Постанова

від 29.03.2017 по справі 923/704/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2017 року Справа № 923/704/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Стратієнко Л.В.(доповідач) суддів Вовка І.В. Кондратової І.Д. за участі представників: позивачів: відповідачів: прокуратури: не з'явився Ільчук Н.В. Кравчук О.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу заступника прокурора Одеської області, державного підприємства "Укрриба" на рішення та постановуГосподарського суду Херсонської області від 29 вересня 2016 року Одеського апеляційного господарського суду від 13 грудня 2016 року у справі№ 923/704/16 за позовомзаступника прокурора Херсонської області в інтересах держави в особі Державного агентства рибного господарства України , Регіонального відділення Фонду державного майна в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі додержавного підприємства "Укрриба", приватного підприємства "Вікторія - Азов" про визнання договору недійсним та повернення майна

ВСТАНОВИВ:

У липні 2016 р. заступник прокурора Херсонської області в інтересах держави в особі Державного агентства рибного господарства України, Регіонального відділення Фонду державного майна в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, звернувся з позовом (з урахування заяви про уточнення) до державного підприємства "Укрриба", приватного підприємства "Вікторія-Азов" про визнати недійсними договір зберігання державного майна № 5/16 від 01.03.2016 та додаткову угоду до нього від 03.06.2016, укладені між ДП "Укрриба" та ПП "Вікторія-Азов". Просив зобов'язати ПП "Вікторія-Азов" повернути ДП "Укрриба" все отримане за угодами майно, яке розташоване на території Новотроїцької селищної ради, Новотроїцького р-н., Херсонської обл., загальною вартістю 3 345 001,00 грн, а саме: гідротехнічні споруди ставу № 2: земляна дамба (інв. № 51), водоскидна споруда (інв.№ 52), водоспуск з рибоуловлювачем (інв. № 53), дренажний скидний канал (інв. № 54), перегороджувальна споруда (інв. № 55), рибоуловлююча камера (інв. № 56); Гідротехнічні споруди ставу № 3: водоскидна споруда (інв. № 79), водоспуск з рибоуловлювачем (інв. № 80), рибоуловлююча камера (інв. № 81); Гідротехнічні споруди ставу № 4: берегоукріплення (інв. № 70), рибоуловлююча камера (інв. № 71), живорибна камера (інв. № 72), живорибна камера (інв. № 73), акумулятивний басейн (інв. № 74), додатковий водовипуск (інв. № 75), додатковий водовипуск (інв. № 76); артскважина ставок № 4 (інв. № 106), причал (інв. № 82), побутове приміщення ставок № 2 (інв. № 50), бункер для кормів ставок № 2 (інв. № 57), побутове приміщення ставок № 3 (інв. № 77), склад для кормів ставок № 3 (інв. № 78), побутове приміщення ставок № 4 (інв. № 63), будівля насосної станції ставок № 4 (інв. № 64), склад для кормів 1000 т ставок № 4 (інв. № 65), склад для кормів 300 т ставок № 4 (інв. № 66), приміщення інкубаційного цеху ставок № 4 (інв. № 68), госпбудова ставок № 4 (інв. № 42), ваги 10т ставок № 4 (інв. № 53), басейни для розведення риби ставок № 4 (інв. № 20), басейни для розведення риби ставок № 4 (інв. № 22), басейни для розведення риби ставок № 4 (інв. № 70), басейни для розведення риби ставок № 4 (інв. № 71), басейн рибоуловлюючий 2 шт. ставок № 4 (інв. № 74) обладнання інкубцеху ставок № 4 (інв. № 105), огорожа (бетон.) (інв. № 35).

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 29.09.2016 (суддя - Ярошенко В.П.) позов задоволено частково.

Визнано недійсним договір зберігання державного майна № 5/16 від 01.03.2016, укладений між ДП "Укрриба" та ПП "Вікторія-Азов".

