Ухвала

від 29.03.2017 по справі 761/9118/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03110м. Київ, вулиця Солом'янська, 2-а

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 березня 2017 року Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва

в складі: судді-доповідача Стрижеуса А.М.,

суддів: Антоненко Н.О., Шкоріної О.І.

при секретарі: Юрченко А.С.

за участю: позивача ОСОБА_2

представника відповідача Дворака М.Є.

розглянувши цивільну справу за апеляційною скаргою представника відповідача Дворака МихайлаЄвгенійовича, який діє на підставі довіреності в інтересах Приватного підприємства Україна Молода на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 28 грудня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_4 до Приватного підприємства Україна Молода про захист честі, гідності та ділової репутації, спростування недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И Л А:

Справа № 761/9118/16-ц № апеляційного провадження:22-ц-796/3828/2017 Головуючий у суді першої інстанції: Макаренко І.О. Доповідач у суді апеляційної інстанції: Стрижеус А.М. Позивачі звернулися до суду з позовом, у якому просили суд, з урахуванням уточнень, визнати недостовірною та такою, що порушує особисті немайнові права на недоторканність честі, гідності та ділової репутації Братів ОСОБА_2 - ОСОБА_2 та ОСОБА_4, поширену на шпальтах щоденної інформаційно-політичної газети Україна Молода власником газети ПП Україна Молода , шляхом публікації у випуску номер НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_1 Статті ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме наступної інформації: - назву Статті ІНФОРМАЦІЯ_2 ;- Про те, що на обкладинці їхньої книги чомусь стоїть прізвище видавців братів ОСОБА_2, журналістка, редактор відділу УМ ОСОБА_7 і фольклористка ОСОБА_8 зізналися вже після виходу видання у світ. Над унікальною енциклопедією для дітей ІНФОРМАЦІЯ_3 вони на замовлення видавництва Зелений Пес працювали понад два роки ... Досі авторки ніколи не стикалися ні з чим подібним, що відбулося з їхнім рукописом у видавництві братів ОСОБА_2. : - Брати ОСОБА_2 розповідають журналістам на презентаціях, що над виданням працював цілий колектив музикантів, дизайнерів, культурологів. Ідея і текст наші, але консультуємося ми з фахівцями , - запевняють вони. Учім дизайнер- верстальник у книжці один - дружина одного з братів. Музичний редактор також один - ОСОБА_4. Самі ж ноти, як з'ясувалося, взяті з сайта хору Гомін , про що у книзі не вказано. ;- Автори зберігають усі електронні варіанти тексту книги: первісні; далі - із вставками братів, потім - з авторськими правками вставок братів (узятих з сумнівних джерел, адже брати не є етнологами і власних текстів про народну культуру не мають)... Врешті, при звірці текстів бачимо звичайне літ редагування.... ;- Брати-видавці втрутилися в упорядницьку діяльність культурологів. Зокрема, не вмістили у книзі переліку літератури, яку використовували в роботі пані ОСОБА_8 і ОСОБА_7. А це ставить під сумнів правдивість книги і репутацію авторів. ;- Для нас, як авторів, було важливо, щоб книга не поширювала псевдонаукових теорій серед молоді, - каже ОСОБА_7. - І щоб ілюстрації були естетичні й відповідні українській традиційній культурі. Однак маловідомі художники, найняті видавцями, нічого не знали про українську культуру. Натомість намагалися вставити щось російське - то дерев'яну часовню у стилі Кіжей, то сарафан. Шрифт так і залишився образно-російським, хоч ми домагалися використання нарбутівки. А в текстах - купа вставок, які на тлі нинішньої агресії сусідньої країни виглядають, м'яко кажу чи, дивними ;- За словами пані ОСОБА_7, характер вставок від братів ОСОБА_2 подвійний: з одного боку це псевдопатріотичні заявки, що Україна - найдревніша у світі та намагання змалювати нашу міфологію у вигляді грецької, з іншого боку - пропаганда московського православ'я. ;- Автори звернулися до братів по роз'яснення. І тут почалися дивовижі.

