Рішення

від 19.09.2018 по справі 520/3472/17

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 520/3472/17

Провадження № 2/520/2983/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.09.2018 року Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючий - суддя Васильків Олена Василівна,

секретар судового засідання - Дідур Ганна Сергіївна,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в загальному позовному провадженні в м. Одесі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю Спецбудтехніка-В , ОСОБА_3, Приватного акціонерне товариство Страхова група ТАС в особі Південної регіональної дирекції, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,-

встановив:

23.03.2017 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до відповідачів, до якого 14.05.2018 року надав уточнену позовну заяву та просить стягнути з ПрАТ СГ ТАС суму завданої матеріальної шкоди в межах відповідальності у розмірі 39197,36 грн.; стягнути солідарно з ТОВ Спецбудтехніка-В та ОСОБА_2, ОСОБА_3 суму завданої майнової шкоди у розмір 72436,38 грн. і моральної шкоди у розмірі 27 000,00 грн.; стягнути солідарно з відповідачів ПрАТ СГ ТАС , ТОВ Спецбудтехніка-В та ОСОБА_2, ОСОБА_3 суму понесених судових витрат та витрат на правову допомогу.

Ухвалою від 30.03.2017 року провадження у справі відкрито.

Стороною відповідача ПрАТ СГ ТАС до суду 22.05.2017 року подано заперечення, в якому представник відповідача просить в задоволенні позовних вимог про стягнення з ПрАТ СГ ТАС матеріальної та моральної шкоди відмовити за необґрунтованістю та безпідставністю. При цьому представник відповідача посилається на те, що позивачем не дотримано вимог законодавства щодо проведення оціни майна, в зв'язку з чим вимоги на підставі рахунку-фактури не підлягають задоволенню, а позовні вимоги щодо витрат на лікування та оренди автомобіля є недоведеними.

22.12.2017 року стороною відповідача ТОВ Спецбудтехніка-В надано відзив на позовну заяву, в якій представник просить відмовити в задоволенні вимог до ТОВ Спецбудтехніка-В , посилаючись на те, що ОСОБА_2 не є працівником ТОВ Спецбудтехніка-В та автомобіль, яким керував ОСОБА_2, є власністю ОСОБА_3, а не ТОВ Спецбудтехніка-В .

21.05.2018 року відповідачем ОСОБА_3 до суду надано відзив на позовну заяву, в якому його представник просить в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_3 відмовити, посилаючись на те, що ОСОБА_2 на час скоєння ДТП володів автомобілем на відповідній правовій підставі, в зв'язку з чим стягнення майнової шкоди, розмір якої перевищує розмір страхового відшкодування, належить саме з відповідача ОСОБА_2

Ухвалою суду від 27.12.2017 року підготовче засідання закрито та справу призначено до розгляду по суті.

До судового засідання сторони та їх представники не з'явились, повідомлялись належним чином.

Представник позивача ОСОБА_5 надав до суду заяву, в якій просить про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити. При цьому представник позивача зазначає, що стороною позивача надані всі докази за даним цивільним провадженням.

Матеріали справи містять заяву представника ТОВ Спецбудтехніка-В від 18.12.2017 року про розгляд справи за його відсутності.

Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 повідомлялись належним чином, причини неявки суду невідомі.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

За таких обставин суд вважає можливим продовжити розгляд справи по суті.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Як встановлено у судовому засіданні, позивач ОСОБА_1 є власником автомобіля CHERRY TIGGO, 1997 року випуску, держномер НОМЕР_2, що вбачається з свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_7 від 15.02.2008 року /а.с.9/.

15.08.2016 року о 8 годині 25 хвилин водій ОСОБА_2, керуючи автомобілем марки Мерседес Бенс , д/н НОМЕР_1, рухаючись м. Одеса на вул. Мельницька, не врахував дорожню обстановку, безпечну швидкість руху та не дотримався безпечної дистанції, в результаті чого допустив зіткнення з автомобілем НОМЕР_2, що призвело до пошкодження транспортних засобів, що вбачається з постанови Київського районного суду м. Одеси від 04.10.2016 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, якою відповідача визнано винним у скоєнні вказаного правопорушення /а.с.14/.

