Рішення

від 24.03.2017 по справі 320/2687/16-ц

МЕЛІТОПОЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу 24.03.2017

Справа № 320/2687/16-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 березня 2017 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого - судді Урупи І.В.

при секретарі - Литвиненко В.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Агенство Австралія про визнання договору недійсним та стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В

Позивач звернуся до Мелітопольського міськрайонного суду з позовом до ТОВ Агенство Австралія , в якому зазначає, що наприкінці вирішив працевлаштуватись на роботу в ОСОБА_2. В мережі інтернет знайшов сайт australia-europe.org. Інформація розміщена на цьому сайті, а також заходи її відображення створювали у нього враження, що відповідач надає послуги з працевлаштування за кордоном - безпосередньо в ОСОБА_2. 28 травня 2015 року шляхом електронного листування він уклав з відповідачем ОСОБА_3 № 76-28/05-15 про надання інформаційно-консультативних послуг та на виконання умов договору сплатив відповідачу 89280 грн. 11 травня 2016 року директор ТОВ Агенство Австралія ОСОБА_4 повідомила, що йому відмовлено в оформлені візи до ОСОБА_2 і на цьому їх договірні стосунки вичерпано. На пропозицію повернути сплачені гроші директор ТОВ Агенство Австралія ОСОБА_4 відповіла відмовою і повідомила, що позивач повинен сплатити ще 2000 доларів США і що підприємство свої зобов'язання за договором виконало. Вважає, що укладений договір є недійсним через його невідповідність вимогам закону, просить визнати його недійсним та стягнути з відповідача сплачені за договором кошти в розмірі 89280 грн., та судові витрати в сумі 1719,60 грн., які складаються зі сплати судового збору.

В судове засідання представник позивача - адвокат ОСОБА_5 не з'явився, від нього надійшла письмова заява про слухання справи за його відсутністю, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, та просить їх задовольнити.

В судове засідання представник відповідача - ОСОБА_2 не з'явився, від нього надійшла письмова заява про слухання справи за його відсутністю, позовні вимоги не визнає. В своїх письмових запереченнях зазначає, що на підставі укладеного між ТОВ Агенство Австралія та позивачем договору № 76-28/05-15 від 28 травня 2015 року відповідач зобов'язався надати позивачу інформаційно-консультативні послуги з працевлаштування до ОСОБА_2. Вважає, що договір відповідає вимогам закону, зазначив, що ТОВ Агенство Австралія зобов'язання за договором виконало і не несе відповідальності за відмову у видачі візи консульською установою ОСОБА_2.

Суд, дослідивши надані сторонами докази, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

28 травня 2015 року між ОСОБА_1 та ТОВ Агенство Австралія був укладений шляхом електронного листування ОСОБА_3 № 76-28/05-15 про надання інформаційно-консультативних послуг (а.с.16-17).

Відповідно до п.1.2 Договору № 76-28/05-15 Виконавець зобов'язується надати інформаційно-консультативні послуги щодо можливого працевлаштування Замовника в ОСОБА_2, а саме: інформує Замовника шляхом надання для ознайомлення детального описання програми працевлаштування Фермерська програма , здійснює підбір для замовника потенційних роботодавців в ОСОБА_2, консультує з питань умов працевлаштування за спонсорською програмою Фермерська програма , здійснює інформаційну і правову підтримку по збору та оформленню документів та направлення їх до ОСОБА_2, надає допомогу у підготовці та організації співбесід.

Відповідно до п.2.1 Договору № 76-28/05-15 визначено вартість послуг за Договором в розмірі 135000 грн. без ПДВ, що є еквівалентом 6000 доларів США.

Відповідно до п.2.3 та 2.4 Договору № 76-28/05-15 першій платіж в розмірі 45000 грн. сплачується в день підписання Договору, як вартість першої частини послуг. При цьому перша частина послуг вважається наданою після отримання Змовником інформаційного листа від спонсора щодо можливості працевлаштування та направлення повного пакету документів міграційному агенту.

