Постанова

від 16.03.2017 по справі 808/2729/16

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2017 року (о 16 год. 35 хв.) Справа № 808/2729/16 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Батрак І.В.,

за участю секретаря Лялько Ю.В.,

представників позивача Бронннікової О,В., Пікалової І.В., Свідерського К.Е.,

представника відповідача Дяченко Ю.Т.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ДСР

до Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ДСР (далі - позивач або ТОВ ДСР ) звернулось з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач або ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000061400 від 08.04.2016, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів на загальну суму 889 500 грн., у точу числі за податковими зобов'язаннями 593 000 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 296 500 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що твердження податкового органу зроблене в акті перевірки стосовно нереальності здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ УКР-ПРОМ-ТОРГ (попередня назва - ТОВ Укр Сервіс Груп ) є безпідставним оскільки, операції з отримання монтажно-будівельних робіт та послуг від ТОВ УКР-ПРОМ-ТОРГ підтверджуються належним чином оформленими первинними документами, та спростовують висновки податкового органу про завищення податкового кредиту з податку на додану вартість на суму 593 000 грн. за червень 2015 року сформований від ТОВ УКР-ПРОМ-ТОРГ . Беручи до уваги вищезазначене, позивач вважає, що у відповідача були відсутні підстави для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав у повному обсязі, просив його задовольнити та надав пояснення в його обґрунтування, аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечив у повному обсязі, про що подав заперечення на адміністративний позов, відповідно до яких вважає висновки акту перевірки обґрунтованими, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення таким, що прийнято з додержанням вимог діючого законодавства. Зокрема зазначив, що проведеною перевіркою не підтверджено отримання ТОВ ДСР робіт та послуг від ТОВ УКР-ПРОМ-ТОРГ у червні 2015 року на суму 3 558 000 грн., у т.ч. ПДВ 593 000 грн., у зв'язку із тим, що первинні документи. А саме: акти прийому-передачі робіт мають дефект змісту та податковим органом прийняті не були як доказ отримання послуг. У зв'язку із чим, в порушення підпункту 14.1.36, підпункту 14.1.181, пункту 14.1 статті 14, пунктів 198.1, 198.3 статті 198, пунктів 200.1, 200.2 статті 200 Податкового кодексу України, ТОВ ДСР занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за червень 2015 року на суму 593 000 грн.

У судовому засіданні у якості свідка було допитано ОСОБА_6, який пояснив, що у червні 2015 року працював інженером технічної діагностики ТОВ ДСР та здійснював технічний супровід та контроль виконання умов договору з технічного обслуговування об'єктів телекомунікаційної мережі № 41761 від 23.09.2013, укладеного між ПрАТ Київстар та ТОВ ДСР . Свідок пояснив, що його головним обов'язком було прийняти звіти про виконані роботи від виконавців. Крім того пояснив, що за допомогою відповідної програми , яка дозволяла відстежити виконання робіт здійснював контроль за безпосереднім виконанням планово-профілактичних робіт та робіт з технічного обслуговування обладнання кондиціонування.

На підставі ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови та оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.

Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

ТОВ ДСР (код ЄДРПОУ 34225152) зареєстроване 17.02.2006 як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа, та знаходиться за адресою: 01021, м. Київ, Печерський Узвіз, буд. 13, офіс 23. Номер рішення про державну реєстрацію 1 266 102 0000 016639. Основним видом діяльності позивача є: 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель, про що свідчить Виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (т.1 а.с.59).

У період з 28.03.2016 по 29.03.2016, згідно з підпунктом 75.1.4 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78, статті 79 Податкового кодексу України, відповідно до наказу від 18.03.2016 № 87 фахівцями ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ТОВ ДСР (код ЄДРПОУ 34225152) з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських відносин з ТОВ УКР-ПРОМ-ТОРГ (попередня назва - ТОВ Укр Сервіс Груп , код ЄДРПОУ 39123362), ТОВ Система (код ЄДРПОУ 31481946) за червень 2015 року, за результатами якої складено Акт № 707/08-27-14-2/34225152 від 30.03.2016 (т. 1 а.с.18-35).

Як зазначено у висновках Акту перевірки, перевіркою встановлено порушення ТОВ ДСР підпункту 14.1.36, підпункту 14.1.181, пункту 14.1 статті 14, пунктів 198.1, 198.3 статті 198, пунктів 200.1, 200.2 статті 200 Податкового кодексу України, що привезло до заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за червень 2015 року на суму 593 000 грн.

