Ухвала

від 24.03.2017 по справі 920/617/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

24 березня 2017 року Справа № 920/617/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Рогач Л.І. - головуючого, Алєєвої І.В., Дроботової Т.Б. розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Пірсан" на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 17.01.2017 у справі№ 920/617/16 Господарського суду Сумської області за позовомПутивльської міської ради Путивльського району Сумської області доТовариства з обмеженою відповідальністю "Пірсан" простягнення 170590,89 грн.

ВстановиВ:

Перевіривши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Пірсан" та доданих до неї документів, колегія суддів дійшла висновку, що вона не може бути прийнята Вищим господарським судом України, оскільки не відповідає вимогам розділу ХІІ 1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Так, визначаючи розмір судового збору, який підлягає сплаті до державного бюджету, заявником не було враховано таке.

Відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Порядок сплати та розмір ставок судового збору встановлено Законом України "Про судовий збір" №3674-VI від 08.07.2011, що набрав чинності 01.11.2011.

01.09.2015 набрав чинності Закон України від 22.05.2015 №484-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору"

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції від 03.09.2015) судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частиною 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції від 03.09.2015) встановлено ставки судового збору у таких розмірах: за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду - 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

З матеріалів касаційної скарги вбачається, що скаржник оскаржує постанову Харківського апеляційного господарського суду від 17.01.2017 (якою рішення Господарського суду Сумської області від 28.11.2016 залишено без змін), у зв'язку з чим скаржник зобов`язаний сплатити судовий збір з позовної заяви, яка подана до місцевого господарського суду (10.06.2016) та містить майнову вимогу - про стягнення 170590,89 грн.

З урахуванням вищенаведеного розмір судового збору на момент подання касаційної скарги на постанову апеляційного господарського суду (відповідно до редакції Закону України "Про судовий збір" від 03.09.2015) становить 3070,64 грн.

За таких обставин, додана до матеріалів касаційної скарги квитанція № 0.0.702571368.1 від 09.02.2017 про перерахування скаржником судового збору в сумі 100 грн. за подання касаційної скарги не може бути визнане судом належним доказом сплати судового збору у встановленому законодавством розмірі.

Відповідно до пункту 4 статті 111 3 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Відповідно до статті 110 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.

Відповідно до частини 2 статті 105 цього Кодексу постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

З врахуванням правил частини 3 статті 50 та частин 3, 4 статті 51 цього Кодексу щодо встановлення, обчислення та закінчення процесуальних строків перебіг процесуального строку, обчислюваного роками, місяцями або днями, починається наступного дня після календарної дати або настання події, якими визначено його початок; у випадках, коли останній день строку припадає на неробочий день, днем закінчення строку вважається перший наступний за ним робочий день; процесуальна дія, для якої встановлено строк, може бути вчинена до 24-ї години останнього дня строку.

Відповідно до приписів Господарського процесуального кодексу України щодо закінчення процесуального строку обчислюваного днями, строк на касаційне оскарження постанови Харківського апеляційного господарського суду від 17.01.2017, закінчився 06.02.2017.

09.02.2017 (згідно з штампом поштового відділення на конверті, в якому направлено касаційну скаргу до Харківського апеляційного господарського суду ) Товариство з обмеженою відповідальністю "Пірсан" звернулося до Вищого господарського суду України з пропуском процесуального строку, встановленого законом для її подання та без клопотання про його відновлення, тобто без дотримання вимог статті 53 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 53 Господарського процесуального кодексу України господарський суд може за заявою сторони відновити пропущений строк в разі наявності поважних обставин пропуску цього строку.

Клопотання про відновлення пропущеного строку для подання касаційної скарги Товариством з обмеженою відповідальністю "Пірсан" не заявлено.

Подання касаційної скарги після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про відновлення цього строку, відповідно до пункту 5 частини 1 статті 111 3 Господарського процесуального кодексу України є підставою для повернення касаційної скарги без розгляду.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 86, 108, 111, пунктом 4, 5 частини 1 статті 111 3 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Пірсан" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 17.01.2017 у справі № 920/617/16 Господарського суду Сумської області повернути без розгляду.

Головуючий Л. Рогач

Судді І. Алєєва

Т. Дроботова