Ухвала

від 27.03.2017 по справі 906/1365/15

ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

27 березня 2017 року м. Київ

Суддя Верховного Суду України Берднік І.С., розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю Романівсервіс про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 1 лютого 2017 року у справі № 906/1365/15 за позовом публічного акціонерного товариства Всеукраїнський акціонерний банк до товариства з обмеженою відповідальністю Романівсервіс , третя особа - ОСОБА_1, про звернення стягнення на предмет іпотеки,

в с т а н о в и в:

До Верховного Суду України надійшла заява товариства з обмеженою відповідальністю Романівсервіс .

Заяву про перегляд судового рішення подано без додержання вимог статей 111 18 та 111 19 Господарського процесуального кодексу України.

Заявник у своїй заяві однією з підстав для її подання зазначив пункт

2 статті 111 16 Господарського процесуального кодексу України, а саме неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права - при оскарженні судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі або яке прийнято з порушенням правил підвідомчості або підсудності справ.

Однак у порушення вимог пункту 3 частини другої статті 111 18 , пункту 3 частини другої статті 111 19 Господарського процесуального кодексу України у заяві не наведено обґрунтування цієї підстави, до заяви не додано копій відповідних судових рішень.

Посилання заявника у тексті заяви (с. 4, 5) на постанову Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14, постанову пленуму Вищого господарського суду України від 23 березня 2012 року № 6, постанову пленуму Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2013 року № 7 не є обґрунтуванням підстави для подання заяви про перегляд Верховним Судом України судового рішення, передбаченої пунктом 2 статті

111 16 Господарського процесуального кодексу України.

Відтак, заявнику потрібно уточнити підставу для подання заяви до Верховного Суду України, обґрунтувати її та надати копії відповідних судових рішень.

Крім того, обґрунтовуючи свою заяву, заявник у тексті заяви

(с. 2, 5, 9, 13) посилається на постанови Верховного Суду України

від 20 травня 2014 року у справі № 64/366-10 (3-20гс14), від 18 травня

2016 року у справі № 922/51/15 (3-194гс16), від 2 грудня 2015 року у справі № 6-249цс15, від 29 жовтня 2014 року у справі № 906/1356/15 та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15 жовтня 2013 року, від 4 грудня 2013 року, від 25 грудня

2013 року, від 22 січня 2014 року, копій яких до заяви не додано.

Згідно з частиною третьою статті 6 Закону України Про доступ до судових рішень суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Єдиного державного реєстру судових рішень.

Зокрема, відповідно до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20 лютого 2013 року № 28, копія судового рішення повинна бути належним чином оформлена та засвідчена або роздрукована з Єдиного державного реєстру судових рішень, проте заявником надано друковані тексти постанови Вищого господарського суду України від 3 серпня

2016 року у справі № 914/3189/15, ухвал Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20 травня 2015 року у справі № 6-26436св14, від 3 червня 2015 року у справі № 6-31580св14,

від 24 червня 2015 року у справі № 6-8528св15, постанов Верховного Суду України від 27 січня 2016 року у справі № 6-990цс15, від 20 квітня 2016 року у справі № 907/584/14 (3-173гс16), від 8 червня 2016 року у справі

№ 6-3006цс15, від 14 вересня 2016 року у справі № 6-2165цс15,

від 2 листопада 2016 року у справі № 759/11503/14-ц, від 16 листопада

2016 року у справі № 756/17216/13-ц, що не є такими копіями.

Крім цього, відповідно до частини третьої статті 111 19 Господарського процесуального кодексу України до заяви додається документ про сплату судового збору.

Як убачається з матеріалів, доданих до заяви, заявником надано платіжне доручення від 17 березня 2017 року № 15 про сплату судового збору у розмірі 2 040,00 грн.

Проте судовий збір сплачено не у повному розмірі.

Так, за подання заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України сплачується судовий збір, розмір якого визначено статтею 4 Закону України Про судовий збір .

Відповідно до зазначеної статті Закону за подання заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України ставка судового збору складає 130 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру згідно із статтею 4 Закону України Про судовий збір (у редакції, чинній на час звернення до господарського суду з позовною заявою) становила 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Відтак, заявнику слід надати до Верховного Суду України оригінал документа про сплату судового збору в установленому законом розмірі з урахуванням раніше сплаченої суми.

Згідно із пунктом 1 частини четвертої статті 111 20 Господарського процесуального кодексу України заява повертається заявнику, якщо заяву подано без додержання вимог статей 111 18 та 111 19 цього Кодексу і заявник не усунув її недоліки протягом установленого строку.

Враховуючи викладене, керуючись пунктом 6 розділу XII Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про судоустрій і статус суддів

від 2 червня 2016 року № 1402-VIII та статтями 111 18 , 111 19 , 111 20 Господарського процесуального кодексу України,

у х в а л и в:

Надати товариству з обмеженою відповідальністю Романівсервіс строк для усунення недоліків до 10 квітня 2017 року.

Роз'яснити, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали заяву буде повернуто заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Верховного Суду України І.С. Берднік