Такий висновок податкового органу ґрунтується на тому, що перевіркою не підтверджено отримання ТОВ ДСР робіт та послуг від ТОВ УКР-ПРОМ-ТОРГ (попередня назва - ТОВ Укр Сервіс Груп ) у червні 2015 року на суму 3 558 000 грн., у т.ч. ПДВ 593 000 грн. за Договором підряду № 02-03-15 від 02.03.2015.

Не погоджуючись із висновками, викладеними у акті перевірки, ТОВ ДСР на адресу відповідача направлено заперечення на Акт перевірки № 707/08-27-14-2/34225152 від 30.03.2016 за вих. №85 від 05.04.2016.

Листом № 2694/10/08-27-1417/2 ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області надано відповідь, за змістом якої заперечення вих. №85 від 05.04.2016 залишені без задоволення, а висновки акту перевірки № 707/08-27-14-2/34225152 від 30.03.2016 без змін.

На підставі Акту перевірки № 707/08-27-14-2/34225152 від 30.03.2016 відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення форми Р № 0000061400 від 08.04.2016, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів на загальну суму 889 500 грн., у точу числі за податковими зобов'язаннями 593000 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 296 500 грн. (т.1 а.с.16).

Не погоджуючись із прийнятим податковим повідомленням - рішення позивачем до ГУ ДФС у Запорізькій області подано первинну скаргу № 98 від 15.04.2016 (вх. № 2966/10 від 18.04.2016) на податкове повідомлення-рішення № 0000061400 від 08.04.2016.

Рішенням ГУ ДФС у Запорізькій області № 1979/10/08-01-10-01-13 від 14.06.2016, скаргу № 98 від 15.04.2016 (вх. № 2966/10 від 18.04.2016) залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення № 0000061400 від 08.04.2016 без змін (т.1 а.с.46-51).

Не погоджуючись із рішенням ГУ ДФС у Запорізькій області № 1979/10/08-01-10-01-13 від 14.06.2016, позивачем до ДФС України подано повторну скаргу (вх. № 16582/6 від 02.07.2016) на податкове повідомлення-рішення № 0000061400 від 08.04.2016.

Рішенням ДФС України № 18588/6/99-99-11-01-02-25 від 29.08.2016, скаргу (вх. № 16582/6 від 02.07.2016) залишено без задоволення, рішення ГУ ДФС у Запорізькій області № 1979/10/08-01-10-01-13 від 14.06.2016 та податкове повідомлення-рішення № 0000061400 від 08.04.2016 без змін (т.1 а.с.52-56).

Не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням № 0000061400 від 08.04.2016, позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

Висновки акту перевірки про допущенні позивачем порушення суд вважає необґрунтованими, у зв'язку з чим вважає прийняте рішення протиправним з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що у червні 2015 року позивач здійснював фінансово-господарську діяльність з контрагентами-постачальниками ТОВ УКР-ПРОМ-ТОРГ (попередня назва - ТОВ Укр Сервіс Груп , код ЄДРПОУ 39123362) та ТОВ Система (код ЄДРПОУ 31481946). У акті перевірки податковим органом зазначено, що проведеною перевіркою підтверджено факт поставки товару від ТОВ Система на адресу ТОВ ДСР та використання позивачем отриманого товару у власній господарській діяльності, а тому суд не досліджує господарські відносини ТОВ ДСР з ТОВ Система .

Порушення позивача виникло внаслідок віднесення сум ПДВ, сплачених в ціні виконаних робіт у розмірі 593 000 грн. до складу податкового кредиту за червень 2015 року по взаємовідносинах з ТОВ УКР-ПРОМ-ТОРГ (попередня назва - ТОВ Укр Сервіс Груп ).

Так, 02.03.2015 між ТОВ ДСР (Замовник) та ТОВ УКР-ПРОМ-ТОРГ (Підрядник) укладено Договір підряду № 02-03/15, за умовами якого Замовник доручає, а Виконавець зобов'язується виконати роботи з базових станцій мобільного зв'язку, які зазначені у додаткових угодах. Забезпечення робіт матеріалами покладається на Замовника. Передача матеріалів від Замовника Підряднику відбувається за актом приймання-передачі. Вивіз матеріалів та доставка їх на об'єкти здійснюється Підрядником. При завершенні робіт Виконавець подає Замовнику акт здачі-приймання виконаних робіт. Договір набуває чинності з моменту підписання та діє до 31.12.2015 (т. 1 а.с.57-58).

