Ухвала

від 05.04.2017 по справі 910/8072/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

05 квітня 2017 року Справа № 910/8072/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Барицької Т.Л., суддів:Гольцової Л.А., Губенко Н.М., перевіривши касаційну скаргу Міністерства оборони України на постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.01.2017 у справі№ 910/8072/16 господарського суду міста Києва за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Чигиринлегпром" доМіністерства оборони України простягнення заборгованості у сумі 875 411,67 грн.

ВСТАНОВИВ:

Подана 13.02.2017 (відповідно до штампу відділення поштового зв'язку на конверті) Міністерством оборони України касаційна скарга на постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.01.2017 у справі № 910/8072/16 не відповідає вимогам розділу ХІІ 1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) з наступних підстав.

Відповідно до ч. 4 ст. 111 ГПК України до скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 111 3 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, до неї не додано доказів сплати судового збору.

Разом з тим, скаржник звернувся з клопотанням про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на оскаржуване судове рішення. В обґрунтування зазначеного клопотання скаржник зазначає, що, станом на 13.02.2017 рахунки Міністерства оборони України (останній день подання касаційної скарги) є заблокованими (зупинені операції на рахунках боржника) згідно повідомлення від 01.02.2017 № 13-08/62-1944 Державної казначейської служби України (копія додається), Міністерство оборони України не має змоги вчасно сплатити судовий збір за подання касаційної скарги.

Законом України від 08.07.2011 № 3674-VІ "Про судовий збір" (далі - Закон) визначено правові засади справляння судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Згідно із ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Відповідно до приписів розділу 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21.02.2013 № 7 у розгляді питань, пов'язаних з відстроченням та розстроченням сплати судового збору, зменшенням його розміру або звільненням від його сплати господарським судам слід враховувати таке. Єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

При цьому обґрунтування пов'язаних з цим обставин та подання доказів, котрі свідчать про неможливість або ускладнення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на зацікавлену сторону.

За змістом положень ст. 8 вказаного Закону питання про відстрочення та розстрочення судом сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати з підстав майнового стану сторони вирішується судом в кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження того, що майновий стан сторони перешкоджає сплаті нею судового збору в установленому порядку і розмірі, а також на засадах рівності всіх учасників судового процесу (в тому числі й органів державної влади) перед законом і судом (п. 3 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.11.2015 № 01-06/2093/15 "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про судовий збір" (зі змінами та доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 22.05.2015 № 484-VIII)").

При цьому оскільки статтею 129 Конституції України, як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для відстрочки від такої сплати. До того ж, статтею 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено право суду, а не обов'язок щодо відстрочки, розстрочки або звільнення від сплати судового збору (п. 3.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21.02.2013 № 7).

Отже, виходячи з наведених положень закону, суд може відстрочити, розстрочити або звільнити від сплати судового збору при врахуванні майнового стану скаржника, який останній повинен довести суду, надавши відповідні докази в розумінні ст. 36 ГПК України.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 129 Конституції України, як одну із засад судочинства, визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Згідно із ст. 111 8 ГПК України касаційна скарга у випадках, передбачених пунктом 1 частини першої статті 107 цього Кодексу, розглядається протягом одного місяця, а у випадках, передбачених пунктом другим частини першої статті 107 цього Кодексу, - протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття касаційної скарги до провадження Вищим господарським судом України.

У свою чергу, Вищий господарський суд України вважає, що наведені скаржником обставини не мають характеру виключних, оскільки, з доданої до касаційної скарги незавіреної (всупереч ст. 36 ГПК України) копії повідомлення від 01.02.2017 № 13-08/62-1944 вбачається, що Державна казначейська служба України опрацювала наказ господарського суду міста Києва від 16.01.2017 по справі № 910/21589/16 в сумі 6 343 344,00 грн. на користь ТОВ "ІСО", наданий стягувачем щодо списання коштів з рахунків Міністерства оборони України, і повідомила, що до забезпечення виконання рішення суду зупиняються операції на рахунках боржника (крім захищених видатків, визначених Бюджетним Кодексом України), проте, Міністерством оборони України не підтверджено того, що на день подання касаційної скарги (13.02.2017), його майновий стан перешкоджав сплаті судового збору в установленому порядку і розмірі. Крім того, скаржником не надано підтверджень можливості сплати судового збору протягом визначеного законом строку розгляду касаційної скарги до прийняття постанови у справі.

За таких обставин, згадане клопотання Міністерства оборони України про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.01.2017 у справі № 910/8072/16 задоволенню не підлягає.

Разом з тим, касаційна інстанція зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 111 3 ГПК України, скаржник не позбавлений можливості повторного подання касаційної скарги після усунення зазначених недоліків в загальному порядку, тобто з дотриманням вимог процесуального законодавства, зокрема, приписів розділу ХІІ-1 ГПК України.

Враховуючи наведене та керуючись ст. 86, п. 4 ч. 1 ст. 111 3 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Міністерству оборони України у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.01.2017 у справі № 910/8072/16.

2. Касаційну скаргу Міністерства оборони України на постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.01.2017 у справі № 910/8072/16 повернути скаржнику без розгляду.

3. Справу № 910/8072/16 повернути до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Т.Л. Барицька

Судді: Л.А. Гольцова

Н.М. Губенко