Ухвала

від 27.03.2017 по справі 923/1230/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

27.03.2017Справа № 923/1230/16

За позовомПриватного акціонерного товариства Дельта-Сервіс до 1. Державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Марченка Олександра Анатолійовича 2. Міністерства юстиції України за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів 1. Товариство з обмеженою відповідальністю Еліта Дніпра відповідача 2. Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Адамант про скасування рішення про державну реєстрацію права власності Суддя Босий В.П.

Представники сторін:

від позивача:Гетьман А.А. від відповідача 1: від відповідача 2: від третьої особи 1: від третьої особи 2:не з'явився Доміна І.В. не з'явився Горпиченко Л.В. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство Дельта-Сервіс звернулось до господарського суду Херсонської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Адамант та Міністерства юстиції України про скасування рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Марченка Олександра Анатолійовича від 05.03.2015 р. за №19829998 про реєстрацію права власності на нерухоме майно за Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Адамант , а саме комплексу, що розташований за адресою: м. Херсон, Острівське шосе, 2-б.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що рішення державного реєстратора від 05.03.2015 р. за №19829998 про реєстрацію за Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Адамант права власності на нерухоме майно, власником якого є позивача, підлягає скасуванню, оскільки таке рішення прийнято на підставі виконавчого напису нотаріуса, який було визнано судом таким, що не підлягає виконанню, а тому підстава для проведення реєстраційної дії відпала.

01.02.2017 р. представником позивача до канцелярії суду подано заяву про забезпечення позову, в якому позивач просив суд вжити заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне нерухоме майно.

Згідно зі ст. 66 Господарського процесуального кодексу України забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

За змістом п.1 Постанови №16 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Тобто, при зверненні до суду з заявою про вжиття заходів до забезпечення позову у вигляді заборони будь-яким іншим особам вчиняти певні дії заявником мають бути визначені підстави такого звернення, обставини, за наявності яких виконання ймовірного позитивного рішення по справі може стати неможливим, докази того, що запропоновані заходи до забезпечення позову дійсно можуть виключити можливість невиконання або утруднення виконання судового рішення.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

В той же час, позивачем не надано суду жодних належним та допустимих доказів, з якими приписи ст. 66 Господарського процесуального кодексу України пов'язують можливість вжиття заходів забезпечення позову.

Заява позивача про вжиття заходів до забезпечення позову не містить обґрунтувань з посиланням на докази в розумінні ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, яким саме чином запропоновані в такій заяві заходи вплинуть на можливість виконання рішення у даній справі у випадку задоволення позовних вимог.

В обґрунтування поданої заяви позивач зазначає, що Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Адамант вживаються дії, спрямовані на відчуження нерухомого майна, належного позивачу. Зокрема, після прийняття державним реєстратором спірного рішення нерухоме майно, на яке позивач просить накласти арешт, було зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю Еліта Дніпра та в подальшому передано в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю Корабелка-Агро .

Проте, за висновками суду, заявлений захід забезпечення позову не пов'язаний з предметом позову, оскільки вказані позивачем обставини не підтверджують, що невжиття відповідних заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду у справі про скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності на нерухоме майно.

Крім того, у пункті 1 Постанови №16 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову зазначено, що господарським судам слід мати на увазі, що наведений у статті 66 ГПК перелік осіб, які вправі порушувати питання про забезпечення позову, так само як і передбачений статтею 67 ГПК перелік цих заходів (частини перша і п'ята останньої із зазначених статей), є вичерпними.

Так, частиною 1 статті 67 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позов забезпечується, зокрема, накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу .

Разом з цим, нерухоме майно, щодо якого позивачем подано заяву про забезпечення позову, не належить на праві власності відповідачам 1, 2.

Дослідивши матеріали справи, суд відмовляє в задоволенні заяви про вжиття заходів до забезпечення позову.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства Дельта-Сервіс про вжиття заходів до забезпечення позову відмовити повністю.

Суддя В.П. Босий