суму - 8144962,00 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції в розмірі - 2036240,50 грн.

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС форми В4 від 04.02.2016 року №0000054201 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі - 7094345,00 грн.

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС форми Р від 04.02.2016 року № 0000064201 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в розмірі - 166923975,00 грн., з яких сума основного платежу - 133539180,00грн., сума штрафних (фінансових) санкцій - 33384795,00грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що контролюючим органом за результатами проведеної документальної планової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства України за період з 13.12.2010 року по 31.12.2014 року складено акт від 19.01.2016 № 8/28-01-42-37301872. В означеному акті контролюючий орган дійшов висновку про нереальність господарських операцій товариства з обмеженою відповідальністю Торговий Дім Євраз Україна із контрагентами: ТОВ Євроресурси (код ЄДРПОУ 32698797), ТОВ Трейдсистем (код ЄДРПОУ 35175250), ТОВ Ремуглестрой (код ЄДРПОУ 30465829), ТОВ Союз - Індустрія (код ЄДРПОУ 30101555), ТОВ Ллойд Інвест (код ЄДРПОУ 34400147), ТОВ Дніпро - Кокспостач (код ЄДРПОУ 39417857), ТОВ Донексім (код ЄДРПОУ 36010872) та відповідно не правомірне формування витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість; про завищення витрат по рядку 05.1 Декларації Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) на 32773,42 грн., у зв'язку з продажем товарів пов'язаним особам (порушення п.п. 153.2.6 п. 153.2 ст. 153 Податкового кодексу України).

Висновки перевіряючих контролюючого органу ґрунтуються на аналізі бази даних Єдиний реєстр податкових накладних та встановлення на підставі цього, що серед постачальників немає контрагентів, які б здійснювали постачання товару (вугілля).

На підставі акту від 19.01.2016 № 8/28-01-42-37301872, з урахуванням заперечень позивача та відповіді на заперечення, відповідачем були винесені податкові повідомлення - рішення від 04.02.2016: №0000074201 (форми Р ), №0000034201 (форми В1 ), №0000054201 (форми В4 ) та №0000064201 (форма Р ).

Позивач вважає такі висновки контролюючого органу безпідставними, оскільки на підставі укладених договорів вищевказані контрагенти позивача здійснили поставку товару (вугілля), означені підприємства контрагенти позивача мали необхідний обсяг правосуб'єктності; факт поставки товару підтверджується податковими накладними, видатковими накладними, залізничними накладними, актами приймання - передачі вугільної продукції, посвідченням якості виробника. Також, позивач вважає, що не відбулось завищення показників рядку 05.1 Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) , що на думку відповідача призвело до перевищення витрат, понесених у зв'язку з придбанням товарів над ціною реалізації по договору з пов'язаними особами. За таких обставин, оскаржені податкові повідомлення - рішення від 04.02.201 є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.04.2016 задоволено клопотання позивача: призначено судово - економічну експертизу в адміністративній справі № 804/752/16 та зупинено провадження у справі до одержання судом результатів даної експертизи.

02.11.2016 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов висновок експертів від 25.10.2016 року №3799/3800-16 Дніпропетровського науково - дослідного інституту судових експертиз за результатами комісійної судової економічної експертизи по адміністративній справі № 804/752/16 разом з матеріалами справи, справу поновлено для подальшого розгляду.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд задовольнити його повністю.

Представники відповідача проти задоволення позову заперечили та зазначили, що за результатами перевірки підприємства позивача було виявлено порушення вимог податкового законодавства, які відображені в акті перевірки. Контролюючим органом встановлено неможливість реального здійснення господарських операцій між ТОВ Торговий Дім Євраз Україна із такими контрагентами: ТОВ Євроресурси (код ЄДРПОУ 32698797), ТОВ Трейдсистем (код ЄДРПОУ 35175250), ТОВ Ремуглестрой (код ЄДРПОУ 30465829), ТОВ Союз - Індустрія (код ЄДРПОУ 30101555), ТОВ Ллойд Інвест (код ЄДРПОУ 34400147), ТОВ Дніпро - Кокспостач (код ЄДРПОУ 39417857), ТОВ Донексім (код ЄДРПОУ 36010872), та, як наслідок, неправомірне формування витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість, а також зазначили, що перевіркою встановлено завищення витрат по рядку 05.1 Декларації Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) на 32773,42грн., у зв'язку з продажем товарів пов'язаним особам (порушення п.п. 153.2.6 п. 153.2 ст. 153 Податкового кодексу України) та заниження податкових зобов'язань з ПДВ, що виникли внаслідок реалізації продукції (вугільний концентрат марки ЖО-100) в адресу ПАТ Євраз Баглійкокс за ціною нижчою за собівартість придбання.

Суд, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

19.01.2016 року посадовими особами Спеціалізованої Державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС на підставі п.75.1 ст.75, п.77.1. п.77.6 ст.77, абзацу 1 п. 82.1 ст.82 Податкового кодексу України та згідно направлень від 04.11.2015р., відповідно до плану - графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання на IV кв. 2015р. проведена планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий Дім Євраз Україна з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 13.12.10р. по 31.12.14р., відповідно до затвердженого плану перевірки.

За результатами перевірки складено акт № 8/28-01-42-37301872 від 19.01.2016 року, в якому зазначено про порушення позивачем:

1) п. 135.1, п.135.2, п.п.135.5.4 п. 135.5 ст.І35, п. 137.10 ст.137, п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п.п.153.2.6 п. 153.2 ст. 153, пп. 140.1.7 п. 140.1 ст.140, абз б п.п.268.2.2 п.268.2 ст.268 Податкового кодексу України (із змінами та доповненнями), внаслідок чого допущено заниження податку на прибуток в сумі 133539289 грн.:

за ІУ квартал 2012р. - 915694 грн.

за 2013 рік - 59844123 грн.

за 2014 рік -- 72779472 грн.