Коли ми хотіли забрати акти про виконану роботу, секретарка сказала, що документа з архіву кудись зникли разом із договором, який ми підписали 15 березня 2012 року. Мовляв, ОСОБА_4 узяв їх до свого кабінету, - розповіла ОСОБА_8. - Однак у нас примірники договору збереглися :- ОСОБА_4 дивувався: Не розумію, у чому проблема? . Авторки пояснили: Коли нам запропонували написати для видавництва Зелений Пес книгу про народні свята для дітей - ми погодилися. І працювали над книгою, як над своїм твором. Вклали в неї власні записи, тексти. Ми б цього не робили, якби знали, що пашемо на хазяїна . І що бачимо в результаті? Брати відпарирували: Ми дуже задоволені співпрацею з вами, ваші прізвища вказані на титульній сторінці, текст писали все-таки ми, звісно, за вашим упорядкуванням, наше прізвище вказано великими літерами тільки тому, що так книжка буде краще продаватися ; - Утім, коли авторки запропонували видавцям позначити в примірнику верстки, де там власне ОСОБА_2 тексти, відповідь була така: Можна написати, що ми створили літверсію, літредакцію - як завгодно. На нашу, як видавців, думку, робота укладача сама по собі більш цінна та важлива, ніж текстовика . Дивне визначення в галузі книговидавництва - текстовик , чи не так? Ця совкова практика означає, що хазяїн , бажаючи видати свою книгу, наймає для її написання текстовиків -рабів. А чому б і ні? Чим брати ОСОБА_2 гірші за ОСОБА_9 чи ОСОБА_10? Тим паче, коли ж їм писати, якщо постійно зайняті: то концерти, то презентації, то поїздки... ;- Брутальне порушення права. Коли автори зрозуміли, що брати ОСОБА_2 фактично привласнили собі авторство на книгу (про це свідчать вихідні дані), то звернулися до адвоката ОСОБА_11, який спеціалізується на авторському праві. У березні 2012 року видавництво ТОВ Гамазин , що працює під торговельною маркою Зелений Пес , уклало з ОСОБА_8 та ОСОБА_7 договір про створення на замовлення і використання книги під умовною назвою ІНФОРМАЦІЯ_4 . - пояснює адвокат ОСОБА_11. За умовами договору, рукопис мав бути наданий видавництву до кінця червня 2012 року, однак, враховуючи, що видавець висував усе нові вимоги до книги, робота над її написанням тривала понад два роки. У 2014 році книжка вийшла дру ком під назвою ІНФОРМАЦІЯ_3 . За цей час ніяких інших договорів автори з видавництвом Зелений Пес не підписували. Та коли адвокат направив ОСОБА_2, що є також директором ТОВ Гамазин , претензію щодо порушення немайнових прав авторів, той запевнив: книжку ІНФОРМАЦІЯ_3 видано відповідно до договорів... на упорядкування та наукове редагування! Мовляв, ці договори підписали ОСОБА_8 та ОСОБА_7 і зберігаються вони у видавництві. При цьому було додано копію останньої сторінки нібито підписаного договору . Автори впізнали в ній свої підписи, які ставили під.. Актом про виконану роботу! Враховуючи, що автори книжки не підписували такі договори, в листопаді 2014 року вони написали окремі листи до ТОВ Гамазин із вимогою надати копію цього договору, пояснити, коли він із ними укладався, та повідомити час і місце, де вони можуть ознайомитися з оригіналом цього документа. Відповіді до цього часу так і не отримали... ;- Таким чином, видання книжки ІНФОРМАЦІЯ_3 під іменем братів ОСОБА_2 - це брутальне порушення авторського права, яке переслідується законом. ; зобов'язати Приватне підприємство Україна Молода спростувати вищевказану інформацію шляхом публікації у інформаційно-політичній газеті Україна Молода , не пізніше одного місяця з дня набрання рішенням суду законної сили, публікації наступного змісту: Спростування. Щоденна інформаційно-політична газета Україна Молода повідомляє, що інформація, оприлюднена у Статті ІНФОРМАЦІЯ_2 на шпальтах щоденної інформаційно-політичної газети Україна Молода (випуск номер НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_1), яка стосується письменників Братів ОСОБА_2 (ОСОБА_4 та ОСОБА_2), с недостовірною, порушує права письменників Братів ОСОБА_2 на недоторканність честі, гідності та ділової репутації, а також не відповідає даійсності, в зв'язку з цим, спростовує інформацію, що була поширена шляхом публікації вищевказаної статті, а саме: допущені некоректні висловлювання, наклепи та образи на адресу Братів ОСОБА_2 ; стягнути з відповідача на користь кожного з позивачів по 50 000 грн. у якості відшкодування моральної шкоди та судовий збір.