Відповідно до п.2.5 та 2.6 Договору № 76-28/05-15друга частина послуг становить 45000 грн. та сплачується протягом 60 днів після подачі пакету документів на номінацію на візу до Департаменту імміграції ОСОБА_2. Друга частина послуг вважається наданою після подачі Виконавцем пакету документів на номінацію на візу до Департаменту імміграції ОСОБА_2.

Відповідно до п.2.7 та 2.8 Договору № 76-28/05-15 третя частина послуг становить 45000 грн. та сплачується не пізніше трьох банківських днів після отримання Виконавцем рішення від Департаменту імміграції ОСОБА_2 щодо візової заяви Замовника. Третя частина послуг вважається наданою після повідомлення Замовника щодо підсумкового висновку (рішення) Департаменту імміграції щодо візової заяви Замовника.

Згідно квитанції від 29.01.2015 року позивачем сплачено на розрахунковий рахунок ТОВ Агенство Австралія 4080,00 грн.(а.с. 18, 19)

За квитанцією від 24.06.2015 року позивачем було сплачено на розрахунковий рахунок ТОВ Агенство Австралія 41000 грн. (а.с. 22,23)

Відповідно до квитанції від 01.09.2015 року позивачем було сплачено на розрахунковий рахунок ТОВ Агенство Австралія 44200 грн., (а.с.20,21).

Аналізуючи вказані положення договору, зокрема п.2.3,2.4,2.5,2.6,2.7 та 2.8 Договору № 76-28/05-15 судом встановлено, що вказані положення договору не містять переліку послуг, які надаються позивачу з визначенням їх складових частини та вартості кожної наданої послуги окремо та в їх сукупності. Зазначене унеможливлює встановити, які саме послуги зобов'язався надати відповідач в перші, другій та третій частині дії договору, чи надано ці послуги чи ні, та яка вартість кожної наданої послуги в межах договору та їх дійсна сукупна вартість. Зазначені положення Договору № 76-28/05-15 лише встановлюють при настінні якої обставини частина послуг вважається наданою та на розкривають зміст цих послуг та їх кількість. Крім того, оцінюючі у взаємозв'язку п.2.6 та 2.8 Договору № 76-28/05-15 суд бере до уваги, що п.2.6 визначена обставина, коли друга частина послуг вважається - наданою - подача Виконавцем пакету документів на номінацію на візу до Департаменту імміграції ОСОБА_2, П.2.8 визначена обставина коли третя частина послуг вважається наданою - отримання відповіді з Департаменту імміграції ОСОБА_2 за наслідками розгляду документів, які Виконавець, зобов'язаний подати в п.2.6 Договору. Тобто, суд приходить до висновку, що третя частина послуг вартістю 45000 грн., складається з очікування Виконавцем відповіді з Департаменту імміграції ОСОБА_2.

Таким чином, умови Договору № 76-28/05-15 - п.2.1, 2.3, 2.4, 2.5, 2.6, 2.7, та 2.8 є несправедливими за своєю ціною, так як всупереч принципу добросовісності створюється істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача.

Відповідно до п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1996 р. № 5 "Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів" у справах за позовами про захист прав споживачів, порушених внаслідок недостовірної або неповної інформації про товар (роботу, послуг) чи недобросовісної його реклами, суд має виходити з припущення, що споживач не має спеціальних знань про властивості та характеристики товарів (робіт, послуг). Аналогічне положення міститься у ч. 9 ст. 15 Закону № 1023-XII . , а саме під час розгляду вимог споживача про відшкодування збитків, завданих недостовірною або неповною інформацією про продукцію чи недобросовісною рекламою, необхідно виходити з припущення, що у споживача немає спеціальних знань про властивості та характеристики продукції, яку він придбаває.

Відповідно до ч.1 та 2 тст.18 Закону України Про захист прав споживачів продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими.

Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача.

Статтями 18 і 19 Закону України Про захист прав споживачів передбачено підстави для визнання договору недійсним: укладення договору на умовах, що обмежують права споживача та вчинення правочину з використанням нечесної підприємницької практики.

Перелік несправедливих умов у договорах зі споживачами визначений у ч. 3 ст. 18 Закону № 1023-XII . Відповідно до ч. 4 зазначеної статті цей перелік не є вичерпним. Поняття "нечесна підприємницька практика" означає будь-яку підприємницьку діяльність або бездіяльність, що суперечить правилам, торговим чи іншим чесним звичаям та впливає або може вплинути на економічну поведінку споживача щодо продукції. Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 19 , ч. 2 ст. 19 цього Закону нечесна підприємницька практика включає будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною.

Підприємницька практика може бути такою, що вводить в оману, якщо під час пропонування продукції споживачу не надається або надається у нечіткий, незрозумілий або двозначний спосіб інформація, необхідна для здійснення свідомого вибору.

Відповідно до п.3.3 Договору № 76-28/05-15 на Замовника (Позивача) покладаються, зокрема обов'язки проходити інтерв'ю з представником спонсора і представником потенційного роботодавця; ознайомитись та підписати наданий спонсором документ Умови працевлаштування ; дотримуватись умов працевлаштування та виконувати всі вимоги та рекомендації спонсора; в триденний термін після прибуття до місця роботи в ОСОБА_2 повідомити спонсору свою адресу фактичного місця проживання; інформувати спонсора про всі зміни підчас дії 402-візи.

Суд вважає, що інформація яку містить в п.3.3 Договору № 76-28/05-15 викладена в нечіткій, двозначний спосіб, яка створювала у позивача оманливе враження щодо послуги, який зобов'язується надати відповідач, а саме щодо працевлаштування позивача в ОСОБА_2 та вплинула на здійснення позивачем вибору і спонукала укласти спірний ОСОБА_3.

Відповідно до ч.2 ст.19 Закону України Про захист прав споживачів якщо підприємницька практика спонукає або може спонукати споживача дати згоду на здійснення правочину, на який в іншому випадку він не погодився б, така практика вводить в оману стосовно: основних характеристик продукції, таких як: її наявність, переваги, небезпека, склад, методи використання, гарантійне обслуговування, метод і дата виготовлення або надання, поставка, кількість, специфікація, географічне або інше походження, очікувані результати споживання чи результати та основні характеристики тестів або перевірок товару, а також його ціни.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК зміст правочину не може суперечити актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1 - 3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

Відповідно з ч.5 та п.2 ч.6 ст.18 Закону України Про захист прав споживачів якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. У разі коли зміна положення або визнання його недійсним зумовлює зміну інших положень договору, на вимогу споживача: договір може бути визнаним недійсним у цілому

Відповідно до ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.

Таким чином, суд вважає, що є підстави для задоволення позову та визнання недійсним договору про надання інформаційно-консультаційних послуг.

Відповідно до 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, а тому понесені позивачем та документально підтверджені судові витрати, підлягають стягненню з відповідача в розмірі 1719,6 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 18, 19 Закону України Про захист прав споживачів , ст.ст. 203,215,216 ЦК України, ст.ст. 3, 10, 11,60 88, 213-215 ЦПК України , суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Агенство Австралія про визнання договору недійсним та стягнення коштів задовольнити.

Визнати недійсним ОСОБА_3 № 76-28/05-15 про надання інформаційно-консультативних послуг, укладений 28 травня 2016 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю Агенство Австралія .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Агенство Австралія ( юридична адреса: 04073, м. Київ, Оболонський район, проспект Московський 16, офіс 405, ЄДРПОУ 38833367, р\р 26000052717476 в Печерській філії ПАТ КБ Приватбанк , МФО 300711) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, збитки в розмірі 89 280 гривень та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 719 грн. 60 коп., а всього 90999 грн. 60 коп.(дев'яносто тис. дев'ятсот дев'яносто дев'ять грн. 60 коп.)

На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Запорізької області через Мелітопольський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: