Постанова

від 22.03.2017 по справі 911/2264/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2017 року Справа № 911/2264/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіДанилової М.В., суддівКорсака В.А., Сибіги О.М. за участю представників: позивачане з'явився (про час і місце слухання справи повідомлений належним чином) відповідачане з'явився (про час і місце слухання справи повідомлений належним чином) прокурораТомчук М.О. посв. від 01.08.2012 №000606 розглянувши матеріали касаційної скарги Першого заступника прокурора Київської області на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 14.12.2016 у справі № 911/2264/16 господарського суду Київської області за позовомПершого заступника прокурора Київської області до 1. Білоцерківської районної державної адміністрації 2. Приватного підприємства "Артезіан" провизнання незаконним і скасування розпорядження, визнання недійсним договору оренди

В С Т А Н О В И В:

Перший заступник керівника Білоцерківської місцевої прокуратури звернувся до господарського суду Київської області з позовом до Білоцерківської районної державної адміністрації та Приватного підприємства "Артезіан" про визнання недійсним та скасування розпорядження Білоцерківської державної адміністрації Київської області від 02.03.2011 № 139 "Про передачу в оренду земельної ділянки Приватному підприємству "Артезіан" та визнання недійсним договору оренди № 28 від 18.03.2011, укладеного між відповідачами.

Позовні вимоги були обґрунтовані порушенням порядку надання землі в оренду, що полягає у затвердженні Білоцерківською районною державною адміністрацією технічної документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду приватному підприємству та наданні земельної ділянки останньому всупереч вимогам статті 123 Земельного кодексу України та статті 15 Закону України "Про оренду землі".

Рішенням господарського суду Київської області від 05.10.2016 (суддя Колесник Р.М.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.12.2016 (головуючий суддя Коротун О.М., судді Гаврилюк О.М., Сулім В.В), у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями, перший заступник прокурора Київської області звернувся до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення та постанову у справі та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема, статей 123 Земельного кодексу України, статті 15 Закону України "Про оренду землі".

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.03.2017 справа повинна розглядатись у складі колегії суддів: головуючий суддя - Данилова М.В., судді Сибіга О.М., Корсак В.А.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 06.03.2017 касаційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду у вищевказаному складі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення присутнього у судовому засіданні касаційної інстанції 22.03.2017 прокурора, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 15.08.2004 між Білоцерківською районною державною адміністрацією (орендодавець) та Приватним підприємством "Артезіан" (орендар) було укладено договір №2 оренди земельної ділянки, відповідно до якого орендодавець зобов'язувався надати, а орендар - прийняти в строкове платне володіння земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Потіївської сільської ради. В оренду передавалась земельна ділянка, що перебуває в державній власності загальною площею 44,80 га ріллі (земель резервного фонду). Земельна ділянка виділена в натурі (на місцевості) у встановленому законом порядку. Грошова оцінка земельної ділянки 578547,20 грн.

Договір укладався терміном на п'ять років, починаючи з дати його реєстрації. Після закінчення строку договору орендар має переважне право на поновлення його на новий термін. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за тридцять днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір щодо продовження дії договору на новий термін.

Земельна ділянка передається в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Цільове призначення земельної ділянки - сільськогосподарське виробництво. Договір набув чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Вказаний договір було зареєстровано в Київському регіональному центрі ДЗК 31.01.2005 за № 040502901078.

Судами попередніх інстанцій було встановлено, що 15.08.2004 між орендарем та орендодавцем було укладено договір №3 оренди земельної ділянки. Відповідно до умов якого, орендодавець зобов'язувався надати, а орендар - прийняти в строкове платне володіння земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Потіївської сільської ради.

В оренду була передана земельна ділянка, що перебуває в державній власності загальною площе 69,90 га ріллі (земель резервного фонду). Земельна ділянка виділена в натурі (на місцевості) у встановленому законом порядку. Грошова оцінка земельної ділянки 902688,60 гривень.

Договір було укладено терміном на п'ять років, починаючи з дати його реєстрації. Після закінчення строку договору орендар має переважне право на поновлення його на новий термін. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за тридцять днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір щодо продовження дії договору на новий термін.

Земельна ділянка передавалась в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Цільове призначення земельної ділянки - сільськогосподарське виробництво. Договір набував чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Вказаний договір було зареєстровано в Київському регіональному центрі ДЗК 28.11.2004 за № 040502900740.

