Постанова

від 28.03.2017 по справі 1/73

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

28.03.2017 справа №1/73

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя судді ОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3 секретар судового засідання за участю представників сторін: від позивача - від відповідачів - від ДВС - розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуОСОБА_4 ОСОБА_5, за довіреністю не з'явилися ОСОБА_6, за довіреністю Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, м. Київ на ухвалу господарського суду Донецької області від за скаргою на дії 12.12.2016 Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк » , м. Київ Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_7 у справі№ 1/73 (головуючий суддя Уханьова О.С., судді - Бокова Ю.В., Кротінова О.В.) за позовомПублічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк , м. Київ до проТовариства з обмеженою відповідальністю Вітел , м. Горлівка Донецької області Товариства з обмеженою відповідальністю Продінвест , м. Горлівка Донецької області стягнення солідарно простроченої заборгованості за основним зобов'язанням в сумі 7201731,28грн. та 2959900,00дол.США, заборгованості за відсотками у розмірі 2297756,85грн. та 636944,16дол. США, неустойки за порушення умов п.4.2.4. кредитного договору у розмірі 360086,56грн. та 147995,00дол.США, неустойки за порушення умов п.4.2.5. кредитного договору у розмірі 2160519,36грн. та 887970,00дол.США, неустойки за порушення умов п.4.2.6. кредитного договору у розмірі 324077,91грн. та 133195,50дол.США, звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором №413-З-Ю від 22.08.2008р., звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором №306-З-Ю від 11.09.2007р., звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором №305-З-Ю від 11.09.2007р.

В С Т А Н ОВ И В:

Позивач, Публічне акціонерне товариство Брокбізнесбанк , звернувся до господарського суду Донецької області зі скаргою на дії ДВС, в якій просив: визнати дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_7 щодо винесення Повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до примусового виконання від 19.10.2016р. № 760/20.1/10, наказу № 1/73 від 14.09.2012р. господарського суду Донецької області, незаконними; скасувати Повідомлення головного державного виконавця відділу щодо винесення повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до примусового виконання від 19.10.2016р. № 760/20.1/10 наказу № 1/73 від 14.09.2012р. господарського суду Донецької області.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 12.12.2016 р. у справі № 1/73 скаргу Публічного акціонерного товариства Брокбізнесбанк , м.Київ на дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_7 задоволено в повному обсязі.

Визнано дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_7 щодо винесення Повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу незаконними.

Визнано Повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання №760/20.1/10 від 19.10.2016р. недійсним.

Ухвала суду мотивована обґрунтованістю заявлених вимог по скарзі, неправомірністю застосування державним виконавцем положень Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016р. №1404-VIII.

Не погодившись з вищезазначеною ухвалою, Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду Донецької області від 12.12.2016р. по справі №1/73 скасувати та прийняти постанову, якою у задоволенні скарги відмовити у повному обсязі.

Апелянт вважає ухвалу господарського суду Донецької області від 12.12.2016 по справі №1/73 такою, що прийнята судом з порушенням норм матеріального та процесуального права. Наполягає на порушенні судом п. 10 ч. 4 ст.4 Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02.06.2016, який набув чинності 05.10.2016р., оскільки з матеріалів виконавчого провадження №52662767 вбачається, що згідно реєстраційно-контрольної картки Міністерства юстиції України заява стягувача про відкриття виконавчого провадження зареєстрована за вх. № 30568-0-33-16-06.10.2016р.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 06.03.2017р. апеляційну скаргу прийнято до провадження.

Через перебування у відрядженні судді Агапова О.Л., Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.03.2017 сформовано колегію у складі: головуючий суддя Дучал Н.М., судді Чернота Л.Ф., Ушенко Л.В.

Розгляд апеляційної скарги відкладався.

У зв'язку з перебуванням на навчанні судді Чернота Л.Ф., протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 27.03.2017р. сформовано судову колегію у складі: головуючий суддя - Дучал Н.М., судді - Геза Т.Д., Ушенко Л.В.

Представником Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в судових засіданнях підтримано вимоги апеляційної скарги.

Позивач з доводами апеляційної скарги не погодився, просив ухвалу господарського суду Донецької області від 12.12.2016р. залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідачі не скористалися правом участі представників в судових засіданнях апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 98 Господарського процесуального кодексу України про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Згідно з положеннями ст.ст.101, 106 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість ухвал місцевого господарського суду в повному обсязі.

У відповідності до п.п. 2, 3, 4 ч. 3 ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами (ст. ст. 4-2, 4-3 ГПК України).

