АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 531/921/16-ц Номер провадження 22-ц/786/747/17Головуючий у 1-й інстанції Хомінець І. В. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 березня 2017 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області у складі:
Головуючого: судді Хіль Л.М.,
Суддів: Гальонкіна С.А., Лобова О.А.,
за участю секретаря Колодюк О.П.,
за участю: позивача - ОСОБА_2,
представника відповідача - ОСОБА_3,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Машівського районного суду Полтавської області від 24 січня 2017 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_5, про стягнення неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів,-
в с т а н о в и л а :
Влипні 2016 року позивач звернулася з зазначеним позовом до суду в обґрунтування якого зазначила, що 04 серпня 2004 року рішенням Карлівського районного суду з ОСОБА_4 на її користь було стягнуто аліменти на утримання їх сина - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), але не менше одного неоподаткованого мінімуму доходу громадян, що становить 17 гривень і до досягнення ним повноліття, починаючи з 23 червня 2004 року. На виконання указаного рішення було видано виконавчий лист №2-707, який нею подано на виконання до Карлівського районного відділ виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області.
13.11.2015 року син досягнув повноліття, але рішення так і не виконане, грошові кошти на утримання дитини від відповідача нею не були отримані у повному обсязі, хоча відповідач має у власності земельну ділянку на території Ланнівської сільської ради площею 3,55 га, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка з 10.01.2003 року перебувала в оренді ВАТ Бурякорадгосп Ланнівський , правонаступником якого є ПП Ланна-Агро та з 15.05.1992 року відповідач працював інженером з охорони праці у вказаному підприємстві.
На момент досягнення сином повноліття залишилася непогашеною заборгованість відповідача зі сплати аліментів у розмірі: 1920,80 грн. за період роботи боржника в ПП Ланнівський цукровий завод ; 6626,18 грн. за період знаходження земельної ділянки відповідача в оренді ВАТ Бурякорадгосп Ланнівський .
В зв`язку з наведеним прохала суд стягнути з відповідача неустойку за несвоєчасну сплату аліментів в розмірі 21452,95 грн. та судові витрати, понесені нею.
Рішенням Машівського районного суду Полтавської області від 24 січня 2017 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_4 задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 неустойку (пеню) за несвоєчасну сплату аліментів у розмірі 21452,95 грн. та сплачений судовий збір в розмірі 551,20 грн.
В апеляційному порядку рішення місцевого суду оскаржено відповідачем у справі - ОСОБА_4 з посиланням на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, які суд вважав встановленими та невідповідність висновків суду обставинам справи, просить зазначене рішення суду першої інстанції скасувати, та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. Також прохає стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 3500 грн. витрат на правову допомогу та 606,32 грн. сплаченого при подачі апеляційної скарги судового збору.
В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_4 зазначив, що матеріалами справи підтверджується те, що він працював у ПП Ланнівський цукровий завод за сумісництвом у період з 14 жовтня 2013 року по 19 березня 2014 року , а тому безпідставними вважає висновки суду про стягнення з нього неустойки (пені) за час роботи за період з 18 жовтня 2013 року по листопад 2015 року.
Вважає, що суд при цьому безпідставно визнав належним доказом розрахунок суми неустойки (пені), що був наданий позивачем та безпідставно не врахував довідку Карлівського РВ ДВС за вих. 5236/03-46 від 15 червня 2016 року щодо періоду роботи відповідача у ПП Ланнівський цукровий завод .
Апелянт також вказав, що судом безпідставно не прийнято до уваги довідку ПП Ланна-Агро (правонаступник ВАТ Бурякорадгосп Ланнівський ) про те, що у нього заборгованість зі сплати аліментів відсутня.
Також апелянт зазначив, що саме у ПП Лан-Агро , що є правонаступником ВАТ Бурякорадгосп Ланнівський , якому він передав в оренду й земельний пай, знаходиться на виконанні виконавчий лист про стягнення з нього аліментів з усіх видів його заробітку (доходу), а тому він не може нести відповідальність за те, що бухгалтерія ВАТ Бурякорадгосп Ланнівський правонаступником якого є ПП Лан-Агро , де він працював та де він є орендодавцем землі, не перераховувала прибуток від здачі у оренду земельного паю за 2005-2014 роки на користь ОСОБА_2
Апелянт також вважає невірним розрахунок пені долучений позивачкою до матеріалів справи, з яким погодився суд першої інстанції, адже він суперечить правовій позиції, викладеній у постанові ВСУ у справі № 6-94цс15 від 01.07.2015 року. Зокрема, апелянт вказав, що орендна плата за землю нараховується один раз на рік, та виплачується також один раз на рік - 20 грудня, а тому є безпідставними прийняті до уваги судом розрахунки заборгованості, згідно з якими пеня від доходу за орендну плату нараховується щомісяця.
