Постанова

від 26.09.2017 по справі 1/73

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2017 року Справа № 1/73

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - судді: Малетича М.М.,

суддів: Шевчук С.Р.,

Владимиренко С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 28.03.2017 року за скаргою Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" на дії Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у справі № 1/73 господарського суду Донецької області за позовом Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітел", Товариства з обмеженою відповідальністю "Продінвест" про стягнення солідарно простроченої заборгованості за основним зобов'язанням в сумі 7201731,28 грн. і 2959900,00 дол. США, заборгованості по відсоткам у розмірі 2297756,85 грн. і 636944,16 дол. США, неустойки за порушення умов п. 4.2.4. кредитного договору у розмірі 360086,56 грн. і 147995,00 дол. США, неустойки за порушення умов п. 4.2.5. кредитного договору у розмірі 2160519,36 грн. і 887970,00 дол. США, неустойки за порушення умов п. 4.2.6. кредитного договору у розмірі 324077,91 грн. і 133195,50 дол. США, та про звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором № 413-З-Ю від 22.08.2008 року, звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором № 306-З-Ю від 11.09.2007 року і звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором № 305-З-Ю від 11.09.2007 року,

за участю представників:

ВДВС: Ісмаілова С.І.,

Стягувача: не з'явився,

Боржника 1: не з'явився,

Боржника 2: не з'явився.

В с т а н о в и в :

Рішенням господарського суду Донецької області від 30.08.2012 року позов Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" в особі Горлівської філії (далі - ПАТ "Брокбізнесбанк", Стягувач) в частині солідарного стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітел" (далі - ТОВ "Вітел", Боржник 1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Продінвест" (далі - ТОВ "Продінвест", Боржник 2) простроченої заборгованості за основним зобов'язанням в сумі 7201731,28 грн. і 2959900,00 дол. США, заборгованості по відсоткам у розмірі 2297756,85 грн. і 636944,16 дол. США, неустойки за порушення умов п. 4.2.4. кредитного договору у розмірі 360086,56 грн. і 147995,00 дол. США, неустойки за порушення умов п. 4.2.5. кредитного договору у розмірі 2160519,36 грн. і 887970,00 дол. США, неустойки за порушення умов п. 4.2.6. кредитного договору у розмірі 324077,91 грн. і 133195,50 дол. США, та про звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором № 413-З-Ю від 22.08.2008 року, звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором № 306-З-Ю від 11.09.2007 року і звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором № 305-З-Ю від 11.09.2007 року, задоволено, а саме: стягнуто солідарно з ТОВ "Вітел" і ТОВ "Продінвест" на користь ПАТ "Брокбізнесбанк" заборгованість по кредиту у розмірі 7201731,28 грн. і 2959900,00 дол. США, заборгованість по відсоткам у розмірі 2390904,43 грн. і 672787,33 дол. США, витрати по сплаті державного мита у розмірі 25500,00грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн. В частині стягнення неустойки за порушення умов п. 4.2.4. кредитного договору у розмірі 360086,56 грн. і 147995,00 дол. США, стягнення неустойки за порушення умов п. 4.2.5. кредитного договору у розмірі 2160519,36 грн. і 887970,00 дол. США, стягнення неустойки за порушення умов п. 4.2.6. кредитного договору у розмірі 324077,91 грн. і 133195,50 дол. США, звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором № 413-З-Ю від 22.08.2008 року, звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором № 306-З-Ю від 11.09.2007 року та звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором № 305-З-Ю від 11.09.2007 року провадження у справі припинено, на підставі п. 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

На виконання вказаного рішення, 14.09.2012 року господарським судом Донецької області було виданий відповідний наказ.

У листопаді 2016 року ПАТ "Брокбізнесбанк" звернулось до господарського суду Донецької області, в порядку ст. 121 2 Господарського процесуального кодексу України, зі скаргою на дії Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - державний виконавець ВДВС), у якій просило визнати незаконними дії державного виконавця ВДВС щодо винесення повідомлення № 760/20.1/10 від 19.10.2016 року про повернення виконавчого документу - наказу № 1/73 від 14.09.2012 року Стягувачу без прийняття до примусового виконання та скасувати таке повідомлення.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 12.12.2016 року, залишеною без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 28.03.2017 року, скаргу ПАТ "Брокбізнесбанк" на дії ВДВС задоволено в повному обсязі: визнано дії державного виконавця ВДВС щодо винесення повідомлення про повернення виконавчого документу Стягувачу незаконними та визнано повідомлення про повернення виконавчого документу Стягувачу без прийняття до виконання № 760/20.1/10 від 19.10.2016 року недійсним.

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими рішеннями, Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, у поданій касаційній скарзі, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження", ст.ст. 33, 43, 116 Господарського процесуального кодексу України, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та ухвалу суду першої інстанції у даній справі та прийняти нове рішення, яким у задоволенні скарги відмовити у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника ВДВС, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як вказувалось вище, рішенням господарського суду Донецької області від 30.08.2012 року було стягнуто солідарно з ТОВ "Вітел" і ТОВ "Продінвест" на користь ПАТ "Брокбізнесбанк" заборгованість по кредиту у розмірі 7201731,28 грн. і 2959900,00 дол. США, заборгованість по відсоткам у розмірі 2390904,43 грн. і 672787,33 дол. США, витрати по сплаті державного мита у розмірі 25500,00грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн. В частині стягнення неустойки за порушення умов п. 4.2.4. кредитного договору у розмірі 360086,56 грн. і 147995,00 дол. США, стягнення неустойки за порушення умов п. 4.2.5. кредитного договору у розмірі 2160519,36 грн. і 887970,00 дол. США, стягнення неустойки за порушення умов п. 4.2.6. кредитного договору у розмірі 324077,91 грн. і 133195,50 дол. США, звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором № 413-З-Ю від 22.08.2008 року, звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором № 306-З-Ю від 11.09.2007 року та звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором № 305-З-Ю від 11.09.2007 року провадження у справі припинено, на підставі п. 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

На виконання вказаного судового рішення, 14.09.2012 року господарським судом Донецької області було виданий відповідний наказ, який надійшов для його виконання до ВДВС, який своєю постановою ВП №39508148 від 27.08.2013 року відкрив виконавче провадження.