2) п. 198.3, п. 198.5, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження значення рядка 18 декларацій на загальну суму 47833266 грн., в т.ч. листопад 2012 р. - 156928 грн., грудень 2012 р. - 239099 грн., січень 2013 р. - 493831 грн., березень 2013 р. - 5561991 грн., квітень 2013 р. - 6693041 грн., травень 2013 р. - 6280959 грн., серпень 2013 р. - 805638 грн., вересня 2013 р. - 563490 грн., жовтень 2013 р. - 381866 грн., листопад 2013 р.- 55107 грн., грудень 2013 р. - 9691 грн., січень 2014 р. - 163492 грн., лютий 2014 р, - 90680 грн., березень 2014 р. - 1173110 грн., квітень 2014 р. - 5231707 грн., травень 2014 р. - 5619059 грн., червень 2014 р. - 6792420 грн., липень 2014 р. - 1793898 грн., серпень 2014 р. - 2402497 грн., вересня 2014 р. - 3002370 грн., листопад 2014 р. - 322392 грн., та завищення рядка 19 на суму 14709605 грн., в т.ч. лютий 2013 р. - 3619345 грн., березень 2013 р. - 196283 грн., квітень 2013 р. - 321922 грн., травень 2013 р. - 138660 грн., червень 2013 р. - 2198714 грн., липень 2013 р. - 710398 грн., липень 2014 р. - 752330 грн., вересня 2014 р. - 2253536 грн., жовтень 2014 р. - 2097850 грн., листопад 2014 р. - 358683 грн., грудень 2014 р. - 2061884 грн., що призвело до завищення рядка 23 за листопад 2013 р. на суму 8144962 грн., завищення рядка 24 за грудень 2014 року на суму 5032461 грн. та заниження ряд. 25 всього на суму 47303564 грн., в т.ч. листопад 2012 р. - 156928 грн., грудень 2012 р. - 239099 грн., січень 2013 р. - 493831 грн., березень 2013 р. - 5146873 грн., квітень 2013 р. - 6693041 грн., травень 2013 р. - 6280959 грн., листопад 2013 р. - 1261579 грн., грудень 2013 р. - 9691 грн., січень 2014 р. - 163492 грн., лютий 2014 р. - 90680 грн., березень 2014 р. - 1173110 грн., квітень 2014 р. - 5231707 грн., травень 2014 р. - 5619059 грн., червень 2014 р. - 6792420 грн., липень 2014 р. - 1793898 грн., серпень 2014 р. - 3154827 грн., вересня 2014 р. - 3002370 грн.

3) пп. 14.1.47 п.14.1 ст.14, п.18.1 та п.18.2 ст. 18 розд. І, пп.140.1. абз. г п.п.164.2.17 п. 164.2 ст. 64, пп.1 п.1 ст. 168, пп.1 п.4 ст. 169, абз б п.п.2 п.2. ст. 268 Податкового кодексу України, в результаті чого допущено заниження податку з доходів фізичних осіб за період з 13.12.10 по 13.12.2014 на загальну суму 791,81грн., в т.ч. по періодам:

- за листопад 20] 2 року у розмірі 1,09 грн.;

- за грудень 2012 року у розмірі 1,25 грн.;

- за вересень 2013 року у розмірі 0,55 грн.;

- за жовтень 2013року у розмірі 2,82 грн.;

- за березень 2014 року у розмірі 786,10 грн.

4) п.1 частини першої ст. 7 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 08.07.2010 № 2464-VI, внаслідок чого занижено розмір єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з серпня 2013р. по червень 2014р. в сумі 20 015,70 грн., в тому числі по періодам:

серпень 2013 - 1671,36 грн.

вересень 2013 - 1598,21 грн.

жовтень 2013 -1713,01 грн.

листопад 2013 -1768,47 грн.

грудень 2013 - 1690,08 грн.

січень 2014 - 1859,09 грн.

лютий 2014 - 1844,34 грн.

березень 2014 - 2014,02 грн.

квітень 2014 - 1844,34 грн.

травень 2014 - 1948,79 грн.

червень 2014 - 2063,99 грн. .

ТОВ Торговий Дім Євраз Україна вважаючи висновки, які викладені в акті перевірки, протиправними та такими, що не базуються на первинних бухгалтерських та податкових документах, які були надані посадовим особам СДПІ, нормах Податкового кодексу України, Цивільного кодексу України та Конституції України, подано 25.01.2016 року заперечення №7 від 25.01.2016 року на акт перевірки. 01.02.2016 року відповідачем надано відповідь на заперечення №2258/10//28-01-42-12 від 01.02.2016 року, якою висновки акту залишено без змін.

Перевірку проведено в присутності представника позивача, яким акт перевірки підписаний із запереченнями.

На підставі даних акту перевірки № 8/28-01-42-37301872 від 19.01.2016 року відповідачем було винесено податкові повідомлення - рішення форма Р від 04.02.2016 року №0000074201, форма В1 від 04.02.2016 року №0000034201, форма В4 від 04.02.2016 року №0000054201, форма Р від 04.02.2016 року №0000064201.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу власних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України.

Проведеною перевіркою охоплено період та встановлено порушення вимог податкового законодавства з 13.12.2010 р. по 31.12.2014 роки.

Встановлено, що в акті перевірки (розділ 3.1.2 Витрати ) відповідач зазначив, що ТОВ Торговий Дім Євраз Україна включило до складу витрат та податкового кредиту вартість товарів на підставі документів (накладні, податкові накладні, залізничні накладні, тощо), що не мають статусу первинних документів у розумінні Закону № 996, тому не підтверджують факти здійснення господарських операцій. В ході перевірки проведено порівняння та обчислення рівня ціни реалізації товару та витрат; понесених у зв'язку з їх продажем, за період листопад-грудень 2012р. та за 8 міс.2013р. в розрізі пов'язаних осіб.

За період листопад-грудень 2012р. та за 8 міс.2013р. здійснювалась реалізація ПАТ ЄВРАЗ Баглійкокс та ПАТ Євраз - ДМЗ їм. Петровського - вугільного концентрату різних марок та ВАТ Південний ГЗК - дрібняка коксового, руди залізної агломераційної, куль помольних сталевих.

При проведенні розрахунку враховано порядок прийняття товарів до обліку та оцінку товарів при їх вибутті, викладений в п.2.6 Облік товарів Наказу ТОВ ТД Євраз Україна від 31.12.2012 №б/н Про затвердження облікової політики з метою бухгалтерського обліку на 2013 рік :

п. 2.6.1.3 - Товари, придбані організацією для оптового продажу, оцінюються по вартості їх придбання.

П. 2.6.2.1 - При вибутті товари оцінюються по середній вартості (в середньозваженій оцінці).

Розрахунок перевищення витрат, понесених у зв'язку з продажем, над ціною реалізації по договору із пов'язаною особою ВАТ Південний ГЗК від 13.11.2012 №20/2012/1656 на постачання коксової продукції, наведено у додатках №4, 5 до акту перевірки. Розділом ІІІ Податкового Кодексу України Податок на прибуток підприємств визначено порядок формування доходів та витрат для подальшого обрахування оподатковуваного прибутку підприємств, зокрема, абзацем другим підпункту 153.2.6 пункту 153.2 статті 153 Податкового кодексу України зазначено: витрати, понесені у зв'язку з продажем/обміном товарів, виконанням робіт, наданням послуг пов'язаним з таким платником податку особам або за операціями з давальницькою сировиною, визнаються в розмірі, що не перевищує доходи, отримані від такого продажу/обміну .

Визначення фінансового результату при перевірці здійснено, виходячи з різниці між доходом від реалізації та собівартістю придбання (відображеною у податковій звітності), адміністративними витратами, витратами на збут та іншими витратами (за питомою вагою). За результатом проведеного розрахунку встановлено, що ТОВ ТД ЄВРАЗ УКРАЇНА на порушення п.п.153.2.6 п.153.2 ст. 153 ПК України завищено суму витрат по рядку 05.1 Декларації Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) на 32 773.42 гри., в тому числі по періодам:

4 квартал 2012 р- 4142,18 грн.