В обґрунтування позовних вимог посилалися на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 на шпальтах щоденної інформаційно-політичної газети Україна Молода (випуск номер НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_1),засновником якої є ПП Україна молода , було опубліковано статтю під назвою ІНФОРМАЦІЯ_2 . У вказаній статті було поширено інформацію, яка є недостовірною та принижує честь, гідність та ділову репутацію позивачів. Вказану інформацію також було розміщено на Інтернет-ресурсі політичної газети Україна молода в мережі Інтернет, а відтак інформацію було доведено невизначеному колу осіб. Позивачі вказують, що інформація, поширена відповідачем, не відповідає дійсності, принижує честь, гідність та ділову репутацію останніх, на підставі чого звернулися до суду із відповідним позовом.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 28 грудня 2016 року Позовні вимоги ОСОБА_2, ОСОБА_4 до Приватного підприємства Україна Молода про захист честі, гідності та ділової репутації, спростування недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.

Визнати недостовірною та такою, що порушує особисті немайнові права на недоторканність честі, гідності та ділової репутації Братів ОСОБА_2 - ОСОБА_2 та ОСОБА_4, поширену на шпальтах щоденної інформаційно-політичної газети Україна Молода власником газети Приватним підприємством Україна Молода , шляхом публікації у випуску номер НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_1 Статті ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме наступної інформації:

- назву Статті ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

- Про те, що на обкладинці їхньої книги чомусь стоїть прізвище видавців братів ОСОБА_2, журналістка, редактор відділу УМ ОСОБА_7 і фольклористка ОСОБА_8 зізналися вже після виходу видання у світ. Над унікальною енциклопедією для дітей ІНФОРМАЦІЯ_3 вони на замовлення видавництва Зелений Пес працювали понад два роки ... Досі авторки ніколи не стикалися ні з чим подібним, що відбулося з їхнім рукописом у видавництві братів ОСОБА_2. :

- Брати ОСОБА_2 розповідають журналістам на презентаціях, що над виданням працював цілий колектив музикантів, дизайнерів, культурологів. Ідея і текст наші, але консультуємося ми з фахівцями , - запевняють вони. Учім дизайнер-верстальник у книжці один - дружина одного з братів. Музичний редактор також один - ОСОБА_4. Самі ж ноти, як з'ясувалося, взяті з сайта хору Гомін , про що у книзі не вказано. ;

- Автори зберігають усі електронні варіанти тексту книги: первісні; далі - із вставками братів, потім - з авторськими правками вставок братів (узятих з сумнівних джерел, адже брати не є етнологами і власних текстів про народну культуру не мають)... Врешті, при звірці текстів бачимо звичайне літ редагування.... ;

- Брати-видавці втрутилися в упорядницьку діяльність культурологів. Зокрема, не вмістили у книзі переліку літератури, яку використовували в роботі пані ОСОБА_8 і ОСОБА_7. А це ставить під сумнів правдивість книги і репутацію авторів. ;

- Для нас, як авторів, було важливо, щоб книга не поширювала псевдонаукових теорій серед молоді, - каже ОСОБА_7. - І щоб ілюстрації були естетичні й відповідні українській традиційній культурі. Однак маловідомі художники, найняті видавцями, нічого не знали про українську культуру. Натомість намагалися вставити щось російське - то дерев'яну часовню у стилі Кіжей, то сарафан. Шрифт так і залишився образно-російським, хоч ми домагалися використання нарбутівки. А в текстах - купа вставок, які на тлі нинішньої агресії сусідньої країни виглядають, м'яко кажу чи, дивними ;