Разом з цим, постановою ВП № 39508148 від 30.06.2016 року ВДВС повернув виконавчий документ Стягувачу, на підставі п. 2 ч.1 ст. 47 та ст. 50 Закону України "Про виконавче провадження" № 606-ХІУ, через відсутність коштів та майна, на які може бути звернуто стягнення, із зазначенням в постанові, що виконавчий документ може бути повторно пред'явлений до виконання в строк до 30.06.2017 року.

В наступному, 04.10.2016 року Стягувач повторно звернувся до ВДВС із заявою № 7291 від 04.10.2016 року про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання рішення господарського суду Донецької області від 30.08.2012 року за наказом від 14.09.2012 року щодо солідарного стягнення з ТОВ "Вітел" та ТОВ "Продінвест" на користь ПАТ "Брокбізнесбанк" заборгованості за кредитом у розмірі 7201731,28 грн. і 2959900,00 дол. США та заборгованості по відсоткам у розмірі 2390904,43 грн. і 672787,33 дол. США, однак, державним виконавцем ВДВС 19.10.2016 року було винесено повідомлення № 760/20.1/10 про повернення вказаного виконавчого документа Стягувачу без прийняття до виконання, на підставі п.6 ч. 4 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження" № 1404-УШ (в редакції від 02.06.2016 року, набрав чинності з 05.10.2016 року).

У своїй скарзі, поданій до господарського суду в порядку ст. 121 2 Господарського процесуального кодексу України, ПАТ "Брокбізнесбанк" вказував на те, що дії державного виконавця ВДВС щодо винесення повідомлення № 760/20.1/10 від 19.10.2016 року про повторне повернення виконавчого документу - наказу № 1/73 від 14.09.2012 року йому, як Стягувачу, без прийняття до примусового виконання є незаконними, оскільки не відповідають вимогам ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження" №1404-УШ (в редакції від 02.06.2016 року) та ст. 116 Господарського процесуального кодексу України і порушує його права та законні інтереси.

У зв'язку з цим, статтею 121 2 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що скарга на рішення, дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби, приватних виконавців щодо виконання судових рішень господарських судів може бути подана стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів, крім рішень виконавця про відкладення проведення виконавчих дій, які можуть бути оскаржені протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів. Скарги на рішення, дії та бездіяльність органів державної виконавчої служби, приватних виконавців розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник, прокурор та орган державної виконавчої служби, приватний виконавець. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу державної виконавчої служби, приватного виконавця в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги. За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачеві, боржникові та органові державної виконавчої служби, приватному виконавцю. Ухвала може бути оскаржена у встановленому цим Кодексом порядку.

Також, процедуру оскарження дій посадових осіб державної виконавчої служби визначено і статтею 82 Закону України "Про виконавче провадження".

Разом з тим, приписами ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України "Про державну виконавчу службу".

При цьому, згідно частини 1 ст. 6 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Крім того, 01.01.2013 року набрав чинності Закон України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", який встановлює гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України "Про виконавче провадження" та особливості їх виконання.

Так, згідно частини 1 ст. 2 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган; державне підприємство, установа, організація (далі - державне підприємство); юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства (далі - юридична особа).

Водночас, відповідно до частини 1 ст. 6 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Згідно статті 11 цього ж Закону, державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Також, частиною 1 ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

При цьому, пунктом 5 ч. 4 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо: виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження", у разі, якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, а також якщо належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, у виконавчому документі зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати таке рішення, або зазначається, що обов'язок чи право стягнення є солідарним.

Тобто, вказаною нормою передбачено можливість альтернативної вимоги щодо оформлення виконавчого документу - або із зазначенням одного боржника та одного стягувача, та відповідної частини в якій необхідно виконати рішення, або із зазначенням, що обов'язок чи право стягнення є солідарним.

З огляду на таке, суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, з посиланням на положення ст.ст. 4, 18 Закону України "Про виконавче провадження", ст. 121 2 Господарського процесуального кодексу України, та представлені матеріали справи, дійшов висновку про те, що в даному випадку у державного виконавця ВДВС не було законних підстав для повернення виконавчого документу - наказу № 1/73 від 14.09.2012 року Стягувачу без прийняття до виконання шляхом винесення відповідного повідомлення № 760/20.1/10 від 19.10.2016 року, у зв'язку з чим, вимоги ПАТ "Брокбізнесбанк" визнав обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

На думку колегії суддів касаційної інстанції, висновки суду апеляційної інстанції, відповідають фактичним обставинам справи та наявним матеріалам і ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права, з дотриманням процесуальних норм.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції про залишення без змін ухвали суду першої інстанції про задоволення скарги на дії ВДВС, а тому підстав для зміни чи скасування його постанови, не вбачається.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 - 111 9 , 111 11 , 121 2 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України залишити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного господарського суду від 28.03.2017 року за скаргою Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" на дії Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у справі № 1/73 - без змін.

Головуючий - суддя Малетич М.М.

Судді Шевчук С.Р.

Владимиренко С.В.