Рішення

від 30.03.2017 по справі 912/196/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2017 рокуСправа № 912/196/17 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Тимошевської В.В. розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/196/17

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "АТ Каргілл", м. Київ

до відповідача: Селянського (Фермерського) господарства "Гравіс", с. Іскрівка, Петрівський район, Кіровоградська область

про стягнення 209 123,35 грн

Представники сторін:

від позивача - ОСОБА_1, довіреність № 2017/1 від 04.01.17;

від відповідача - участі не брали.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Товариство з обмеженою відповідальністю "АТ Каргілл" (далі - ТОВ "АТ Каргілл", позивач) звернувся до господарського суду Кіровоградської області (далі - господарський суд) з позовною заявою про стягнення з Селянського (Фермерського) господарства "Гравіс" (далі - СФГ "Гравіс", відповідач) заборгованості за договором поставки №CVS від 25.11.2013 в загальному розмірі 209123,35 грн, яка складається з суми основного боргу в розмірі 144132,88 грн, пені в розмірі 13345,35 грн, штрафу в розмірі 46782,91 грн та 3% річних в розмірі 4860,21 грн.

Обґрунтовуючи поданий позов, позивач зазначив про те, що відповідач не оплатив скориговану вартість товару, поставленого за договором, чим порушив умови відповідного договору.

Ухвалою господарського суду від 18.01.2017 поданий позов прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 912/196/17.

Відповідач позовні вимоги заперечив та згідно поданого до справи відзиву на позов просить відмовити у його задоволенні повністю з наступних підстав: розрахунок ціни через курс іноземної валюти після відвантаження товару є незаконним; відповідно до ст. 254 Цивільного кодексу України еквівалент валюти дозволено використовувати тільки після визначення ціни зобов'язання в гривні; розрахувати ціну у спосіб, яку пропонує позивач, неможливо, оскільки в жодному пункті договору не зазначено курс долара США, до якої саме валюти потрібно використовувати при обчислені форму розрахунку ціни; позивач не доводить порушення відповідачем строків розрахунку, оскільки докази надсилання відповідних рахунків та їх отримання СФГ "Гравіс" в матеріалах справи відсутні; виходячи з дати підписання рахунків та зазначених в рахунках дат для їх оплати, своєчасна оплата таких рахунків фактично неможлива (відзив від 20.02.2017) (а.с. 86-89).

Крім того, у поданому відзиві відповідач повідомляє про сплив спеціальних строків позовної давності за вимогами про стягнення неустойки, що є підставою для відмови у задоволенні позову.

В судовому засіданні 02.03.2017 господарський суд перейшов до розгляду справи по суті.

В судовому засіданні 02.03.2017 представником позивача позовні вимоги підтримано повністю; представником відповідача заперечено у задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні 02.03.2017 за клопотанням відповідача заслухано посадову особу СФГ "Гравіс" ОСОБА_2 щодо обставин укладення договору поставки.

В судовому засіданні 02.03.2017 розгляд справи відкладено до 10.03.2017. В судовому засіданні 10.03.2017 оголошено перерву до 17.03.2017.

В судове засідання 17.03.2017 представник відповідача не з'явився, разом з цим до суду подано клопотання від 16.03.2017 про зупинення провадження у справі № 912/196/17 до прийняття Дніпропетровським апеляційним господарським судом апеляційної скарги СФГ "Гравіс" на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 13.03.2017 про повернення позову без розгляду (а.с. 132). Також подано клопотання про проведення судового засідання без участі представника відповідача (а.с. 133).

Ухвалою господарського суду від 17.03.2017 відмовлено у задоволенні клопотання СФГ "Гравіс" від 16.03.2017 про зупинення провадження у справі, продовжено строк вирішення спору на 15 календарних днів за клопотанням позивача та відкладено розгляд справи на 30.03.2017.

В судове засіданні 30.03.2017 представник відповідача не з'явився, хоча належним чином повідомлений про його проведення, що підтверджується роздруківкою з офіційного сайту Укрпошти про вручення поштового відправлення. Між тим, в судове засідання від відповідача надійшло клопотання від 28.03.2017 про долучення до матеріалів справи копії ухвали Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.03.2017 № 904/2283/17 про прийняття до розгляду апеляційної скарги СФГ "Гравіс", подану на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 13.03.2017 про повернення без розгляду позовної заяви СФГ "Гравіс".

З приводу поданої ухвали господарський суд зазначає наступне.

Надсилаючи до матеріалів справи копію ухвали Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.03.2017, відповідач будь-яких клопотань, які пов'язані з такою ухвалою, до господарського суду не подав, тоді як ухвалою від 17.03.2017, про що зазначено вище, господарський суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у даній справі до прийняття Дніпропетровським апеляційним господарським судом апеляційної скарги СФГ "Гравіс".

Щодо поданої ухвали про прийняття до розгляду апеляційної скарги господарський суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 79 ОСОБА_3 процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Тобто, наведена норма передбачає як підставу для зупинення провадження у певній справі, розгляд іншим судом справи, яке є пов'язаною з такою справою та розгляд якої є неможливим до вирішення пов'язаної з нею справи. За ст. 64 ОСОБА_3 процесуального кодексу України наявність справи, означає порушення провадження у справі, що здійснюється у разі прийняття господарським судом позовної заяви до розгляду. Повернення позовної заяви без розгляду на підставі ст. 63 ОСОБА_3 процесуального кодексу України свідчить про те, що така позовна заява господарським судом до розгляду не прийнята та, відповідно, справа за такою позовною заявою не порушена.

Таким чином, прийняття Дніпропетровським апеляційним господарським судом апеляційної скарги СФГ "Гравіс" на ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.03.2017 № 904/2283/17, згідно якої позовну заяву СВГ "Гравіс" про визнання недійсним договору поставки №CVS від 25.11.2013 повернуто без розгляду, не є порушенням провадження у справі та не може бути підставою для зупинення провадження в іншій справі.

Господарський суд наголошує, що ст. 79 ОСОБА_3 процесуального кодексу України встановлено вичерпний перелік підстав зупинення провадження у справі. Зупинення провадження у справі з інших підстав є неправомірним.

Враховуючи належне повідомлення відповідача про дату, час і місце проведення засідання суду, відсутність обґрунтованих клопотань про відкладення розгляду справи та граничні строки вирішення спору, господарський суд вважає можливим розглянути справу по суті з винесенням судового рішення 30.03.2017.

В судовому засіданні 30.03.2017 представником позивача позовні вимоги підтримано повністю та подано до господарського суду додаткові пояснення щодо поданого позову.

Розглянувши наявні у справі матеріали та оцінивши подані сторонами докази, заслухавши пояснення представників сторін, які наведено в обґрунтування підстав позову та заперечень проти позовних вимог, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

25.11.2013 між ТОВ"АТ Каргілл" (Постачальник) та СФГ "Гравіс" (Покупець) укладено договір поставки №CVS від 25.11.2013, відповідно до якого Постачальник зобов'язався поставити і передати у власність, а Покупець прийняти та оплатити насіння зернових, олійних, технічних культур, засоби захисту рослин (ЗЗР), добрива (разом - Товар) згідно специфікацій до цього договору (а.с. 98-101) (далі - Договір).

Відповідно до пункту 2.1 Договору загальна кількість товару визначається в специфікаціях, які є невід'ємною частиною цього договору.

Пунктами 3.1, 3.2, 3.4 Договору передбачено, що ціна товару визначається у специфікаціях, що є невід'ємними частинами цього договору. Ціна товару підлягає коригуванню у відповідності з пунктом 3.4 цього договору. Ціна товару включає вартість упаковки, маркування, а у випадках, коли умовами поставки передбачена доставка за рахунок постачальника - також вартість перевезення товару до узгодженого сторонами місця. Порядок розрахунків за окремий товар, а також необхідність забезпечення виконання зобов'язання покупця визначається у відповідній специфікації. Сторони можуть обрати наступний порядок розрахунків за Товар, зокрема:

часткова (повна0 оплата після поставки товару, із застосуванням базової ціни товару (пункту 3.4.3. Договору).

Згідно з підпунктом 3.4.3.1. наведеного пункту Договору Покупець зобов'язаний сплатити Постачальнику вартість Товару платіжним дорученням шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Постачальника наступним чином:

а) - покупець зобов'язаний сплатити постачальнику вартість товару платіжним дорученням шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника (п. 3.4.3.1) наступним чином:

б) __ % від загальної вартості товару, що вказаний в розділі "Умови оплати" відповідної специфікації, скоригованої на дату виставлення рахунку-фактури згідно п. 3.4.3.4.3 Договору, протягом строку дії рахунку - фактури. Рахунок-фактура дійсний протягом трьох днів, якщо інше не передбачено в самому рахунку-фактурі. Рахунок-фактура може передаватися факсом чи електронною поштою, з наступним направленням оригіналу на адресу покупця;

В будь - якому випадку Покупець зобов'язаний сплатити постачальнику повну вартість товару, скориговану на згідно умов цього договору, платіжним дорученням шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника не пізніше терміну, визначеному у відповідній специфікації (підпункт 3.4.3.2 Договору).

Згідно з підпунктом 3.4.3.3 Договору базова ціна товару по кожному виду товару і його загальна вартість вказується в специфікаціях, що є невід'ємними частинами цього договору. Вказані в специфікації в гривнях ціни і вартість товару (тобто остаточна ціна і вартість товару) підлягають коригуванню на момент виставлення рахунку-фактури або дати фактичного зарахування коштів на банківський рахунок постачальника (у випадку сплати за простроченим рахунком), якщо курс банку змінився більше, ніж на 1% в порівнянні з курсом банку на дату підписання відповідної специфікації.

Згідно підпункту 3.4.3.4.3. коригування ціни товару здійснюється за наступною формулою: остаточна ціна товару=К1*((базова ціна товару/К2-ОЧ1/К3/К-ть-ОЧ2/К4/К-ть...-ОЧn/Kn/К-ть)-ОЧ1/К3/К-ть*Зм*М-ОЧ2/К4/К-ть*Зм*М...-ОЧn/Kn/К-ть*Зм*М)+ОЧ1/К-ть+ОЧ2/К-ть+...ОЧn/K-ть, де:

· Базова ціна товару = ціна товару, вказана в специфікації;

· К1 = курс банку долару США на дату виставлення рахунку-фактури для здійснення остаточного розрахунку;

· К2 = курс банку долару США на дату підписання специфікації;

· К3, К4... Kn= курс банку долару США на дату виставлення рахунку-фактури для здійснення часткової оплати;

· Зм - коефіцієнт для розрахунку розміру знижки за кожний повний місяць дострокової оплати, як зазначено у відповідній специфікації;

· М - кількість повних місяців дострокової оплати від дати часткової оплати до дати остаточного розрахунку, як зазначено у відповідній специфікації;

· ОЧ1, ОЧ2... ОЧn= часткова оплата суми специфікації;

· К-ть = Кількість товару, вказана в специфікації (п. 3.4.3.4.3 Договору);

Відповідно до підпункту 3.4.3.4.4 Договору, у випадку, якщо покупець сплачує за товар за простроченим рахунком, коригування остаточної ціни здійснюється за наступною формулою: Остаточна ціна товару=К1* (Базова ціна товару/К2-ОЧ1/К3/К-ть-ОЧ2/К4/К-ть...-ОЧn/Кn/К-ть)-ОЧ1/К3/К-ть*Зм*М-ОЧ2/К4/Кть*Зм*М...ОЧn/Кn/К-ть*Зм*М)+ОЧ1/К-ть+ОЧ2/К-ть+...ОЧn/К-ть, де:

· Базова ціна товару = ціна товару, вказана в специфікації;

· К1 = курс банку долару США на дату виставлення рахунку-фактури для здійснення остаточного розрахунку;

· К2 = курс банку долару США на дату підписання специфікації;

· К3, К4... Кn = курс банку долару США на дату фактичного зарахування коштів на банківський рахунок постачальника;

· Зм - коефіцієнт для розрахунку розміру знижки за кожний місяць дострокової оплати, як зазначено у відповідній специфікації;

· М - кількість повних місяців дострокової оплати від дати часткової до дати остаточного розрахунку, як зазначено у відповідній специфікації;

· ОЧ1, ОЧ2... ОЧn = часткова оплата суми специфікації;

· К-ть = Кількість товару, вказана в специфікації.

При коригуванні ціни і загальної вартості Товару за цим договором постачальник надає покупцеві розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної на відповідну суму (якщо такий документ вимагається чинним законодавством). При оплаті Товару частинами коригування до видаткової накладної надається постачальником після остаточної та повної сплати покупцем за товар. Оплата Товару вважається здійсненою в момент зарахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника, з урахуванням положень цього договору (пункти 3.6, 3.7 Договору).

В пунктах 4.1., 4.4., 4.5. Договору сторони визначили, що поставка Товару здійснюється в строк, вказаний в Специфікації. Товар вважається переданим постачальником і прийнятий покупцем за кількістю, асортиментом та якістю в момент поставки згідно пункту 4.5 договору. З цього часу право власності на товар, а також ризик випадкової втрати, знищення та/чи пошкодження товару переходить до покупця. Моментом поставки вважається: на умовах поставки EXW - самовивіз покупцем зі складу постачальника (в редакції Інкотермс-2010) - підписання представником покупця видаткової накладної на товар (підпункт 4.5.1 Договору); на умовах DAP - доставка за рахунок постачальника до складу покупця (в редакції Інкотермс-2010) - підписання представником покупця товарно-транспортної/залізничної накладної в місці поставки;

Договір набирає чинності з дати його підписання Сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим Договором відповідно до п. 7.1 Договору.

25.11.2013 між сторонами підписано специфікацію № 1/57395, 57396, в якій сторони обумовили поставку Товару: нітроамофоска NPK 16:16:16 в кількості 20 тон за базовою ціною одної одиниці Товару без ПДВ - 3791,7 грн, загальна вартість 75834,00 грн та Аміачну селітру в кількості 2 тон базовою ціною одної одиниці Товару без ПДВ - 2791,70 грн, загальна вартість 5583,40 грн, а всього Товар на загальну вартість з ПДВ - 97700,88 грн (а.с. 55).

Згідно вказаної специфікації зазначено: середній курс ПАТ "КІБ Креді Агріколь" долара США до гривні - 8,22; базис поставки - EXW самовивіз покупцем зі складу постачальника в редакції Інкотермс-2010; строк поставки - 20.08.2014; термін сплати повної вартості Товару - 20.08.2014; умови оплати - оплата після поставки - 100% від загальної вартості Товару, вказаної в Специфікації; коригування ціни здійснюється відповідно до положень Договору.

З матеріалів справи слідує, що на виконання умов Договору та специфікації ТОВ "АТ Каргілл" поставило обумовлений Договором Товар, який отримано СФГ "Гравіс" та що оформлено видатковими накладними від 20.12.2013 № 30572/458190 на поставку селітри аміачної в кількості 2 тон на суму 6700,08 грн, № 30571/458189 на поставку нітроамофоски в кількості 5 тон на суму 22750,20 грн та № 30558/458176 на поставку нітроамофоски в кількості 15 тон на суму 68250,60 грн (а.с. 56-58).

20.12.2013 між сторонами підписано акт приймання-передачі зазначених вище мінеральних добрив (а.с. 59).

19.08.2014 ТОВ "АТ Каргілл" виписало рахунки-фактури №57395/1328 для оплати нітроамофоски на загальну суму 145247,02 грн та № 57395/1330 для оплати селітри аміачної на загальну суму 10694,04 грн (а.с. 61, 62).

21.10.2015 ТОВ "АТ Каргілл" виписало наступні рахунки-фактури №57395/3645 для оплати селітри аміачної на загальну суму 17908,34 грн та № №57395/3644 для оплати нітроамофоски на загальну суму 98867,95 грн (а.с. 63, 64).

СФГ "Гравіс" 07 та 18 листопада 2014 оплачено за нітроамофоску згідно рахунку №57395/1328 від 19.08.2014 в загальній сумі 97701,00 грн (а.с. 60).

10.01.2017 ТОВ "АТ Каргілл" виписало нові рахунки-фактури №57395/10 для оплати нітроамофоски на суму 122043,80 грн та №57395/16 для оплати селітри аміачної на суму 22089,08 грн (а.с. 64а, 65).

У зв'язку з відсутністю оплати зазначених рахунків ТОВ "АТ Каргілл" звернувся до господарського суду з позовом у даній справі. Причиною виникнення спору стало питання щодо наявності чи відсутності у СФГ "Гравіс" заборгованості за поставлений згідно Договору товар з урахуванням здійсненого позивачем коригування ціни товару та наявності чи відсутності підстав для нарахування пені, штрафу і 3 % річних за прострочення виконання зобов'язання з оплати вартості поставленого товару.

При вирішенні спору господарський суд враховує наступне.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 67 ОСОБА_3 кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених ОСОБА_3 кодексом України, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (ч. 7 ст. 179 ОСОБА_3 кодексу України).

Згідно ч. 1 ст. 264 ОСОБА_3 кодексу України матеріально-технічне постачання та збут продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання як власного виробництва, так і придбаних у інших суб'єктів господарювання, здійснюються суб'єктами господарювання шляхом поставки, а у випадках, передбачених цим Кодексом, також на основі договорів купівлі-продажу

Стаття 265 ОСОБА_3 кодексу України передбачає, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Згідно частини 6 наведеної норми до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

В силу положень ст. ст. 691, 692, 694 Цивільного кодексу України покупець, зокрема, зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу.

ОСОБА_3 та Цивільного кодексів України передбачають необхідність досягнення між сторонами при укладенні договору всі істотних умов договору, серед яких умова про ціну.

Відповідно до ст. 189 ОСОБА_3 кодексу України ціна в цьому Кодексі є вираженим у грошовій формі еквівалентом одиниці товару (продукції, робіт, послуг, матеріально-технічних ресурсів, майнових та немайнових прав), що підлягає продажу (реалізації), який повинен застосовуватися як тариф, розмір плати, ставки або збору, крім ставок і зборів, що використовуються в системі оподаткування. Ціна є істотною умовою господарського договору. Ціна зазначається в договорі у гривнях. Ціни у зовнішньоекономічних договорах (контрактах) можуть визначатися в іноземній валюті за згодою сторін. Суб'єкти господарювання використовують у своїй діяльності вільні та державні регульовані ціни.

Згідно зі ст. 189 ОСОБА_3 кодексу України вільні ціни визначаються на всі види продукції (робіт, послуг), за винятком тих, на які встановлено державні регульовані ціни. Вільні ціни визначаються суб'єктами господарювання самостійно за згодою сторін, а у внутрішньогосподарських відносинах - також за рішенням суб'єкта господарювання.

Згідно зі ст. 524 Цивільного кодексу України зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

Відповідно до ч.1 ст. 533 Цивільного кодексу України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях.

Отже, гривня як національна валюта вважається єдиним законним платіжним засобом на території України.

Разом з тим частина 2 ст. 533 Цивільного кодексу України допускає, що сторони можуть визначити в грошовому зобов'язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті.

У такому разі сума, що підлягає сплаті за зобов'язанням, визначається в гривнях за офіційним курсом НБУ, встановленим для відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не передбачений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Отже, узгоджені сторонами, як суб'єктами господарської діяльності, умови Договору поставки відносно коригування вартості товару у зв'язку зі зміною курсу долара, не суперечить чинному законодавству України та повністю узгоджується з визначеним законодавством принципом свободи договору.

Як вбачається з матеріалів справи, сторони при підписані 25.11.2013 специфікації № 1/57395, 57396, обрали порядок розрахунків - повна оплата після поставки Товару із застосуванням базової ціни Товар (п. 3.4.3. Договору).

На виконання умов Договору позивач, у зв'язку зі зміною встановленого курсу гривні відносно долара США, скоригував вартість товару за формулою, наведеною в підпункті 3.4.3.4.3. Договору, тобто визначив остаточну ціну Товару, та виписав рахунки-фактури №57395/1328 для оплати нітроамофоски на загальну суму 145247,02 грн та № 57395/1330 для оплати селітри аміачної на загальну суму 10694,04 грн (а.с. 61, 62, 141, 142).

Між тим, відповідач оплатив 07 та 18 листопада 2014 грошові кошти в сумі 97701,00 грн з посиланням в призначені платежу на рахунок №57395/1328 від 19.08.2014 (а.с. 60).

У зв'язку з простроченням оплати за рахунком, позивач у відповідності до підпункту 3.4.3.4.4. здійснив коригування остаточної ціни Товару та направив відповідачеві рахунки-фактури від 10.01.2017 №57395/10 для оплати нітроамофоски на суму 122043,80 грн та №57395/16 для оплати селітри аміачної на суму 22089,08 грн (а.с. 64а, 65, 66). При цьому, як слідує з рахунку-фактури №57395/10, позивач при коригуванні остаточної ціни за простроченим рахунком врахував здійснену відповідачем оплату.

В силу положень ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 193 ОСОБА_3 кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З підстав викладеного, господарський суд вважає позовні вимоги ТОВ АТ "Каргілл" про стягнення з СФГ "Гравіс" суми основного боргу з урахуванням коригування ціни в розмірі 144132,88 грн обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Доводи відповідача стосовно неправомірності передбачення в Договорі порядку розрахунку остаточної ціни Товару спростовуються наведеними вище положеннями законодавства. В матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач, укладаючи Договір, діяв під впливом обману чи помилки. Договір підписано обома сторонами, у тому числі СФГ "Гравіс" в особі голови СФГ, а отже останній усвідомлював та погоджував відповідні умови Договору.

Посилання відповідача у відзиві на позов на ті обставини, що розрахувати ціну Товару у спосіб, який пропонує позивач, неможливо тому що в Договорі не зазначено курс долара США та до якої саме валюти повинен прийматись курс долара США, є помилковим, оскільки по умовам Договору та згідно специфікації під курсом банку розуміється середній курс ПАТ "КІБ Креді Агріколь" долара США до гривні для здійснення розрахунків по безготівковим операціям купівлі-продажу іноземної валюти. Курс банку, згідно до якого позивачем проведено коригування, підтверджено довідками такого банку, наданими до матеріалів справи.

Посилання відповідача на те, що розрахунок ціни через курс іноземної валюти після відвантаження товару є незаконним, спростовуються пунктом 3.5 Договору, згідно якого сторони домовилися вважати процедуру коригування ціни товару в порядку, вказаному в пункті 3.4 цього договору, чинною протягом всього строку дії цього договору і не вважати таке коригування ціни односторонньою зміною умов договору;

Щодо заперечення відповідача про відсутність доказів направлення рахунків-фактур від 19.08.2014 №57395/1328 і № 57395/1330 та неможливість їх своєчасної оплати до 20.08.2014 з огляду на дату таких рахунків - 19.08.2014, господарський суд зазначає наступне.

Строк кінцевої оплати вартості отриманого Товару за Договором визначено в специфікації від 25.11.2013 № 1/57395, 57396, яким є 20.08.2014 і саме такий строк зазначався в рахунках-фактурах від 19.08.2014 №57395/1328 і № 57395/1330. При виставлені зазначених рахунків, позивач у відповідності до умов підпункту 3.4.3.4.3. Договору лише визначив остаточну ціну Товару з урахуванням коригування та вказав строк оплати рахунків, який відповідає строку оплати, встановленого у наведеній вище специфікації.

Крім того, ненадання рахунку-фактури не є відкладальною умовою у розумінні ст. 212 Цивільного кодексу України та не є простроченням кредитора в розумінні ст. 613 Цивільного кодексу України, а тому наявність або відсутність рахунку-фактури не звільняє відповідача від обов'язку з оплати поставленого товару, оскільки умовами специфікації визначено термін оплати повної вартості товару, а тому не виставлення та не надсилання рахунків-фактур не впливає на обов'язок відповідача оплатити товар 20.08.2014 з урахуванням передбаченого Договором коригування.

Більш того, як слідує з матеріалів справи, відповідач під час здійснення часткової оплати послався на рахунок-фактуру від 19.08.2014 №57395/1328, з чого слідує, що відповідач був обізнаний про наявність такого рахунку.

Оскільки відповідачем обов'язок з повної оплати товару за ціною з урахуванням коригування та у встановлений строк не здійснено, проведене позивачем станом на 10.01.2017 коригування відповідає підпункту 3.4.3.4.4.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ОСОБА_3 кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно ч. 1. ст. 230 ОСОБА_3 кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У статтях 610, 611 Цивільного кодексу України вказано, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

За приписами ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

В пункті 6.3. Договору сторони встановили, що у випадку прострочення оплати товару покупцем проти строків, вказаних у відповідній специфікації та договору, покупець сплачує неустойку у формі пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення, але не більше 10% від загальної вартості товару. У випадку прострочення оплати товару покупцем більше, ніж на 30 днів календарних днів проти строків, вказаних у відповідній специфікації, покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 30% від загальної простроченої суми.

Враховуючи невиконання відповідачем свого зобов'язання щодо повної та своєчасної оплати вартості поставленого Товару, позивачем правомірно нараховано пеню за період прострочення з 21.08.2014 по 21.02.2015 в загальному розмірі 13347,35 грн та штраф в розмірі 46782,91 грн (а.с. 11).

Разом з цим, відповідач у відзиві на позовну заяву повідомив про сплив спеціальних строків позовної давності за вимогою про стягнення неустойки, що, на думку відповідача, є достатньою підставою для відмови у позові.

Господарський суд зазначає, що відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення (ч. 3 ст. 267 Цивільного кодексу України).

Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст.257 Цивільного кодексу України). Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність. Зокрема, частина 2 ст. 258 Цивільного кодексу України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені). За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч.1ст.261 Цивільного кодексу України).

Пеня - це санкція, яка нараховується з першого дня прострочення й до тих пір поки зобов'язання не буде виконано. Правова природа пені така, що позовна давність до вимог про її стягнення обчислюється по кожному дню (місяцю), за яким нараховується пеня, окремо. Право на позов про стягнення пені за кожен день (місяць) виникає щодня (щомісяця) на відповідну суму, а позовна давність обчислюється з того дня (місяця), коли кредитор дізнався або повинен був дізнатися про порушення права.

Право на позов про стягнення штрафу виникає з моменту, коли настали обставини, які обумовлюють підстави для застосування штрафу.

За розрахунком позивача, останній просить стягнути пеню, яку нараховує за період з 21.08.2014 по 21.02.2015 та просить стягнути штраф, право на який виник після спливу 30 календарних днів прострочення оплати, тобто з 20.09.2014, тоді як звернувся до господарського суду з позовом у даній справі 17.01.2017.

З підстав викладеного та оскільки в Договорі сторони не збільшили річний строк спеціальної позовної давності, господарський суд дійшов висновку про пропуск позивачем строку позовної давності за вимогами про стягнення пені і штрафу, що відповідно до ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України є підставою для відмови у задоволенні позову в цій частині.

Пояснення позивача стосовного того, що строк позовної давності не пропущено, оскільки штрафні санкції за ОСОБА_3 кодексом України не є тотожним неустойці за Цивільним кодексом України, відхиляються приписами ст. 223 ОСОБА_3 кодексу України, якими передбачено, що при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені Цивільним кодексом України, якщо інші строки не встановлено цим Кодексом.

Щодо вимоги позивача про стягнення 3% річних, господарський суд враховує положення ч. 2 ст.625 Цивільного кодексу України, якими передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок позивача (а.с. 12) господарський суд наводить наступний розрахунок 3% річних в межах періоду розрахунку позивача:

по рахунку №57395/1330 від 19.08.2014 на суму заборгованості в розмірі 10694,04 грн за період з 21.08.2014 по 10.01.2017 - 3% річних становлять 767,33 грн;

по рахунку №57395/1328 від 19.08.2014 на суму заборгованості в розмірі 145247,02 грн за період з 21.08.2014 по 06.11.2014 - 3% річних становлять 931,17 грн; на суму заборгованості 90247,02 грн за період з 07.11. по 17.11.2014 - 3% річних становлять 81,59 грн; на суму заборгованості 47546,02 грн за період з 18.11.2014 по 10.01.2017 - 3% річних становлять 3063,79 грн;

а всього 3% річних складають 4843,88 грн.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення 3% річних підлягають частковому задоволенню в сумі 4843,88 грн. У задоволенні позову в іншій частині стягнення 3% річних господарський суд відмовляє у зв'язку з неправильним розрахунком позивача.

Отже, позовні вимоги ТОВ "АТ Каргілл" про стягнення з СФГ "Гравіс" заборгованості за Договором підлягають частковому задоволенню в розмірі 144132,88 грн суми основного боргу та 4843,88 грн 3% річних. У задоволенні позовних вимог про стягнення пені і штрафу господарський суд відмовляє з підстав пропуску позивачем строку позовної давності. У задоволенні позову в частині стягнення 3% річних в сумі 16,33 грн господарський суд відмовляє у зв'язку з неправильним розрахунком позивача.

Судовий збір за правилами ст. 49 ОСОБА_3 процесуального кодексу України покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 33, 34, 43, 44, 49, 82, 83, 84, 85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Селянського (Фермерського) господарства "Гравіс" (28338, Кіровоградська область, Петрівський район, с. Іскрівка, ідентифікаційний код 23692851) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АТ Каргілл" (01601, м. Київ, вул. Мечнікова, 3, ідентифікаційний код 20010397) 144132,88 грн основного боргу та 4843,88 грн 3% річних, а також 2234,65 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

У задоволенні позову в іншій частині відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Повне рішення складено 04.04.2017.

Суддя В.В.Тимошевська