Зобов'язано ПП "Вікторія-Азов" повернути ДП "Укрриба" все отримане за договором № 5/16 від 01.03.2016 майно, яке розташоване на території Новотроїцької селищної ради, Новотроїцького р-н., Херсонської обл., загальною вартістю 3 345 001,00 грн, а саме: Гідротехнічні споруди ставу № 2: земляна дамба (інв. № 51), водоскидна споруда (інв. № 52), водоспуск з рибоуловлювачем (інв. № 53), дренажний скидний канал (інв. № 54), перегороджувальна споруда (інв. № 55), рибоуловлююча камера (інв. № 56); Гідротехнічні споруди ставу № 3: водоскидна споруда (інв. № 79), водоспуск з рибоуловлювачем (інв. № 80), рибоуловлююча камера (інв. № 81); Гідротехнічні споруди ставу № 4: берегоукріплення (інв. № 70), рибоуловлююча камера (інв. № 71), живорибна камера (інв. № 72), живорибна камера (інв. № 73), акумулятивний басейн (інв. № 74), додатковий водовипуск (інв. № 75), додатковий водовипуск (інв. № 76); артскважина ставок № 4 (інв. № 106), причал (інв. № 82), побутове приміщення ставок № 2 (інв. № 50), бункер для кормів ставок № 2 (інв. № 57), побутове приміщення ставок № 3 (інв. № 77), склад для кормів ставок № 3 (інв. № 78), побутове приміщення ставок № 4 (інв. № 63), будівля насосної станції ставок № 4 (інв. № 64), склад для кормів 1000 т ставок № 4 (інв. № 65), склад для кормів 300 т ставок № 4 (інв. № 66), приміщення інкубаційного цеху ставок №4 (інв. №68), госпбудова ставок № 4 (інв. № 42), ваги 10т ставок № 4 (інв. № 53), басейни для розведення риби ставок № 4 (інв. № 20), басейни для розведення риби ставок № 4 (інв. № 22), басейни для розведення риби ставок № 4 (інв. № 70), басейни для розведення риби ставок №4 (інв. № 71), басейн рибоуловлюючий 2 шт. ставок №4 (інв. № 74) обладнання інкубцеху ставок №4 (інв. № 105), огорожа (бетон.) (інв. № 35).

Припинено провадження у справі в частині позовних вимог про визнання недійсною додаткової угоди від 03.06.2016 до договору зберігання державного майна № 5/16 від 01.03.2016, укладену між ДП "Укрриба" та ПП "Вікторія-Азов".

Стягнуто з ПП "Вікторія-Азов" на користь прокуратури Херсонської області судовий збір.

Повернуто з Державного бюджету України прокуратурі Херсонської області 689,00 грн судового збору, сплаченого за платіжним дорученням № 848 від 04.07.2016.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 13.12.2016 (головуючий - Величко Т.А., судді - Поліщук Л.В., Філінюк І.Г.) рішення Господарського суду Херсонської області від 29.09.2016 скасовано частково, резолютивну частину рішення викладено в новій редакції. Позов задоволено частково.

Визнано недійсною додаткову угоду від 01.06.2016 до договору зберігання державного майна № 5/16 від 01.03.2016, укладену між ДП "Укрриба" та ПП "Вікторія-Азов".

В решті позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з ПП "Вікторія-Азов" на користь прокуратури Херсонської області 1 218,00 грн судового збору за подання позовної заяви.

Стягнуто з Державного агентства рибного господарства України на користь ДП "Укрриба" 1 515,80 грн судового збору за апеляційний перегляд.

В касаційній скарзі заступник прокурора Одеської області, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення Господарського суду Херсонської області від 29.09.2016 в частині припинення провадження у справі та постанову апеляційного господарського суду в частині відмови у позові скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

В касаційній скарзі відповідач ДП "Укрриба", посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просить рішення Господарського суду Херсонської області від 29.09.2016 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 13.12.2016 в частині визнання недійсною додаткової угоди від 01.06.2016 до договору скасувати і припинити провадження у справі на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника відповідача, прокурора, обговоривши доводи касаційних скарг, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга заступника прокурора Одеської області підлягає частковому задоволенню, а касаційна скарга ДП "Укрриба" не підлягає задоволенню з таких підстав.