Зазначив апелянт й те, що він не отримував від державного виконавця жодних розрахунків про розмір заборгованості зі сплати аліментів про заборгованість за період знаходження земельної ділянки в оренді ВАТ Бурякорадгосп Ланнівський та ПП Ланна-Агро на загальну суму 6626,18 грн., а відтак не міг їх оскаржити у встановленому порядку.
Вважав, що оскаржуване рішення прийняте без врахування вимоги ч. 2 ст. 196 СК України, адже 19.04.2016 року судом було прийняте рішення про стягнення з нього на користь сина - ОСОБА_5 аліментів на період його навчання. Крім того на утриманні він має маму - ОСОБА_6, яка є пенсіонеркою та дитиною війни, на підтвердження чого надав копії відповідних посвідчень.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення місцевого суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, з огляду на наступне.
Відповідно до норми ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з п.3 ч.1 ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право змінити рішення.
У відповідності до п.п. 1, 3, 4 ч.1 ст. 309 ЦПК України підставою для зміни рішення є не повне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального та (або) процесуального права.
З матеріалів справи вбачається, що 13.11.1997 року народився ОСОБА_5, батьками якого є ОСОБА_4 та ОСОБА_2 Вказана обставина підтверджується свідоцтвом про народження серії І-КЕ № 006281 (а.с. 11).
25.10.2004 року шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 було розірвано, про що в Книзі реєстрації розірвань шлюбів зроблено відповідний актовий запис за № 108. Зазначене підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу серії І-КЕ №023083 (а.с. 12).
Карлівським районним судом м. Полтави видано виконавчий лист від 04.08.2004 року про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі ? частки заробітку (доходу), але не менш одного неоподатковуваного мінімуму доходу громадян, що становить 17 грн. і до досягнення ним повноліття, починаючи з 25 червня 2004 року (а.с. 18).
До матеріалів справи позивачкою долучено розрахунок суми неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів з доходу по заробітній сплаті на загальну суму 2823,24 грн. (а.с. 14).
Також позивачкою до матеріалів справи долучено розрахунок суми неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів з доходу за оренду земельної ділянки на загальну суму 18629,71 грн. (а.с. 17).
05.08.2014 року державним виконавцем ВДВС Карлівського РУЮ було здійснено запит до Відділу держземагенства в Карлівському районі. 27.08.2014 року у відповідь на вказаний запит органом було надано відповідь із зазначенням інформації про те, що на території Карлівського району Полтавської області за період до 2013 року за ОСОБА_4 зареєстровано земельну ділянку площею 3,55 га, яка знаходиться за адресою с. Ланна Карлівського району, Полтавської області, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с. 21).
У матеріалах справи також наявний лист Відділу держземагенства в Карлівському районі від 20.04.2015 року за № 0-1613-04-526/2-15, яким повідомлено, що земельна ділянка, яка належить ОСОБА_4 на праві приватної власності згідно державного акту серії РЗ № 670711 від 04.11.2002 року площею 3,5500 га кадастровий номер 5321682500:00:002:0177 передана в оренду ВАТ Бурякорадгосп Ланнівський (договір оренди землі від 10.01.2003 року за № 574 терміном на п`ять років, договір оренди землі від 27.12.2007 року за № 040755600447 терміном на п`ять років) (а.с. 22).
У матеріалах справи також наявні довідки-розрахунки за підписом в.о. начальника Карлівського ГТУЮ у Полтавській області ОСОБА_7 згідно виконавчого листа № 2-707, виданого 05.07.2004 року Карлівським районним судом Полтавської області, згідно з якими заборгованість ОСОБА_4 зі сплати аліментів за період роботи на ПП Ланнівський цукровий завод (14 днів жовтня, листопад та грудень 2013 року, а також січень, лютий та 19 днів березня 2014 року) становить 1920 грн. 80 коп. (а.с. 24). Заборгованість відповідача по аліментам за період знаходження земельної ділянки в оренді ВАТ Бурякорадгосп Ланнівський та ПП Ланна-Агро за період 2004 - 2015 роки складає 6626 грн. 18 коп.