Власником автомобіля Мерседес Бенс , д/н НОМЕР_1, є відповідач ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_8 /а.с.100/.

Згідно з договором користування транспортним засобом від 29.07.2015 року ОСОБА_3 передав у строкове безоплатне користування ТОВ Спецбудтехніка-В транспортний засіб Мерседес Бенс , д/н НОМЕР_1, для використання його у повсякденній господарській діяльності Мерседес Бенс , д/н НОМЕР_1 /а.с.98-99/.

Відповідно до рахунку-фактури №АП-00002364 від 30.08.2016 року вартість ремонту позивача ОСОБА_1 становить 37335,36 грн. /а.с.17/.

Судом досліджені надані стороною позивача квитанції та платіжні доручення, з яких вбачається, що позивач витратив на відновлення після ДТП свого транспортного засобу грошові кошти на суму 37335,36 грн. /а.с.19/.

Також суду надано Акт №1515-1 виконаних робіт по доставці на спец майданчик від 15.08.2016 року та рахунок №1515-1 від 15.08.2016 року на евакуацію автомобіля та його перебування на штраф майданчику протягом 15 діб після ДТП - на загальну суму 2400,00 грн. /а.с.16/. Проте квитанцій про сплату вказаної суми позивачем суду не надано.

Стороною позивача на підтвердження вимог щодо відшкодування витрат на лікування суду надано наступні докази /а.с.15/:

- довідку КУ МКЛ №1 від 15.08.2016 року №7528 про те, що ОСОБА_1 звертався до приймального відділення лікарні 15.08.2016 року о 09.20. Діагноз: забій шийного відділу хребта, огляд лікаря;

- квитанції про купівлю ліків на загальну суму - 211,59 грн.;

- копії рекомендацій лікаря та довідку щодо благодійних пожертвувань до Одеського обласного Благодійного фонду Медицина від 25.08.2016 року в розмірі 1850,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що на час ДТП цивільна правова-відповідальність відповідача ТОВ Спецбудтехніка-В щодо автомобіля Мерседес Бенс , д/н НОМЕР_1, була застрахована у страховій компанії ПрАТ ТАС , ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну життю і здоров'ю - 100000,00 грн., ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну - 50000,00 грн., відповідно до полісу №АІ/8084177 /а.с.24/, який на момент ДТП був дійсним.

Таким чином, суд приходить до висновку, що ПрАТ ТАС є належним відповідачем у даній справі в межах ліміту відповідальності, визначених у вказаному полісі.

Позивач ОСОБА_1 30.08.2016 року звернувся до ПрАТ ТАС з повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду /а.с.26-27/, в якому висловив прохання прибути представника страховика на огляд пошкодженого ТЗ 31.08.2016 року о 10.00 до ТОВ Авто-Груп . При цьому доказів отримання вказаного повідомлення відповідачем ПрАТ ТАС суду не надано.

14.09.2016 року позивач ОСОБА_1 поштою звернувся до ТОВ Спецбудтехніка-В з листом щодо узгодження суми компенсації за причинену майнову шкоду /а.с.28/. При цьому доказів отримання вказаного листа відповідачем ТОВ Спецбудтехніка-В суду не надано.

06.02.2017 року позивач ОСОБА_1 поштою звернувся до ПрАТ ТАС з заявою про виплату страхового відшкодування за страховим випадком /а.с.29-30/. При цьому доказів отримання вказаної заяви відповідачем ПрАТ ТАС суду не надано.

Стороною позивача на підтвердження вимог щодо відшкодування матеріальної шкоди суду також надано договір №93494374000 про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку /а.с.20-23/, а також договір №0815-01 на оренду автомобіля від 15.08.2016 року /а.с.25/. Однак вказані докази суд не приймає, оскільки стороною позивача не доведений взаємозв'язок між спричиненою матеріальною шкодою внаслідок ДТП та отриманням кредитних коштів і взяттям в оренду автомобіля.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Статтею 1192 ЦК України встановлено, що з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Згідно з ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Положеннями ст. 33 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів визначено, що у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний: дотримуватися передбачених правилами дорожнього руху обов'язків водія, причетного до дорожньо-транспортної пригоди; вжити заходів з метою запобігання чи зменшення подальшої шкоди; поінформувати інших осіб, причетних до цієї пригоди, про себе, своє місце проживання, назву та місцезнаходження страховика та надати відомості про відповідні страхові поліси; невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов'язок, він має підтвердити це документально.

При цьому п.п. 33.3. Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів визначено, що водії та власники транспортних засобів, причетних до дорожньо-транспортної пригоди, власники пошкодженого майна зобов'язані зберігати пошкоджене майно (транспортні засоби) у такому стані, в якому воно знаходилося після дорожньо-транспортної пригоди, до тих пір, поки його не огляне призначений страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) представник (працівник, аварійний комісар або експерт), а також забезпечити йому можливість провести огляд пошкодженого майна (транспортних засобів). Особи, зазначені в цьому пункті, звільняються від обов'язку збереження пошкодженого майна (транспортних засобів) у такому стані, в якому воно знаходилося після дорожньо-транспортної пригоди, у разі якщо не з їхньої вини протягом десяти робочих днів після одержання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду його уповноважений представник не прибув до місцезнаходження такого пошкодженого майна.

Відповідно до вимог ст. 34 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів страховик зобов'язаний протягом двох робочих днів з дня отримання повідомлення про настання події, що містить ознаки страхового випадку, розпочати її розслідування, у тому числі здійснити запити щодо отримання відомостей, необхідних для своєчасного здійснення страхового відшкодування. Протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов'язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків. Якщо представник страховика (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) не з'явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди. У такому разі страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов'язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи (дослідження).

Матеріали справи не містять доказів того, коли саме відповідач ПрАТ ТАС був повідомлений про настання страхового випадку, однак з наданих стороною позивача доказів вбачається, що позивачем порушено вимоги ст. ст. 33, 34 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , оскільки 30.08.2016 року позивач повідомляє страховика, що 31.08.2016 року буде здійснений огляд транспортного засобу, та 08.09.2016 року автомобіль вже був відремонтований відповідно до рахунку-фактури та платіжних доручень. При цьому позивачем не було обрано аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди.

Відповідно до ст. 29 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Пунктом 9 ч. 2 ст. 7 Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні визначено, що проведення оцінки майна є обов'язковим у випадках визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що заперечення ПрАТ ТАС щодо позовних вимог є обгрунтованими, оскільки позивачем всупереч вимог діючого законодавства не дотримано процедуру оцінки понесеної майнової шкоди, в зв'язку з чим позовні вимоги щодо відшкодування матеріальної шкоди задоволенню не підлягають, так як не доведені та не обґрунтовані.

Окрім того, проаналізувавши позовні вимоги щодо відшкодування витрат на лікування, та надані позивачем докази відносно проходження лікування, суд також вважає вимоги в цій частині недоведеними, оскільки відхиляє надані докази, як неналежні.

Стосовно вимог про відшкодування моральної шкоди суд зазначає, що вказані вимоги є похідними від вимог про відшкодування майнової шкоди, в зв'язку з чим також не підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За таких обставин, з урахуванням вищевикладеного, проаналізувавши та оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, так як частково обґрунтовані та доведені.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 2, 76-83, 141, 263-265, 273, 354-355 ЦПК України, ст. ст. 1166, 1167, 1187, 1192, 1194 ЦК України, Законом України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні , суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3, місце проживання: АДРЕСА_1) до ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_4, місце проживання: АДРЕСА_2), Товариства з обмеженою відповідальністю Спецбудтехніка-В (ЄДРПОУ 37549407, м. Київ, вул. Євгена Коновальця, буд. 36-Д, офіс 515), ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_5, місце проживання: АДРЕСА_3), Приватного акціонерне товариство Страхова група ТАС в особі Південної регіональної дирекції (ЄДРПОУ 30115243, місце знаходження: м. Одеса, вул. Пушкінська, 75), про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

До утворення апеляційних судів в апеляційних округах, апеляційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня одержання копії рішення шляхом подання апеляційної скарги через Київський районний суд м. Одеси.

Суддя Васильків О. В.