Рішення

від 23.03.2017 по справі 911/167/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" березня 2017 р. Справа № 911/167/17

Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Приватного акціонерного товариства «АПК-ІНВЕСТ»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВПК-15»

про стягнення 115515,75 грн.

секретар судового засідання (ст. секретар): Діхтярук Є.А.

за участю представників:

від позивача : ОСОБА_1 (довіреність б/н від 15.12.2016 р.);

від відповідача: не з'явився.

Обставини справи:

Приватне акціонерне товариство «АПК-ІНВЕСТ» (далі - ПрАТ «АПК-ІНВЕСТ» , позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВПК-15» (далі - ТОВ «ВПК-15» , відповідач) про стягнення 115515,75 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем договірних зобов'язань щодо здійснення розрахунку з позивачем за поставку товару відповідно до договору поставки № 210/МКИ-Тн-15 від 13.11.2015 р., у зв'язку з чим позивач просив суд стягнути з відповідача 34049,42 грн. основного боргу, 58188,71 грн. 3% річних, 14295,56 грн. інфляційних втрат, 58188,71 грн. пені, 3302,47 грн. штрафу, а також витрати зі сплати судового збору покласти на відповідача.

Розгляд справи відкладався.

06.03.2017 р. до господарського суду Київської області від представника відповідача надійшов лист № 24/03 від 06.03.2017 р. (вх. № 4947/17 від 06.03.2017 р.), за змістом якого відповідач надає для долучення до матеріалів справи витяг зі статуту, протокол загальних зборів № 1 від 17.04.2015 р. та наказ від 20.04.2015 р.

06.03.2017 р. до господарського суду Київської області від представника позивача надійшла заява б/н від 06.03.2017 р. (вх. № 4955/17 від 06.03.2017 р.) про уточнення змісту позовних вимог з огляду на допущення описки в прохальній частині позову при зазначенні розміру 3% річних, заявлених до стягнення.

З огляду на викладене суд здійснює розгляд позовних вимог в редакції заяви позивача б/н від 06.03.2017 р. (вх. № 4955/17 від 06.03.2017 р.), а саме - про стягнення з відповідача 34049,42 грн. основного боргу, 5679,59 грн. 3% річних, 14295,56 грн. інфляційних втрат, 58188,71 грн. пені, 3302,47 грн. штрафу.

У судових засіданнях 06.03.2017 р. представником позивача було подане клопотання б/н від 06.03.2017 р. про продовження строку розгляду справи на 15 днів понад строк, встановлений ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою господарського суду Київської області від 06.03.2017 р. було продовжено строк розгляду справи на 15 днів.

У судовому засіданні 06.02.2017 р., 06.03.2017 р. та 23.03.2017 р. представник позивача позовні вимоги підтримував повністю.

У судовому засіданні 06.03.2017 р. представник відповідача проти позовних вимог заперечувала.

У судові засідання 06.02.2017 р. та 23.03.2017 р. відповідач представника не направив, хоча про дату та час розгляду справи був повідомлений належно. Відзиву на позов відповідач до суду не подав.

Згідно з абз. 3 пп. 3.9.1 п. 3.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Згідно з пп. 3.9.2 п. 3.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» , у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України в разі, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 23.03.2017 р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

13.11.2015 р. між Приватним акціонерним товариством «АПК-ІНВЕСТ» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВПК-15» (покупець) було укладено договір поставки № 210/МКИ-Тн-15, відповідно до п. 1.1 якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, постачальник зобов'язується поставляти (передавати у власність) покупцеві окремими партіями ковбасні вироби та продукти зі свинини, готові до вживання в їжу, а покупець зобов'язується приймати товар та своєчасно сплачувати його вартість.

Згідно з п. 1.2 договору конкретна кількість, асортимент та ціни товару, а також строки поставки відповідної партії товару визначаються сторонами шляхом надання покупцем та прийняття постачальником відповідних заявок на товар, оформлених за формою, визначеною в додатку № 1 до цього договору, який є його невід'ємною частиною.

Пунктом 1.5 договору передбачено, що заявка подається в письмовому вигляді за допомогою засобів електронної пошти чи факсу не пізніше ніж за 2 робочих дня до запланованої дати поставки. В разі відсутності у постачальника на момент подачі заявки вказаного асортименту або кількості товару, постачальник протягом дванадцяти годин з моменту отримання заявки письмово за допомогою засобів електронної пошти чи факсу повідомляє покупця та сторони узгоджують інший асортимент, кількість або інший строк поставки товару.

