Постанова

від 25.05.2017 по справі 912/196/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.05.2017 року Справа № 912/196/17

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді : Пархоменко Н.В. (доповідач)

суддів : Коваль Л.А., Чередка А.Є.,

при секретарі судового засідання Дон О.Я.

за участю представників сторін :

від позивача : ОСОБА_1, довіреність № 2017/1 від 04.01.2017 року;

від відповідача : не з'явився, про день, час та місце розгляджу справи був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Селянського (Фермерського) господарства "Гравіс" на рішення господарського суду Кіровоградської області від 30.03.2017 року у справі №912/196/17

за позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю "АТ Каргілл", м. Київ

до відповідача : Селянського (Фермерського) господарства "Гравіс", с. Іскрівка Петрівського району Кіровоградської області

про стягнення 209 123,35 грн.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АТ Каргілл" звернулося до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою про стягнення з Селянського (Фермерського) господарства "Гравіс" заборгованості за договором поставки №CVS від 25.11.2013 року в загальному розмірі 209 123,35 грн., яка складається з суми основного боргу в розмірі 144 132,88 грн., пені в розмірі 13 345,35 грн., штрафу в розмірі 46 782,91 грн. та 3% річних в розмірі 4 860,21 грн.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 30.03.2017 року у справі №912/196/17 (суддя Тимошевська В.В.) позов задоволений частково: стягнуто з Селянського (Фермерського) господарства "Гравіс" на користь Товариство з обмеженою відповідальністю "АТ Каргілл" 144 132,88 грн. основного боргу та 4 843,88 грн. 3% річних, а також 2 234,65 грн. судового збору.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що умовам договору та специфікаціями до нього визначено коригування суми залежно від зміни курсу. Під курсом банку розуміється середній курс ПАТ "КІБ Креді Агріколь" долара США до гривні для здійснення розрахунків по безготівковим операціям купівлі-продажу іноземної валюти. Курс банку, згідно до якого позивачем проведено коригування, підтверджено довідками такого банку, наданими до матеріалів справи тому заявлена сума основного боргу з урахуванням коригування ціни в розмірі 144 132,88 грн. заявлена правомірно та підлягає стягненню.

Оскільки в матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач, укладаючи договір, діяв під впливом обману чи помилки, спірний договір підписано обома сторонами, місцевий господарський суд зазначив, що відповідач усвідомлював та погоджував відповідні умови договору, тому є безпідставними посилання щодо укладення договору під впливом обману чи помилки.

Місцевий господарський суд дійшов до висновку щодо правомірності позовних вимог в частині основного боргу у розмірі 144 132,88 грн. (рахунки на оплату №57395/10 та №57395/16) та 4 843,88 грн. 3% річних (згідно здійсненого перерахунку). У задоволенні позовних вимог про стягнення пені і штрафу місцевим господарським судом відмовлено у зв'язку з пропуском позивачем позовної давності на підставі поданої відповідачем заяви.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, Селянське (Фермерське) господарство "Гравіс" звернулось до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області у справі №912/196/17 в частині задоволення позову та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована тим, що місцевий господарський суд дійшов до помилкового висновку щодо правомірності позовних вимог про стягнення суми коригування вартості товару залежно від курсу долара США до гривні. Апелянт зазначає, що місцевим господарським судом неправильно застосовані норми статті 524 Цивільного кодексу, оскільки норми вказаної статті передбачають вираження вартості через еквівалент іноземної валюти, а не визначати вартість зобов'язання через курс іноземної валюти. Апелянт зазначає, що місцевим господарським судом залишились поза увагою пояснення відповідача стосовно введення його в оману позивачем під час підписання договору (під час укладення договору позивач зазначав, що умови щодо коригування суми не стосуються покупця). Також, відповідач звертає увагу апеляційного господарського суду на недоліки оформлення та вручення спірних рахунків на оплату. Відповідач звертає увагу апеляційного господарського суду щодо необхідності дотримання валютного законодавства та нечітку визначеність умовами договору щодо застосування курсу долара США до якої саме валюти.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.04.2017 року апеляційну скаргу Селянського (Фермерського) господарства "Гравіс" на рішення господарського суду Кіровоградської області від 30.03.2017 року у справі №912/196/17 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя: Пархоменко Н.В. (доповідач), судді: Верхогляд Т.А., Коваль Л.А., розгляд скарги призначений у судове засіданні на 25.05.2017 року.

Згідно розпорядження керівника апарату суду у зв'язку із перебуванням судді Верхогляд Т.А. у відпустці призначено автоматичну зміну складу колегії суддів у справі №912/196/17.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни колегії суддів для розгляду справи №912/196/17 визначено колегію суддів у складі головуючий суддя: Пархоменко Н.В. (доповідач), судді: Коваль Л.А., Чередко А.Є.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.05.2017 року апеляційну скаргу Селянського (Фермерського) господарства "Гравіс" на рішення господарського суду Кіровоградської області від 30.03.2017 року у справі №912/196/17 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя: Пархоменко Н.В. (доповідач), судді: Коваль Л.А., Чередко А.Є.

У судове засідання, яке відбулося 25.05.2017 року, представник апелянта не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленнями про вручення поштового відправлення (ухвали) - судової повістки №4900052592629, яке отримане апелянтом за поштовою адресою 16.05.2017 року, поштова кореспонденція направлена апеляційним господарським судом за юридичною адресою апелянта повернута із відміткою органу поштового зв'язку: "за зазначеною адресою не проживає".

Товариство з обмеженою відповідальністю "АТ Каргілл" проти задоволення апеляційної скарги заперечувало та просило залишити рішення місцевого господарського суду без змін.

У судовому засіданні 25.05.2017 року представник позивача пояснив, що виставлення рахунків 10.01.2017 року було здійснено відповідно до приписів пункту 3.4.2.2 договору.

У судовому засіданні 25.05.2017 року оголошені вступна та резолютивна частини постанови.

Апеляційний суд, дослідивши наявні у справі докази, перевіривши правильність висновків, повноту їх дослідження місцевим господарським судом вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Як встановлено господарським судом та підтверджується матеріалами справи, 25.11.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "АТ Каргілл" (постачальник) та Селянським (Фермерським) господарством "Гравіс" (покупець) був укладений договір поставки №CVS67395, відповідно до пункту 1.1 якого постачальник зобов'язався поставити і передати у власність, а покупець прийняти та оплатити насіння зернових, олійних, технічних культур, засоби захисту рослин (ЗЗР), добрива згідно специфікацій до цього договору (надалі - товар).

Відповідно до пункту 2.1 договору загальна кількість товару визначається в специфікаціях, які є невід'ємною частиною цього договору.

Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором (пункт 7.1 договору).

Пунктами 3.1, 3.2, 3.4 договору передбачено, що ціна товару визначається у специфікаціях, що є невід'ємними частинами цього договору. Ціна товару підлягає коригуванню у відповідності з пунктом 3.4 цього договору. Ціна товару включає вартість упаковки, маркування, а у випадках, коли умовами поставки передбачена доставка за рахунок постачальника - також вартість перевезення товару до узгодженого сторонами місця. Порядок розрахунків за окремий товар, а також необхідність забезпечення виконання зобов'язання покупця визначається у відповідній специфікації. Сторони можуть обрати наступний порядок розрахунків за товар, зокрема: часткова (повна) оплата після поставки товару, із застосуванням базової ціни товару (пункт 3.4.3. Договору).

Згідно з пунктом 3.4.3.1 договору покупець зобов'язаний сплатити постачальнику вартість товару платіжним дорученням шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Постачальника наступним чином:

а) __ % від загальної вартості товару, що вказаний в розділі "Умови оплати" відповідної специфікації, скоригованої на дату виставлення рахунку-фактури згідно п. 3.4.3.4.1 договору, протягом строку дії рахунку - фактури. Рахунок-фактура дійсний протягом трьох днів, якщо інше не передбачено в самому рахунку-фактурі. Рахунок-фактура може передаватися факсом чи електронною поштою, з наступним направленням оригіналу на адресу покупця;

б) __ % від загальної вартості товару, що вказаний в розділі "Умови оплати" відповідної специфікації, скоригованої на дату виставлення рахунку-фактури згідно п. 3.4.3.4.3 договору, протягом строку дії рахунку - фактури. Рахунок-фактура дійсний протягом трьох днів, якщо інше не передбачено в самому рахунку-фактурі. Рахунок-фактура може передаватися факсом чи електронною поштою, з наступним направленням оригіналу на адресу покупця.

В будь - якому випадку покупець зобов'язаний сплатити постачальнику повну вартість товару, скориговану згідно умов цього договору, платіжним дорученням шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника не пізніше терміну, визначеному у відповідній специфікації (пункт 3.4.3.2 договору).

Згідно з пунктом 3.4.3.3 договору базова ціна товару по кожному виду товару і його загальна вартість вказується в специфікаціях, що є невід'ємними частинами цього договору. Вказані в специфікації в гривнях ціни і вартість товару (тобто остаточна ціна і вартість товару) підлягають коригуванню на момент виставлення рахунку-фактури або дати фактичного зарахування коштів на банківський рахунок постачальника (у випадку сплати за простроченим рахунком), якщо курс банку змінився більше, ніж на 1% в порівнянні з курсом банку на дату підписання відповідної специфікації.

В пунктах 4.1, 4.4, 4.5 договору сторони визначили, що поставка товару здійснюється в строк, вказаний в Специфікації. Товар вважається переданим постачальником і прийнятий покупцем за кількістю, асортиментом та якістю в момент поставки згідно пункту 4.5 договору. З цього часу право власності на товар, а також ризик випадкової втрати, знищення та/чи пошкодження товару переходить до покупця. Моментом поставки вважається: на умовах поставки EXW - самовивіз покупцем зі складу постачальника (в редакції Інкотермс-2010) - підписання представником покупця видаткової накладної на товар (пункт 4.5.1 договору); на умовах DAP - доставка за рахунок постачальника до складу покупця (в редакції Інкотермс-2010) - підписання представником покупця товарно-транспортної/ залізничної накладної в місці поставки;

25.11.2013 року сторонами узгоджено та підписано Специфікацію № 1/57395, 57396, в якій сторони обумовили поставку товару: нітроамофоска NPK 16:16:16 в кількості 20 тон за базовою ціною одної одиниці Товару без ПДВ - 3 791,7 грн., загальна вартість 75 834,00 грн. та Аміачну селітру в кількості 2 тон базовою ціною одної одиниці товару без ПДВ - 2 791,70 грн., загальна вартість 5 583,40 грн., а всього Товар на загальну вартість з ПДВ - 97 700,88 грн. (а.с. 55).

Згідно вказаної специфікації зазначено: середній курс ПАТ "КІБ Креді Агріколь" долара США до гривні - 8,22; базис поставки - EXW самовивіз покупцем зі складу постачальника в редакції Інкотермс-2010; строк поставки - 20.08.2014 року; термін сплати повної вартості товару - 20.08.2014 року; умови оплати - оплата після поставки - 100% від загальної вартості товару, вказаної в Специфікації; коригування ціни здійснюється відповідно до положень договору.

На виконання умов договору та Специфікації Товариство з обмеженою відповідальністю "АТ Каргілл" поставило товар, який отримано Селянським (Фермерським) господарством "Гравіс", що підтверджується видатковими накладними від 20.12.2013 року № 30572/458190 на поставку селітри аміачної в кількості 2 тон на суму 6 700,08 грн., № 30571/458189 на поставку нітроамофоски в кількості 5 тон на суму 22 750,20 грн. та № 30558/458176 на поставку нітроамофоски в кількості 15 тон на суму 68 250,60 грн. (а.с. 56-58).

20.12.2013 року між сторонами підписано акт приймання-передачі зазначених вище мінеральних добрив (а.с. 59).

19.08.2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "АТ Каргілл" виписало рахунки-фактури №57395/1328 для оплати нітроамофоски на загальну суму 145 247,02 грн. та № 57395/1330 для оплати селітри аміачної на загальну суму 10 694,04 грн. (а.с. 61, 62).

21.10.2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "АТ Каргілл" виписало наступні рахунки-фактури №57395/3645 для оплати селітри аміачної на загальну суму 17 908,34 грн. та № №57395/3644 для оплати нітроамофоски на загальну суму 98 867,95 грн (а.с. 63, 64).

Селянським (Фермерським) господарством "Гравіс" 07 та 18 листопада 2014 оплачено за нітроамофоску згідно рахунку №57395/1328 від 19.08.2014 року в загальній сумі 97 701,00 грн. (а.с. 60).

10.01.2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "АТ Каргілл" виписало нові рахунки-фактури №57395/10 для оплати нітроамофоски на суму 122 043,80 грн. та №57395/16 для оплати селітри аміачної на суму 22 089,08 грн. (а.с. 64а, 65).

Товариство з обмеженою відповідальністю "АТ Каргілл" просить стягнути з Селянського (Фермерського) господарства "Гравіс" скориговану суму вартості товару за договором №CVS67395 від 25.11.2013 року згідно рахунків фактур №57395/10 та №57395/16 від 10.01.2017 року, проти чого заперечує відповідач, що і є причиною виникнення спору.

Відповідно до статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина 1 статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 598 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зокрема, стаття 599 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Порушенням зобов'язання, відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 2 статті 533 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Згідно з пунктом 3.4.3.4.3 договору коригування ціни товару здійснюється за наступною формулою: остаточна ціна товару=К1*((базова ціна товару/К2-ОЧ1/К3/К-ть-ОЧ2/К4/К-ть...-ОЧn/Kn/К-ть)-ОЧ1/К3/К-ть*Зм*М-ОЧ2/К4/К-ть*Зм*М...-ОЧn/Kn/К-ть*Зм*М)+ОЧ1/К-ть+ОЧ2/К-ть+...ОЧn/K-ть, де: Базова ціна товару = ціна товару, вказана в специфікації; К1 = курс банку долару США на дату виставлення рахунку-фактури для здійснення остаточного розрахунку; К2 = курс банку долару США на дату підписання специфікації; К3, К4... Kn= курс банку долару США на дату виставлення рахунку-фактури для здійснення часткової оплати; Зм - коефіцієнт для розрахунку розміру знижки за кожний повний місяць дострокової оплати, як зазначено у відповідній специфікації; М - кількість повних місяців дострокової оплати від дати часткової оплати до дати остаточного розрахунку, як зазначено у відповідній специфікації; ОЧ1, ОЧ2... ОЧn= часткова оплата суми специфікації; К-ть = Кількість товару, вказана в специфікації.

Відповідно до пункту 3.4.3.4.4 договору у випадку, якщо покупець сплачує за товар за простроченим рахунком, коригування остаточної ціни здійснюється за наступною формулою: Остаточна ціна товару=К1* (Базова ціна товару/К2-ОЧ1/К3/К-ть-ОЧ2/К4/К-ть...-ОЧn/Кn/К-ть)-ОЧ1/К3/К-ть*Зм*М-ОЧ2/К4/Кть*Зм*М...ОЧn/Кn/К-ть*Зм*М)+ОЧ1/К-ть+ОЧ2/К-ть+...ОЧn/К-ть, де: Базова ціна товару = ціна товару, вказана в специфікації; К1 = курс банку долару США на дату виставлення рахунку-фактури для здійснення остаточного розрахунку; К2 = курс банку долару США на дату підписання специфікації; К3, К4... Кn = курс банку долару США на дату фактичного зарахування коштів на банківський рахунок постачальника; Зм - коефіцієнт для розрахунку розміру знижки за кожний місяць дострокової оплати, як зазначено у відповідній специфікації;М - кількість повних місяців дострокової оплати від дати часткової до дати остаточного розрахунку, як зазначено у відповідній специфікації; ОЧ1, ОЧ2... ОЧn = часткова оплата суми специфікації; К-ть = Кількість товару, вказана в специфікації.

При коригуванні ціни і загальної вартості товару за цим договором постачальник надає покупцеві розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної на відповідну суму (якщо такий документ вимагається чинним законодавством). При оплаті товару частинами коригування до видаткової накладної надається постачальником після остаточної та повної сплати покупцем за товар. Оплата товару вважається здійсненою в момент зарахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника, з урахуванням положень цього договору (пункти 3.6, 3.7 договору).

На поставлений товар згідно видаткових накладних від 20.12.2013 року № 30572/458190 на суму 6 700,08 грн., № 30571/458189 на суму 22 750,20 грн. та №30558/458176 на суму 68 250,60 грн. Товариство з обмеженою відповідальністю "АТ Каргілл" виставляло Селянського (Фермерського) господарства "Гравіс" на оплату рахунки-фактури: від 19.08.2014 року №57395/1328 на суму 145 247,02 грн. (на оплату нітроамофоски) та №57395/1330 на суму 10 694,04 грн. (на оплату селітри аміачної); від 21.10.2015 року : №57395/3645 на суму 17 908,34 грн. (для оплати селітри аміачної) та №№57395/3644 на суму 98 867,95 грн. (для оплати нітроамофоски); від 10.01.2017 року : №57395/10 на суму 122 043,80 грн. (для оплати нітроамофоски ) та №57395/16 на суму 22 089,08 грн. (для оплати селітри аміачної).

Згідно умов Специфікації №1/57395, 57396 термін сплати повної вартості товару - 20.08.2014 року.

Матеріалами підтверджується, що Селянське (Фермерське) господарство "Гравіс" 07.11.2014 року та 18.11.2014 року здійснило оплату товару (нітроамофоску) згідно рахунку №57395/1328 від 19.08.2014 року в загальній сумі 97 701,00 грн.

Як зазначено місцевим господарським судом у зв'язку з простроченням оплати за рахунком, позивач відповідно до пункту 3.4.3.4.4. здійснив коригування остаточної ціни товару та виставив рахунки-фактури від 10.01.2017 року №57395/10 для оплати нітроамофоски на суму 122 043,80 грн. та №57395/16 для оплати селітри аміачної на суму 22 089,08 грн.

Строк кінцевої оплати вартості отриманого товару за договором визначено в Специфікації від 25.11.2013 року № 1/57395, 57396, яким є 20.08.2014 року, саме такий строк зазначався в рахунках-фактурах від 19.08.2014 року№57395/1328 і № 57395/1330. При виставлені зазначених рахунків, позивачем відповідно до умов пункту 3.4.3.4.3 договору лише визначив остаточну ціну товару з урахуванням коригування та вказав строк оплати рахунків, який відповідає строку оплати, встановленого у наведеній вище специфікації.

Оскільки відповідачем обов'язок з повної оплати товару за ціною з урахуванням коригування та у встановлений строк не здійснено, місцевий господарський суд дійшов до висновку, що проведене позивачем станом на 10.01.2017 року (дата звернення з позовом до суду) коригування відповідає пункту 3.4.3.4.4 договору.

Між тим, апеляційний господарський суд не погоджується із таким висновком місцевого господарського суду з таких підстав.

Оскільки, термін сплати товару за Специфікацією від 25.11.2013 року № 1/57395, 57396 наступив 20.08.2014 року; виставлення рахунків-фактур від 19.08.2014 року №57395/1328 та №57395/1330 викликано зміною курсу долару США більше ніж на 1% в порівнянні з курсом банку на дату підписання відповідних специфікацій; загальна сума коригування за виставленими рахунками-фактурами - 58 240,18 грн. (155 941,06 грн. - 97 700,88 грн.), які відповідачем сплачені не були, апеляційний господарський суд дійшов до висновку про стягнення саме суми скоригованої основної заборгованості відповідача перед позивачем, яка зазначалася позивачем у відповідних рахунках-фактурах станом на 19.08.2014 року у сумі 58 240,06 грн. (155 941,06 грн. - 97 701,00 грн.).

В той же час, висновок місцевого господарського суду про стягнення з відповідача заборгованості станом на 10.01.2017 року (дату подачі позовної заяви), зроблений з посиланням на пункт 3.4.3.4.4 договору, не може вважатися правильним, оскільки вказаним пунктом не передбачено здійснення коригувань ціни товару станом на момент звернення з позовом до суду.

З цих же підстав відхиляються і доводи представника позивача щодо застосування при виставленні рахунків від 10.01.2017 року приписів пункту 3.4.2.2 договору, оскільки вказаним пунктом передбачено коригування вартості товару станом на момент виставлення рахунку (в даному випадку це 19.08.2014 року, оскільки останнім днем сплати є 20.08.2014 року) або дата фактичного зарахування коштів. Таким чином, виставлення рахунку у зв'язку з поданням позову або станом на час подання позову умовами договору не передбачено, вказаним пунктом не передбачено здійснення коригувань ціни товару станом на момент звернення з позовом до суду.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 01.03.2017 року у справі №912/2173/16.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню частково у сумі 58 240,06 грн. (155 941,06 грн. - 97 701,00 грн.).

Апеляційний господарський суд відхиляє доводи апелянта про безпідставність нарахування скоригованої суми товару, непред'явлення позивачем рахунків-фактур в установленому порядку та, відповідно, про відсутність обов'язку сплачувати скориговану вартість товару, з наступних підстав.

За приписами статті 613 Цивільного кодексу України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку.

Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

Рахунок-фактура є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати кошти, і не є первинним бухгалтерським документом.

Договір, укладений між позивачем та відповідачем, містить умови щодо строку та порядку оплати, суми та черговості платежів (розділ 3 договору), а також необхідні реквізити сторін, що свідчить про можливість виконання своїх зобов'язань відповідачем.

Ненадання рахунку-фактури не є відкладальною умовою у розумінні статті 212 Цивільного кодексу України та не є простроченням кредитора в розумінні статті 613 Цивільного кодексу України; тому наявність або відсутність рахунку-фактури не звільняє відповідача від обов'язку з оплати поставленого товару.

Крім того, під час здійснення часткової оплати відповідач в призначенні платежу зазначив рахунок-фактуру від 19.08.2014 року №57395/1328, що підтверджує отримання цього рахунку відповідачем та про обізнаність суми платежу.

Відносно доводів відповідача про те, що відсутня імпортна складова структури ціни договору, а тому відсутні підстави для її коригування у зв'язку зі зміною курсу долара США, апеляційний господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 189 Господарського кодексу України ціна (тариф) є формою грошового визначення вартості продукції (робіт, послуг), яку реалізують суб'єкти господарювання. Ціна є істотною умовою господарського договору. Ціна зазначається в договорі у гривнях.

Згідно зі статтею 192 Цивільного кодексу України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається. Наведене закріплено в статті 632 Цивільного кодексу України.

За приписами статті 190 Господарського кодексу України, вільні ціни визначаються на всі види продукції (робіт, послуг), за винятком тих, на які встановлено державні ціни. Вільні ціни визначаються суб'єктами господарювання самостійно за згодою сторін, а у внутрішньогосподарських відносинах - також за рішенням суб'єкта господарювання.

Отже, узгоджені сторонами як суб'єктами господарської діяльності умови договору поставки відносно коригування вартості товару у зв'язку зі зміною курсу долара, є чинними, не визнаними недійсними, а тому, їх дотримання є обов'язковим в силу статей 525, 526 Цивільного України.

Відповідно до частини 1 статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з частиною 1. статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Стятими 610, 611 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

За приписами статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до пункту 6.3 договору у випадку прострочення оплати товару покупцем проти строків, вказаних у відповідній специфікації та договору, покупець сплачує неустойку у формі пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від простроченої суми за кожен день прострочення, але не більше 10% від загальної вартості товару. У випадку прострочення оплати товару покупцем більше, ніж на 30 днів календарних днів проти строків, вказаних у відповідній специфікації, покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 30% від загальної простроченої суми.

Позивачем нараховані та заявлені до стягнення пеня за період прострочення з 21.08.2014 року по 21.02.2015 року у сумі 13 347,35 грн. та штраф в розмірі 46 782,91 грн.

Апеляційний господарський суд погоджується із висновком місцевого господарського суду про правомірність нарахування штрафних санкцій та про відмову в їх задоволенні у зв'язку зі спливом позовної давності на підставі заявленого клопотання відповідача про застосування позовної давності.

Апеляційний господарський суд погоджується із висновком місцевого господарського суду про відхилення доводів позивача про те, що позовна давність не пропущена (позивач посилається на те, що штрафні санкції за Господарським кодексом України не є тотожним неустойці за Цивільним кодексом України), з тих підстав, що приписами статті 223 Господарського кодексу України, якими передбачено, що при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені Цивільним кодексом України, якщо інші строки не встановлено цим Кодексом.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував та просить стягнути три відсотки річних у сумі 4 860,21 грн. за період прострочки з 21.08.2014 року по 10.01.2017 року.

Враховуючи наявність прострочення виконання грошового зобов'язання місцевий господарський суд дійшов до правильного висновку про правомірність позовних вимог про стягнення 3% річних у сумі 4 843,88 грн.

За викладеного апеляційний господарський суд дійшов до висновку про правомірність позовних вимог у сумі 63 083,94 грн. (58 240,06 грн. - основна заборгованість + 4 843,88 грн. - 3% річних).

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за розгляд позовної заяви покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог у сумі 946,26 грн.

Відповідно до частини 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Враховуючи встановлені вище обставини справи, зазначені положення законодавства, апеляційний господарський суд відхиляє решту доводів відповідача наведені в обґрунтування апеляційної скарги.

Таким чином, апеляційний господарський суд вбачає підстави, передбачені статтею 104 Господарського процесуального кодексу України, для зміни рішення суду першої інстанції в частині суми основного боргу, та, відповідно, підстави для часткового задоволення апеляційної скарги.

У зв'язку із зміною суми основного боргу, зміні підлягає і розподіл судових витрат.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за подання апеляційної скарги покладається на сторін пропорційно задоволених вимог.

Керуючись статтями 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Селянського (Фермерського) господарства "Гравіс" на рішення господарського суду Кіровоградської області від 30.03.2017 року у справі №912/196/17 задовольнити частково.

Рішення господарського суду Кіровоградської області від 30.03.2017 року у справі №912/196/17 змінити в частині суми основного боргу та розподілу судових витрат, виклавши частину другу резолютивної частини в наступній редакції:

"Стягнути з Селянського (Фермерського) господарства "Гравіс" (28338, Кіровоградська область, Петрівський район, с. Іскрівка, ідентифікаційний код 23692851) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АТ Каргілл" (01601, м. Київ, вул. Мечнікова, 3, ідентифікаційний код 20010397) 58 240,06 грн. основного боргу та 4 843,88 грн. 3% річних, а також 946,26 грн. судового збору, про що видати наказ".

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АТ Каргілл" (01601, м. Київ, вул. Мечнікова, 3, ідентифікаційний код 20010397) на користь Селянського (Фермерського) господарства "Гравіс" (28338, Кіровоградська область, Петрівський район, с. Іскрівка, ідентифікаційний код 23692851) судовий збір за подання апеляційної скарги у сумі 2 409,66 грн., про що видати наказ.

Видачу наказів доручити господарському суду Кіровоградської області.

Повна постанова складена 26.05.2017 року.

Головуючий суддя Н.В. Пархоменко

Суддя Л.А. Коваль

Суддя А.Є. Чередко