Вивчивши матеріали скарги, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, заслухавши в судових засіданнях пояснення представників Державної виконавчої служби, ПАТ Брокбізнесбанк , перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Донецьким апеляційним господарським судом встановлено наступне.

Рішенням господарського суду Донецької області від 30.08.2012р. у справі № 1/73 позов Публічного акціонерного товариства Брокбізнесбанк м. Київ в особі Горлівської філії м. Горлівка в частині солідарного стягнення з ТОВ "Вітел" м. Горлівка та ТОВ "Продінвест" м. Горлівка заборгованості за основним зобов'язанням - 7201731,28грн. та 2959900,00грн.дол.США, за простроченою заборгованістю за нарахованими відсотками в сумі 2390904,43грн. та 672787,33дол.США задоволено. Стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітел" м. Горлівка Донецької області та Товариства з обмеженою відповідальністю Продінвест м. Горлівка Донецької області на користь Публічного акціонерного товариства Брокбізнесбанк м. Київ в особі Горлівської філії м. Горлівка Донецької області заборгованість за кредитом в розмірі 7201731,28грн. та 2959900,00дол.США, заборгованість за відсотками у розмірі 2390904,43грн. та 672787,33дол. США, витрати по сплаті державного мита у розмірі 25500,00грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00грн. Припинено провадження на підставі п. 4 ст. 80 ГПК України в частині стягнення неустойки за порушення умов п.4.2.4. кредитного договору у розмірі 360086,56грн. та 147995,00дол.США, стягнення неустойки за порушення умов п.4.2.5. кредитного договору у розмірі 2160519,36грн. та 887970,00дол.США, стягнення неустойки за порушення умов п.4.2.6. кредитного договору у розмірі 324077,91грн. та 133195,50дол.США, звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором №413-З-Ю від 22.08.2008р., звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором №306-З-Ю від 11.09.2007р., звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором №305-З-Ю від 11.09.2007р.

На виконання вказаного рішення, 14.09.2012р. господарським судом Донецької області виданий відповідний наказ.

04.10.2016р. стягувач, ПАТ Брокбізнесбанк , звернувся до Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України із заявою від 04.10.2016р. №7291 (та відповідними додатками, в т.ч. оригіналом наказу № 1/73 від 14.09.2012р.) про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання рішення господарського суду Донецької області від 30.08.2012р. у справі № 1/73, на примусове виконання якого виданий наказ від 14.09.2012р. щодо солідарного стягнення з ТОВ «Вітел та ТОВ Продінвест на користь ПАТ «Брокбізнесбанк заборгованості за кредитом в розмірі 7201731,28грн. та 2959900,00дол.США, заборгованості за відсотками у розмірі 2390904,43грн. та 672787,33дол.

Факт надсилання стягувачем Заяви № 7291 до органу виконання судових рішень 04.10.2016р. підтверджено фіскальним чеком від 04.10.2016р. УДППЗ Укрпошта та Реєстром рекомендованих листів.

Звертаючись з заявою від 04.10.2016р. №7291 про відкриття виконавчого провадження, стягувач керувався нормами Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999р. № 606-ХІУ (зі змінами), в редакції, що діяла станом на час звернення.

19.10.2016р. Головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_7, винесено Повідомлення №760/20.1/10 про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання.

В підставу Повідомлення покладено п.6 ч.4 ст.4 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-УШ від 02.06.2016р. (набрав чинності з 05.10.2016р.), за якою виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо: виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону. Повідомлення отримане банком 03.11.2016р.

Стягувач не погодився з такими діями виконавчої служби та звернувся до господарського суду з відповідною скаргою.

Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги виходячи з наступного.

Відповідно до положень Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання. Однією з засад судочинства є обов'язковість рішень суду.

Конституційним Судом України у п. 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012р. № 18-рп/2012 зазначено, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" (ст. 115 Господарського процесуального кодексу України).

Виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом (ст. 116 Господарського процесуального кодексу України).

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення) (ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження).

Відповідно до ч.2 ст.18 Закону України Про виконавче провадження № 606-ХІУ у разі якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, а також якщо належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, у виконавчому документі зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати таке рішення, або зазначається, що обов'язок чи право стягнення є солідарним.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, наведеною нормою права встановлені альтернативні вимоги щодо виконавчого документу або зазначення одного боржника та одного стягувача та відповідної частини, в якій необхідно виконати рішення, або зазначення, що обов'язок чи право стягнення є солідарним.

