Ухвала

від 05.04.2017 по справі 922/891/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

05 квітня 2017 року Справа № 922/891/16

Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий (доповідач), судді Васищак І.М. і Студенець В.І.,

розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_2, м. Харків (далі - ОСОБА_2),

на ухвалу господарського суду Харківської області від 13.02.2017 та

ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 24.02.2017

зі справи № 922/891/16

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕП", м. Харків,

до товариства з обмеженою відповідальністю "Лік - Харківське будівельне управління", м. Харків (далі - ТОВ "Лік - Харківське будівельне управління"),

про визнання права власності,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - ОСОБА_2,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Харківська міська рада, м. Харків,

за участю прокуратури Харківської області, м. Харків,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 13.02.2017 та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 24.02.2017 зі справи № 922/891/16.

Вищий господарський суд України дійшов висновку про необхідність відмови в прийнятті касаційної скарги в частині оскарження ухвали суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до статті 107 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) сторони, прокурор, треті особи, особи, які не брали участі у справі, але щодо яких суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати касаційну скаргу, зокрема на рішення місцевого господарського суду після їх перегляду в апеляційному порядку.

Між тим, як вбачається з касаційної скарги, скаржник просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, яка в апеляційному порядку не переглядалася.

Як зазначено в пункті 5 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 № 11 "Про деякі питання практики застосування розділу XII1 Господарського процесуального кодексу України" (з подальшими змінами) якщо касаційну скаргу подано на рішення чи ухвалу місцевого господарського суду, які не переглядалися в апеляційному порядку, то відповідна обставина виключає перегляд судових рішень у касаційному порядку; в такому випадку Вищий господарський суд України відмовляє у прийнятті касаційної скарги і виносить з цього приводу відповідну ухвалу з посиланням на статті 107, 111 13 ГПК України.

У частині оскарження ухвали Харківського апеляційного господарського суду від 24.02.2017 Вищий господарський суд України дійшов висновку про необхідність повернення касаційної скарги з огляду на таке.

Згідно з частиною четвертою статті 111 ГПК України до касаційної скарги додаються докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі та докази сплати судового збору.

До касаційної скарги ОСОБА_2 не додано доказів надіслання її копії ТОВ "Лік - Харківське будівельне управління", Харківській міській раді та прокуратурі Харківської області, а також матеріали скарги не містять й відміток про її безпосереднє вручення адресатам.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 111 3 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано доказів надіслання її копії іншій стороні (сторонам) у справі.

За приписами підпункту 7 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставку судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу господарського суду встановлено: 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" у 2017 році з 1 січня встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб 1 600 грн.

Матеріали касаційної скарги ОСОБА_2 не містять документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому розмірі.

Водночас у касаційній скарзі скаржник просить розстрочити сплату судового збору до винесення рішення по справі.

Відповідно до частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Таким чином, особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Клопотання скаржника нічим не обґрунтоване.

За таких обставин згадане клопотання задоволенню не підлягає.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 111 3 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Враховуючи викладене та керуючись пунктами 3 та 4 частини першої і частиною другою статті 111 3 та статтею 107 ГПК України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В:

1 . Відмовити ОСОБА_2 у прийнятті касаційної скарги в частині оскарження ухвали господарського суду Харківської області від 13.02.2017 зі справи № 922/891/16.

2. Клопотання ОСОБА_2 про розстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 24.02.2017 зі справи № 922/891/16 відхилити.

2. Касаційну скаргу на ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 24.02.2017 зі справи № 922/891/16 повернути ОСОБА_2.

Суддя В. Селіваненко

Суддя І. Васищак

Суддя В. Студенець