Також судами попередніх інстанцій було встановлено, що 24.11.2010 підприємство звернулося до Білоцерківської районної державної адміністрації із заявами № 44 та № 45 з проханням продовжити термін дії зазначених договорів на 10 років.

08.12.2010 було надано підприємству дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право оренди на земельні ділянки орієнтовними площами 44,8 га та 69,9 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в адміністративних межах Потіївської сільської ради.

Розпорядженням голови Білоцерківської районної державної адміністрації від 02.03.2011 за №139 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 118,9165 га в оренду ПП "Артезіан" для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться в адміністративних межах Потіївської сільської ради Білоцерківського району Київської області та зазначено про передачу в оренду земельної ділянки приватному підприємству "Артезіан".

На підставі даного розпорядження між ПП "Артезіан" та Білоцерківською районною державною адміністрацією укладено договір оренди земельної ділянки за №28 від 18.03.2011, згідно пункту 1.1 якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне володіння земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Потіївської сільської ради.

В оренду була передана земельна ділянка, яка перебуває в державній власності і розміщені в адміністративних меж Потіївської сільської ради Білоцерківського району Київської області загальною площею 118,9165 га (37,6151 га - землі резервного фонду, 81,3014 га - землі запасу). Земельні ділянки виділені в натурі (на місцевості) у встановленому законом порядку. Нормативно-грошова оцінка земельних ділянок становить 2 095 137,5 гривень (п. 2.1. договору №28).

Договір було укладено терміном на 10 років починаючи з дати його реєстрації. Після закінчення строку договору орендар має переважне право на поновлення його на новий термін. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за два місяці до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір щодо продовження дії договору на новий термін (п. 3.1. договору №28).

Передача земельної ділянки орендарю здійснюється на протязі п'яти днів після державної реєстрації цього договору за актом її приймання-передачі (п. 4.2. договору №28). Договір набував чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації (п. 13.1 договору №28).

Вказаний договір було зареєстровано в Управлінні Держкомзему у Білоцерківському районі 18.03.2011 за № 322048564000586.

Звертаючись із позовом про визнання незаконним і скасування розпорядження, визнання недійсним договору оренди перший заступник прокурора посилався на порушення порядку надання земельної ділянки у користування, що відбулося без виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції, з яким погодився і апеляційний господарський суд, виходив із відсутності у матеріалах справи відомостей про те, що межі земельної ділянки в натурі (на місцевості) було визначено станом на час укладання договорів від 15.08.2004. Відповідно до розділу "Умови і строк передачі земельної ділянки" договорів оренди від 15.08.2004 земельні ділянки передавалися в оренду без розроблення проекту їх відведення, що в контексті відмінності загального розміру земельних ділянок, що перебували у користуванні відповідача-2 за договорами від 15.08.2004 та розміру земельної ділянки, що передається за договором від 18.03.2011, дає підстави дійти висновку про порушення відповідачем-1 процедури надання земельної ділянки у користування та можливості її надання в оренду лише за умови оформлення проекту землеустрою, а не технічної документації, що встановлює формальне порушення відповідачем 1 вимог статті 123 Земельного кодексу України.

Колегія суддів касаційної інстанції не може погодитись з такими висновками апеляційного господарського суду з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 15.08.2004 між відповідачами у справі було укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 44,80 га ріллі (земель резервного фонду) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Потіївської сільської ради Білоцерківського району Київської області, який зареєстровано 31.05.2015 за №040502901078 в Київському регіональному центрі державного земельного кадастру.

Також, 15.04.2004 між цими ж сторонами було укладеного договір оренди земельної ділянки загальною площею 69,90 га ріллі (земель запасу) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Потіївської сільської ради Білоцерківського району Київської області, який зареєстровано 28.11.2004 за №040402900740 в Київському регіональному центрі державного земельного кадастру.

Таким чином, як вбачається із наявних у матеріалах справи доказів, Приватне підприємство "Артезіан" користується двома земельними ділянками 44,80 га та 69,90 га, що не було досліджено судами попередніх інстанцій.