У відзиві на касаційні скарги Регіональне відділення Фонду державного майна в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі просить скасувати рішення місцевого суду в частині припинення провадження у справі, а постанову суду апеляційної інстанції в частині відмови у позові та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Як вбачається із матеріалів справи і встановлено апеляційним судом, на підставі спільного наказу Міністерства аграрної політики України та Фонду державного майна № 126/752 від 06.05.2003 "Про передачу гідротехнічних споруд" до сфери управління Міністерства аграрної політики України передано гідротехнічні споруди, включаючи ставкові рибоводні споруди та пов'язані з ними робочі машини і обладнання, інше майно, яке на момент приватизації не увійшло до статутних фондів господарських товариств, створених в процесі приватизації на базі підприємств рибного господарства, зазначених у додатку.

17.02.2006 Державним департаментом рибного господарства видано наказ № 39 про передачу з балансу ДП "Азовський центр "ПівденНІРО" на баланс ДП "Укрриба" на праві повного господарського відання нерухомого майна, а саме: гідротехнічних споруд, включаючи ставкові рибоводні споруди та пов'язані з ними робочі машини, які знаходяться у смт. Новотроїцьке, а також, у с. Захарівка, Новотроїцького р-н., Херсонської обл. зі складенням акту приймання-передачі в місячний строк з дати видачі цього наказу.

28.02.2006 акт приймання-передачі було підписано та затверджено головою Державного департаменту рибного господарства. Перелік нерухомого майна, яке обліковується на балансі ДП "Азовський центр "ПівденНІРО" і передається на баланс ДП "Укрриба" зазначено в додатку № 1 до акту приймання-передачі державного нерухомого майна від 28.02.2006.

23.07.2007 Державним комітетом рибного господарства (з посиланням на Закон України "Про управління об'єктами державної власності", постанову Кабінету Міністрів України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності" № 1482 від 21.09.1998) створено комісію з приймання-передачі державного майна та відповідних майнових прав та обов'язків НДБ "Сиваш" від ДП "Азовський центр "ПівденНІРО" згідно з додатком.

Пунктом 4. наказу встановлено, що ДП "Укрриба" є правонаступником ДП "Азовський центр "ПівденНІРО" в частині майнових прав та обов'язків структурного підрозділу НДБ "Сиваш".

Акт приймання-передачі державного майна та відповідних майнових прав та обов'язків НДБ "Сиваш" з балансу ДП "Азовський центр "ПівденНІРО" на баланс ДП "Укрриба" складено та затверджено 28.07.2007.

01.03.2016 між ДП "Укрриба" (поклажодавець) та ПП "Вікторія-Азов" (зберігач) було укладено договір № 5/16 зберігання державного майна, за умовами якого поклажодавець передає, а зберігач приймає на відповідальне зберігання згідно з актом приймання-передачі нерухоме державне майно - гідротехнічні споруди рибницьких ставів, які обліковуються на балансі поклажодавця і передані йому на підставі спільного наказу Міністерства аграрної політики України та Фонду державного майна України "Про передачу гідротехнічних споруд" № 126/752 від 06.05.2003.

Об'єктом зберігання є гідротехнічні споруди рибацьких ставів - майно, що перебуває в державній власності, та яке розташоване за адресою: Херсонська обл., Новотроїцький р-н., в межах Новотроїцької селищної ради за межами с. Захарівка (п. п. 1.2., 1.3. договору).

Відповідно до п. 2.1. договору зберігач зобов'язався зберігати майно, яке передано йому поклажодавцем і повернути його останньому у такому стані, в якому воно було прийнято на зберігання, з урахуванням зміни його природних властивостей.

У п. 2.9. договору сторони погодили, що зберігач має право у випадках, коли для збереження якісних властивостей майна необхідне його використання, звертатися до поклажодавця за дозволом щодо використання майна, переданого на зберігання, в порядку дії ст. 944 ЦК України.

Пунктом 5.1. договору визначено, що за відповідальне зберігання майна щомісячний розмір плати складає 10 грн, в т.ч. ПДВ. Плата за відповідальне зберігання майна перераховується на розрахунковий рахунок зберігача один раз на рік за закінченням календарного року до 15 січня наступного року на підставі акту виконаних робіт (послуг), який зберігач направляє поклажодавцю до 31 грудня звітного року.

Згідно з п. 7.1. договору він набуває чинності з дня підписання акту приймання-передачі згідно з п. 4.1. цього договору і діє до укладання договору оренди.

01.03.2016 між ДП "Укрриба" та ПП "Вікторія-Азов" було підписано акт приймання-передачі гідротехнічних споруд, які передавалися на зберігання, Протокол про договірну ціну за відповідальне зберігання державного майна, зазначену у договорі № 5/16 від 01.03.2016.

03.03.2016 між відповідачами було укладено додаткову угоду до договору зберігання державного майна № 5/16 від 01.03.2016, згідно з якою відповідно до ст. 944 ЦК України поклажодавець надав згоду зберігачеві на користування майном, переданим останньому на зберігання в порядку даної додаткової угоди до договору зберігання. Зберігач здійснює використання майна відповідно до "Правил технічної експлуатації гідротехнічних споруд рибоводних господарств", затверджених наказом Державного департаменту рибного господарства України № 6 від 13.01.2004 та "Виробничої програми", що розроблена зберігачем та погоджена із поклажодавцем і є невід'ємною частиною даної додаткової угоди до договору зберігання.

За умовами п. 4. додаткової угоди від 03.03.2016 зберігачу надано право у разі необхідності за попереднім погодженням із поклажодавцем здійснювати за власний рахунок капітальний, поточний та інші види ремонтів майна, що ним використовується, без компенсації його вартості з боку поклажодавця.

Також зберігач зобов'язувався щомісячно до 5 числа місяця наступного за звітним надавати поклажодавцю звіт про вилов риби, добування інших живих ресурсів за встановленою формою згідно з наказом Держрибагентства України № 84 від 13.02.2012; до січня календарного року, наступного за звітним - надавати копію звіту за формою № 1А-риба(річна) "Виробництво продукції аквакультури" (п. п. 5, 6. додаткової угоди від 03.03.2016).

Відповідно до п. 8. додаткової угоди зберігач зобов'язався проводити плату за користування державним майном, зазначеним в акті приймання-передачі, щомісячно на розрахунковий рахунок поклажодавця не пізніше 14 числа місяця, наступного за звітним, у розмірі 25 000 грн, в. т. ч. ПДВ. Ціна за користування державним майном визначається у Протоколі про договірну ціну, який є невід'ємною частиною даної додаткової угоди.

За п. 12 угоди її дію може бути припинено відповідно до п. 7.3. договору зберігання.

01.06.2016 між відповідачами було підписано додаткову угоду до договору зберігання державного майна № 5/16 від 01.03.2016, згідно з якою сторони домовилися про припинення дії додаткової угоди від 03.03.2016 в повному обсязі та про переведення державного нерухомого майна, зазначеного в акті приймання-передачі до договору зберігання державного майна № 5/16 від 01.03.2016 на відповідальне зберігання.

Задовольняючи частково позов та визнаючи укладений між ПП "Вікторія-Азов" і ДП "Укрриба" договір зберігання державного майна № 5/16 від 01.03.2016 недійсним на підставі ст. ст. 203, 215 ЦК України, місцевий господарський суд виходив з того, що договір відповідно до ст. 235 ЦК України є удаваним, адже вчинений для приховання іншого правочину - договору оренди державного майна. Також, вказував на те, що згідно з ст. 5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендодавцем спірного державного майна є Фонд державного майна України, його регіональні відділення і представництва, а отже ДП "Укрриба" без згоди орендодавця не могло надавати таке державне майно за договором зберігання від 01.03.2016. Крім того, прийшов до висновку про наявність підстав для повернення ПП "Вікторія-Азов" майна, що було ним одержане за договором, ДП "Укрриба".