Матеріали справи також містять довідку, видану бухгалтерією ПП Ланна-Агро , яка є наступником ВАТ Бурякорадгосп Ланнівський про те, що в період з 2005 року по листопад 2015 року з зарплати ОСОБА_4 були здійснені відрахування по виконавчому листу (аліменти) на користь ОСОБА_2 (а.с. 64). Разом з указаною довідкою товариством надано й довідки про утримання із зарплати ОСОБА_4 аліментів на користь позивачки: за січень 2005 року - грудень 2005 року у розмірі 1409,18 грн. (а.с. 65), січень 2006 року - грудень 2006 року у розмірі 2977,07 грн. (а.с. 66), за січень-грудень 2007 року - 3800,68 грн. (а.с. 67), січень-грудень 2008 року - 5165,64 грн. (а.с. 68), січень-грудень 2009 року - 3800,11 грн. (а.с. 69), січень-грудень 2010 року - 4573,24 грн. (а.с. 70), січень-грудень 2011 року - 5356,07 грн. (а.с. 71), січень-грудень 2012 року - 6338,55 грн. (а.с. 72), січень-грудень 2013 року - 5883,08 грн. (включно із жовтнем-груднем 2013 року) (а.с. 73), січень 2014 року - грудень 2014 року - 7838,38 грн. (а.с. 74), грудень-листопад 2015 року - у розмірі 5906,93 грн. (а.с. 75).
Нормою ст. 18 СК України встановлено обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно з ч. 1 ст. 196 СК України та роз`яснень Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 року Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів , при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення. При цьому, відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покласти таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема у зв`язку з несвоєчасною виплати заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банкам.
Згідно нормою ч. 3 ст. 10, що також передбачено і ст. 60 ч.1 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 11 ЦПК України , суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу , в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ч. 3 ст. 60 ЦПК України . Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.
У тексті заперечень на позовну заяву та у апеляційній скарзі ОСОБА_4 як на підставу необґрунтованості позову послався на те, що він був необізнаним про наявність у нього заборгованості зі сплати аліментів із заробітної плати та із доходів, отриманих як орендну плату за земельну частку (пай).
З матеріалів справи вбачається відсутність будь-яких належних та допустимих доказів у розумінні ст.ст. 57-59 ЦПК України, на підтвердження необізнаності відповідача (поважності причин) щодо наявності у нього вказаної заборгованості.
Отже, суд першої інстанції при ухваленні рішення вірно керувався презумпцією вини особи, яка порушила своє зобов`язання, оскільки саме платник повинен довести поважність невиконання ним рішення суду.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає доводи апеляційної скарги щодо необізнаності особи про наявність у неї заборгованості зі сплати аліментів недоведеними, а відтак, вірним висновок суду про порушення права позивача на вчасне отримання аліментних виплат у встановленому рішенням суду розмірі, що обумовлює право позивача на стягнення з відповідача неустойки (пені).
Разом з тим, за своєю правовою природою аліментними зобов`язаннями є періодичні платежі, що боржник зобов`язаний сплачувати щомісячно. Несвоєчасна сплата аліментів передбачає настання негативних наслідків матеріального характеру у вигляді стягнення неустойки (пені).
Оскільки неустойка у вигляді пені обчислюється у відсотках від суми невиконання або неналежно виконаних зобов`язань, які виникають у боржника щомісяця, то й пеня має триваючий характер і обчислюється за прострочення кожного зобов`язання окремо.
Отже, ураховуючи правову природу пені та виходячи з розуміння аліментів як періодичних платежів, які виплачуються (стягуються) щомісячно, за змістом статті 196 СК України пеня нараховуються на суму заборгованості за той місяць, у якому не проводилось стягнення аліментів.
При цьому сума заборгованості за аліментами за попередні місяці не додається до заборгованості за наступні місяці, а кількість днів прострочення обчислюється виходячи з того місяця, в якому аліменти не сплачувались.
Правило про стягнення неустойки (пені) в розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення полягає в тому, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення.