У подальшому, розпорядженням голови Білоцерківської районної державної адміністрації від 02.03.2011 за №139 було затверджено технічну документацію із землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 118,9165 га в оренду ПП "Артезіан" для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться в адміністративних межах Потіївської сільської ради Білоцерківського району Київської області.

На підставі вказаного розпорядження між відповідачами у справі був укладений договір оренди земельної ділянки загальною площею 69,90 га ріллі (земель запасу) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Потіївської сільської ради Білоцерківського району Київської області, який зареєстровано 28.11.2004 за №040402900740 в Київському регіональному центрі державного земельного кадастру.

Виходячи із викладеного, Приватне підприємство "Артезіан" отримало у користування новосформовану земельну ділянку площею 118,9165 га, межі якої не були встановлені в натурі (на місцевості) раніше.

Відповідно до статті 123 Земельного кодексу України надання земельних мок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою до відведення земельних ділянок у разі: зміни цільового призначення земельних ділянок відповідно до закону; надання у користування земельних ділянок, межі яких не встановлені натурі (на місцевості).

Згідно статті 183 Земельного кодексу України основним завданням землеустрою встановлення на місцевості меж земельних ділянок власників і землекористувачів. Статтею 186 Земельного кодексу України передбачено, що розгляд і затвердження землевпорядної документації проводиться в такому порядку: б) проекти створення нових землеволодінь і землекористувань після погодження їх у встановленому порядку розглядаються і затверджуються відповідними органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування; в) проекти відведення земельних ділянок із земель державної чи комунальної власності підтверджуються органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які надають і вилучають земельні ділянки.

Відповідно до статті 20 Закону України "Про землеустрій", в редакції чинній на момент спірних правовідносин, землеустрій проводиться в обов'язковому порядку на землях усіх категорій незалежно від форми власності в разі: розробки документації із землеустрою щодо організації раціонального використання та охорони земель; встановлення та зміни меж об'єктів землеустрою; організації нових і впорядкування існуючих об'єктів землеустрою.

У статтях 50, 51 вказаного Закону зазначено, що проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються у разі надання, передачі, вилучення (викупу), відчуження земельних ділянок. Проекти землеустрою щодо створення нових землеволодінь та землекористувань розробляються з метою обґрунтування розмірів і меж земельних ділянок з урахуванням вимог щодо раціонального використання та охорони земель.

Позивачем у справі неодноразово наголошувалось на тому, що межі вказаної земельної ділянки площею 118,9165 га не були встановлені в натурі (на місцевості) раніше, що підтверджується відсутністю відповідного проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а відтак спірна земельна ділянка мала передаватися в оренду лише на підставі розробленого орендарем проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, проте судам не була надана оцінка вказаним доводам.

З урахування викладеного, господарськими судами при розгляді даної справи не було взято до уваги та не надано належної правової оцінки всім доказам в їх сукупності, що, враховуючи суть спору, свідчить про неповне з'ясування всіх обставин, які мають суттєве значення для правильного вирішення господарського спору у даній справі.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Судові рішення приймаються за результатами обговорення усіх обставин справи (ст.4 7 Господарського процесуального кодексу України).

Проте, вимоги вказаних норм господарськими судами при розгляді справи виконані не були.

Таким чином, з наведеного слідує, що приймаючи оскаржувані судові рішення, суди всупереч вимогам статті 43 Господарського процесуального кодексу України не забезпечили виконання вимог процесуального закону щодо об'єктивності та всебічності з'ясування дійсних обставин справи, оскільки не надали ґрунтовної юридичної оцінки наявним у матеріалах справи доказам, виходячи, зокрема, з принципу їх належності та допустимості, що мало своїм наслідком порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права.

Згідно статті 111 10 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Враховуючи вимоги статті 111 7 цього ж Кодексу, відповідно до яких касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, рішення та постанова, прийняті у даній справі, підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати наведене, всебічно, повно, об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, надати об'єктивну оцінку доказам, які мають юридичне значення для її розгляду, правильно застосувати норми матеріального та, дотримуючись норм процесуального права, вирішити спір відповідно до вимог закону.

Керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 11 , 111 12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу першого заступника прокурора Київської області задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.12.2016 у справі №911/2264/16 та рішення господарського суду Київської області від 05.10.2016 скасувати, справу направити на новий розгляд до господарського суду Київської області.

Головуючий суддя М. Данилова

Судді В. Корсак

О. Сибіга