Відповідно до п. 5.1 договору встановлено, що погоджена сторонами у порядку, визначеному в п. 1.2, 1.5 цього договору, ціна за одиницю товару, що поставляється за цим договором, вказується постачальником у видатковій накладній та враховує податок на додану вартість у розмірі, встановленому чинним нормами Податкового кодексу України для відповідної господарської операції.

У відповідності до пункту 5.3 договору покупець здійснює оплату товару постачальнику в розмірі 100% вартості товару за видатковими накладними, складеними на підставі наданих покупцем заявок, на протязі 14 календарних днів з дня отримання товару. Днем здійснення платежу вважається день, в який сума, що підлягає сплаті, зарахована на рахунок постачальника.

Як слідує з матеріалів справи, ПрАТ «АПК-ІНВЕСТ» поставило ТОВ «ВПК-15» товар загальною вартістю 79128,60 грн., що підтверджується товарними накладними № 3498 К від 04.07.2016 р. на суму 14804,77 грн., № 3529 К від 06.07.2016 р. на суму 36637,37 грн., № 3641 К від 11.07.2016 р. на суму 9853,50 грн., № 3659 від 13.07.2016 р. на суму 19178,08 грн., з урахуванням повернення товару на суми, зазначені у коригуваннях до товарних накладних № 3498 К від 04.07.2016 р. на суму 190,58 грн., № 3529 К від 06.07.2016 р. на суму 773,64 грн., № 3641 К від 11.07.2016 р. на суму 169,28 грн., № 3659 від 13.07.2016 р. на суму 211,62 грн., які підписані в двосторонньому порядку уповноваженими представниками позивача та відповідача та скріплені печатками юридичних осіб (копії долучено до матеріалів справи, оригінали оглянуто судом).

Проте, відповідач, в порушення умов договору № 210/МКИ-Тн-15 від 13.11.2015 р., за поставлений товар розрахувався частково на загальну суму 45128,60 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 610 від 14.07.2016 р. на суму 25000,00 грн., з якої зараховано 1079,18 грн. в частину погашення заборгованості за товарною накладною № 3498 К від 04.07.2016 р. (частина коштів у розмірі 23920,82 грн. була врахована в погашення заборгованості за попередніми товарними накладними), а також платіжним дорученням № 653 від 01.08.2016 р. на суму 1000,00 грн., № 670 від 08.08.2016 р. на суму 1000,00 грн.; № 677 від 09.08.2016 р. на суму 1000,00 грн., № 689 від 11,08.2016 р. на суму 2000,00 грн.; № 693 від 12.08.2016р. на суму 500,00 грн., № 698 від 15.08.2016 р. на суму 1000,00 грн.; № 702 від 17.08.2016 р. на суму 500,00 грн., № 710 від 18.08.2016 р. на суму 1000,00 грн.; № 722 від 23.08.2016 р. на суму 2000,00 грн., № 728 від 25.08.2016 р. на суму 2000,00 грн.; № 734 від 29.08.2016 р. на суму 2000,00 грн., № 741 від 30.08.2016 р. на суму 2000,00 грн.; № 749 від 02.09.2016р. на суму 2000,00 грн., № 757 від 05.09.2016 р. на суму 3000,00 грн.; № 765 від 07.09.2016р. на суму 1000,00 грн., № 771 від 12.09.2016 р. на суму 2000,00 грн.; № 776 від 13.09.2016 р. на суму 1000,00 грн., № 793 від 20.09.2016 р. на суму 2000,00 грн.; № 805 від 26.09.2016 р. на суму 2000,00 грн., № 823 від 03.10.2016 р. на суму 2000,00 грн.; № 835 від 06.10.2016 р. на суму 2000,00 грн., № 845 від 10.10.2016 р. на суму 2000,00 грн.; № 865 від 13.10.2016 р. на суму 1000,00 грн., № 871 від 17.10.2016 р. на суму 2000,00 грн.; № 881 від 21.10.2016 р. на суму 1000,00 грн., № 888 від 24.10.2016 р. на суму 1000,00 грн.; № 1010 від 01.11.2016 р. на суму 2000,00 грн., № 1022 від 07.11.2016 р. на суму 1000,00 грн., № 1041 від 14.11.2016 р. на суму 1000,00 грн. (копії долучено до матеріалів справи, оригінали оглянуто судом).

Оскільки ТОВ «ВПК-15» несвоєчасно та не в повному обсязі розрахувалось з позивачем за отриманий товар відповідно до договору № 210/МКИ-Тн-15 від 13.11.2015 р., останній і звернувся з даним позовом до суду з вимогою про стягнення з відповідача 34049,42 грн. основного боргу, 5679,59 грн. 3% річних, 14295,56 грн. інфляційних втрат, 58188,71 грн. пені, 3302,47 грн. штрафу.

Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

Так, у відповідності до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно з ч. 7 статті 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Приписами статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як зазначено у ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У відповідності з ч. 1 статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник) зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За змістом ст.ст. 691, 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 36 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідач відзиву на позов, контррозрахунку суми заборгованості або доказів оплати отриманого за договором № 210/МКИ-Тн-15 від 13.11.2015 р. товару станом на час вирішення спору не надав.

Отже, факт порушення відповідачем зобов'язань судом встановлений та по суті відповідачем на час вирішення спору не спростований.

З огляду на викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором № 210/МКИ-Тн-15 від 13.11.2015 р. на загальну суму 34049,42 грн., з урахуванням встановлення судом факту наявності заборгованості відповідача перед позивачем, є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Також, у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем зобов'язань щодо своєчасної оплати отриманого товару, позивач на підставі п. 7.6 договору просить суд стягнути з відповідача 58188,71 грн. пені та 5 % штрафу у розмірі 3302,47 грн.

Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з приписами ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до вимог ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з п. 7.6 договору за несвоєчасну оплату поставленого товару, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення. Крім того, за порушення строків оплати, покупець сплачує постачальнику штраф в наступному розмірі: за прострочення платежу від одного до десяти календарних днів - 0,5 % від вартості поставленого та неоплаченого товару; за прострочення платежу від десяти до тридцяти календарних днів - 1 % від вартості поставленого та неоплаченого товару; за прострочення платежу понад тридцять календарних днів - 5 % від вартості поставленого та неоплаченого товару.

З долученого до матеріалів справи розрахунку пені вбачається, що позивачем було визначено розмір пені в сумі 58188,71 грн., нарахованої на заборгованість відповідача, з урахуванням часткових оплат за загальний період з 28.07.2016 р. до 13.11.2016 р.

Відповідно до п. 1.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» від 17.12.2013 р. № 14 день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення пені.

Слід зазначити, що позивачем було вірно визначено початок заборгованості, з урахуванням умов п. 5.3 договору. Однак, позивач при нарахуванні пені за прострочення виконання грошових зобов'язань включає день фактичної сплати суми заборгованості в період часу, за який вже було здійснено нарахування, тобто відповідачем визначено періоди нарахування не з наступного дня після здійснення відповідачем часткової оплати, а з дати початку прострочення оплати загальної суми заборгованості - з 28.07.2016 р., що суперечить п. 1.9 вказаної постанови.

Відповідно до пункту 1.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 р. № 14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань з огляду на вимоги частини першої статті 47 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Згідно з виконаним судом арифметичним розрахунком з урахуванням п. 1.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань від 17.12.2013 р. № 14, здійсненим на загальну суму заборгованості, з урахуванням часткових оплат, розмір пені, який підлягає стягненню з відповідача, становить 4894,68 грн.:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 78049.42 28.07.2016 - 28.07.2016 1 16.5000 % 0.090 %* 70.37 78049.42 29.07.2016 - 31.07.2016 3 15.5000 % 0.085 %* 198.32 77049.42 01.08.2016 - 07.08.2016 7 15.5000 % 0.085 %* 456.82 76049.42 08.08.2016 - 08.08.2016 1 15.5000 % 0.085 %* 64.41 75049.42 09.08.2016 - 10.08.2016 2 15.5000 % 0.085 %* 127.13 73049.42 11.08.2016 - 11.08.2016 1 15.5000 % 0.085 %* 61.87 72549.42 12.08.2016 - 14.08.2016 3 15.5000 % 0.085 %* 184.35 71549.42 15.08.2016 - 16.08.2016 2 15.5000 % 0.085 %* 121.20 71049.42 17.08.2016 - 17.08.2016 1 15.5000 % 0.085 %* 60.18 70049.42 18.08.2016 - 22.08.2016 5 15.5000 % 0.085 %* 296.66 68049.42 23.08.2016 - 24.08.2016 2 15.5000 % 0.085 %* 115.27 66049.42 25.08.2016 - 28.08.2016 4 15.5000 % 0.085 %* 223.77 64049.42 29.08.2016 - 29.08.2016 1 15.5000 % 0.085 %* 54.25 62049.42 30.08.2016 - 01.09.2016 3 15.5000 % 0.085 %* 157.67 60049.42 02.09.2016 - 04.09.2016 3 15.5000 % 0.085 %* 152.58 57049.42 05.09.2016 - 06.09.2016 2 15.5000 % 0.085 %* 96.64 56049.42 07.09.2016 - 11.09.2016 5 15.5000 % 0.085 %* 237.37 54049.42 12.09.2016 - 12.09.2016 1 15.5000 % 0.085 %* 45.78 53049.42 13.09.2016 - 15.09.2016 3 15.5000 % 0.085 %* 134.80 53049.42 16.09.2016 - 19.09.2016 4 15.0000 % 0.082 %* 173.93 51049.42 20.09.2016 - 25.09.2016 6 15.0000 % 0.082 %* 251.06 49049.42 26.09.2016 - 02.10.2016 7 15.0000 % 0.082 %* 281.43 47049.42 03.10.2016 - 05.10.2016 3 15.0000 % 0.082 %* 115.70 45049.42 06.10.2016 - 09.10.2016 4 15.0000 % 0.082 %* 147.70 43049.42 10.10.2016 - 12.10.2016 3 15.0000 % 0.082 %* 105.86 42049.42 13.10.2016 - 16.10.2016 4 15.0000 % 0.082 %* 137.87 40049.42 17.10.2016 - 20.10.2016 4 15.0000 % 0.082 %* 131.31 39049.42 21.10.2016 - 23.10.2016 3 15.0000 % 0.082 %* 96.02 38049.42 24.10.2016 - 27.10.2016 4 15.0000 % 0.082 %* 124.75 38049.42 28.10.2016 - 31.10.2016 4 14.0000 % 0.077 %* 116.44 36049.42 01.11.2016 - 06.11.2016 6 14.0000 % 0.077 %* 165.47 35049.42 07.11.2016 - 13.11.2016 7 14.0000 % 0.077 %* 187.70 Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача пені підлягає частковому задоволенню.

З долученого до матеріалів справи розрахунку 5% штрафу вбачається, що позивачем було визначено 5% штрафу у розмірі 3302,47 грн., нарахованого на загальну вартість товару, кількість днів оплати якого становить понад 30 календарних днів, тобто на суму 66049,42 грн., який є обґрунтованим та арифметично вірним, у зв'язку з чим підлягає стягненню з відповідача у заявленому позивачем розмірі.

Окрім того, позовна заява містить вимоги щодо стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З долученого до матеріалів справи розрахунку 3% річних вбачається, що розмір 3% річних було визначено позивачем у сумі 5679,59 грн. за загальний період з 28.07.2016 р. до 13.11.2016 р. При цьому позивач при нарахуванні 3% річних за прострочення виконання грошових зобов'язань включає день фактичної сплати суми заборгованості в період часу, за який вже було здійснено нарахування, тобто відповідачем визначено періоди нарахування не з наступного дня після здійснення відповідачем часткової оплати, а з дати початку прострочення оплати загальної суми заборгованості - з 28.07.2016 р., що суперечить п. 1.9 вказаної вище постанови Пленуму.

Розмір 3%, який підлягає стягненню з відповідача згідно з вірним визначенням дат початку прострочення заборгованості, про яке йшлося вище, становить 541,44 грн., у тому числі -

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 78049.42 28.07.2016 - 31.07.2016 4 3 % 25.59 77049.42 01.08.2016 - 07.08.2016 7 3 % 44.21 76049.42 08.08.2016 - 08.08.2016 1 3 % 6.23 75049.42 09.08.2016 - 10.08.2016 2 3 % 12.30 73049.42 11.08.2016 - 11.08.2016 1 3 % 5.99 72549.42 12.08.2016 - 14.08.2016 3 3 % 17.84 71549.42 15.08.2016 - 16.08.2016 2 3 % 11.73 71049.42 07.08.2016 - 17.08.2016 11 3 % 64.06 70049.42 18.08.2016 - 22.08.2016 5 3 % 28.71 68049.42 23.08.2016 - 24.08.2016 2 3 % 11.16 66049.42 25.08.2016 - 28.08.2016 4 3 % 21.66 64049.42 29.08.2016 - 29.08.2016 1 3 % 5.25 62049.42 30.08.2016 - 01.09.2016 3 3 % 15.26 60049.42 02.09.2016 - 04.09.2016 3 3 % 14.77 57049.42 05.09.2016 - 06.09.2016 2 3 % 9.35 56049.42 07.09.2016 - 11.09.2016 5 3 % 22.97 54049.42 12.09.2016 - 12.09.2016 1 3 % 4.43 53049.42 13.09.2016 - 19.09.2016 7 3 % 30.44 51049.42 20.09.2016 - 25.09.2016 6 3 % 25.11 49049.42 26.09.2016 - 02.10.2016 7 3 % 28.14 47049.42 03.10.2016 - 05.10.2016 3 3 % 11.57 45049.42 06.10.2016 - 09.10.2016 4 3 % 14.77 43049.42 10.10.2016 - 12.10.2016 3 3 % 10.59 42049.42 13.10.2016 - 16.10.2016 4 3 % 13.79 40049.42 17.10.2016 - 20.10.2016 4 3 % 13.13 39049.42 21.10.2016 - 23.10.2016 3 3 % 9.60 38049.42 24.10.2016 - 31.10.2016 8 3 % 24.95 36049.42 01.11.2016 - 06.11.2016 6 3 % 17.73 35049.42 07.11.2016 - 13.11.2016 7 3 % 20.11 Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача пені підлягає частковому задоволенню.

Розмір інфляційних втрат, визначений позивачем, становить 14295,56 грн., нарахованих на заборгованість відповідача, з урахуванням часткових оплат за загальний період з 28.07.2016 р. до 13.11.2016 р., позивач нараховує інфляційні втрати за прострочення виконання грошових зобов'язань включаючи день фактичної сплати суми заборгованості в період часу, за який вже було здійснено нарахування, тобто відповідачем визначено періоди нарахування не з наступного дня після здійснення відповідачем часткової оплати, а з дати початку прострочення оплати загальної суми заборгованості - з 28.07.2016 р., що суперечить п. 1.9 вказаної вище постанови Пленуму.

Розмір інфляційних втрат, який підлягає стягненню з відповідача згідно з вірним визначенням дат початку прострочення заборгованості, про яке йшлося вище, становить 3253,65 грн., у тому числі -

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргуІСума боргу з врахуванням індексу інфляціїі 28.08.2016 - 19.09.2016 53049.42 1.018 954.89 54004.31 20.09.2016 - 25.09.2016 51049.42 1.000 0.00 51049.42 26.09.2016 - 02.10.2016 49049.42 1.000 0.00 49049.42 03.10.2016 - 05.10.2016 47049.42 1.000 0.00 47049.42 06.10.2016 - 09.10.2016 45049.42 1.000 0.00 45049.42 08.10.2016 - 12.10.2016 43049.42 1.000 0.00 43049.42 11.10.2016 - 16.10.2016 42049.42 1.028 1177.38 43226.80 15.10.2016 - 20.10.2016 40049.42 1.028 1121.38 41170.80 19.10.2016 - 23.10.2016 39049.42 1.000 0.00 39049.42 22.10.2016 - 31.10.2016 38049.42 1.000 0.00 38049.42 30.10.2016 - 06.11.2016 36049.42 1.000 0.00 36049.42 05.11.2016 - 13.11.2016 35049.42 1.000 0.00 35049.42 За таких обставин суд дійшов висновку щодо часткового задоволення позовних вимог Приватного акціонерного товариства «АПК-ІНВЕСТ»

Витрати зі сплати судового збору відповідно до статті 49 ГПК України покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 32-34, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВПК-15» (08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Промислова, буд. 5-Б, код 39755091) на користь Приватного акціонерного товариства «АПК-ІНВЕСТ» (85325, Донецька обл., Покровський р-н, с. Рівне, вул. Шопена, буд. 1 А, код 34626750) 34049 (тридцять чотири тисячі сорок дев'ять) грн. 42 коп. основного боргу, 4894 (чотири тисячі вісімсот дев'яносто чотири) грн. 68 коп. пені, 3302 (три тисячі триста дві) грн. 47 коп. штрафу, 541 (п'ятсот сорок одну) грн. 44 коп. 3% річних, 3253 (три тисячі двісті п'ятдесят три) грн. 65 коп. інфляційних втрат, 690 (шістсот дев'яносто) грн. 68 коп. судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення підписане 29.03.2016 р.

Суддя В.М. Бабкіна