- За словами пані ОСОБА_7, характер вставок від братів ОСОБА_2 подвійний: з одного боку це псевдопатріотичні заявки, що Україна - найдревніша у світі та намагання змалювати нашу міфологію у вигляді грецької, з іншого боку - пропаганда московського православ'я. ;

- Автори звернулися до братів по роз'яснення. І тут почалися дивовижі. (Коли ми хотіли забрати акти про виконану роботу, секретарка сказала, що документи з архіву кудись зникли разом із договором, який ми підписали 15 березня 2012 року. Мовляв, ОСОБА_4 узяв їх до свого кабінету, - розповіла ОСОБА_8. - Однак у нас примірники договору збереглися :

- ОСОБА_4 дивувався: Не розумію, у чому проблема? . Авторки пояснили: Коли нам запропонували написати для видавництва Зелений Пес книгу про народні свята для дітей - ми погодилися. І працювали над книгою, як над своїм твором. Вклали в неївласні записи, тексти. Ми б цього не робили, якби знали, що пашемо на хазяїна . І що бачимо в результаті? Брати відпарирували: Ми дуже задоволені співпрацею з вами, ваші прізвища вказані на титульній сторінці, текст писали все-таки ми, звісно, за вашим упорядкуванням, наше прізвище вказано великими літерами тільки тому, що так книжка буде краще продаватися ;

- Утім, коли авторки запропонували видавцям позначити в примірнику верстки, де там власне ОСОБА_2 тексти, відповідь була така: Можна написати, що ми створили літверсію, літредакцію - як завгодно. На нашу, як видавців, думку, робота укладача сама по собі більш цінна та важлива, ніж текстовика . Дивне визначення в галузі книговидавництва - текстовик , чи не так? Ця совкова практика означає, що хазяїн , бажаючи видати свою книгу, наймає для її написання текстовиків -рабів. А чому б і ні? Чим брати ОСОБА_2 гірші за ОСОБА_9 чи ОСОБА_10? Тим паче, коли ж їм писати, якщо постійно зайняті: то концерти, то презентації, то поїздки... ;

- Брутальне порушення права. Коли автори зрозуміли, що брати ОСОБА_2 фактично привласнили собі авторство на книгу (про це свідчать вихідні дані), то звернулися до адвоката ОСОБА_11, який спеціалізується на авторському праві. У березні 2012 року видавництво ТОВ Гамазин , що працює під торговельною маркою Зелений Пес , уклало з ОСОБА_8 та ОСОБА_7 договір про створення на замовлення і використання книги під умовною назвою ІНФОРМАЦІЯ_4 . - пояснює адвокат ОСОБА_11. За умовами договору, рукопис мав бути наданий видавництву до кінця червня 2012 року, однак, враховуючи, що видавець висував усе нові вимоги до книги, робота над її написанням тривала понад два роки. У 2014 році книжка вийшла друком під назвою ІНФОРМАЦІЯ_3 . За цей час ніяких інших договорів автори з видавництвом Зелений Пес не підписували. Та коли адвокат направив ОСОБА_2, що є також директором ТОВ Гамазин , претензію щодо порушення немайнових прав авторів, той запевнив: книжку ІНФОРМАЦІЯ_3 видано відповідно до договорів... на упорядкування та наукове редагування! Мовляв, ці договори підписали ОСОБА_8 та ОСОБА_7 і зберігаються вони у видавництві. При цьому було додано копію останньої сторінки нібито підписаного договору . Автори впізнали в ній свої підписи, які ставили під.. Актом про виконану роботу! Враховуючи, що автори книжки не підписували такі договори, в листопаді 2014 року вони написали окремі листи до ТОВ Гамазин із вимогою надати копію цього договору, пояснити, коли він із ними укладався, та повідомити час і місце, де вони можуть ознайомитися з оригіналом цього документа. Відповіді до цього часу так і не отримали... ;

- Таким чином, видання книжки ІНФОРМАЦІЯ_3 під іменем братів ОСОБА_2 - це брутальне порушення авторського права, яке переслідується законом. .