У період виконання робіт за договором підряду № 02-03/15 від 02.03.2015 ТОВ УКР-ПРОМ-ТОРГ (ТОВ Укр Сервіс Груп ) була наявна ліцензія на провадження господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури від 04.04.2014 (серія АЕ № 289937, строк дії з 01.04.2014 по 01.04.2014), яка видана Державною архітектурно - будівельною інспекцією України.

За вказаним договором ТОВ УКР-ПРОМ-ТОРГ (ТОВ Укр Сервіс Груп ) виконані будівельно-монтажні роботи, роботи з профілактичного обслуговування, ППО, АВР, ОЗ базових станцій стільникового зв'язку ПрАТ Київстар . Види робіт та перелік базових станцій, на яких ці роботи виконувались наведені у додатку № 1 та у додаткових угодах № 1 від 05.05.2015 та № № 2,3,4,5 від 01.06.2015 до Договору підряду № 02-03/15 від 02.03.2015 (т. 2).

В процесі виконання робіт з технічного обслуговування об'єктів ТОВ УКР-ПРОМ-ТОРГ (ТОВ Укр Сервіс Груп ) позивачу надано звіти про виконані роботи з планово-профілактичного обслуговування (ППО) об'єктів, звіти про з технічного обслуговування обладнання кондиціонування, обладнані систем зовнішнього та внутрішнього електроживлення, антенних споруд телекомунікаційної мережі ПрАТ Київстар , обладнання мікроклімату (т. 4,5).

Також, в процесі виконання будівельних робіт, до остаточного прийняття робіт між ТОВ ДСР та ТОВ УКР-ПРОМ-ТОРГ (ТОВ Укр Сервіс Груп ) підписані акти попереднього прийняття монтажу обладнання (т. 6 а.с.85-114). Після підписання актів виконаних робіт ТОВ ДСР здійснено списання матеріалів та обладнання, які були використані при виконання будівельних робіт, про що позивачем оформлено відповідні відомості списання та монтажу матеріалів/обладнання на кожний об'єкт (т. 6 а.с.115-279).

Реальність господарської операції, рух активів та зміни майнового стану платника податків повністю підтверджуються первинними та іншими документами, які надані позивачем до матеріалів справи, а саме: актами здачі - приймання виконаних робіт від 19.06.2015, від 24.06.2015, від 25.06.2015, від 30.06.2015 на загальну суму 3 558 000 грн., у т.ч. ПДВ 20 % 593 000 грн.; податковими накладними № 460 від 19.06.2015 на загальну суму 272 170 грн., у т.ч. ПДВ 45361,67 грн., № 461 від 24.06.2015 на загальну суму 300000 грн., у т.ч. ПДВ 50000 грн., № 462 від 25.06.2015 на загальну суму 300000 грн., у т.ч. ПДВ 50000 грн., № 463 від 30.06.2015 на загальну суму 816830 грн., у т.ч. 136138,33 грн., № 464 від 3.06.2015 на загальну суму 1869000 грн., у т.ч. 311500 грн. та платіжними дорученнями № 1257 від 19.06.2015, № 1298 від 24.06.2015, № 1333 від 25.06.2015, № 1427 від 08.07.2015, № 1457 від 08.07.2015, № 1512 від 20.07.2015, № 1545 від 23.07.2015, № 1582 від 29.07.2015, № 1667 від 06.08.2015, № 1713 від 13.08.2015, № 1744 від 18.08.2015, № 1867 від 01.09.2015, № 1894 від 03.09.2015, № 2053 від 21.09.2015 на загальну суму 3 585 829,04 грн. (т. 2).

Отримані податкові накладні від ТОВ УКР-ПРОМ-ТОРГ (ТОВ Укр Сервіс Груп ) відображено позивачем в реєстрах виданих та отриманих податкових накладних та включено до складу податкового кредиту за червень 2015 року.

Розрахунки між сторонами проводились у безготівковій формі, шляхом переказу коштів на банківський рахунок ТОВ УКР-ПРОМ-ТОРГ (ТОВ Укр Сервіс Груп ), що підтверджується платіжними дорученнями, які наявні в матеріалах справи.

Крім того, судом встановлено, що отримані від ТОВ УКР-ПРОМ-ТОРГ (ТОВ Укр Сервіс Груп ) роботи були використані позивачем у власній господарській діяльності, про що свідчить Договір генерального підряду на будівництво № 41761/41762/41763 від 23.09.2013, договір з технічного обслуговування об'єктів телекомунікаційної мережі № 41761 від 23.09.2013, договір генерального підряду на будівництво об'єктів № 41762 від 23.09.2013, укладеними між позивачем та ПрАТ Київстар , додатковими угодами до цих договорів та актами приймання - передачі виконаних робіт, які містяться в матеріалах справи (т. 2).

У перевіряємому періоді, позивач мав ліцензію на провадження господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури від 29.03.2011 (Серія АГ № 575269, строк дії з 29.03.2011 по 29.03.2016), яка видана Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області.

Таким чином, отримання позивачем монтажно-будівельних та профілактичних робіт від ТОВ УКР-ПРОМ-ТОРГ (ТОВ Укр Сервіс Груп ), здійснення розрахунків, використання у власній господарській діяльності підтверджується наданими позивачем та дослідженими судом актами здачі - приймання виконаних робіт, податковими накладними, звітами про виконані роботи та відомостями, які також були досліджені під час проведеної перевірки.

За вказаних обставин суд вважає висновки податкового органу щодо не підтвердження факту реального здійснення господарських операцій з отримання робіт та послуг, з чого випливає право позивача на формування податкового кредиту необґрунтованими.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу. Правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначені у статті 198 Податкового кодексу України.

Згідно з пунктом 22.1 статті 22, пунктом 185.1 статті 185 та пунктом 186.1 статті 186 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України; поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість; платник податків зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, яка є підставою для віднесення вказаної в ній суми податку на додану вартість до податкового кредиту.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит відповідно до пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України вважається дата здійснення першої з подій: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Підпунктом 198.6 пункту 198 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Статтею 201 Податкового кодексу України встановлено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим. У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг (пункт 201.4 статті 201 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Крім того, вимоги до первинних документів викладені у частині 2 статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 № 996-XIV, а саме: первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

У відповідності до пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пункту 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (пункт 200.3 статті 200 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації,

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно підпунктом 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України постачання товарів - це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків іі надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, наявність належним чином оформлених податкових накладних є підставою для включення до податкового кредиту платника сум ПДВ за такими накладними.

Як вбачається зі змісту акту перевірки, то він не містить жодних посилань податкового органу про те, що податкові накладні, на підставі яких позивачем здійснено формування податкового кредиту, не відповідають вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим суд вважає, що позивачем суду були надані докази, що підтверджують реальний зміст господарських операцій, що в свою чергу підтверджує правомірність формування платником податку податкового кредиту за такими операціями.

Щодо посилання податкового органу в акті перевірки, що акти прийому-передачі робіт мають дефект змісту та не відповідають дійсності, у зв'язку з відсутність в останніх інформації щодо використання кількості людино-годин та залучених матеріалів для їх виконання для їх виконання, що унеможливлює проведення відповідних розрахунків з урахуванням наданих будівельно-монтажних робіт з наявною чисельністю працюючих на ТОВ УКР-ПРОМ-ТОРГ , а також виконання робіт та надання послуг одночасно на об'єктах Замовника у різних областях, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Приписи Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 № 996-XIV та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за № 168/704 не вимагають наявність у первинних документах таких обов'язкових реквізитів як - інформації щодо кількості людино-годин.

Суд зазначає, що Акти прийому-передачі виконаних робіт від 19.06.2015, від 24.06.2016, від 25.06.2015 та від 30.06.2015 фіксують фактично здійснені будівельно-монтажні роботи ТОВ УКР-ПРОМ-ТОРГ (ТОВ Укр Сервіс Груп ), містять всі необхідні реквізити та складені у відповідності із Законом № 996-XIV та Положенням № 88, а тому мають юридичну силу первинних документів.

Крім того, допитаний у судовому засіданні свідок - ОСОБА_6 пояснив, що роботи з технічного обслуговування об'єктів мобільного зв'язку проводились ТОВ УКР-ПРОМ-ТОРГ (ТОВ Укр Сервіс Груп ) проводились за узгодженим сторонами річним планом - графіком з ППО об'єктів на 2015 рік. Базові станції мобільного зв'язку є закритими об'єктами, доступ на об'єкти можливий за умови отримання відповідного погодження від власника - ПрАТ Київстар . Для отримання такого доступу ТОВ УКР-ПРОМ-ТОРГ (ТОВ Укр Сервіс Груп ) зверталося до ТОВ ДСР із листом щодо доступу на об'єкти № 27 від 09.03.2015, в якому зазначений відповідний перелік осіб, що мали виконувати роботи на об'єктах.

З урахуванням вище наведеного, позивачем доведено реальність операцій з отримання робіт та послуг від ТОВ УКР-ПРОМ-ТОРГ (ТОВ Укр Сервіс Груп ), документи, які підтверджують отримання такого товару та його подальше оприбуткування, надані представником позивача в судовому засіданні та містяться в матеріалах справи.

Зазначені документи були надані також до перевірки, про що також зазначено в акті перевірки.

Пунктом 201.8 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статті 183 цього Кодексу.

Доказів анулювання свідоцтв платника ПДВ ТОВ УКР-ПРОМ-ТОРГ (попередня назва - ТОВ Укр Сервіс Груп ) податковим органом суду не надано, у зв'язку з чим не має підстав для позбавлення позивача права на віднесення до складу податкового кредиту сум податку сплачених при придбанні товару.

Окрім того, Податковий кодекс України для платників податків не передбачає ані обов'язок, ані право вимагати від контрагентів-постачальників будь-яких відомостей достовірності його державної реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності, реєстрації платником податків, податкових взаємовідносин з бюджетом, ведення податкового обліку, подання декларацій, тощо.

Щодо тверджень податкового органу стосовно отримання податкової інформації щодо ТОВ УКР-ПРОМ-ТОРГ про факти формування податкових зобов'язань по операціях з підміни товарів та залучення суб'єкта до схеми формування штучного податкового кредиту та неподання ТОВ УКР-ПРОМ-ТОРГ та його контрагентом ТОВ ЕКСПОПЛАНТ повідомлення за формою 20-ОПП про об'єкти оподаткування (або об'єкти пов'язані з оподаткуванням, або через які проводиться діяльність) та безпосередньо податкової звітності, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Нормативними актами України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобов'язаннями.

При придбанні товару покупець зобов'язаний лише сплатити відповідну суму податку на додану вартість продавцю в ціні товару, який зобов'язаний внести цю суму податку на додану вартість до бюджету і у випадку невиконання свого обов'язку понести за це відповідальність.

З наведеного випливає, що сама по собі несплата податку продавцем та його контрагентами по ланцюгу (у томі числі у разі ухилення від сплати), в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем, якщо останній виконав усі передбачені законом умови та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту. В разі невиконання контрагентами по ланцюгу своїх обов'язків по сплаті податку на додану вартість до бюджету, такі дії тягнуть відповідальність та негативні наслідки саме щодо цих осіб.

Зазначені обставини не свідчать про порушення податкового законодавства позивачем та не відносяться до суттєвих обставин його фінансово-господарської діяльності. Вплив зазначених обставин діяльності контрагента позивача на право останнього на формування податкового кредиту з податку на додану вартість відповідачем не обґрунтовано.

Крім того, суд зазначає, що наявність ознак пов'язаності осіб у діяльності ТОВ УКР-ПРОМ-ТОРГ та його контрагентом ТОВ ЕКСПОПЛАНТ , а саме на те, що ОСОБА_7 була одночасно керівником на ТОВ УКР-ПРОМ-ТОРГ з 02.10.2015 та на ТОВ ЕКСПОПЛАНТ з 06.10.2015, як на підставу фіктивності господарських операцій між позивачем та ТОВ УКР-ПРОМ-ТОРГ суд не приймає, оскільки зазначені обставини жодним чином не відносяться до суттєвих обставин фінансово-господарської діяльності позивача з ТОВ УКР-ПРОМ-ТОРГ та жодним чином не впливають на право ТОВ ДСР на формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

Окрім того, суд зазначає, що на момент вчинення господарської операції між позивачем та ТОВ УКР-ПРОМ-ТОРГ , керівником ТОВ УКР-ПРОМ-ТОРГ був ОСОБА_8

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позивачем дотриманні законні підстави формування податкового кредиту з податку на додану вартість визначені статтею 198 Податкового кодексу України.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не доведено обґрунтованість та правомірність прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 94, 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним скасувати податкове повідомлення - рішення № 0000061400 від 08.04.2016, прийняте Державною податковою інспекцією у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів на загальну суму 889500 грн., у точу числі за податковими зобов'язаннями 593000 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 296500 грн.

Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ДСР суму судового збору у розмірі 13 342,50 грн. (тринадцять тисяч триста сорок дві тисячи п'ятьдесят копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В. Батрак