Рішення

від 21.03.2017 по справі 638/13219/15-ц

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 638/13219/15-ц

Провадження № 2/638/49/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

березня 2017 року Дзержинський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого: судді: Грищенко І.О.

за участю секретарів: Виставної А.М., Самогньозд О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом прокурора м. Харкова в інтересах держави до Харківської міської ради, ОСОБА_1, треті особи: державна інспекція сільського господарства в Харківській області, ОСОБА_2, про скасування рішення , визнання недійними державних актів на право власності на земельну ділянку та правочинів,

ВСТАНОВИВ:

Прокурор м. Харкова в інтересах держави 11.08.2015 року звернувся до суду з позовним вимогами до Харківської міської ради, ОСОБА_1, про визнання незаконним та скасування :

п.п.12.1 додатку 1 до рішення 45 сесії Харківської міської ради 5 скликання "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для розміщення об'єктів містобудування" від 23.06.2010 року №151/10, про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку площею 11,9188 га (кадастровий номер 6310136300:16:013:0046 ) - ЯЛ №148262, про визнання відсутності в ОСОБА_1 права власності на земельну ділянку, що розташована по Білгородському шосе (біля табору "Лісова казка") в м. Харкові, площею 11,9188 га, кадастровий номер 6310136300:16:013:0046, загальною вартістю за нормативною оцінкою 57 235 269 грн, про витребування з незаконного володіння ОСОБА_1 та передачі Харківській міській раді земельної ділянки площею 11, 9188 га, кадастровий номер 6310136300:16:013:0046,

п.п. 12.2 додатку 1 до рішення 45 сесії Харківської міської ради 5 скликання "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для розміщення об'єктів містобудування" від 23.06.2010 року №151/10, про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку площею 9,3146 га (кадастровий номер 6310136300:16:013:0042) - ЯЕ №148259, про визнання відсутності в ОСОБА_1 права власності на земельну ділянку, що розташована по Білгородському шосе (біля табору "Лісова казка") в м. Харкові, площею 9,3146 га, кадастровий номер 6310136300:16:013:0042, загальною вартістю за нормативною оцінкою 44 105 562 грн, про витребування з незаконного володіння ОСОБА_1 та передачі Харківській міській раді земельної ділянки площею 9,3146 га, кадастровий номер 6310136300:16:013:0042,

п.п. 12.3 додатку 1 до рішення 45 сесії Харківської міської ради 5 скликання "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для розміщення об'єктів містобудування" від 23.06.2010 року №151/10, про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку площею 4,8534 га (кадастровий номер 6310136300:16:013:0044) - ЯЛ №148260, про визнання відсутності в ОСОБА_1 права власності на земельну ділянку, що розташована по Білгородському шосе (біля табору "Лісова казка") в м. Харкові, площею 4,8534 га, кадастровий номер 6310136300:16:013:0044, загальною вартістю за нормативною оцінкою 23 096 360 грн, про витребування з незаконного володіння ОСОБА_1 та передачі Харківській міській раді земельної ділянки площею 4,8534 га, кадастровий номер 6310136300:16:013:0044,

п.п. 12.4 додатку 1 до рішення 45 сесії Харківської міської ради 5 скликання "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для розміщення об'єктів містобудування" від 23.06.2010 року №151/10, про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку площею 6,3269 га (кадастровий номер 6310136300:16:013:0045) - ЯЛ №148261, про витребування з незаконного володіння ОСОБА_1 та передачі Харківській міській раді земельної ділянки площею 6,3269 га, кадастровий номер 6310136300:16:013:0045, зі складанням акту прийому-передачі.

Свої вимоги прокурор обґрунтовує тим, що в ході вивчення правомірності передачі в приватну власність земельних ділянок, розташованих на території м. Харкова, прокуратурою області встановлено, що відповідно до : п.п.12.1, 12.2, 12.3 та 12.4 додатку 1 до рішення 45 сесії Харківської міської ради 5 скликання Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для розміщення об'єктів містобудування від 23.06.2010 р. № 151/10 обслуговуючому кооперативу Житлово-будівельний кооператив Зелений квартал (код ЄДРПОУ 37093965) (далі - ОК ЖБК Зелений квартал ) передано у власність земельні ділянки , за рахунок земель житлової та громадської забудови, загальною площею: 11,9188 га, кадастровий номер 6310136300:16:013:0046, площею 9,3146 га, кадастровий номер 6310136300:16:013:0042, площею 4,8534 га, кадастровий номер 6310136300:16:013:0044, площею 6,3269 га, кадастровий номер 6310136300:16:013:0045 для будівництва та подальшої експлуатації житлової забудови по Білгородському шосе (біля табору Лісова казка ).

На виконання вказаного рішення міської ради ОК ЖБК Зелений жвартал видано державні акти на право власності на земельні ділянки - ЯЛ №148262, ЯЕ №148259, ЯЛ 16148260 та ЯЛ №148261 , відповідно. Вважає, що рішення Харківської міської ради про передачу у власність ОК ЖБК Зелений квартал прийнято у порушення вимог ст.41 Земельного кодексу України , ст.ст.133, 135, 137 Житлового кодексу УРСР та Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 30.04.1985 №186 . ОК ЖБК Зелений квартал за своєю метою діяльності не відповідає вимогам ст.ст.133, 135, 137 ЖК та Примірного статуту, як житлово- будівельний кооператив. супереч ч.б ст.137 ЖК та абз. 2 п.4 Примірного статуту, рішення про створення ОК ЖБК Зелений квартал та список членів кооперативу не затверджено виконавчим комітетом Харківської міської ради, при тому що статут кооперативу зареєстровано саме в цій місцевій раді. Відповідно до статуту ОК ЖБК Зелений квартал та протоколів загальних зборів засновників кооператив не створено при виконавчому комітеті місцевої ради народних депутатів, при підприємстві, установі чи організації, що суперечить ст.137 ЖК.

Всупереч ст.135 ЖК та абз. 1 п.8 Примірного статуту члени кооперативу (на момент створення), а саме: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не потребували поліпшення житлових умов. На момент прийняття зазначеного рішення Харківської міської ради вказані особи на обліку громадян, що потребують поліпшення житлових умов не перебували, що підтверджується самим Статутом ОК ЖБК Зелений квартал .

Всупереч ст.137 ЖК та абз. 2 п.5 Примірного статуту, статут ОК ЖБК Зелений квартал не відповідає вимогам Примірного статуту.

За організаційно-правовою формою ОК ЖБК Зелений квартал являється обслуговуючим кооперативом, що відображено у п.1.1. статуту

кооперативу та реєстраційній картці форми 1 кооперативу, та метою його діяльності не являється житлове будівництво.

ОК ЖБК Зелений квартал фактично не є житлово- будівельним кооперативом в розумінні вимог глави 5 ЖК та ст.41 ЗКУ. Вказаний кооператив фактично є обслуговуючим, його мета, порядок створення, організації та діяльності не відповідає вимогам до житлово- будівельного кооперативу. Члени кооперативу не мають права на поліпшення житлових умов.

Крім того, 22.11.2013 державним реєстратором прийнято рішення про ліквідацію юридичної особи ОК ЖБК Зелений квартал .

Враховуючи викладене, п.п.12,1, 12.2, 12.3 та 12.4. додатку 1 до рішення 45 сесії Харківської міської ради 5 скликання Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для розміщення об'єктів містобудування від 23.06.2010 № 151 /10 є незаконними. Таким чином, оскільки спірне рішення Харківської міської ради підлягає визнанню незаконним та скасуванню, яке слугувало підставою для подальшого оформлення 4 державних актів на право власності на 4 земельні ділянкі площею, то останні не відповідають закону та порушують права власника. Вважає що у ОК ЖБК Зелений квартал не виникало право власності на зазначену земельну ділянку. В подальшому, спірні земельні ділянки відчужені на підставі цивільно- правових угод на користь фізичних осіб, а саме на підставі договору купівлі- продажу від 18.02.2013 на користь ОСОБА_1, який в подальшому уклав договір іпотеки з ОСОБА_5 Факт незаконності набуття ОК ЖБК Зелений квартал права власності на спірну земельну ділянку виключає саму можливість відчуження права власності на ці землі іншій особі на законних підставах.

Зважаючи на те, що договір купівлі-продажу та договір іпотеки спірних земельних ділянок спрямовані на протиправне відчуження об'єкта права власності українського народу - земель, вказані правочини є такими, що порушують публічний порядок, тобто є нікчемними. Враховуючи, що спірні земельні ділянки вибули з володіння держави всупереч вимогам законодавства, у ОСОБА_1 на користь якого у подальшому було відчужено ділянку, не виникло право власності.

Виходячи з даної позиції, вважає, що земельна ділянка підлягає поверненню у власність держави.

Згідно з постановою пленуму Вищого господарського суду України №10 від 29.05.2013 Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів п.4.1 зазначається, що у разі коли згідно із законом позивачем у справі виступає прокурор, позовна давність обчислюється від дня, коли про порушення або про особу, яка його допустила, довідався абс мав довідатися відповідний прокурор.

Оскільки прокурор дізнався про незаконність спірних рішень Харківської міської ради лише в березні 2015 року в ході вивчення даних офіційного веб сайту Харківської міської ради щодо розміщених рішень сесій упродовж 2008- 2015 років та ознайомлення з правовстановлюючими документами OK ЖБК Зелений квартал у відділі державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції та реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, початок перебігу позовної давності слід обраховувати з моменту, коли органи прокуратури дізнались про факт порушення вимог земельного законодавства.

В судовому засіданні під час розгляду справи по суті представники прокурори заявлені позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили їх задовольнити з підстав, викладених в їх обґрунтування в позовних заявах . Зокрема зазначили, що спірне рішення ХМР прийнято у порушення вимог ст.41 ЗК України , ст.ст. 133 , 135 , 137 ЖК УРСР та Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 30.04.1985 №186 .

Представник відповідача в особі Харківської міської ради проти заявлених позовних вимог заперечував повністю, в обґрунтування своїх заперечень зазначив, зокрема, про те, що реалізація норм законодавства УРСР, на які посилається прокурор, неможлива з точки зору додержання процедури їх реалізації, в зв'язку із відсутністю певних органів, а також відсутністю повноважень у існуючих органів місцевого самоврядування на виконання процедур передбачених цими актами за часів СРСР. Одночасно з цим, створення кооперативів, в тому числі житлово-будівельних, ґрунтується не тільки на нормах ЖК УРСР та Примірного статуту, а й відповідно до норм Закону України Про кооперацію від 10.07.2003 № 1087-IV. Також, першим відповідачем наголошено, що норми ЖК УРСР та Примірного статуту в частині створення житлово-будівельних кооперативів суперечать на які посилається прокурор не тільки Закону України Про кооперацію , але і спеціальному нормативно-правовому акту, який вже був чинним на дату реєстрації ОК ЖБК Зелений квартал та дату прийняття спірного рішення Харківською міською радою - Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 15.05.2003 № 755-IV, який є спеціальним та повинен застосовуватися до правовідносин, пов'язаних з реєстрацією будь-якої юридичної особи, в тому числі ЖБК, та який не передбачає обмежень, що встановлені ЖК УРСР та Примірним статутом. Також, в обґрунтування своїх заперечень, представник ХМР посилається на аналогічну позицію Міністерства юстиції України, викладену у листі від 05.05.2015 року № К-6462/8.1 щодо застосування чинного законодавства України стосовно діяльності житлово-будівельного кооперативу, а також на Науковий висновок Національного юридичного університету імені ОСОБА_6 від 25.12.2015 року № 125-01-2181 щодо застосування окремих нормативно-правових актів УРСР на території України та інших питань, які потребують з'ясування із цим.

В судовому засіданні уповноважений представник відповідача ОСОБА_1 , проти задоволення позовних вимог заперечував в повному обсязі. Свої заперечення мотивує тим, що вважає позовні вимоги прокурора необґрунтованими та такими, що не підтверджуються належними та допустимими доказами, а спірні земельні ділянки були отримані її довірителем ОСОБА_1 законно, на підставі чинного на теперішній час рішення сесії Харківської міської ради. Посилання прокурора на норми Примірного Статуту ЖБК, затвердженого постановою Ради Міністрів Української РСР від 20.04.1958 року є неприпустимим, оскільки вони можуть застосовуватися лише в тій частині, що не суперечить чинному законодавству України, зокрема Закону України Про кооперацію від 10.07.2003 року. Також, другий відповідач в засіданні подав клопотання про застосування строку позовної давності, мотивоване тим, що прокурор був обізнаний про прийняті на сесії Харківської міської ради рішення, зокрема оспорювань рішення від 23.06.2010 року № 151/10 Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для розміщення об'єктів містобудування , а тому, строк позовної давності за вимогами щодо оскарження цього рішення, враховуючи положення ст. 257 ЦК України , вже сплив, що є підставою для відмови прокурору в позові. Посилаючись на положення ст. 261 ЦК України , стосовно вимог прокурора, вказує на сплив строку позовної давності, оскільки, згідно з витягом з протоколу 45 сесії Харківської міської ради 5 скликання 23.06.2010 року на пленарному засіданні міської ради був присутній прокурор м. Харкова ОСОБА_7, який відповідно до вимог ст. 121 Конституції України та Закону України Про прокуратуру здійснює нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів місцевими Радами та їх виконавчими органами. Також, згідно даних листа від 19.07.2010 № 08-04/1696/2-10, Харківською міською радою до прокуратури міста Харкова було направлено рішення 45 сесії Харківської міської ради 5 скликання.

Уповноваженим представником відповідача наголошено, що доводи прокурора про те, що ОК ЖБК Зелений квартал не є житлово-будівельним кооперативом, а є обслуговуючим кооперативом є помилковим, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону України " Про кооперацію", відповідно до завдань та характеру діяльності кооператив може бути обслуговуючим, а за напрямом діяльності - житлово-будівельними. Таким чином, відповідно до ч. 2 ст. 6 ЗУ Про кооперацію ОК ЖБК Зелений квартал може бути одночасно і житлово-будівельним і обслуговуючим, що не суперечить ні ЖК УРСР , а ні Примірному статуту ЖБК, що підтверджується Класифікацією видів економічної діяльності (КВЕД).

Уповноважений представник відповідача - Харківської міської ради, підтримав вищенаведену позицію другого відповідача та в обґрунтування в свою чергу посилається на норми статті 2 Закону України Про кооперацію , якою чітко визначено термін обслуговуючий кооператив як - кооператив, який утворюється шляхом об'єднання фізичних та/або юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою провадження їх господарської діяльності.

Так, приписами ст. 6 Закону України Про кооперацію передбачено, що відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі. За напрямами діяльності кооперативи можуть бути сільськогосподарськими, житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торгівельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо.

Таким чином, поняття обслуговуючий кооператив та житлово-будівельний кооператив характеризують відповідно тип і напрямок діяльності кооперативу та не можуть підмінятися.

Треті особи- державна інспекція сільського господарства в Харківській області, ОСОБА_2, в судове засідання не з"явились, про причину неявки суду не повідомили, про час та місце розгляду справи повідомлені своєчасно та належним чином, про що свідчать докази, які містяться в матеріалах справи.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін по справі, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені позовні вимоги та заперечення проти них, дійшов наступного.

Судовим розглядом справи встановлено , що рішенням 45 сесії Харківської міської ради 5 скликання від 23.06.2010 р. № 151/10 (пункти: 12.1, 12.2, 12.3 та 12.4 додатку 1) надано обслуговуючому кооперативу ЖБК Зелений квартал у власність земельні ділянки, за рахунок земель житлової та громадської забудови, загальною площею 11,9188 га, кадастровий номер 6310136300:16:013:0046, площею 9,3146 га, кадастровий номер 6310136300:16:013:0042, площею 4,8534 га, кадастровий номер 6310136300:16:013:0044, площею 6,3269 га, кадастровий номер 6310136300:16:013:0045 га, для будівництва та експлуатації кварталу житлової забудови, що розташована по Білгородському шосе (біля табору Лісова казка ) в м. Харкові

На підставі вищезазначеного рішення обслуговуючому кооперативу "ЖБК " Зелений квартал " видано державні акти на право власності на земельні ділянки: площею 11,9188 га (кадастровий номер 6310136300:16:013:0046 ) - ЯЛ №148262, площею 9,3146 га (кадастровий номер 6310136300:16:013:0042) - ЯЕ №148259, площею 4,8534 га (кадастровий номер 6310136300:16:013:0044) - ЯЛ №148260, площею 6,3269 га (кадастровий номер 6310136300:16:013:0045) - ЯЛ №148261.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до вимог ст. 1 Земельного кодексу України , земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності, право власності на землю - це право володіти, користуватися, розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України , Земельного кодексу України .

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 44 Конституції України рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх не відповідності Конституції чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду.

Частиною 1 статті 116 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до вимог ст. 41 ЗК України , житлово-будівельним (житловим) та гаражно- будівельним кооперативам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування земельні ділянки для житлового і гаражного будівництва передаються безоплатно у власність або надаються в оренду у розмірі, який встановлюється відповідно до затвердженої містобудівної документації.

Як вбачається з позовної заяви однією з підстав позову є посилання прокурора на те, що обов'язком Харківської міської ради є з'ясування мети та підстав створення ЖБК, порядку організації його діяльності, правового статусу відповідно до вимог Житлового кодексу УРСР та Примірного статуту при наданні земельної ділянки ЖБК як спеціальному суб'єкту, передбаченому статтею 41 ЗК України , в обґрунтування своєї позиції прокурор посилається на постанову Верховного суду України від 17.04.2014 року у справі 21-195а14.

Проте, суд не може погодитись з такими твердженнями прокурора, оскільки у наведеній постанові ВСУ підставами позову були інші відносини, а саме: надання селищною радою земельних ділянок з перевищенням встановлених повноважень щодо права розпорядження землями комунальної власності територіальних громад.

Посилання прокурора на те, що ОК "ЖБК " Зелений квартал" фактично не є житлово-будівельним кооперативом, а є обслуговуючим кооперативом, не ґрунтується на жодних правових нормах.

Так, згідно з п. 2.6. Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу,кооператив може набувати прав на землю згідно діючого законодавства. Земля може бути передана кооперативу на умовах оренди, або безоплатно у власність. Кооператив також може набути право власності на землю за цивільно-правовими угодами.

Відповідно до умов п. 3.1. Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу,кооператив створюється з метою забезпечення житлом будівництва або придбання багатоквартирного жилого будинку (будинків) та інших об'єктів нерухомого майна, в тому числі нежитлових будівель, або одноквартирних чи багатоквартирних жилих будинків садибного типу, присадибного типу, або багатоквартирного жилого будинку (будинків) з надвірними будівлями (господарськими будівлями та спорудами) за власні кошти кооперативу, або із залученням банківських кредитів, чи позик, а також для наступної експлуатації та управління цим будинком (будинками) та іншими об'єктами нерухомого майна.

Статтею 2 Закону України Про кооперацію визначено термін обслуговуючий кооператив, як кооператив, який утворюється шляхом об'єднання фізичних та/або юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою провадження їх господарської діяльності.

Згідно із ст. 6 Закону України Про кооперацію передбачено, що відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі. За напрямами діяльності кооперативи можуть бути сільськогосподарськими, житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торгівельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо.

Відповідно до п.3.3.1Державного класифікатору України класифікація організаційно-правових форм господарювання, затвердженого Наказом Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики, від 28.05.2004 №97, визначено, що кооператив це юридична особа, утворена фізичними та (або) юридичними особами, які добровільно об'єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування.

Відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі. За напрямами діяльності кооперативи можуть бути житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо.

В свою чергу, оскільки Харківська міська рада не є органом державної реєстрації юридичних осіб, вона не наділена повноваженнями щодо контролю за дотриманням порядку створення юридичних осіб.

Таким чином, посилання прокурора щодо недотримання першим відповідачем законодавства України під час прийняття рішення щодо передачі земельної ділянки ґрунтуються на довільному тлумаченні норм права, а зазначені прокурором обставини не підтвердженні нормами чинного закону та не знаходять свого документального відображення.

Крім того, положеннями ч. 1 ст. 27 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців передбачено підстави та порядок відмови у проведенні державної реєстрації юридичної особи, серед яких, зокрема, вказано на невідповідність установчих документів вимогам частини третьої статті 8 цього Закону (установчі документи (установчий акт, статут або засновницький договір, положення) юридичної особи повинні містити відомості, передбачені законом).

Оскільки державна реєстрація другого відповідача на час розгляду справи не скасована та не визнана недійсною у встановленому законом порядку, суд не приймає посилання прокурора про незаконність створення ОК ЖБК Зелений квартал .

Таким чином, доводи прокурора про те, що ОК ЖБК Зелений квартал не є житлово-будівельним кооперативом, а є обслуговуючим кооперативом є помилковим, оскільки поняття обслуговуючий кооператив та житлово-будівельний кооператив характеризують відповідно тип і напрям діяльності кооперативу що не є тотожними поняттями.

Предметом цього позову не є оскарження порядку створення та діяльності ОК "ЖБК Зелений квартал відповідно до вимог Закону України "Про кооперацію" та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб- підприємців", а є виключно оскарження рішень ради про безоплатне виділення земельної ділянки у власність ОК та скасування державних актів на право власності на землю.

Крім того, суд зазначає, що правові підстави скасування правового акту індивідуальної дії, виданого органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування визначені положеннями ст. 21 ЦК України , згідно якої суд визнає незаконним та скасовує нормативно-правовий акт або правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Відповідно до роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України № 02-5/35 від 26.01.2000р . Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт.

Таким чином, правові підстави для скасування рішення органу місцевого самоврядування можуть мати місце виключно за наявності двох умов:

1)невідповідність актам цивільного законодавства;

2)порушення цивільних прав або інтересів.

Невідповідність у даному позові спірного рішення Харківської міської ради актам цивільного законодавства зводиться до недотримання ОК ЖБК Зелений квартал під час здійснення державної реєстрації вимог чинного законодавства, а саме ЖК УРСР в частині невідповідності кількості осіб у складі, відсутність членів ЖБК на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов.

Проте, як вбачається з наявних матеріалів справи та викладених норм законодавства створення ОК ЖБК Зелений квартал відбулося не лише на підставі норм ЖК УРСР та Примірного статуту, а й відповідно до положень Закону України Про кооперацію , нормами якого визначена інша процедура організації діяльності і створення житлово-будівельних кооперативів.

Окрім того, судом встановлено, що рішення міської ради про виділення земельних ділянок закінчило свою дію з отриманням правовстановлюючих документів .

Конституційний Суд України в пункті 5 мотивувальної частини Рішення від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) зазначив, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До ненормативних належать акти, які передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію фактом їхнього виконання. У зв'язку з прийняттям цих рішень виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, у тому числі отримання державного акту на право власності на земельну ділянку, укладення договору оренди землі.

Прийняте ХМР (як суб'єктом владних повноважень) рішення про передачу кооперативу у власність та оренду земельних ділянок є ненормативним актом органу місцевого самоврядування, який вичерпав свою дію внаслідок його виконання. Скасування такого акту не породжує наслідків для власника чи орендаря земельної ділянки, оскільки захист порушеного права у разі набуття права власності на земельну ділянку або укладання договору оренди юридичною чи фізичною особою має вирішуватися за нормами цивільного законодавства.

Враховуючи наведене, позови, предметом яких є рішення органу місцевого самоврядування щодо передачі у власність та оренду земельних ділянок, тобто ненормативний акт, що застосовується одноразово і з прийняттям якого виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, не може бути задоволений, оскільки таке рішення органу місцевого самоврядування вичерпало свою дію шляхом виконання. Його скасування не породжує наслідків для власника чи орендаря земельної ділянки, оскільки у таких осіб виникло право власності або володіння земельною ділянкою і це право ґрунтується на правовстановлюючих документах.

Також, необхідно звернути увагу на те, що Законом України від 17.07.1997 року Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції ратифіковано Конвенцію про захист прав і основних свобод людини 1950 року (далі Конвенція) та Перший протокол та протоколи № 2, 4, 7, 11 до Конвенції.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України , чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 року закріплено обов'язок судів застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколами до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно із ст.1 Першого протоколу Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 24.06.2003 року Стретч проти Об'єднаного Королівства Великобританії і Північної Ірландії (Stretch v. UnitedKingdom, 44277/98) визнання недійсним договору, згідно з яким покупець отримав майно від держави, та подальше позбавлення його цього майна (на підставі того, що державний орган порушив закон при укладенні договору) є неприпустимим.

Отже, застосування законодавства про захист права власності є межі допустимого (розумного) втручання держави в справи власника. Якщо звернутися до українського законодавства, то право власності визначається через класичну формулу: власник може володіти, користуватися і розпоряджатися майном у межах, передбачених законом. А оскільки закон є продуктом передусім державної діяльності, можна тлумачити цей принцип як можливість використання майна на свій розсуд у межах, передбачених державою, або в межах, передбачених державою та закріплених у законі.

У справі, яка розглядається, звернення прокурора до суду спрямоване на задоволення потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання про безоплатну передачу земельної ділянки з комунальної власності у приватну та повернення у власність територіальної громади землі, яка вибула з її власності.

Відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі АГОСІ проти Об'єднаного Королівства). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.

З позиції Європейського суду позбавлення майна згідно із другою нормою може бути виправданим тільки якщо доведена, крім іншого, наявність інтересів суспільства та умов, передбачених законом . Більше того, будь-яке втручання у володіння майном повинно задовольняти принцип пропорційності. Європейський суду неодноразово зазначав, повинен бути встановлений справедливий баланс між інтересами суспільства в цілому та вимогою захисту основних прав індивіда. Відчуження власності, яке здійснюється відповідно до законодавчої, соціальної, економічної політики чи з іншою метою, може відповідати суспільним інтересам , навіть якщо суспільство в цілому безпосередньо не використовує цю відчужену власність або не володіє нею .

Зважаючи на позицію, викладену у рішеннях Європейського суду з прав людини, суд вважає, що принципи пропорційності та балансу інтересів територіальної громади м. Харкова та другого відповідача, який є її частиною, не порушені, оскільки діяльність кооперативу спрямована не тільки на експлуатацію та управління житловим комплексом, а й у тому числі на забезпечення житлом членів кооперативу, які виявили бажання та вступили до лав Обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельний кооператив Зелений квартал . Тобто задоволення вимог позивача призведе до того, що держава втрутиться в справи власника та позбавить другого відповідач права власності на земельну ділянку.

Таким чином, враховуючи недоведеність з боку прокурора порушень відповідачами норм чинного законодавства, діючого на момент виникнення спірних правовідносин, прийняття органом місцевого самоврядування (як суб'єктом владних повноважень) ненормативного акту, що застосовується одноразово, який після реалізації вичерпує свою дію фактом його виконання і з прийняттям якого виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів (зокрема, рішення про передачу земельних ділянок у власність, укладання договору оренди), суд не вбачає правових підстав для задоволення позову.

Щодо вимог прокурора про визнання недійсними державних актів на право власності на перелічені вище земельні ділянки , які зареєстровані в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею; зобов'язання ОК "ЖБК Зелений квартал передати, а Харківську міську раду прийняти вказані вище земельні ділянки площею з визначеними кадастровими номерами , про що скласти акт прийому-передачі, суд доходить висновку щодо відмови в їх задоволенні, оскільки вони є похідними вимогами від вимоги про визнання незаконним та скасування п.п. 12.1, 12.2, 12.3 та 12.4 додатку 1 до рішення 45 сесії Харківської міської ради від "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для розміщення об'єктів містобудування" від 23.06.2010 № 151/10.

Таким чином, представниками прокуратури в судовому процесі не доведено неправомірності створення ОК "ЖБК Зелений квартал , що стало підставою для звернення до суду з дійсним позовом.

Харківська міська рада розпорядилась землями територіальної громади у відповідності із повноваженнями, наданими їй Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", обслуговуючий кооператив створений та зареєстрований згідно з чинним законодавством, відтак законних підстав визнавати недійсними та скасовувати рішення та державні акти на право власності на земельні ділянки, немає.

Судом розглянути заяви представників відповідачів про застосування позовної давності.

Відповідно до вимог ст.. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки, а сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові, що унормовано ч. 4 ст. 267 ЦК України.

Відповідно до вимог ст.. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Норми вказаної статті ЦК України про почато к перебігу позовної давності встановлені для особи, право або інтереси якої порушено, поширюються і на звернення прокурора до суду з завою про захист інтересів держави.

Прокурор міста Харкова ОСОБА_7. Є.М. згідно з даними витягу з протоколу 45 сесії Харківської міської ради 5 скликання 23.06.2010 року на пленарному засіданні міської ради був присутній , що підтверджено належними доказами, наданим до справи. Згідно даних листа від 19.07.2010 № 08-04/1696/2-10, Харківською міською радою до прокуратури міста Харкова було направлено рішення 45 сесії Харківської міської ради 5 скликання, що також знайшло своє підтвердження в ході розгляду справи.

У зв"язку з обізнаністю прокурора м. Харкова про прийняття оскаржуваного рішення ( додатків) Харківської міської ради, також є обізнаними всі інші органи прокуратури, оскільки вона становлять єдину централізовану систему відповідно до ст.. 6 Закону України "Про прокуратуру".

Нездійснення своєчасно прокурорського реагування на прийняті рішення органів місцевого самоврядування, що є обов3язком органів прокуратури відповідно до ст.. 1 Закону України "Про прокуратуру", призводить до наслідків, визначених ч. 2 ст. 12 та ч. 4 ст. 267 ЦК України, оскільки держава здійснює свої права через органи державної влади.

Відтак, твердження , що перебіг позовної давності слід обраховувати з моменту, коли органи прокуратури дізнались про факт порушення вимог земельного законодавства, тобто від дня , коли прокурор дізнався про незаконність спірних рішень Харківської міської ради , а саме з березня 2015 року в ході вивчення даних офіційного веб сайту Харківської міської ради щодо розміщених рішень сесій упродовж 2008- 2015 років та ознайомлення з правовстановлюючими документами OK ЖБК Зелений квартал у відділі державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції та реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, суперечить нормам чинного цивільного законодавства України , а тому судом не приймається до уваги.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що прокурором пропущений строк позовної давності для звернення до суду з дійсним позовом без поважних причин, що є підставою для відмови в позові.

На підставі викладеного та керуючись ст..ст. 10, 11, 57-60, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, ст.. ст.. 257, 261, 267 ЦК України, , суд -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позовних вимог прокурора м. Харкова про визнання незаконним та скасування :

п.п.12.1 додатку 1 до рішення 45 сесії Харківської міської ради 5 скликання "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для розміщення об'єктів містобудування" від 23.06.2010 року №151/10, про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку площею 11,9188 га (кадастровий номер 6310136300:16:013:0046 ) - ЯЛ №148262, про визнання відсутності в ОСОБА_1 права власності на земельну ділянку, що розташована по Білгородському шосе (біля табору "Лісова казка") в м. Харкові, площею 11,9188 га, кадастровий номер 6310136300:16:013:0046, загальною вартістю за нормативною оцінкою 57 235 269 грн, про витребування з незаконного володіння ОСОБА_1 та передачі Харківській міській раді земельної ділянки площею 11, 9188 га, кадастровий номер 6310136300:16:013:0046,

п.п. 12.2 додатку 1 до рішення 45 сесії Харківської міської ради 5 скликання "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для розміщення об'єктів містобудування" від 23.06.2010 року №151/10, про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку площею 9,3146 га (кадастровий номер 6310136300:16:013:0042) - ЯЕ №148259, про визнання відсутності в ОСОБА_1 права власності на земельну ділянку, що розташована по Білгородському шосе (біля табору "Лісова казка") в м. Харкові, площею 9,3146 га, кадастровий номер 6310136300:16:013:0042, загальною вартістю за нормативною оцінкою 44 105 562 грн, про витребування з незаконного володіння ОСОБА_1 та передачі Харківській міській раді земельної ділянки площею 9,3146 га, кадастровий номер 6310136300:16:013:0042,

п.п. 12.3 додатку 1 до рішення 45 сесії Харківської міської ради 5 скликання "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для розміщення об'єктів містобудування" від 23.06.2010 року №151/10, про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку площею 4,8534 га (кадастровий номер 6310136300:16:013:0044) - ЯЛ №148260, про визнання відсутності в ОСОБА_1 права власності на земельну ділянку, що розташована по Білгородському шосе (біля табору "Лісова казка") в м. Харкові, площею 4,8534 га, кадастровий номер 6310136300:16:013:0044, загальною вартістю за нормативною оцінкою 23 096 360 грн, про витребування з незаконного володіння ОСОБА_1 та передачі Харківській міській раді земельної ділянки площею 4,8534 га, кадастровий номер 6310136300:16:013:0044,

п.п. 12.4 додатку 1 до рішення 45 сесії Харківської міської ради 5 скликання "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для розміщення об'єктів містобудування" від 23.06.2010 року №151/10, про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку площею 6,3269 га (кадастровий номер 6310136300:16:013:0045) - ЯЛ №148261, про витребування з незаконного володіння ОСОБА_1 та передачі Харківській міській раді земельної ділянки площею 6,3269 га, кадастровий номер 6310136300:16:013:0045, зі складанням акту прийому-передачі - відмовити .

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області шляхом подачі через суд 1 інстанції протягом 10 днів з дня його проголошення апеляційної скарги. Особами, які були учасниками процесу, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення - в той же строк з дня отримання його копії.

Суддя : І.О.Грищенко