Як свідчать матеріали справи, наказ господарського суду Донецької області від 14.09.2012р., вже перебував на виконанні у Відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України, що вбачається з Постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №39508148 від 27.08.2013р.

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень, Постановою про повернення виконавчого документу від 30.06.2016р. ВП №39508148, на підставі п.2 ч.1 ст.47, ст.50 Закону України Про виконавче провадження № 606-ХІУ, наказ повернуто стягувачу у зв'язку з відсутністю коштів та майна, на які може бути звернуто стягнення. Зазначено, що виконавчий документ може бути повторно пред'явлений до виконання в строк до 30.06.2017р.

Станом на 04.10.2016р. (дата повторного звернення позивача до органу виконання з наказом господарського суду Донецької області) діяв Закон України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999р. № 606-ХІУ( з відповідними змінами).

Закон України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02.06.2016 року набрав чинності 05.10.2016.

Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність.

Отже, за загальним правилом, новий акт законодавства застосовується до тих прав та обов'язків, що виникли після набрання ним чинності.

Дані висновки містяться в рішеннях Конституційного суду України від 05.04.2001 №3-рп/2001 та від 09.02.1999 №1-рп/99.

Приймаючи Повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 19.10.2016, державним виконавцем не враховано дійсну дату (04.10.2016р.) звернення позивача з заявою №7291 від 04.10.2016р., в яку нова редакція Закону України «Про виконавче провадження» ще не набрала чинності.

Враховуючи наведене вище та звернення стягувача із заявою про примусове виконання рішення господарського суду до набрання чинності Законом України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016р. № 1404-УШ, у державного виконавця не було законних підстав для повернення стягувачу повторно поданого виконавчого документу (наказу господарського суду Донецької області від 14.09.2012р.) з підстав невідповідності виконавчого документу вимогам, передбаченим п.6 ч.4 ст.4 Закону України Про виконавче провадження від 02.06.2016р. № 1404-УШ.

Питання щодо відкриття виконавчого провадження з виконання наказу, виданого господарським судом Донецької області у справі № 1/73, за заявою позивача № 7291 від 04.10.2016р., мало вирішуватися державним виконавцем за законодавством, що діяло на дату звернення стягувача до органу ДВС, тобто станом на 04.10.2016р.

Посилання органу ДВС на те, що заява стягувача про відкриття виконавчого провадження згідно реєстраційно-контрольної картки Міністерства юстиції України зареєстрована 06.10.2016р., тобто в день, коли Закон України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016р. вже набув чинності є необґрунтованими, оскільки факт пред'явлення виконавчого документу до виконання пов'язаний виключно з певним моментом реалізації стягувачем свого права на звернення до відповідного органу для примусового виконання рішення суду, яке може бути реалізовано, зокрема, шляхом надання письмової заяви (з додатками) до установи зв'язку до закінчення останнього дня строку, та вважаються у цьому разі поданими саме у цей строк.

Враховуючи конституційний принцип доступності до правосуддя всіх осіб, застосовану судом першої інстанції у цій справі практику Європейського суду з прав людини щодо недопустимості ухилення адміністративних органів від виконання судових рішень, яка є обов'язковою для національних судів згідно Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» , справедливий баланс інтересів стягувача та боржника, принцип незворотності дії закону в часі, приймаючи до уваги положення Господарського процесуального кодексу України, Закону України Про виконавче провадження , п. 9.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» , суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення вимог скаржника, ПАТ Брокбізнесбанк , щодо визнання незаконними дій головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_7 з винесення Повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу, а також про визнання недійсним Повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання №760/20.1/10 від 19.10.2016р.

Виходячи з вищезазначеного, Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку, що доводи заявника, викладені в апеляційній скарзі не обґрунтовані, не доведені належними та допустимими доказами в розумінні ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України.

Твердження заявника апеляційної скарги про порушення і неправильне застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті ухвали не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим відсутні підстави для зміни чи скасування ухвали господарського суду Донецької області від 12.12.2016р. у справі № 1/73.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника скарги.

Результати апеляційного провадження у справі №1/73 оголошені в судовому засіданні.

Керуючись ст. ст. 49, 91, 99, 101, 102, 103, 105, 106, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на ухвалу господарського суду Донецької області від 12.12.2016р. у справі № 1/73 залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Донецької області від 12.12.2016р. у справі № 1/73 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя Н.М. Дучал

Судді Т.Д. Геза

ОСОБА_3

Надруковано 5 екз.:

1-позивачу

1-ДВС

1- у справу

1-ДАГС

1-ГСДО