2013 рік - 28631,24 грн. у зв'язку з продажем товарів пов'язаним особам.

Також, відповідач (арк. акту 16-17), посилаючись на ст. 1, п. 2 ст. 3, п. 1, 2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , п. 2.1, п. 2.4, п. 2.15, п. 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за № 168/704 (із змінами і доповненнями) (далі Положення №88), зазначив, що зібрані докази свідчать про те, що надані для перевірки паперові носії за формою первинних документів та наведені в них відомості не відповідають фактичним обставинам справи, та відповідно не можуть бути підставою для відображення в податковому обліку витрат, оскільки вони складені на підставі нереально здійснених операцій. Тому ТОВ ТД ЄВРАЗ УКРАЇНА не має права на відображення в податковому обліку наслідків таких операцій.

ТОВ Торговий Дім Євраз Україна на порушення п.138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України завищено собівартість на загальну суму 328921414,19 грн., в тому числі за 4 квартал 2012 року на суму 1980133,30 грн., за 2013 рік на суму 143154736,33 грн., за 2014 рік на суму 183786544,56 грн., у зв'язку з включенням до їх складу витрат за операціями з контрагентами, по яким встановлено відсутність реально вчинених господарських операцій .

В розділі 3.2.1 Податкові зобов'язання відповідачем зазначено про заниження ТОВ Торговий Дім Євраз Україна податкових зобов'язань з ПДВ, що виникли внаслідок реалізації продукції (вугільний концентрат марки ЖО-100) в адресу ПАТ ЄВРАЗ БАГЛІЙКОКС за ціною нижчою за собівартість придбання в сумі 68690,87 грн., в тому числі в періодах: березень 2013 року - 4309,6 грн., липень 2013 року - 5435,73 грн., серпень 2013 року - 37133,93 грн., вересень 2013 року - 5757,54 грн., жовтень 2013 року - 6362,88 грн., грудень 2013 року - 9691,20грн.

В розділі 3.2.2 Податковий кредит відповідачем зафіксовано, що в ході проведення перевірки не підтверджено реальність проведених господарських операцій ТОВ ТД ЄВРАЗ УКРАЇНА з ТОВ Євроресурси , ТОВ Трейдсистем , ТОВ Ремуглестрой , ТОВ Союз - Індустрія , ТОВ Ллойд Інвест , ТОВ Дніпро - Кокспостач , ТОВ Донексім .

Відповідно до Інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 20.07.2010 № 1112/11/13-10 Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість повинна включати такі етапи:

1. встановлення факту здійснення господарської операції. При цьому, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції - договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів, тощо. Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як - от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення, приміщень для зберігання товарів тощо; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

2. встановлення спеціальної правосуб'єктності учасників господарської операції. Особа, яка видає податкову накладну, повинна бути зареєстрована як платник податку на додану вартість на момент вчинення відповідної господарської операції.

3. встановлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку.

4. встановлення дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість

5. встановлення факту надмірної сплати податку на додану вартість у ціні товарів (послуг), що придбані платником податку.

Аналогічна позиція викладена також у листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011№ 742/11/13-11, у якому зазначено з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції.

При цьому, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції, - договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Також, у вищевказаному листі Вищого адміністративного суду України зазначено, що не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючим органом грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі і нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому, взаємовідносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Таким чином, судом відхиляються доводи податкового органу про нереальність господарських операцій між позивачем та ТОВ ТД ЄВРАЗ УКРАЇНА з ТОВ Євроресурси , ТОВ Трейдсистем , ТОВ Ремуглестрой , ТОВ Союз - Індустрія , ТОВ Ллойд Інвест , ТОВ Дніпро - Кокспостач , ТОВ Донексім , у зв'язку з тим, що їх контрагентами - постачальниками по ланцюгу постачання не декларувалося придбання товарів/робіт, які в подальшому реалізовані позивачеві, оскільки відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачання товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачання платником податків та його безпосередніми контрагентами.

У листі Вищого адміністративного суду України від 06.05.2011 № 742/11/13-11 зазначено, що згідно зі статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Отже, судом підлягає дослідженню факт реальності господарських операцій між позивачем та ТОВ ТД ЄВРАЗ УКРАЇНА з ТОВ Євроресурси , ТОВ Трейдсистем , ТОВ Ремуглестрой , ТОВ Союз - Індустрія , ТОВ Ллойд Інвест , ТОВ Дніпро - Кокспостач , ТОВ Донексім за період проведення планової виїзної перевірки, і реальність зміни майнового стану першого.

Досліджуючи господарські операції, по яким позивачем сформовані витрати та суму податкового кредиту, судом встановлено таке.

01.11.2012 року між ТОВ Торговий Дім Євраз Україна (Покупець) та ТОВ ЄВРОРЕСУРСИ (Постачальник) укладено договір № 12/2012 на поставку вугільної продукції.

ТОВ ЄВРОРЕСУРСИ здійснило поставку товару (вугільний концентрат) відповідно до укладеного договору № 12/2012 від 01.11.2012 року та додатків, які є невід'ємною частиною договору (№ 1 від 29.12.2012 року, № 2 від 01.02.2013 року, № 3 від 19.02.2013 року, № 4 від 22.02.2013 року, № 5 від 28.02.2013 року, № 6 від 28.02.2013 року, № 7 від 11.03.2013 року, № 8 від 15.03.2013 року, №9 від 15.03.2013 року, №10 від 22.03.2013 року).

Додатками, які є невід'ємною частиною зазначеного договору, встановлені умови поставки: FCA - станція відправлення відповідно до Міжнародних правил ІНКОТЕРМС в редакції 2000 року.

Поставка товару підтверджується рахунками на оплату, актами прийому - передачі продукції, посвідченнями якості товару, залізничними накладними, податковими накладними, копії яких наявні в матеріалах справи.

Також, 01.11.2012 року між ТОВ Торговий Дім Євраз Україна (Покупець) та ТОВ СОЮЗ-ІНДУСТРІЯ (Постачальник) укладено договір № 7/2012 на поставку вугільної продукції.

ТОВ СОЮЗ-ІНДУСТРІЯ здійснило поставку товару (вугільний концентрат) відповідно до укладеного договору №7/2012 від 01.11.2012 року та додатків, які є невід'ємною частиною договору (№ 1 від 27.11.2012 року, № 2 від 20.12.2012 року, № 3 від 26.12.2012 року, № 4 від 08.01.2013 року, № 5 від 29.01.2013 року, № 6 від 11.03.2013 року, № 7 від 13.03.2013 року, № 8 від 14.03.2013 року, № 9 від 09.04.2013 року, № 10 від 11.04.2013 року, №11 від 21.05.2013 року, №12 від 07.06.2013 року, № 13 від 19.06.2013 року, № 14 від 22.07.2013 року, № 15 від 22.07.2013 року, № 16 від 01.08.2013 року, № 17 від 21.08.2013 року, № 18 від 21.08.2013 року, № 19 від 04.09.2013 року, № 20 від 09.10.2013 року, № 21 від 24.10.2013 року, № 22 від 06.12.2013 року, № 23 від 13.12.2013 року, № 24 від 27.12.2013 року, № 25 від 31.12.2013 року, №26 від 08.01.2014 року, № 27 від 30.01.2014 року, № 28 від 11.02.2014 року, № 29 від 06.03.2014 року, № 30 від 10.04.2014 року, № 31 від 30.04.2014 року, № 32 від 14.05.2014 року, № 33 від 20.05.2014 року, № 34 від 27.05.2014 року, № 35 від 04.06.2014 року, № 36 від 04.06.2014 року).

Додатками, які є невід'ємною частиною зазначеного договору, встановлені умови поставки: FCA - станція відправлення відповідно до Міжнародних правил ІНКОТЕРМС в редакції 2000 року.

Поставка товару підтверджується рахунками на оплату, актами прийому - передачі продукції, посвідченнями якості товару, залізничними накладними, податковими накладними, копії яких наявні в матеріалах справи.

27.02.2013 року між ТОВ Торговий Дім Євраз Україна (Покупець) та ТОВ Ллойд Інвест (Постачальник) укладено договір № 5/2013 на поставку вугільної продукції.

ТОВ Лойд Інвест здійснило поставку товару (вугільний концентрат) відповідно до укладеного договору № 5/2013 від 27.02.2013 року та специфікацій, які є невід'ємною частиною договору (№1 від 29.03.2013 року, №2 від 22.04.2013 року, №3 від 22.05.2013 року, №4 від 31.05.2013 року, №5 від 01.07.2013 року, №6 від 31.12.2013 року, №7 від 02.04.2014 року, №8 від 04.04.2014 року, №9 від 02.04.2014 року, № 10 від 09.04.2014 року, №11 від 30.04.2014 року, №12 від 30.04.2014 року, №13 від 30.04.2014 року, №14 від 20.05.2014 року, №15 від 29.05.2014 року, № 16 від 29.05.2014 року, № 17 від 29.05.2014 року, №18 від 23.06.2014 року, №19 від 27.06.2014 року, №20 від 27.06.2014 року, №21 від 23.07.2014 року, №22 від 31.07.2014 року, №23 від 31.07.2014 року, №24 від 12.08.2014 року, №25 від 01.09.2014 року, №26 від 01.09.2014 року, №27 від 23.09.2014 року, №28 від 01.10.2014 року, №29 від 15.10.2014 року, №30 від 06.11.2014 року, №31 від 08.12.2014 року).

Специфікаціями, які є невід'ємною частиною зазначеного договору встановлені умови поставки: FCA - станція вантажовідправника відповідно до Міжнародних правил ІНКОТЕРМС в редакції 2000 року.

Поставка товару підтверджується залізничними квитанціями, накладними, актами приймання - передачі товару, оформленими відповідно до вимог ч. 2. ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні , податковими накладними оформленими та зареєстрованими в єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до ст. 201 Податкового кодексу України, посвідченнями якості товару, копії яких наявні в матеріалах справи.

18.09.2013 року між ТОВ Торговий Дім Євраз Україна (Покупець) та ТОВ Донексим (Постачальник) укладено договір № 28/2013 на поставку вугільної продукції.

ТОВ Донексим здійснило поставку товару (вугільний концентрат) відповідно до укладеного договору № 28/2013 від 18.09.2013 року та специфікацій, які є невід'ємною частиною договору (№ 8 від 30.05.2014 року, № 7 від 21.05.2014 року, № 6 від 12.05.2014 року, № 5 від 30.04.2014 року, № 4 від 11.04.2014 року, № 3 від 11.03.2014 року, № 2 від 28.02.2014 року, № 1 від 31.10.2013 року).

Специфікаціями, які є невід'ємною частиною зазначеного договору, встановлені умови поставки: FCA - станція відправлення відповідно до Міжнародних правил ІНКОТЕРМС в редакції 2000 року.

Поставка товару підтверджується рахунками на оплату, актами прийому - передачі продукції, посвідченнями якості товару, залізничними накладними, податковими накладними, копії яких наявні в матеріалах справи.

21.11.2014 року між ТОВ Торговий Дім Євраз Україна (Покупець) та ТОВ ДНІПРО-КОКСПОСТАЧ (Постачальник) укладено договір № 91/1778/2014 на поставку вугільної продукції.

ТОВ ДНІПРО-КОКСПОСТАЧ здійснило поставку товару (вугільний концентрат) відповідно до укладеного договору № 91/1778/2014 від 21.11.2014 року та додатків, які є невід'ємною частиною договору (№ 1 від 21.11.2014 року, № 2 від 24.02.2015 року, № 3 від 25.03.2015 року, № 4 від 29.04.2015 року, № 5 від 04.06.2015 року, № 6 від 03.07.2015 року).

Додатками, які є невід'ємною частиною зазначеного договору, встановлені умови поставки: CPT - станція вантажоотримувача відповідно до Міжнародних правил ІНКОТЕРМС в редакції 2000 року.

Поставка товару підтверджується рахунками на оплату, актами прийому - передачі продукції, посвідченнями якості товару, залізничними накладними, податковими накладними, копії яких наявні в матеріалах справи.

01.11.2012 року між ТОВ Торговий Дім Євраз Україна (Покупець) та ТОВ РЕМУГЛЕСТРОЙ (Постачальник) укладено договір № 13/2012 на поставку вугільної продукції.

ТОВ РЕМУГЛЕСТРОЙ здійснило поставку товару (вугільний концентрат) відповідно до укладеного договору № 13/2012 від 01.11.2012 року та додатки, які є невід'ємною частиною договору (№ 1 від 27.11.2012 року, № 2 від 20.12.2012 року, № 3 від 01.02.2013 року, № 4 від 19.02.2013 року, № 5 від 01.03.2013 року, № 6 від 06.03.2013 року).

Додатками, які є невід'ємною частиною зазначеного договору, встановлені умови поставки: FCA - станція відправлення відповідно до Міжнародних правил ІНКОТЕРМС в редакції 2000 року.

Поставка товару підтверджується рахунками на оплату, актами прийому - передачі продукції, посвідченнями якості товару, залізничними накладними, податковими накладними, копії яких наявні в матеріалах справи.

13.02.2013 року між ТОВ Торговий Дім Євраз Україна (Покупець) та ТОВ Трейдсистем (Постачальник) укладено договір № 3/2013 на поставку вугільної продукції.

ТОВ Трейдсистем здійснило поставку товару (вугільний концентрат) відповідно до укладеного договору № 3/2013 від 13.02.2013 року та специфікацій, які є невід'ємною частиною договору (№1 від 01.03.2013 року, №2 від 06.03.2013 року, №3 від 01.04.2013 року, №4 від 05.04.2013 року, №5 від 22.04.2013 року, №6 від 30.04.2013 року, №7 від 29.05.2013 року, №8 від 04.09.2013 року).

Специфікаціями, які є невід'ємною частиною зазначеного договору, встановлені умови поставки: FCA - станція відправлення відповідно до Міжнародних правил ІНКОТЕРМС в редакції 2000 року.

Поставка товару підтверджується рахунками на оплату, актами прийому - передачі продукції, посвідченнями якості товару, залізничними накладними, податковими накладними, копії яких наявні в матеріалах справи.

Залізнична накладна складається відповідно до Правила оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 № 644 (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011 № 138), зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2000 р. за № 863/5084.

Перевезення вантажу залізничним транспортом здійснюється Державним підприємством Укрзалізниця відповідно до Правил перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 року № 644, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2000 р. за № 861/5082 та відповідно до ст. 6 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998 р.

Стаття 110 Статуту передбачає, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу з часу його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачу.

Таким чином, документом, що підтверджує факт переміщення вантажів залізничним транспортом є залізнична накладна - основний перевізний документ установленої форми, що подається залізниці вантажовідправником разом з товаром і супроводжує товар на всьому шляху перевезення до станції призначення. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди про перевезення товару, яка укладається між вантажовідправником і залізницею на користь третьої сторони - вантажоодержувача, та одночасно є договором на заставу товару для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення.

Статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно зі ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п. 1.2 ст.1, п. 2.1 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за №168/704 (далі - Положення).

Відповідно до п. 2.1 ст. 2 Положення, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Згідно з п. 2.4 Положення, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п. 2.15 та п. 2.16 Положення, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим і нормативним актам.

Отже, облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань платників податків здійснюється на підставі первинних документів, у яких міститься інформація саме про господарські операції (результати їх здійснення), а не про правочини (господарські зобов'язання).

Факт вчинення певних господарських операцій та правомірність подальшого відображення (проведення) їх у бухгалтерському та податковому обліку, можливо досліджувати лише на підставі вивчення та дослідження первинних документів платника податків, наявність та законність складення яких буде підтвердженням здійснення таких операцій.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Слід зазначити, що висновки відповідача щодо правочинів, укладених між ТОВ Торговий Дім Євраз Україна та контрагентами, фактично містять вказівку на ознаки фіктивного правочину.

Частиною першою статті 234 Цивільного кодексу України встановлено, що фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином.

Укладений між сторонами договори не визнавались недійсними в судовому порядку, а твердження відповідача про нікчемність цих правочинів не приймається до уваги судом, оскільки не є безспірним. Суд вважає договори укладеними у відповідності до вимог чинного законодавства та такими, що спрямовані на реальне настання правових наслідків, з огляду на те, що Позивачем було надано належні та допустимі докази, які підтверджують правові наслідки вчинених правочинів та те, що господарські операції мали реальний характер, однак, відповідачем при винесені спірних податкових повідомлень-рішень зазначене не було прийнято до уваги.

Щодо правового обґрунтування правомірності формування витрат та податкового кредиту слід зазначити наступне.

Згідно з правилами формування витрат, передбаченими у пунктах 138.2, 138.4 статті 138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Факт поставки товару залізничним транспортом, та, відповідно, реальність виконання договорів сторонами, підтверджується фактичними та документальними доказами, які було надано посадовим особам в ході проведення перевірки і в судовому засіданні.

Правила визначення та нарахування податкового кредиту передбачені у ст.198 Податкового кодексу України.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.2 ст. 198 вказаного Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше, або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Податковий кодекс встановлює єдиний випадок, коли не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг (п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу), зокрема, це суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, які не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

З наведених законодавчих положень вбачається, що право на зменшення об'єкта оподаткування податку на прибуток та податку на додану вартість на суму понесених витрат надається добросовісним платникам для компенсації витрат, понесених у процесі здійснення реальної економічної діяльності, за умови наявності належного документального підтвердження виконання господарської операції.

Суд виходить з презумпції добросовісності платників та інших учасників правовідносин у сфері економіки. У зв'язку з цим презюмується, що дії платника, результатом яких є отримання податкової вигоди, вважаються економічно виправданими, а відомості, що містяться у податковій та бухгалтерській звітності платника, - достовірні (постанова Вищого адміністративного суду України від 03.04.2013 року по справі №К/9991/38114/12).

Крім того, відповідно до ст.20 Податкового кодексу України органам державної податкової служби України не надано повноважень щодо визнання тих чи інших угод (правочинів) недійсними та/або нікчемними.

Відповідно до пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України податкове законодавство України ґрунтується, зокрема, на таких принципах: рівність усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації; невідворотність настання визначеної законом відповідальності у разі порушення податкового законодавства; єдиний підхід до встановлення податків та зборів - визначення на законодавчому рівні усіх обов'язкових елементів податку.

Проаналізувавши норми матеріального права та первинні бухгалтерські документи, суд прийшов до висновку, що позивач правомірно сформував витрати на суму сплачену контрагентам та правомірно сформував податковий кредит за спірний період.

Щодо порушення позивачем підпункту 153.2.6 пункту 153.2 статті 153 Податкового кодексу України та завищення суму витрат по рядку 05.1 Декларації Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) на 32 773.42 гри., в тому числі по періодам: 4 квартал 2012 р- 4142,18 грн., 2013 рік - 28631,24 грн. у зв'язку з продажем товарів пов'язаним особам.

В розділі 3.1.2 Витрати Відповідачем зазначено, що В ході перевірки проведено порівняння та обчислення рівня ціни реалізації товару та витрат; понесених у зв'язку з їх продажем, за період листопад-грудень 2012р. та за 8 міс.2013р. в розрізі пов'язаних осіб.

За період листопад-грудень 2012р. та за 8 міс.2013р. здійснювалась реалізація ПАТ ЄВРАЗ Баглійкокс та ПАТ Євраз - ДМЗ їм. Петровського - вугільного концентрату різних марок та ВАТ Південний ГЗК - дрібняка коксового, руди залізної агломераційної, куль помольних сталевих.

При проведенні розрахунку враховано порядок прийняття товарів до обліку та оцінку товарів при їх вибутті, викладений в п.2.6 Облік товарів Наказу ТОВ ТД ЄВРАЗ УКРАЇНА від 31.12.2012 №б/н Про затвердження облікової політики з метою бухгалтерського обліку на 2013 рік : п. 2.6.1.3 - Товари, придбані організацією для оптового продажу, оцінюються по вартості їх придбання.

П. 2.6.2.1 - При вибутті товари оцінюються по середній вартості (в середньозваженій оцінці).

Розрахунок перевищення витрат, понесених у зв'язку з продажем, над ціною реалізації по договору із пов'язаною особою ВАТ Південний ГЗК від 13.11.2012 №20/2012/1656 на постачання коксової продукції, наведено у додатках №4, 5 до акту перевірки. Розділом ІІІ Податкового Кодексу України Податок на прибуток підприємств визначено порядок формування доходів та витрат для подальшого обрахування оподатковуваного прибутку підприємств, зокрема, абзацом другим підпункту 153.2.6 пункту 153.2 статті 153 Податкового кодексу України зазначено: витрати, понесені у зв'язку з продажем/обміном товарів, виконанням робіт, наданням послуг пов'язаним з таким платником податку особам або за операціями з давальницькою сировиною, визнаються в розмірі, що не перевищує доходи, отримані від такого продажу/обміну .

Визначення фінансового результату при перевірці здійснено, виходячи з різниці між доходом від реалізації та собівартістю придбання (відображеною у податковій звітності), адміністративними витратами, витратами на збут та іншими витратами (за питомою вагою). За результатом проведеного розрахунку встановлено, що ТОВ ТД ЄВРАЗ УКРАЇНА на порушення п.п.153.2.6 п.153.2 ст. 153 ПК України завищено суму витрат по рядку 05.1 Декларації Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) на 32773,42 гри., в тому числі по періодам: 4 квартал 2012 р- 4142,18 грн.

2013 рік - 28631,24 грн. у зв'язку з продажем товарів пов'язаним особам .

Відповідно до п.п. 153.2.6 п. 153.2 ст. 153 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати на оплату винагород або інших видів заохочень пов'язаним з таким платником податку фізичним особам у разі, якщо немає документальних доказів, що таку оплату було проведено як компенсацію за фактично надану послугу (відпрацьований час). За наявності зазначених документальних доказів віднесенню до складу витрат підлягає фактична сума оплати, але не більша, ніж сума, розрахована за звичайними цінами. Витрати, понесені у зв'язку з продажем/обміном товарів, виконанням робіт, наданням послуг пов'язаним з таким платником податку особам або за операціями з давальницькою сировиною, визнаються в розмірі, що не перевищує доходи, отримані від такого продажу/обміну (редакція, яка діяла до 01.09.2013 року).

Підпунктом 14.1.71 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла в період виникнення спору) встановлено, що звичайна ціна - ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін.

Вказана категорія витрат ( витрати, понесені у зв'язку з продажем/обміном товарів, виконанням робіт, наданням послуг ) не визначена в Податковому кодексі України, буквальне тлумачення норми не дозволяє зробити висновки у відношенні до яких витрат необхідно застосовувати дану норму.

Нормами Податкового кодексу України не встановлено перелік витрат, які відносяться до витрат понесених у зв'язку з продажем/обміном товарів .

Отже, адміністративні витрати, витрати на збут та інші витрати обчислено розрахунково (виходячи з обчисленого відсотку обсягу реалізації пов'язаним особам в загальному обсязі реалізації по підприємству та загальної суми витрат - адміністративних, витрат на збут, інших витрат). Зазначений порядок розрахунку питомої ваги витрат (адміністративних, на збут, інших витрат) для порівняння їх з доходом від реалізації Податковим кодексом України (а також нормативними актами з бухгалтерського обліку) не регламентований.

При цьому, у податковому обліку витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником) (пп. 14.1.27 Податкового кодексу України).

Статтею 138 Податкового кодексу України передбачено, що для цілей оподаткування до складу Витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування слід включати витрати:

-операційної діяльності - собівартість реалізованої продукції (прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці, амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, загальновиробничі витрати, вартість придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом та інші прямі витрати) - пункт 138.1 та пункт 138.8. статті 138 Податкового кодексу України;

-інші витрати (адміністративні витрати, спрямовані на управління підприємством, витрати на збут, інші операційні витрати) - пункт 138.10 статті 138 Податкового кодексу України.

Відповідно до пп. 14.1.228 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг для цілей розділу III цього Кодексу - витрати, що прямо пов'язані з виробництвом та/або придбанням реалізованих протягом звітного податкового періоду товарів, виконаних робіт, наданих послуг, які визначаються відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, що застосовуються в частині, яка не суперечить положенням цього розділу.

Згідно з положеннями п. 138.6 ст. 138 Податкового кодексу України собівартість придбаних та реалізованих товарів формується згідно з ціною їх придбання з урахуванням ввізного мита та витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу.

Згідно з п. 138.4 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподілений постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Таким чином, враховуючи вищенаведене та норму підпункту 4.1.4. пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України, згідно якої встановлено презумпцію правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону припускає неоднозначне (множинне) трактування, вважаємо, що витратами, понесеними підприємством у зв'язку з реалізацією придбаних товарів, є витрати, які формують собівартість придбаних та реалізованих товарів, визначену згідно з положеннями п. 138.4 ст. 138 Податкового кодексу України.

Також відсутні нормативні документи, що регламентують порядок розподілу адміністративних витрат, витрат на збут, інших витрат на конкретний вид товару. Визначення фінансового результату виходячи з різниці між доходом від реалізації та сумою витрат адміністративних витрат, витрат на збут, інших витрат за питомою вагою, про що зазначено в акті перевірки № 8/28/-01-42-37301872 від 19.01.2016 року, нормативними актами не регламентований.

Крім того, Відповідачем зазначено, що понесені ТОВ Торговий Дім Євраз Україна у зв'язку з реалізацією придбаних товарів, розраховані як сума собівартості придбання (відображеної у податковій звітності) та витрат на збут, адміністративних та інших витрат (за питомою вагою).

Суд зазначає, що обрахування питомої ваги витрат на збут, адміністративних та інших витрат для здійснення порівняння їх з доходом від реалізації не передбачено Податковим кодексом України.

Отже, проведення такого обрахунку, таким, що не ґрунтується на нормах податкового законодавства України та прямо суперечить пункту 7.4 статті 7 Податкового кодексу України, якою визначено, що елементи податку (які включають поміж іншого порядок обчислення податку), підстави для надання податкових пільг та порядок їх застосування визначаються виключно цим Кодексом.

Щодо завищення ТОВ Торговий Дім Євраз Україна суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за листопад 2013 року в розмірі 8144962,00грн.

В розділі 3.2.3 акту № 8/28-01-42-37301872 від 19.01.2016 року відповідачем (аркуш акту 161-162) зазначено, що перевіркою повноти нарахування податку на додану вартість за період 01.11.2012 по 31.12.2014 встановлено заниження рядку 18 декларацій на загальну суму 47833266 грн., в тому числі: листопад 2012 р. - 156928 грн., грудень 2012 р. - 239099 грн., січень 2013 р. - 493831 грн., березень 2013 р. - 5561991 грн., квітень 2013 р. - 6693041 грн., травень 2013 р. - 6280959 грн., серпень 2013 р. - 805638 грн., вересень 2013 р. - 563490 грн., жовтень 2013 р. - 381866 грн., листопад 2013 р. - 55107 грн., грудень 2013 р. - 9691 грн., січень 2014 р. - 163492 грн., лютий 2014 р. - 90680 грн., березень 2014 р. - 1173110 грн., квітень 2014 р. - 5231707 грн., травень 2014 р. - 5619059 грн., червень 2014 р. - 6792420 грн., липень 2014 р. - 1793898 грн., серпень 2014 р. - 2402497 грн., вересень 2014 р. - 3002370 грн., листопад 2014 р. - 322392 грн. та завищення рядка 19 декларацій з податку на додану вартість на суму 14709605 грн., в тому числі: лютий 2013 р. - 3619345 грн., березень 2013 р. - 196283 грн., квітень 2013 р. - 321922 грн., травень 2013 р. - 138660 грн., червень 2013 р. - 2198714 грн., липень 2013 р. - 710398 грн., липень 2014 р. - 752330 грн., вересень 2014 р. - 2253536 грн., жовтень 2014 р. - 2097850 грн., листопад 2014 р. - 358683 грн., грудень 2014 р. - 2061884 грн. в результаті допущених порушень податкового законодавства, що відображено в п. 3.2.1 та 3.2.2 розділу 3 акту перевірки.

Вищенаведені порушення призвели до завищення рядка 23 декларації з податку на додану вартість за листопад 2013 р. на суму 8144962 грн. та завищення рядка 24 декларації з податку на додану вартість за грудень 2014 р. на суму 5032461 грн., а також заниження рядка 25 декларацій з податку на додану вартість всього на суму 47303564 грн., в тому числі: листопад 2012 р. - 156928 грн., грудень 2012 р. - 239099 грн., січень 2013 р. - 493831 грн., березень 2013 р. - 5146873 грн., квітень 2013 р. - 6693041 грн., травень 2013 р. - 6280959 грн., листопад 2013 р. - 1261579 грн., грудень 2013 р. - 9691 грн., січень 2014 р. - 163492 грн., лютий 2014 р. - 90680 грн., березень 2014 р. - 1173110 грн., квітень 2014 р. - 5231707 грн., травень 2014 р. - 5619059 грн., червень 2014 р. - 6792420 грн., липень 2014 р. - 1793898 грн., серпень 2014 р. - 3154827 грн., вересень 2014 р. - 3002370 грн.

Результати опрацювання відхилень, встановлених Системою автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, проведено відповідачем на виконання Наказу ДПА України Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів від 18.04.2008 року № 266 по податкових деклараціях з податку на додану вартість ТОВ Торговий Дім Євраз Україна за період з 01.11.2012 по 31.12.2014 проведено співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів.

Суд не приймає доводи відповідача щодо встановлення відхилень, на підставі проведення 19.01.2016 року (дата складання акту перевірки) співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за період з 01.11.2012 по 31.12.2014 на підставі Наказу ДПА України Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів від 18.04.2008 року № 266, оскільки Наказ № 266 від 18.04.2008 року втратив чинність згідно з наказом Міністерства доходів і зборів України від 14 червня 2013 року № 165.

Крім того, на сторінці 162 акту № 8/28-01-42-37301872 від 19.01.2016 року (інформація наведена в таблиці), відповідачем зазначено про підтвердження позаплановою перевіркою суми ПДВ задекларованої до відшкодування за період листопад 2013 року в розмірі - 8144962,00грн.

В матеріалах справи наявний акт № 46/28-01-42-20-37301872 від 30.01.2014 року Про результати документальної позапланової виїзної перевірки правомірності декларування ТОВ ТОРГОВИЙ ДІМ ЄВРАЗ УКРАЇНА (код за ЄДРПОУ 37301872) бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за листопад 2013 року та від'ємного значення з податку на додану вартість за жовтень 2013 року , яким підтверджено суму бюджетного відшкодування ПДВ по декларації за листопад 2013 року в сумі 11933775,00грн.

Також, відповідачем проводилась документальна позапланова перевірка, за результатами якої складено акт № 241/28-01-42-02-37301872 від 25.04.2014 року яким підтверджено суму бюджетного відшкодування ПДВ в розмірі - 8144962,00грн. по декларації за листопад 2013 року.

Судом встановлено, що в ході проведення планової виїзної перевірки посадовим особам відповідача надані всі первинні документи та розрахунки сум, заявлених до бюджетного відшкодування у відповідності до яких,позивач на виконання пункту 200.4 статті 200 ПК України до складу бюджетного відшкодування включено суми податку, фактично сплачені ним на користь постачальників.

Таким чином, посилання відповідача на завищення позивачем суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 8144962,00грн., у зв'язку з не підтвердженням реальності проведених господарських операцій позивача з контрагентами є безпідставним та не базується на нормах Податкового кодексу України.

Для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань, ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.04.2016р. у справі призначено судову-економічну експертизу.

Дніпропетровським науково-дослідним інститутом судових експертиз надано висновок № 3799/3800-16 комісійної судової економічної експертизи по адміністративній справі №804/752/16 від 25.10.2016р. з приводу питань, які виникли під час розгляду справи.

Зокрема, що в результаті проведених експертних досліджень наданих документів документально та нормативно не підтверджуються висновки акту № 8/28/-01-42-37301872 від 19.01.2016 року щодо заниження Товариством з обмеженою відповідальністю ТОРГОВИЙ ДІМ ЄВРАЗ УКРАЇНА податку на прибуток в сумі 133539180 грн., в тому числі: в 4 кварталі 2012 року на 915589 грн., за 2013 рік на 59844119 грн., за 2014 рік на 72779472 грн.

В результаті проведених експертних досліджень наданих документів документально та нормативно підтверджуються висновки акту № 8/28/-01-42-37301872 від 19.01.2016 року щодо заниження Товариством з обмеженою відповідальністю ТОРГОВИЙ ДІМ ЄВРАЗ УКРАЇНА податку на прибуток в сумі 109 грн., в тому числі: в 4 кварталі 2012 року на 105 грн., за 2013 рік на 4 грн.

Висновки акту № 8/28/-01-42-37301872 від 19.01.2016 року щодо заниження Товариством з обмеженою відповідальністю ТОРГОВИЙ ДІМ ЄВРАЗ УКРАЇНА податкових зобов'язань з ПДВ, що виникли внаслідок реалізації продукції (вугільний концентрат марки ЖО-100) в адресу ПАТ ЄВРАЗ БАГЛІЙКОКС за ціною нижчою за собівартість придбання в сумі 68690,87 грн., в тому числі в періодах: березень 2013 року - 4309,6 грн., липень 2013 року - 5435,73 грн., серпень 2013 року - 37133,93 грн., вересень 2013 року - 5757,54 грн., жовтень 2013 року - 6362,88 грн., грудень 2013 року - 9691,20грн. документально та нормативно не підтверджуються.

Висновки акту № 8/28/-01-42-37301872 від 19.01.2016 року щодо завищення податкового кредиту внаслідок здійснення господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю ТОРГОВИЙ ДІМ ЄВРАЗ УКРАЇНА , в тому числі: листопад 2012 року -156928 грн., грудень 2012 року - 239099 грн., січень 2013 року - 493831 грн., лютий 2013 року - 3619345 грн., березень 2013 року - 5686759 грн., квітень 2013 року - 7014963 грн., травень 2013 року - 6419619 грн., червень 2013 року - 2198714 грн., липень 2013 року - 704962 грн., серпень 2013 року - 768504 грн., вересень 2013 року - 557732 грн., жовтень 2013 року - 375503 грн., листопад 2013 року - 55107 грн., січень 2014 року - 163492 грн., лютий 2014 року - 90680 грн., березень 2014 року - 1173110 грн., квітень 2014 року - 5231707 грн., травень 2014 року - 5619059 грн., червень 2014 року - 6792420 грн., липень 2014 року - 2546228 грн., серпень 2014 року - 2402497 грн., вересень 2014 року - 5255906 грн., жовтень 2014 року - 2097850 грн., листопад 2014 року - 681075 грн., грудень 2014 року - 2061884 грн. та отриманого товару від наступних контрагентів: ТОВ Євроресурси (код ЄДРОПОУ 32698797) - 6201811,91 грн.; ТОВ Трейдсистем (код ЄДРОПОУ 35175250) - 4022709,82 грн.; ТОВ Ремуглестрой (код ЄДРОПОУ 30465829) - 1516358,81 грн.; ТОВ Союз-Індустрія (код ЄДРОПОУ 30101555) - 6527035,50 грн.; ТОВ Ллойд Інвест (код ЄДРОПОУ 34400147) - 38409135 грн.; ТОВ Дніпро-Кокспостач (код ЄДРОПОУ 39417857) - 2497725,00 грн.; ТОВ Донексім (код ЄДРОПОУ 36010872) - 3232198,12 грн. документально та нормативно не підтверджуються.

Висновки акту № 8/28/-01-42-37301872 від 19.01.2016 року щодо заниження рядку 18 декларацій з податку на додану вартість на загальну суму 47833266 грн., в тому числі: листопад 2012 р. - 156928 грн., грудень 2012 р. - 239099 грн., січень 2013 р. - 493831 грн., березень 2013 р. - 5561991 грн., квітень 2013 р. - 6693041 грн., травень 2013 р. - 6280959 грн., серпень 2013 р. - 805638 грн., вересень 2013 р. - 563490 грн., жовтень 2013 р. - 381866 грн., листопад 2013 р. - 55107 грн., грудень 2013 р. - 9691 грн., січень 2014 р. - 163492 грн., лютий 2014 р. - 90680 грн., березень 2014 р. - 1173110 грн., квітень 2014 р. - 5231707 грн., травень 2014 р. - 5619059 грн., червень 2014 р. - 6792420 грн., липень 2014 р. - 1793898 грн., серпень 2014 р. - 2402497 грн., вересень 2014 р. - 3002370 грн., листопад 2014 р. - 322392 грн. документально та нормативно не підтверджуються.

Висновки акту № 8/28/-01-42-37301872 від 19.01.2016 року щодо завищення рядка 19 декларацій з податку на додану вартість на суму 14709605 грн., в тому числі: лютий 2013 р. - 3619345 грн., березень 2013 р. - 196283 грн., квітень 2013 р. - 321922 грн., травень 2013 р. - 138660 грн., червень 2013 р. - 2198714 грн., липень 2013 р. - 710398 грн., липень 2014 р. - 752330 грн., вересень 2014 р. - 2253536 грн., жовтень 2014 р. - 2097850 грн., листопад 2014 р. - 358683 грн., грудень 2014 р. - 2061884 грн. документально та нормативно не підтверджуються.

Висновки акту № 8/28/-01-42-37301872 від 19.01.2016 року щодо завищення рядка 23 декларації з податку на додану вартість за листопад 2013 р. на суму 8144962 грн. документально та нормативно не підтверджуються.

Висновки акту № 8/28/-01-42-37301872 від 19.01.2016 року щодо завищення рядка 24 декларації з податку на додану вартість за грудень 2014 р. на суму 5032461 грн. документально та нормативно не підтверджуються.

Висновки акту № 8/28/-01-42-37301872 від 19.01.2016 року щодо заниження рядка 25 декларацій з податку на додану вартість всього на суму 47303564 грн., в тому числі: листопад 2012 р. - 156928 грн., грудень 2012 р. - 239099 грн., січень 2013 р. - 493831 грн., березень 2013 р. - 5146873 грн., квітень 2013 р. - 6693041 грн., травень 2013 р. - 6280959 грн., листопад 2013 р. - 1261579 грн., грудень 2013 р. - 9691 грн., січень 2014 р. - 163492 грн., лютий 2014 р. - 90680 грн., березень 2014 р. - 1173110 грн., квітень 2014 р. - 5231707 грн., травень 2014 р. - 5619059 грн., червень 2014 р. - 6792420 грн., липень 2014 р. - 1793898 грн., серпень 2014 р. - 3154827 грн., вересень 2014 р. - 3002370грн. документально та нормативно не підтверджуються.

Розглянувши висновок експерта, співставивши викладені в ньому дані з наявними в матеріалах справи документами, нормами законодавства, суд вважає їх обґрунтованими та приймає до уваги при прийнятті рішення у справі.

Таким чином, податкове повідомлення - рішення форми Р від 04.02.2016 року №0000064201 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в розмірі - 166924111,25 грн., з яких сума основного платежу - 133539289,00 грн., сума штрафних (фінансових) санкцій - 33384822,25 грн., з врахуванням висновку від 25.10.2016 року № 3799/3800-16 комісійної судово - економічної експертизи Дніпропетровського науково - дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України по першому питанню, підлягає визнанню протиправним та скасуванню в розмірі - 166923975,00 грн., з яких сума основного платежу - 133539180,00 грн., сума штрафних (фінансових) санкцій - 33384795,00 грн.

Крім того, в адміністративному позову позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення форми В4 від 04.02.2016 року № 0000054201 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі - 7096345,00грн., в той час, як в матеріалах справи наявне податкове повідомлення - рішення форми В4 від 04.02.2016 року № 0000054201 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі - 7094345,00грн. Суду надано позивачем пояснення щодо технічної помилки при оформленні позову стосовно суми податкового повідомлення, та просить визнати зазначене повідомлення рішення протиправним повністю.

Відповідно до положень ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, податковим органом частково необґрунтовано в оскаржуваних податкових повідомленнях - рішеннях визначено суму грошових зобов'язань позивача, а тому останні є таким, що прийняті податковим органом протиправно та підлягають скасуванню частково.

Тому, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову частково.

Згідно з ч.1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з державного бюджету України.

Керуючись ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС форми Р від 04.02.2016 року № 0000064201 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в розмірі 166923975,00 грн., з яких сума основного платежу - 133539180,00 грн., сума штрафних (фінансових) санкцій - 33384795,00 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС від 04.02.2016 року №0000074201 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україна товарів (робіт, послуг) в розмірі 47303564,00 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції в розмірі - 11825891,00 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС форми В1 від 04.02.2016 року №0000034201 про зменшення суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість на суму - 8144962,00 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції в розмірі - 2036240,50 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС форми В4 від 04.02.2016 року №0000054201 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі - 7094345,00 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий Дім Євраз Україна судові витрати у розмірі 3649934,65 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий Дім Євраз Україна витрати на проведення судової економічної експертизи у розмірі 46340,00 грн..

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 27 грудня 2016 року

Суддя О.В. Єфанова