Отже, неустойка (пеня) за один місяць обчислюється так: заборгованість за аліментами за місяць помножена на 1% пені і помножена на кількість днів місяця, в якому виникла заборгованість. Загальна сума неустойки (пені) визначається шляхом додавання нарахованої пені за кожен із прострочених платежів.
З огляду на викладене, колегія суддів не погоджується із висновком суду першої інстанції про правильність розрахунку неустойки (пені) наданого позивачкою за несвоєчасну сплату аліментів з доходу по заробітній платі у розмірі 2823 грн. 24 коп. (а.с. 14).
Згідно з довідкою, виданою ПП Ланнівський цукровий завод за № 952 від 12 грудня 2016 року на виконання ухвали суду першої інстанції, ОСОБА_4 працював водієм автомобільного транспорту за сумісництвом з 14.10.2013 року - наказ № 142-к від 14.10.2013 р. по 19.03.2014 року - наказ № 32-к від 28.03.2014 року (а.с. 166-167).
Саме із отриманого відповідачем заробітку підчас його роботи за сумісництвом і не було відраховано аліментні виплати на користь позивачки.
Отже, у цій частині вірним є наступний розрахунок на загальну суму 524 грн. 10 коп.:
2013 рік 163,94 х 1% = 1,64 грн., загальна сума пені за 14 днів жовтня складає 14 днів х 1,64 грн. = 22,96 грн.;
363,00 х 1% = 3,63 грн., загальна сума пені за 30 днів листопада складає 30 днів х 3,63 грн. = 108,90 грн.;
385,80 х 1% = 3,86 грн., загальна сума пені за 31 день грудня складає 31 день х 3,86 грн. = 119,66 грн.
2014 рік 385,80 х 1% = 3,86 грн., загальна сума пені за 31 день січня складає 31 день х 3,86 грн. = 119,66 грн.;
385,80 х 1% = 3,86 грн., загальна сума пені за 28 днів лютого складає 28 днів х 3,86 грн. = 108 грн.;
236,46 х 1% = 2,36 грн., загальна сума пені за 19 днів березня складає 19 днів х 2,36 грн. = 44,84 грн.
Разом з тим, колегія суддів також погоджується із доводами апелянта про хибність розрахунку суми неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів з доходу за оренду земельної ділянки (а.с. 15-17), з огляду на наступне.
Так, у матеріалах справи міститься довідка, видана ПП Ланна-агро про те, що ОСОБА_4 є пайщиком підприємства, яке є правонаступником ВАТ Бурякорадгосп Ланнівський . Орендна плата земельного паю, нараховується 1 (один) раз на рік 20 грудня. З 2005 року аліменти з виплати коштів з оренди за земельну ділянку не утримувалися (а.с. 76).
Матеріали справи також містять державний акт на право приватної власності на землю на ім`я ОСОБА_4 та договори оренди вказаної земельної ділянки (паю), згідно з умовами яких орендар сплачує орендну плату не пізніше як у термін з 1 січня по 31 грудня кожного року протягом дії договору (договір від 08.01.2003 року), орендна плата вноситься від 01.08 до 31.12 місяця кожного року (договір від 21 грудня 2007 року) (а.с. 79-80).
Згідно з інформацією з довідки, виданої ПП Ланна-Агро на виконання ухвали суду, аліменти з орендної плати, яку отримував ОСОБА_4 у період 2004 року по 2014 рік за оренду земельної ділянки не утримувалися, у зв`язку з тим, що у підприємства не було законних підстав для їх утримання, так як, ОСОБА_4 з заявою про стягнення з нього аліментів на користь ОСОБА_2 не звертався, виконавчий лист з цього приводу у підприємства також відсутній (а.с. 178).
Відповідно до інформації з довідок № 89, 381, 190 від 11.02.2015 року та 22.05.2015 року та 04.04.2016 року, виданих бухгалтерією ПП Ланна-Агро , ОСОБА_4 має земельну ділянку площею 3,55 га, яка знаходиться по договору оренди в ПП Ланна-Агро договір між сторонами складено з 27.12.2007 року по 31.12.2022 рік. Сума нарахованої орендної плати становить:
рік 2004 (грудень), нараховано 654,45 грн., утримання 98,17 грн., сума до виплати 556,28 грн.;
рік 2005 (грудень), нараховано 654,45 грн., утримання 98,17 грн., сума до виплати 556,28 грн.;
рік 2006 (грудень), нараховано 677,24 грн., утримання 101,59 грн., сума до виплати 575,65 грн.;
рік 2007 (грудень), нараховано 677,24 грн., утримання 101,59 грн., сума до виплати 575,50 грн.;
01.12.2008, нараховано 1392,41 грн., сплачено 1183,54 грн.;
01.12.2009, нараховано 1604,06 грн., сплачено 1363,45 грн.;
01.12.2010, нараховано 1698,70 грн., сплачено 1443,89 грн.;
01.10.2011, нараховано 2494,46 грн., утримано 299,34 грн., 08.11.2011 року сплачено 435,29 грн.; 30.12.2011 року сплачено 1942,35 грн.;
01.12.2012, нараховано 4177,00 грн., утримано 501,24 грн., 24.12.2012 року сплачено 3640,75 грн.; 31.12.2012 року сплачено 125,31 грн.;
01.12.2013, нараховано 4972,62 грн., утримано 596,71 грн., 17.09.2013 року сплачено 1165 грн.; 30.09.2013 року сплачено 174,75 грн., 29.11.2013 року сплачено 1050 грн.,
01.12.2014, нараховано 4972,62 грн., утримано 646,41 грн., 26.03.2014 року сплачено 2010 грн., 20.11.2014 року - 4226 грн.,
01.12.2015, нараховано 6211,12 грн., сплачено 01.06.2015 року - 500 грн. (утримано 98,80 грн.), 01.08.2015 року - 1988 грн. (утримано 138,32 грн.), 01.09.2015 року - 23,14 грн. (утримано 23,14 грн.), 01.11.2015 року - 916,17 грн. (утримано 161,68 грн.);
Із 2004 по 2010 рік облік по земельним паям вівся на паперових носіях термін зберігання яких 3 роки. Інформація за цей період надана із зведених відомостей (а.с. 238-239).
13.11.2015 року ОСОБА_5 досягнув повноліття.
З огляду на вищевикладені норми матеріального права та наявні у матеріалах справи докази, колегія суддів вважає, що плата за оренду земельної ділянки, яку отримував відповідач носила за 2004-2010 роки разовий характер (доказів протилежного позивачкою не надано), в 2011 році виплати проведені двічі (листопад, грудень), у 2012 році - двічі (у грудні), у 2013 році - тричі (двічі у вересні і один раз у листопаді), у 2014 році - двічі (у березні та листопаді), у 2015 році - п`ять разів (у червні, серпні, вересні, листопаді та грудні).
Отже, правильний розрахунок заборгованості неустойки з орендної плати за земельну ділянку з урахуванням нарахованих до сплати аліментів згідно з довідкою-розрахунком державного виконавця № 5255/03-46 від 15.06.2016 року, виглядає так:
2004 рік - 139,07 х 1% = 1,39 грн., загальна сума пені за грудень складає 31 день х 1,39 грн. = 43,09 грн.;
2005 рік - 140,40 х 1% = 1,40 грн., загальна сума пені за грудень складає 31 день х 1,40 грн. = 43,40 грн.;
2006 рік - 160,80 х 1% = 1,61 грн., загальна сума пені за грудень складає 31 день х 1,61 грн. = 49,91 грн.;
2007 рік - 181,20 х 1% = 1,81 грн., загальна сума пені за грудень складає 31 день х 1,81 грн. = 56,11 грн.;
2008 рік - 295,69 х 1% = 2,96 грн., загальна сума пені за грудень складає 31 день х 2,96 грн. = 91,76 грн.;
2009 рік - 341,00 х 1% = 3,41 грн., загальна сума пені за грудень складає 31 день х 3,41 грн. = 105,75 грн.;
2010 рік - 361,25 х 1% = 3,61 грн., загальна сума пені за грудень складає 31 день х 3,61 грн. = 111,91 грн.
2011 рік - 594,41 х 1% = 5,94 грн., загальна сума пені за листопад складає 30 днів х 5,94 грн. = 178,20 грн.
594,41 х 1% = 5,94 грн., загальна сума пені за грудень складає 31 день х 5,94 грн. = 184,14 грн.
2012 рік - 941,52 х 1% = 9,42 грн., загальна сума пені за грудень складає 31 день х 9,42 грн. = 292,02 грн.
2013 рік - 597,44 х 1% = 5,97 грн., загальна сума пені за вересень складає 30 днів х 5,97 грн. = 179,10 грн.
597,44 х 1% = 5,97 грн., загальна сума пені за листопад складає 30 днів х 5,97 грн. = 179,10 грн.
2014 рік - 1559,00 х 1% = 15,59 грн., загальна сума пені за березень складає 31 день х 15,59 грн. = 483,29 грн.
1559,00 х 1% = 15,59 грн., загальна сума пені за листопад складає 30 днів х 15,59 грн. = 467,70 грн.
2015 рік - 1314 х 1% = 13,14 грн., загальна сума пені за червень складає 30 днів х 13,14 грн. = 394,20 грн.
1314 х 1% = 13,14 грн., загальна сума пені за серпень складає 31 день х 13,14 грн. = 407,34 грн.
1314 х 1% = 13,14 грн., загальна сума пені за вересень складає 30 днів х 13,14 грн. = 394,20 грн.
1314 х 1% = 13,14 грн., загальна сума пені за 12 днів листопада складає 12 днів х 13,14 грн. = 157,68 грн.
З огляду на викладені розрахунки, до стягнення з відповідача на користь позивачки підлягає неустойка (пеня) за несплату аліментів за період знаходження земельної ділянки в оренді ВАТ Бурякорадгосп Ланнівський та ПП Ланна-Агро у загальному розмірі: 3818 грн. 90 коп.
А усього до стягнення з відповідача на користь позивачки підлягає пеня у розмірі 4343 грн. 00 коп. (524,10 грн. + 3818,90 грн.).
Судові витрати підлягають розподілу у відповідності до норми ч.1 ст. 88 ЦПК України, згідно з якою, стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Так, позовні вимоги ОСОБА_2 колегією суддів задоволені на 20,24%, з огляду на це з відповідача на користь позивачки підлягають до стягнення судові витрати у пропорційному розмірі - 111 грн. 56 коп. та витрати на правову допомогу у розмірі 1052 грн. 48 коп. (а.с. 1, 40, 164, 244).
У апеляційній скарзі відповідач прохав стягнути з позивачки на його користь 3500 грн. витрат на правову допомогу та 606,32 грн. сплаченого при подачі апеляційної скарги судового збору.
У матеріалах справи наявні докази про вартість правової допомоги, наданої адвокатом ОСОБА_4 на суму 2500 грн. та 1000 грн. (а.с. 87-90, а.с. 211-212) та докази сплати судового збору у розмірі 606 грн. 32 коп. (а.с. 202).
З урахуванням норми ч. 1 ст. 88 ЦПК України, до стягнення з позивача на користь відповідача підлягають 79,76 % понесених останнім судових витрат: 483 грн. 60 коп. - судового збору; 2791 грн. 60 коп. - витрат на правову допомогу.
Колегія суддів також вважає недоведеними у розумінні ст.ст. 57-60 ЦПК України доводи апелянта про перебування саме на його утриманні матері пенсійного віку, яка також є інвалідом.
Керуючись ст.ст. 303 ч. 1, 304 , 307 ч. 1 п.3, 309 ч. 1 п.п. 1-4, 314 , 315 , 317 ЦПК України , колегія суддів,-
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 - задовольнити частково.
Рішення Машівського районного суду Полтавської області від 24 січня 2017 року - змінити.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 неустойку (пеню) за несвоєчасну сплату аліментів у розмірі 4343 грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 111 грн. 56 коп. понесених витрат зі сплати судового збору та 1052 грн. 48 коп. понесених витрат за надання правової допомоги, а разом 1164 грн. 04 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 483 грн. 60 коп. понесених витрат зі сплати судового збору та 2791 грн. 60 коп. понесених витрат за надання правової допомоги, а разом 3275 грн. 20 коп.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею чинності.
Головуючий: Л.М. Хіль
Судді: С.А. Гальонкін
ОСОБА_8
З оригіналом згідно: ОСОБА_1
Суд | Апеляційний суд Полтавської області |
Дата ухвалення рішення | 28.03.2017 |
Оприлюднено | 03.04.2017 |
Номер документу | 65596152 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Фаловська Ірина Миколаївна
Цивільне
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Фаловська Ірина Миколаївна
Цивільне
Апеляційний суд Полтавської області
Хіль Л. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні