Ухвала

від 30.03.2017 по справі 520/3472/17

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Провадження № 2/520/7091/17

УХВАЛА

про відмову у забезпеченні позову

30.03.2017 року суддя Київського районного суду м. Одеси Васильків О.В. розглянувши цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю Спецбудтехніка-В , Приватного акціонерне товариство Страхова група ТАС в особі Південної регіональної дирекції, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИЛА:

23.03.2017 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до відповідачів, в якому просить солідарно стягнути з ОСОБА_2, ТОВ Спецбудтехніка-В , ПрАТ СГ ТАС майнову шкоду у розмірі 114 638,24 грн., витрати на правову допомогу.

Ціна позову визначена у розмірі 114 638,00 грн.

Разом із позовною заявою ОСОБА_1 надав заяву про забезпечення позову, а саме просить накласти арешт на транспортні засоби відповідача ТОВ Спецбудтехніка-В , а саме: Porshe Cayene, д/н ВН 3888ВВ, Renaut Sandero, д/н НОМЕР_1, Schmiz Gonta, д/н ВН 2737ХТ, Scania R380, д/н НОМЕР_2, МАЗ 5334, ВН1227НА; а також грошові кошти, які знаходяться на рахунковому рахунку ПАТ СГ ТАС у розмірі 50 000 грн. в ПАТ Фідобанк п/р 26504000361039. Мотивуючи заяву тим, що невжиття вказаних заходів може унеможливити виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Відповідно до ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Положеннями ч. 3 ст. 153 ЦПК України передбачено, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Пунктом 4 постанови № 9 від 22.12.2006 року Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову роз'яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Особа, яка подала заяву про забезпечення, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів із врахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної заяви, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірність утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду. Саме дише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Дослідивши матеріали справи, суддя приходить до висновку, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню, так як необґрунтована і недоведена, оскільки суд вважає, що заходи забезпечення позову, які просить вжити позивач, а саме накладення арешту на 5 транспортних засобів та на грошові кошти у розмірі 50 000 грн., всупереч положень ч. 3 ст. 153 ЦПК України є не спірними із заявленими позовними вимогами про солідарне стягнення з відповідачів коштів у розмірі 114 638,00 грн., та до суду не надано доказів вартості кожного транспортного засобу.

Окрім того, суд зазначає, що при вирішуючи питання про забезпечення позову, суд бере до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Тобто працівників ТОВ Спецбудтехніка-В , на транспортні засоби якого, позивач просить накласти арешт.

Суд також враховує, що заходи забезпечення позову, які просить вжити позивач, можуть перешкоджати господарській діяльності відповідача ТОВ Спецбудтехніка-В .

З урахуванням вказаного, суд приходить до висновку, що заява позивача ОСОБА_1 про заходи забезпечення позову не підлягає задоволенню, так як необґрунтована та недоведена.

Керуючись ст. ст. 151-153 ЦПК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді про забезпечення позову , суддя, -

УХВАЛИЛА:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову, - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали та протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали особою без участі якої її було постановлено.

Суддя Васильків О. В.