Разом з тим, на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України місцевий господарський суд припинив провадження у справі в частині позовних вимог про визнання недійсною додаткової угоди від 03.03.2016 до договору зберігання державного майна № 5/16 від 01.03.2016, укладеної між ДП "Укрриба" та ПП "Вікторія-Азов".

Проте, погодитись з такими висновками місцевого господарського суду неможливо виходячи з такого.

Загальні положення про зберігання врегульовано главою 66 ЦК України.

Відповідно до ст. 936 ЦК України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Згідно з ч. 1 ст. 946 ЦК України плата за зберігання та строки її внесення встановлюються договором зберігання.

Статтею 944 України встановлено, що зберігач не має права без згоди поклажодавця користуватися річчю, переданою йому на зберігання, а також передавати її у користування іншій особі.

Відповідно до ч. 1 ст. 235 ЦК України удаваний правочин - це правочин, вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили.

У такій ситуації йдеться про два правочини: один удаваний, а інший - той, який сторони дійсно мали на увазі. Таким чином, удаваний правочин своєю формою приховує реальний правочин.

Отже, воля сторін в удаваному правочині спрямована на встановлення інших цивільно-правових відносин, ніж ті, які передбачені правочином.

При цьому, реальний (прихований) правочин може бути дійсним або недійсним. Якщо правочин, який сторони насправді вчинили, відповідає вимогам закону, відносини сторін регулюються правилами, що його стосуються. Якщо ж правочин, який сторони насправді вчинили, суперечить законодавству, суд виносить рішення про визнання недійсним цього правочину із застосуванням наслідків, передбачених для недійсності правочинів такого типу.

Згідно з положеннями ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

За приписами ст. 287 ГК України та ст. 5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" єдиним орендодавцем державного майна - майна цільових майнових комплексів, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, що є державною власністю, є Фонд державного майна України, його регіональні відділення і представництва.

Отже, правомочності щодо розпорядження об'єктами права державної власності, у тому числі й передачі їх у тимчасове користування (оренду) юридичним особам належать органу, яким у спірних правовідносинах є ФДМ

Загальні правові засади визнання правочину недійсним визначено у ст. 215 ЦК України, частиною першою якої передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Таким чином, для визнання недійсним у судовому порядку правочину необхідно встановити, що правочин не відповідає вимогам закону, або ж його сторонами (стороною) при укладенні було порушено господарську компетенцію.

Апеляційний господарський суд, врахувавши наявні у матеріалах справи докази, здійснивши ретельний аналіз умов спірного договору № 5/16 від 01.03.2016, прийшов до правильного висновку, що сторони мали на меті укладання саме договору зберігання і його було укладено з дотриманням вимог чинного законодавства, які ставляться до договорів зберігання, а саме відповідно до вимог гл. 66 Зберігання ЦК України і що згоди в даному випадку ФДМ на укладення цього договору не вимагалося. Отже, встановивши вказане, апеляційний господарський суд, скасовуючи частково рішення місцевого суду, прийшов до правомірного висновку про відсутність підстав для визнання договору № 5/16 від 01.03.2016 недійсним і повернення вказаного майна ДП "Укрриба".

Водночас, суд апеляційної інстанції, здійснивши правовий аналіз умов додаткової угоди від 03.03.2016 до договору, зокрема її п. п. 1, 8, прийшов до обґрунтованого висновку, що ця угода є удаваним правочином, оскільки вчинений для приховання іншого правочину - договору оренди і, що сторонами при її укладенні не було додержано вимоги п. 1 ч. ст. 287 ГК України, ст. 5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", що є підставою для визнання її недійсною згідно з ст. ст. 203, 215 ЦК України.

Щодо доводів відповідача ДП "Укрриба" про те, що на момент звернення прокурора до суду порушення чинного законодавства були усунуті (додаткова угода від 03.03.2016 припинила свою дію), а тому провадження у справі підлягає припиненню, то вони є безпідставними, виходячи з такого.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Предмет спору припиняє існувати, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилось неврегульованих питань або спір врегульовано між самими сторонами.

У ст. 204 ЦК України проголошується презумпція правомірності правочину. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Статтею 215 ЦК України визначенні підстави недійсності правочину.

Отже, законодавець визначає, що наявність підстав для визнання правочину недійсним має визначатися судом на момент його вчинення. І відповідно до ст. 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Таким чином, якщо предметом спору у справі є недійсність договору, який може бути визнаний таким лише судом, і такий договір визнається недійсним з моменту вчинення, укладення сторонами додаткової угоди про припинення такого договору та повернення майна не може розцінюватися як підстава для припинення провадження у зв'язку з відсутністю предмета спору (п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України). Розірвання сторонами договору, виконаного повністю або частково, не позбавляє сторони права на звернення в майбутньому з позовом про визнання такого договору недійсним. Так само не перешкоджає поданню відповідного позову закінчення строку (терміну) дії оспорюваного правочину до моменту подання позову.

При цьому, ч. 3 ст. 207 ГК і ст. 236 ЦК України мають різну сферу регулювання.

Отже, визнання недійсним договору (правочину) та визнання недійсним зобов'язання не є тотожними поняттями, оскільки в силу прямої вказівки закону договір, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення, а визнання недійсним зобов'язання за цим договором стосується наслідків недійсності такого договору, про що також зазначав Верховний Суд України у постанові від 19.10.2016 у справі № 18/122-12/2.

За таких обставин, апеляційний суд обґрунтовано розглянув позов прокурора про недійсність додаткової угоди від 03.03.2016 до договору, незважаючи на те, що ця додаткова угода припинена за домовленістю сторін.

При цьому, помилкове посилання суду апеляційної інстанції в резолютивній частині постанови на додаткову угоду від 01.06.2016, а не від 03.03.2016 не є підставою для скасування законної постанови, а є підставою для виправлення описки відповідно до вимог ст. 89 ГПК України.

Однак, оскільки апеляційним судом належним чином не було розподілено судовий збір за подачу позовної заяви, то постанова апеляційного суду в частині стягнення з відповідача ПП "Вікторія - Азов" на користь прокуратури Херсонської області судового збору за подачу позовної заяви підлягає зміні, шляхом збільшення його з 1 218,00 грн до 1 378,00 грн.

У зв'язку із тим, що постанова апеляційного суду підлягає зміні в частині розподілу судових витрат (за подачу позовної заяви), а судові витрати на судові витрати не нараховуються, то відповідно до вимог ст. 49 ГПК України витрати за подання касаційної скарги заступника прокурора Одеської області покладаються на прокуратуру Одеської області, а витрати за подання касаційної скарги ДП "Укрриба" - на останнього.

В решті постанова апеляційного суду є законної і підстав для її скасування немає.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 11 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

касаційну скаргу заступника прокурора Одеської області задовольнити частково, а касаційну скаргу державного підприємства "Укрриба" залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 13 грудня 2016 року у справі за № 923/704/16 в частині стягнення з приватного підприємства "Вікторія - Азов" на користь прокуратури Херсонської області судового збору за подання позовної заяви змінити, збільшивши суму судового збору з 1 218,00 грн до 1 378, 00 грн.

В решті постанову Одеського апеляційного господарського суду від 13 грудня 2016 року у справі за № 923/704/16 залишити без змін.

Доручити Господарському суду Херсонської області видати відповідний наказ.

Головуючий, суддя Л. Стратієнко Суддя І. Вовк Суддя І. Кондратова