Зобов'язано Приватне підприємство Україна Молода спростувати вищевказану інформацію шляхом розміщення у інформаційно-політичній газеті Україна Молода , не пізніше одного місяця з дня набрання рішенням суду законної сили, резолютивної частини рішення суду.

Стягнуто з Приватного підприємства Україна Молода на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в сумі 5 000 грн.

Стягнуто з Приватного підприємства Україна Молода на користь ОСОБА_4 моральну шкоду в сумі 5 000 грн.

Стягнуто з Приватного підприємства Україна Молода на користь ОСОБА_2 судові витрати у розмірі 3 858 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду, представником відповідача Двораком М.Є., який діє на підставі довіреності в інтересах Приватного підприємства Україна Молода , подано апеляційну скаргу, в якій він просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

В судовому засіданні представник відповідача Дворак М.Є., який діє на підставі довіреності в інтересах ПП Україна молода , підтримав доводи апеляційної скарги.

Позивач ОСОБА_2 проти доводів апеляційної скарги заперечував, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленої ухвали, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

ІНФОРМАЦІЯ_1 на шпальтах щоденної інформаційно-політичної газети Україна Молода (випуск номер НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_1), засновником якої є ПП Україна молода , було опубліковано статтю під назвою ІНФОРМАЦІЯ_2 , зокрема, викладена наступна інформація: Про те, що на обкладинці їхньої книги чомусь стоїть прізвище видавців братів ОСОБА_2, журналістка, редактор відділу УМ ОСОБА_7 і фольклористка ОСОБА_8 зізналися вже після виходу видання у світ. Над унікальною енциклопедією для дітей ІНФОРМАЦІЯ_3 вони на замовлення видавництва Зелений Пес працювали понад два роки ... Досі авторки ніколи не стикалися ні з чим подібним, що відбулося з їхнім рукописом у видавництві братів ОСОБА_2. ;- Брати ОСОБА_2 розповідають журналістам на презентаціях, що над виданням працював цілий колектив музикантів, дизайнерів, культурологів. Ідея і текст наші, але консультуємося ми з фахівцями , - запевняють вони. Учім дизайнер-верстальник у книжці один - дружина одного з братів. Музичний редактор також один - ОСОБА_4. Самі ж ноти, як з'ясувалося, взяті з сайта хору Гомін , про що у книзі не вказано. ;- Автори зберігають усі електронні варіанти тексту книги: первісні; далі - із вставками братів, потім - з авторськими правками вставок братів (узятих з сумнівних джерел, адже брати не є етнологами і власних текстів про народну культуру не мають)... Врешті, при звірці текстів бачимо звичайне літ редагування.... ; - Брати-видавці втрутилися в упорядницьку діяльність культурологів. Зокрема, не вмістили у книзі переліку літератури, яку використовували в роботі пані ОСОБА_8 і ОСОБА_7. А це ставить під сумнів правдивість книги і репутацію авторів. ;- Для нас, як авторів, було важливо, щоб книга не поширювала псевдонаукових теорій серед молоді, - каже ОСОБА_7. - І щоб ілюстрації були естетичні й відповідні українській традиційній культурі. Однак маловідомі художники, найняті видавцями, нічого не знали про українську культуру. Натомість намагалися вставити щось російське - то дерев'яну часовню у стилі Кіжей, то сарафан. Шрифт так і залишився образно-російським, хоч ми домагалися використання нарбутівки. А в текстах - купа вставок, які на тлі нинішньої агресії сусідньої країни виглядають, м'яко кажу чи, дивними ;- За словами пані ОСОБА_7, характер вставок від братів ОСОБА_2 подвійний: з одного боку це псевдопатріотичні заявки, що Україна - найдревніша у світі та намагання змалювати нашу міфологію у вигляді грецької, з іншого боку - пропаганда московського православ'я. ;- Автори звернулися до братів по роз'яснення. І тут почалися дивовижі. (Коли ми хотіли забрати акти про виконану роботу, секретарка сказала, що документи з архіву кудись зникли разом із договором, який ми підписали 15 березня 2012 року. Мовляв, ОСОБА_4 узяв їх до свого кабінету, - розповіла ОСОБА_8. - Однак у нас примірники договору збереглися ; - ОСОБА_4 дивувався: Не розумію, у чому проблема? . Авторки пояснили: Коли нам запропонували написати для видавництва Зелений Пес книгу про народні свята для дітей - ми погодилися. І працювали над книгою, як над своїм твором. Вклали в неї власні записи, тексти. Ми б цього не робили, якби знали, що пашемо на хазяїна . І що бачимо в результаті? Брати відпарирували: Ми дуже задоволені співпрацею з вами, ваші прізвища вказані на титульній сторінці, текст писали все- таки ми, звісно, за вашим упорядкуванням, наше прізвище вказано великими літерами тільки тому, що так книжка буде краще продаватися ; - Утім, коли авторки запропонували видавцям позначити в примірнику верстки, де там власне ОСОБА_2 тексти, відповідь була така: Можна написати, що ми створили літверсію, літредакцію - як завгодно. На нашу, як видавців, думку, робота укладача сама по собі більш цінна та важлива, ніж текстовика . Дивне визначення в галузі книговидавництва - текстовик , чи не так? Ця совкова практика означає, що хазяїн , бажаючи видати свою книгу, наймає для її написання текстовиків -рабів. А чому б і ні? Чим брати ОСОБА_2 гірші за ОСОБА_9 чи ОСОБА_10? Тим паче, коли ж їм писати, якщо постійно зайняті: то концерти, то презентації, то поїздки... ;- Брутальне порушення права. Коли автори зрозуміли, що брати ОСОБА_2 фактично привласнили собі авторство на книгу (про це свідчать вихідні дані), то звернулися до адвоката ОСОБА_11, який спеціалізується на авторському праві. У березні 2012 року видавництво ТОВ Гамазин , що працює під торговельною маркою Зелений Пес , уклало з ОСОБА_8 та ОСОБА_7 договір про створення на замовлення і використання книги під умовною назвою ІНФОРМАЦІЯ_4 . - пояснює адвокат ОСОБА_11. За умовами договору, рукопис мав бути наданий видавництву до кінця червня 2012 року, однак, враховуючи, що видавець висував усе нові вимоги до книги, робота над її написанням тривала понад два роки. У 2014 році книжка вийшла дру ком під назвою ІНФОРМАЦІЯ_3 . За цей час ніяких інших договорів автори з видавництвом Зелений Пес не підписували. Та коли адвокат направив ОСОБА_2, що є також директором ТОВ Гамазин , претензію щодо порушення немайнових прав авторів, той запевнив: книжку ІНФОРМАЦІЯ_3 видано відповідно до договорів... на упорядкування та наукове редагування! Мовляв, ці договори підписали ОСОБА_8 та ОСОБА_7 і зберігаються вони у видавництві. При цьому було додано копію останньої сторінки нібито підписаного договору . Автори впізнали в ній свої підписи, які ставили під.. Актом про виконану роботу! Враховуючи, що автори книжки не підписували такі договори, в листопаді 2014 року вони написали окремі листи до ТОВ Гамазин із вимогою надати копію цього договору, пояснити, коли він із ними укладався, та повідомити час і місце, де вони можуть ознайомитися з оригіналом цього документа. Відповіді до цього часу так і не отримали... ; - Таким чином, видання книжки ІНФОРМАЦІЯ_3 під іменем братів ОСОБА_2 - це брутальне порушення авторського права, яке переслідується законом. .

Аналогічна інформація була розміщена на Інтернет-ресурсі політичної газети Україна молода в мережі Інтернет, за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_5 , внаслідок чого стаття була поширена іншими інтернет-виданнями серед широкого загалу суспільства, а саме: видання Новини України - ІНФОРМАЦІЯ_6 . видання ЛітАкцент - ІНФОРМАЦІЯ_7 . що підтверджується відповідними роздруківками з сайтів.

Позивачі посилаються на те, що інформація, поширена відповідачем, не відповідає дійсності, а також порушує право позивачів на недоторканість честі, гідності та ділової репутації.

Відповідно до пункту 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 № 1 Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а)поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б)поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право. Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет або з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

В п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 № 1 Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи вказано, що судам необхідно враховувати, що повідомлення оспорюваної інформації лише особі, якої вона стосується, не може визнаватись її поширенням, якщо особа, яка повідомила таку інформацію, вжила достатніх заходів конфіденційності для того, щоб ця інформація не стала доступною третім особам.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Згідно з частиною третьою статті 277 ЦК України негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного (презумпція добропорядності). Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.

Спростування поширеної недостовірної інформації повинно здійснюватись незалежно від вини особи, яка її поширила.

У вказаній статті автор ОСОБА_12 обвинувачує Братів ОСОБА_2 у плагіаті, обмані, шахрайстві, нібито порушенні авторських прав ОСОБА_8 та ОСОБА_7 .

Позивачі, письменники ОСОБА_2 та ОСОБА_4 сумісно працюють над створенням творів та є авторами книг під псевдонімом Брати ОСОБА_2, який є загальновідомим серед громадськості та широкого загалу читачів.

Книга ІНФОРМАЦІЯ_3 була створена позивачами авторами Братами ОСОБА_2 відповідно до договору на замовлення і використання твору від 01.08.2013 року № 112/01.08- 2013, що укладений між ТОВ Гамазин та ОСОБА_2, ОСОБА_4

Відповідно до п. 3.1. договору № 112/01.08-2013, позивачі зобов'язались передати видавництву рукопис Твору ІНФОРМАЦІЯ_3 у строк до 01.08.2014 року.

09.06.2014 року рукопис Твору ІНФОРМАЦІЯ_3 було передано співавторами Братами ОСОБА_2 видавництву відповідно до умов договору № 112/01.08-2013 за актом приймання-передачі Твору від 09.06.2014 року.

ОСОБА_8 та ОСОБА_7 є авторами упорядкування та наукового редагування книги ІНФОРМАЦІЯ_3 відповідно до укладених з видавництвом договорів про створення на замовлення Твору, а саме упорядкування та наукове редагування книги з робочою назвою ІНФОРМАЦІЯ_3 . Твердження автора Статті про те, що співавторки упорядкування та наукового редагування Твору не знали про існування даних договорів, не відповідають дійсності, оскільки спростовуються самим підписанням такого договору останніми.

У книзі ІНФОРМАЦІЯ_3 , враховуючи договірні стосунки та вимоги законодавства, вказано, що авторами книги є Позивачі Брати ОСОБА_2, а авторами наукової редакції та упорядкування є ОСОБА_8 та ОСОБА_7

Вказана обставина була відома ОСОБА_8 та ОСОБА_7, які з власної ініціативи співпрацювали з видавництвом, власноручно підписували відповідні договори та інші супровідні документи.

Вищевказані обставини встановлені рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 08.12.2015 року, яким позовні вимоги ОСОБА_8, ОСОБА_7 до ТОВ Гамазин , TOB Книгарня Є , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2, ОСОБА_4 про захист авторського права, залишені без задоволення.

Вказане рішення є таким, що набрало законної сили, а відтак обставини, встановлені ним, не підлягають доказуванню, в силу положень ч. З ст. 61 ЦПК України.

Згідно з частиною другою статті 124 Конституції України право на звернення до суду в разі поширення засобами масової інформації недостовірної інформації, яка порушує особисті немайнові права фізичної чи юридичної особи, є безумовним.

Відповідно до ст. 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. Негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного. Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію.

Відповідно до положень ст. 32 Конституції України кожен має право вимагати в судовому порядку спростування недостовірної інформації, що порочить його честь і гідність та членів його сім'ї.

Особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є: здоров'я, життя; честь, гідність і ділова репутація, (ст. 201 ЦК України).

Відповідно до ст.297 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.

Згідно зі ст. 299 ЦК України фізична особа має право на недоторканність своєї ділової репутації. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист своєї ділової репутації.

Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного суду України від 27 лютого 2009 року № 1 Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи , з честю пов'язується позитивна соціальна оцінка особи в очах оточуючих, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло, а під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов'язків.

Стороною відповідача не надано до суду жодного доказу на підтвердження того, що поширена інформація є достовірною, матеріали справи свідчать про протилежне, а відтак така інформація є такою, що не відповідає дійсності, принижує честь, гідність та ділову репутацію позивачів, оскільки направлена на їхню дискредитацію, спотворення в суспільстві думки та уявлення щодо їх професійних та ділових якостей, наводить читачів на думку, що позивачі не дотримуються законів, принципів людської моралі та загальноприйнятих правил співжиття.

Відповідно до п.19 Постанови Пленуму Верховного суду України №1 Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи , вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з'ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.

Відповідно до частини другої статті 30 Закону України Про інформацію оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості. Таким чином, відповідно до статті 277 ЦК не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб'єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів)

і спростувати.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що спірна інформація містить саме недостовірні дані, а не оціночні судження, оскільки, не містить алегорій, сатири, гіпербол тощо. Крім того, аналіз вказаної інформації вказує на те, що у ній висловлено не оціночне суб'єктивне судження відносно позивачів, не особисте відношення автора до неї, а стверджується щодо об'єктивних чітко висловлених фактів, які можуть бути перевіреними, зокрема, містить нібито пряму мову та цитати позивачів.

Отже, відносно позивачів було поширено відомості, що не відповідають дійсності, викладені неправдиво, мають яскраво виражений негативний характер, а також принижують честь, гідність та ділову репутацію останніх, тобто порушують немайнові права позивачів.

При цьому відповідно до п.12 Постанови Пленуму Верховного суду України № 1 Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи , належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайта, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про правомірність позовної вимоги щодо визнання поширеної інформації недостовірною, а також зобов'язання відповідача спростувати її шляхом розміщення у інформаційно-політичній газеті Україна Молода резолютивної частини рішення.

Задовольняючи позов частково у частині відшкодування моральної шкоди на підставі ст. 23 ЦК України та стягуючи з відповідача на користь позивачів по 5000 гривень на кожного, районний суд виходив із того, що позивачам було завдано моральної шкоди, оскільки було принижено честь, гідність та ділову репутацію останніх шляхом поширення відповідачем недостовірної інформаціїі достатньо врахував роз'яснення, що містяться в Постанові Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди від 31 березня 1995 року №4, згідно з якими розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховується стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Колегія суддів вважає, що висновок суду про наявність правових підстав для відшкодування моральної шкоди на користь ОСОБА_2, ОСОБА_4 є правильним, розмір відшкодування, по 5000 гривень на кожного, з урахуванням приниженої честі, гідності та ділової репутації останніх, відповідає вимогам розумності, виваженості та справедливості.

Виходячи з наявних у матеріалах справи та досліджених судом першої інстанції письмових доказів, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що обставини, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими при вирішенні справи, доведені.

Висновки суду щодо наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог, відповідають обставинам справи та положенням матеріального закону.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та не впливають на їх правильність.

Норми матеріального права відповідно до спірних правовідносин, застосовані правильно.

Порушень норм процесуального права, які призвели б до неправильного вирішення справи, колегією суддів не встановлено.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку про законність та обґрунтованість постановленого по даній справі рішення та відсутність підстав для його скасування та задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 218, 303, 304, 307, 308, 313-315, 317, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу представника відповідача Дворака Михайла Євгенійовича, який діє на підставі довіреності в інтересах Приватного підприємства Україна Молода - відхилити.

Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 28 грудня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Суддя-доповідач:

Судді: