Ухвала

від 23.03.2017 по справі 755/17201/16-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 11-cc/796/1544/2017 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1

Категорія: ст. 170 КПК Доповідач: ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2017 року місто Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,

з участю:

представник власника майна ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу представника ТОВ «ДЖИН-СА» ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 08 лютого 2017 року,

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого СУ ФР ДПІ у Дніпровському районі Головного управління ДФС у місті Києві ОСОБА_7 , яке погоджене із прокурором Київської місцевої прокуратури № 4 міста Києва ОСОБА_8 , і накладено арешт на товар, вилучений 01 лютого 2017 року під час проведення обшуку за адресою: місто Львів, вул. Пирогівка, 44, а саме на вживаний одяг (секонд хенд), який поміщено в мішки білого кольору в кількості 372 штуки.

Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, представник ТОВ «ДЖИН-СА» ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій ставить питання про поновлення йому строку на оскарження ухвали слідчого судді та просить її скасувати.

В обґрунтування клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження представник ТОВ «ДЖИН-СА» ОСОБА_6 зазначає, що розгляд клопотання старшого слідчого був здійснений без повідомлення представників ТОВ «ДЖИН-СА», а про наявність ухвали слідчого судді представник товариства дізнався лише 27 лютого 2017 року.

Стосовно ухвали слідчого судді, то ОСОБА_6 вважає її незаконною. Зокрема, апелянт стверджує, що ТОВ «ДЖИН-СА» і його посадові особи не є підозрюваними у кримінальному провадженні № 32016100040000063, а вилучене майно належить товариству на праві власності та не має будь-якого відношення до ТОВ «Бастіон Постач». Також апелянт звертає увагу, що в клопотанні старшого слідчого відсутні документи, які б підтверджували право власності на майно, що належить арештувати.

Прокурор, будучи завчасно належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду апеляційної скарги представника ТОВ «ДЖИН-СА» ОСОБА_6 , в судове засідання не прибув, про причини своєї неявки суд не повідомив, а тому колегія суддів, у відповідності до ч. 4 ст. 405, ч. 1 ст. 172 КПК України, вирішила за можливе розглянути дану апеляційну скаргу представника ТОВ «ДЖИН-СА» ОСОБА_6 без участі прокурора.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника власника майна, який підтримав свою апеляційну скаргу та просив її задовольнити, вивчивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що строк на апеляційне оскарження представник ТОВ «ДЖИН-СА» ОСОБА_6 не пропустив, а його апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Так, у відповідності до абз. 2 ч. 3 ст. 395 КПК України, якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, що в даному випадку мало місце, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Як вбачається з матеріалів судового провадження, клопотання старшого слідчого про арешт майна було розглянуто слідчим суддею 08 лютого 2017 року без виклику представника ТОВ «ДЖИН-СА». Лише 27 лютого 2017 року представник товариства ОСОБА_6 дізнався про ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 08 лютого 2017 року, а 02 березня 2017 року він направив по пошті до Апеляційного суду міста Києва апеляційну скаргу. Таким чином, представник ТОВ «ДЖИН-СА» ОСОБА_6 не пропустив п`ятиденний строк апеляційного оскарження ухвали слідчого судді.

Що стосується безпосередньо апеляційної скарги, то слід звернути увагу на такі обставини.

Як вбачається з матеріалів провадження, слідчимуправлінням ФР ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у місті Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 32016100040000063, внесеному 18 листопада 2016 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань заознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 205-1 КК України.

Органи досудового розслідування вважають доведеним, що невстановленими особами внесено до офіційних документів ТОВ «Аларит» (код ЄДРПОУ 40399901), ТОВ «Волкан-Трейд» (код ЄДРПОУ 40466389), ТОВ «Кераміккомпані» (код ЄДРПОУ 40101284), ТОВ «Нотагруп» (код ЄДРПОУ 40101258), ТОВ «Облприлад90» (код ЄДРПОУ 40057927), ТОВ «Південний-комплекс» (код ЄДРПОУ 40056504), ТОВ «Раміс» (код ЄДРПОУ 40466331), ТОВ «Відрікс» (код ЄДРПОУ 40942283), ТОВ «Хеленн Маркет» (код ЄДРПОУ 40942084), ТОВ «Амега Люкс» (код ЄДРПОУ 34415059), ТОВ «Будівництво та меблі» (код ЄДРПОУ 38389007), ТОВ «Вандайс» (код ЄДРПОУ 39659314), ТОВ «БК Гарант 2007» (код ЄДРПОУ 35196222), ТОВ «Елкоопт.-» (код ЄДРПОУ 39706217), ТОВ «Енергобуд.Пром» (код ЄДРПОУ 39701470), ТОВ «Компанія.НКР» (код ЄДРПОУ 39956193), ТОВ «Ксена К» (код ЄДРПОУ 40549213), ТОВБК«ЛБ-МБ» (код ЄДРПОУ 40350602), ТОВ «Ніко-Лас» (код ЄДРПОУ 40549192), ТОВ «Ребвіка» (код ЄДРПОУ 40258730), ТОВ «Утіл Груп» (код ЄДРПОУ 38928228), ТОВ «ШімшекОрман» (код ЄДРПОУ 39673737), ТОВ «Веро-НА» (код ЄДРПОУ 40549171), ТОВ «АФ Порадник» (код ЄДРПОУ 23509918), ТОВ «СП «Катапульта» (код ЄДРПОУ 39190135), ТОВ «БАСТІОН ПОСТАЧ» (код ЄДРПОУ 40880987), ТОВ «ФОРТИС КОМПАНИ» (код ЄДРПОУ 40315730) завідомо неправдиві відомості, які надають право використовувати їх як підроблювачем, так і іншою особою.

Так, під час аналізу наявних баз даних встановлено, що ТОВ «Бастіон Постач» (код ЄДРПОУ 40880987) перебуває на податковому обліку в ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у місті Києві з 06 жовтня 2016 року: стан платника платник податків за основним місцем обліку; вид діяльності діяльність посередників у торгівлі текстильними виробами, одягом, хутром, взуттям і шкіряними виробами; юридична адреса: АДРЕСА_1 . Засновником, директором та головним бухгалтером являється громадянка ОСОБА_9 (ІПН НОМЕР_1 ). Банківські рахунки відкриті у ПАТ «Вернум Банк» 25 листопада 2016 року, Філії АТ «Укрексімбанк» у місті Києві 07 грудня 2016 року та ПАТ «КБ «Земельний Капітал» 18 листопада 2016 року.

Вказане підприємство являється таким, що здійснює імпорт « ОСОБА_10 », а саме речей (взуття, одяг, іграшки), текстильних виробів, тканини та інших товарів.

В період з 2016 року по теперішній час підприємством здійснюється ввезення товару на митну територію України в режимі «імпорт 40» речі (взуття, одяг, іграшки), текстильні вироби, тканини та інші товари. Митне оформлення товарів з березня 2016 року по теперішній час проводиться через м/п «Малехів», а також частково через «Південну митницю» та ВМО № 2 «Одеса-порт».

Допитана в якості свідка ОСОБА_9 показала, що зареєструвала підприємства ТОВ «БАСТІОН ПОСТАЧ» (код ЄДРПОУ 40880987) та ТОВ «Глав-Інж-Строй» (код ЄДРПОУ 38356888) без мети ведення фінансово-господарської діяльності за грошову винагороду.

01 лютого 2017 року під час проведення обшуку в межах кримінального провадження № 32016100040000063 від 18 листопада 2016 року за адресою: місто Львів, вул. Пирогівка, 44, було виявлено та вилучено товар, а саме вживаний одяг (секонд хенд), який поміщено в мішки білого кольору в кількості 372 штуки.

02 лютого 2017 року старший слідчого СУ ФР ДПІ у Дніпровському районі Головного управління ДФС у місті Києві ОСОБА_7 , за погодженням із прокурором Київської місцевої прокуратури № 4 міста Києва ОСОБА_8 , звернувся до Дніпровського районного суду міста Києва з клопотанням про накладення арешту на товар, тимчасово вилучений 01 лютого 2017 року під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_2 , а саме вживаний одяг (секонд хенд), який поміщено в мішки білого кольору в кількості 372 штуки.

08 лютого 2017 року ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва клопотання старшого слідчого було задоволено.

Задовольняючи дане клопотання, внесене в межах кримінального провадження № 32016100040000063, про накладення арешту на товар, тимчасово вилучений 01 лютого 2017 року під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_2 , а саме вживаний одяг (секонд хенд), який поміщено в мішки білого кольору в кількості 372 штуки, слідчий суддя, як вбачається з журналу судового засідання, дослідивши матеріали, додані до клопотання, та заслухавши пояснення старшого слідчого ОСОБА_7 , прийшов до висновку, що існують достатні підстави вважати, що вищезазначене майно, яке було тимчасово вилучене під час проведення обшуку 01 лютого 2017 року за адресою: АДРЕСА_2 , а саме вживаний одяг (секонд хенд), який поміщено в мішки білого кольору в кількості 372 штуки, було пристосовано і використано як знаряддя вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 205-1 КК України.

З таким рішенням слідчого судді неможливо погодитися з огляду на наступні обставини.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Так, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Однак зазначених вимог закону слідчий суддя та слідчий, який вніс клопотання про арешт майна, не дотрималися.

Зокрема, колегія суддів звертає увагу, що в клопотанні старшого слідчого не зазначена мета, з якою, відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, може бути накладено арешт на майно, а також не визначена правова підстава арешту цього майна, яка в залежності від мети арешту майна встановлена в ч. ч. 3 6 ст. 170 того ж КПК. Не містить клопотання конкретного переліку майна, яке належить арештували, а вказано лише на вживаний одяг (секонд хенд), який поміщено в мішки білого кольору в кількості 372 штуки. Не приведено у клопотанні і документів, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретних фактів і доказів, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження вказаним майном будь-якою особою.

Отже, клопотання старшого слідчого не відповідає жодному із пунктів ч. 2 ст. 171 КПК України, однак слідчий суддя замість того, щоб повернути це клопотання прокурору у відповідності до ч. 3 ст. 171 КПК України, безпідставно розглянув його та необґрунтовано задовольнив, не зберігши при цьому, в порушення ч. 6 ст. 22 КПК України, об`єктивності та неупередженості, оскільки сам визначив мету та правову підставу для арешту цього майна, тобто дав перевагу у провадженні стороні обвинувачення.

Крім того, слідчий суддя в своїй ухвали, в порушення п. 1 ч. 5 ст. 173 КПК України, не привів переліку майна, на яке накладає арешт, а лише вказав, як і старший слідчий у клопотанні, що накладає арешт на вживаний одяг (секонд хенд), який поміщено в мішки білого кольору в кількості 372 штуки. При цьому слід зазначити, що будь-яких даних, що конкретно представляє із себе вживаний одяг, тобто кожна річ, яка поміщена в мішки білого кольору в кількості 372 штуки, її опис та загальна кількість речей в кожному мішку, ні в протоколі обшуку, ні в постанові про визнання вживаного одягу речовим доказом у кримінальному провадженні не міститься, а тому слідчий суддя не мав права накладати арешт на майно, перелік якого не приведений та опис кожної окремої речі якого не здійснений.

В свою чергу, у кожному конкретному кримінальному провадженні суд, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно суд має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб суд був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати суду впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження. У відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження. Однак старший слідчий, обґрунтовуючи своє клопотання в розумінні вимог ст. 132 КПК України, не надав достатніх і належних доказів тих обставин, на які послався у клопотанні. Зокрема, в матеріалах, доданих до клопотання, не міститься будь-яких доказів на підтвердження того, що стосовно ТОВ «ДЖИН-СА» існує обґрунтована підозра щодо вчинення їх особами кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, який може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, або що між ТОВ ДЖИН-СА» і ТОВ «БАСТІОН ПОСТАЧ» існують взаємовідносини кримінально-правового характеру.

На підставі вищевикладених обставин, які свідчать про однобічність і необ`єктивність судового розгляду, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, як незаконна та необґрунтована, а апеляційна скарга задоволенню з постановленням апеляційним судом нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання слідчого як такого, що внесено до суду з порушенням ст. 171 КПК України та за недоведеності необхідності арешту майна, який при викладених у клопотанні обставинах явно порушуватиме справедливий баланс між інтересами власника майна, гарантованими законом, і завданням цього кримінального провадження.

Керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_6 задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 08 лютого 2017 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого СУ ФР ДПІ у Дніпровському районі Головного управління ДФС у місті Києві ОСОБА_7 , погоджене із прокурором Київської місцевої прокуратури № 4 міста Києва ОСОБА_8 , і накладено арешт на товар, вилучений 01 лютого 2017 року під час проведення обшуку за адресою: місто Львів, вул. Пирогівка, 44, а саме на вживаний одяг (секонд хенд), який поміщено в мішки білого кольору в кількості 372 штуки, скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою в задоволенні клопотання старшого слідчого СУ ФР ДПІ у Дніпровському районі Головного управління ДФС у місті Києві ОСОБА_7 , погодженого із прокурором Київської місцевої прокуратури № 4 міста Києва ОСОБА_8 , і накладено арешт на товар, вилучений 01 лютого 2017 року під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_2 , а саме на вживаний одяг (секонд хенд), який поміщено в мішки білого кольору в кількості 372 штуки, відмовити.

Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4