Постанова

від 29.03.2017 по справі 905/784/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2017 року Справа № 905/784/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Данилової М.В., суддівСибіги О.М., Швеця В.О. за участю представників: позивачаМельник А.А. дов. від 17.02.2013 №17/02 відповідачівСазанов О.В. дов. від 01.12.2016 №33 Дробот Н.В. дов. від 22.12.2016 №3185 третіх осібне з'явилися, про час та місце судового засідання повідомлено належним чином розглянувши матеріали касаційної скаргиТовариства з обмеженою відповідальністю "Промтехпоставка ЛТД" на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 19.12.2016 у справі №905/784/16 господарського суду Донецької області

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтехпоставка ЛТД" до відповідача 1:Приватного акціонерного товариства "Корум Україна" до відповідача 2:Публічного акціонерного товариства "Харківський машинобудівний завод "Світло шахтаря" за участю третьої особи 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю "Гірничі машини-Дружківський машинобудівний завод" м. Дружківка, Донецька область за участю третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:Державного підприємства "Антрацит" в особі відокремленого підрозділу "Шахта "Комсомольська" провизнання недійсним договору цесії №ТК/175-15 від 10.11.2015 ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Промтехпоставка ЛТД" звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Корум Україна" про визнання недійсним договору цесії №ТК/175-15 від 10.11.2015.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 29.02.2016 до участі у справі залучено відповідача-2 - Публічне акціонерне товариства "Харківський машинобудівний завод "Світло шахтаря".

Рішенням господарського суду Донецької області від 04.10.2016 (головуючий суддя Осадча А.М., судді Кротінова О.В., Мельниченко Ю.С.), залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 19.12.2016 (головуючий суддя Ломовцева Н.В., судді Скакун О.А., Чернота Л.Ф.), позовні вимоги задоволено частково.

Визнано недійсним з моменту укладання договір цесії (відступлення права вимоги) №ТК/175-15 від 10.11.2015, що укладений між Приватним акціонерним товариством "Корум Україна" та Публічним акціонерним товариством "Харківський машинобудівний завод "Світло шахтаря" в частині передачі права вимоги на суму 635180,00грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Приймаючи рішення у справі суди попередніх інстанцій виходили із невідповідності договору діючому законодавству в частині передачі права вимоги на суму 635180,00 грн.

Не погоджуючись із прийнятими судовими рішеннями Товариство з обмеженою відповідальністю "Промтехпоставка ЛТД" звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Донецької області від 04.10.2016 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 19.12.2016 і прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема, статей 235, 512, 514, 517 Цивільного кодексу України.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.03.2017 справа повинна розглядатись у складі колегії суддів: головуючий суддя - Данилова М.В., судді Корсак В.А., Сибіга О.М.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 13.03.2017 касаційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду у вищевказаному складі.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 27.03.2017, у зв'язку з відпусткою судді Корсака В.А., визначено наступний склад суддів: головуючий суддя - Данилова М.В., судді Сибіга О.М., Швець В.О.

Від Публічного акціонерного товариства "Харківський машинобудівний завод "Світло шахтаря" надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому останній просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін з підстав, в викладених у судових рішеннях.

Заслухавши доповідь судді-доповідача та присутніх у судовому засіданні 29.03.2017 представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 10.11.2015 між юридичними особами: ПрАТ "Корум Україна" (цедент) і ПАТ "ХМЗ "Світло шахтаря" (цесіонарій) було укладено Договір цесії № ТК/175-15 від 10.11.2015 (відступлення права вимоги), згідно пункту 1.1 якого цедент передає цесіонарію належне йому право вимоги до боржника (ТОВ "Промтехпоставка ЛТД") суми заборгованості за зобов'язаннями, що виникли за договором підряду № 348-13П від 12.11.2013 у розмірі 8868640,60 грн. за виконані роботи з капітального ремонту обладнання згідно актів приймання-передачі виконаних робіт та рахунків, вказаних у додатку № 1 до цього договору, який є його невід'ємною частиною.

Звертаючись до суду із позовом до суду про визнання недійсним договору цесії № ТК/175-15 від 10.11.2015, позивач посилався на те, що відповідач не мав права на укладення договору цесії без письмової згоди позивача, що є підставою для недійсності останнього з посиланням на пункт 10.8 договору підряду від 12.11.2013 №348-13П.

Крім того, позивач вказував на те, що у нього відсутнє зобов'язання з оплати послуг з ремонту, оскільки обладнання в повному об'ємі фактично не передано, а тому, відповідачем передано новому кредиторові неіснуючу вимогу. Також, позивач зазначає, що оскаржуваний договір цесії містить ознаки факторингу, який не може бути укладений між цими сторонами на підставі ст.ст. 227, 235, 512 - 514, 517, 518, 1077, 1079 Цивільного кодексу України.

Приймаючи рішення про частково задоволення позовних вимог місцевий господарський суд, з яким погодився і апеляційний господарський суд, виходили з наступного.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, а саме: частина 1 - зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; частина 2 - особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; частина 3 - волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; частина 5 - правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; частина 6 - правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей (ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно частини 3 статті 215 Цивільного кодексу України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю (частини 1 статті 216 Цивільного кодексу України).

Статтею 204 Цивільного кодексу України встановлена презумпція правомірності правочину, обов'язок доведення наявності обставин, з якими закон пов'язує визнання господарським судом оспорюваного правочину недійсним, покладається на позивача.

Відповідно до статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Зі змісту статей 512, 514 Цивільного кодексу України вбачається, що у разі заміни кредитора у зобов'язанні первісний кредитор повністю або у визначеній частині вибуває із зобов'язання, а на його місце приходить новий кредитор. При цьому зміст зобов'язання, тобто обсяг прав та обов'язків його сторін залишається незмінним. До нового кредитора переходять всі права первісного кредитора. Обсяг цих прав та умови визначаються на момент переходу цих прав до нового кредитора.

Згідно частини 1 статті 513 Цивільного кодексу України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що оскаржуваний договір цесії (відступлення права вимоги) № ТК/175-15 від 10.11.2015 по своїй формі відповідає договору, на підставі якого виникло зобов'язання.

Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням (частина 1 статті 516 Цивільного кодексу України).

Виходячи із викладеного, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про те, що листом від 10.11.2015 за № 1365 відповідач-1 належним чином письмово повідомив Товариство з обмеженою відповідальністю "Промтехпоставка ЛТД" про відступлення права вимоги за договором підряду ПАТ "Харківський машинобудівний завод "Світло шахтаря", тобто про заміну кредитора у зобов'язанні, про отримання якого позивач не заперечує.

Первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення (ч. 1 ст. 517 Цивільного кодексу України).

Судами вірно встановлено, що на підтвердження існування права вимоги до боржника первісний кредитор - ПАТ "Корум Україна" передав новому кредитору - ПАТ "Харківський машинобудівний завод "Світло шахтаря" усі наявні у нього документи, що підтверджується підписаним обома сторонами актом приймання-передачі від 10.11.2015 за договором цесії (відступлення права вимоги) № ТК/175/15 від 10.11.2015.

Також судами першої та апеляційної інстанцій було встановлено, що 12.11.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Промтехпоставка ЛТД" (замовник) та Приватним акціонерним товариством "Торгова компанія "Гірничі машини" (підрядник), яке згідно нової редакції Статуту, зареєстрованого державним реєстратором Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку, 22.01.2014, є Приватним акціонерним товариством "Корум Україна", укладено договір підряду № 348-13П на виконання робіт з капітального ремонту обладнання, за умовами якого підрядник зобов'язується на свій ризик, своїми силами і механізмами, із своїх матеріалів виконати по завданню Замовника роботи з капітального ремонту (роботи) обладнання (обладнання), вказаного в специфікаціях до цього договору, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи в порядку і в строки, встановлені цим договором. (п. 1.1 договору у редакції додаткової угоди № 2 від 24.02.2014).

Додатковою угодою №1 від 04.02.2014 сторони внесли зміни до договору підряду, якими змінили найменування підрядника на ПАТ "Корум Україна" та реквізити сторін.

Попередній перелік робіт і матеріалів міститься в Технічному завданні замовника, яке є невід'ємною частиною договору (п. 1.2).

Положеннями пункту 2.1 договору встановлено, що загальна вартість робіт, передбачених Технічним завданням з урахуванням матеріалів, по цьому договору визначається за результатами дефектовки та відображається в Специфікаціях, які є невід'ємною частиною цього договору.

Умовами пунктів 3.1, 3.3 договору передбачено, що строки виконання робіт, а також окремих об'ємів, визначаються у відповідних додатках (Специфікаціях) на капітальний ремонт ("Специфікація2), яка є невід'ємною частиною цього договору. Датою закінчення робіт вважається дата підписання сторонами акта приймання-передачі виконаних робіт.

Ремонт обладнання, як зафіксовано в пункті 5.1 договору здійснюється на підприємстві ТОВ "Гірничі машини - ДрМЗ" за адресою: 84205, м. Дружківка Донецької області, вулиця Леніна, 7.

Сторонами договору підписано Специфікації №1 від 12.11.2013 та № 2 від 04.02.2014.

Згідно Специфікації робіт № 1 від 12.11.2013 на виконання робіт по капітальному ремонту обладнання підрядник зобов'язується виконати, а замовник прийняти й оплатити роботи по капітальному ремонту наступного обладнання: ремонт секції 1 КД90 у кількості 100 одиниць на загальну суму з ПДВ - 7653000,00 грн.

Строк виконання робіт: 60 днів з моменту підписання специфікації. Порядок оплати: 100% вартості робіт - протягом 60 днів з моменту відвантаження обладнання з капітального ремонту.

Умовами Специфікації № 2 від 04.02.2014 передбачено, що підрядник зобов'язується виконати, а замовник прийняти й оплатити роботи з капітального ремонту наступного обладнання: ремонт-комплекту секцій 2КД90Т у кількості 100 одиниць на загальну суму з ПДВ - 8979180,00 грн.

Строк виконання робіт: 60 днів з моменту підписання специфікації. Порядок оплати: 100% вартості робіт - протягом 60 днів з моменту відвантаження обладнання з капітального ремонту.

Відповідно до пункту 10.7 договору зазначений договір набирає чинності з моменту його підписання представниками сторін та діє до 31.12.2014, а в частині невиконаних зобов'язань - до їх повного виконання.

Пунктом 10.8 договору сторони передбачили, що текст цього договору, будь-які матеріали, інформація та відомості, що стосуються цього договору, є конфіденційними та не можуть передаватися стороною третім особам без попередньої письмової згоди на те другою стороною, крім випадків, коли така передача передбачена чинним законодавством, що регулює обов'язки сторін цього договору.

Договір, додаткова угода та Специфікації до нього підписані обома сторонами та скріплені печатками підприємств без заперечень.

За правовою природою, зазначений договір є договором підряду, а спірні відносини регулюються главою 61 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

За приписами статті 843 Цивільного кодексу України ціна роботи або способи її визначення визначається у договорі підряду.

Згідно з статтею 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Відповідно до статті 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на виконання договору підряду між сторонами підписана Специфікація №1, загальна вартість робіт за якою складає 7653000,00грн. з ПДВ.

Відповідно до вимог розділу 4 договору підрядник (ПрАТ "Корум Україна") зобов'язується: 4.1.6 - передати замовнику (ТОВ "Промтехпоставка ЛТД") виконані роботи по акту приймання-передачі виконаних робіт; 4.1.8 - після прийняття виконаних робіт замовником передати йому по акту приймання-передачі обладнання з ремонту. В акті приймання-передачі в обов'язковому порядку зазначити комплектність обладнання, переданого з ремонту.

Згідно пунктів 7.1-7.2 договору повернення відремонтованого обладнання з ремонту здійснюється сторонами з оформленням акта приймання-передачі. Доставляння відремонтованого обладнання з ремонту проводиться і за рахунок коштів Замовника. За погодженням сторін можливе доставляння силами підрядника. Транспортні витрати Замовник оплачує додатково згідно рахункам, виставленим підрядником.

Приймання-передача виконаних робіт за цим договором здійснюються сторонами з оформленням акта приймання-передачі виконаних робіт (пункт 7.5).

У силу положень пункту 7.12-7.13 договору замовник зобов'язаний протягом 10 (десяти) календарних днів з дати підписання акта приймання-передачі виконаних робіт вивезти відремонтоване обладнання з підприємства підрядника на підставі довіреності на отримання відремонтованого обладнання (крім випадків, коли згідно умовам договору/специфікації зобов'язання за доставку відремонтованого обладнання покладається на підрядника). Відремонтоване обладнання визнається переданим Замовнику з дати підписання сторонами акта приймання-передачі.

На підставі зазначеної специфікації між сторонами підписані та скріплені печатками підприємств без заперечень акти здачі - прийняття робіт (надання послуг), які містяться в матеріалах справи, за яким прийнято роботи по ремонту 100 секцій 1КД90.

Відповідно до пунктів 2, 3 Специфікації №1 від 12.11.2013 строк виконання робіт: 60 днів з моменту підписання специфікації. Порядок оплати: 100% вартості робіт - протягом 60 днів з моменту відвантаження.

Також, сторонами підписано акт здачі-прийняття робіт (послуг) від 27.12.2013 №2593, яким підтверджено факт надання послуг з доставки з ремонтних секцій 1 КД90 (94 секції, 188 консолі) ТОВ "Промтехпоставка ЛТД". Підрядником послуги здійснені належним чином та прийняті Замовником повністю, взаємних претензій до виконання договору підряду сторони не мають. Зазначеним актом встановлено, що оплата за виконані послуги встановлюється у розмірі 176000,00грн. без ПДВ.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем здійснено часткову сплату за виконані роботи у розмірі 1400000,00грн. платіжними дорученнями: №1517 від 11.04.2014, №1518 від 11.04.2014, №1525 від 28.04.2014 та №1530 від 30.04.2014.

Однак, різниця між кількістю відремонтованого за Специфікацією №1 обладнання та переданого за актом від 27.12.2013 складає 6 секцій 1КД90.

Враховуючи зазначене, позивач оспорює факт передачі вказаного обладнання у кількості 6 секцій у встановленому договору порядку, як наслідок, вважає, що строк виконання зобов'язання по оплаті обладнання за Специфікацією №1 не настав, оскільки не передано з ремонту 100% обладнання.

На підтвердження передачі з ремонту 6 секцій 1КД90 суду відповідачем-1 надано товарно-транспортні накладні №001916 від 18.12.2013, №001922 від 13.12.2013, №011936 від 17.12.2013, в яких зазначено, що підставою для відвантаження є договір №128/13-ДРМЗ від 01.10.2012, який укладено між відповідачем-1 та ТОВ "Гірничі машини-Дружківський машинобудівний завод" на виконання робіт з ремонту обладнання та специфікація №5. Фактично, саме ТОВ ""Гірничі машини-Дружківський машинобудівний завод", виконувало роботи з ремонту спірного обладнання.

Виходячи із неможливості встановлення місця направлення спірного вантажу суди дійшли вірного висновку про те, що товарно-транспортні накладні №001916 від 18.12.2013, №001922 від 13.12.2013, №011936 від 17.12.2013 не є належними та допустимими доказами на підтвердження факту відвантаження обладнання у кількості 6 секцій 1КД90 на адресу ТОВ "Промтехпоставка ЛТД" від відповідача-1, а свідчать про його передачу від ТОВ "Гірничі машини-Дружківський машинобудівний завод" на адресу відповідача-1.

Також, приймаючи до уваги розмір витрат, понесених відповідачем-1 при транспортуванні обладнання - ремонтних секцій 1 КД90 (94 секції, 188 консолі) за Специфікацією №1 у сумі - 176000,00грн. без ПДВ, які встановлені актом здачі-прийняття робіт (послуг) від 27.12.2013 №2593, суди встановили, що умови пункту 7.2 договору підряду передбачають, що транспортні витрати замовник оплачує додатково згідно рахункам, виставленим відрядником.

В матеріалах справи міститься копія відповідного рахунку, але відсутні докази його направлення позивачу або докази звернення до останнього з претензією, в якій би вимагалось здійснення оплати означених послуг.

А відтак, суди дійшли висновку про те, що на час розгляду справи у відповідності з приписами статті 530 Цивільного кодексу України зобов'язання щодо оплати транспортних витрат у позивача перед відповідачем не настало.

На виконання договору підряду та Специфікації №2 між сторонами підписаний та скріплений печатками підприємств без заперечень акт здачі - прийняття робіт (надання послуг) №386 від 28.02.2014, за яким прийнято роботи по ремонту 100 секцій 2КД90Т на загальну суму з ПДВ - 8979180,00 грн.

Додатковою угодою №3 від 03.06.2015 сторони договору підряду №348-13П від 12.11.2013 змінили пункт 1 вказаної специфікації в частині вартості робіт за нею та визначили, що роботи, прийняті за актом приймання - передачі № 386 від 28.02.2014 вважаються прийнятими за вартістю 2404440,60грн. з ПДВ.

Після виконання зазначеного ремонту, у зв'язку з тим, що ПрАТ "Корум Україна" здійснено ремонт обладнання у найкоротший термін (4 дні) за договором підряду, відсутністю технічної та фінансової можливості відвантаження товару з капітального ремонту, відсутністю виробничої необхідності наявності обладнання у позивача, а також для уникнення проблем, пов'язаних із спливанням гарантійного строку на обладнання, між ТОВ "Промтехпоставка ЛТ" та ТОВ "Гірничі машини-Дружківський машинобудівний завод" (місце де здійснювались ремонтні роботи відповідно до умов договору підряду), без підписання акта прийняття-передачі обладнання з ремонту, його транспортування на адресу позивача, укладено договір зберігання.

Відповідно до пункту 1.1 договору зберігання поклажодавець передає, а зберігач приймає на зберігання майно. Умовами пункту 2.2. договору зберігання сторонами погоджено, що номенклатура, кількість і оголошена вартість вказується в актах прийому-передачі майна на зберігання, що є невід'ємною частиною договору.

Пунктом 5.1 договору зберігання передбачено, що прийом передача майна за цим договором здійснюється по актах прийому-передачі, що підписуються двома сторонами.

Згідно пункту 5.2 договору зберігання договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2014, а в частині виконання зобов'язань до повного і належного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Відповідно до акта прийому-передачі на зберігання від 28.02.2014 ТОВ "Гірничі машини-Дружківський машинобудівний завод" прийняло на зберігання комплект секцій 2КД90Т (100 секцій) (вся силова гідравліка нова з наплавленням нержавіючої дротом зовнішніх поверхонь штоків і плунжерів, з поліуретановими ущільненнями, металоконструкції ремонтна, щити нові - 69 шт., деталі нові, керуюча гідравліка нова), з РСД-05, з КПУ, натиск і слив - Q25 мм. Також, зазначеним актом прийому-передачі на зберігання передбачено, що продукція передається на зберігання і зберігається до запиту з боку позивача у відповідності до договору.

За доводами позивача, ним 03.06.2015 на адресу відповідача-1 було направлено акт прийому-передачі зі зберігання спірного обладнання до договору зберігання, проте, останній підписувати акт та повертати майно відмовився.

Доводи позивача про те, що за відсутністю належним чином підписаного акта приймання - передачі обладнання з ремонту, складеного в порядку пунктів 7.12-7.13 договору, зобов'язання з оплати вартості робіт не виникає, колегія суддів апеляційного суду вірно відзначила, що позивач вільно здійснив дії з його передачі на зберігання після проведення ремонту, тобто, обладнання позивачем прийнято з ремонту на підставі акта здачі - прийняття робіт (надання послуг) №386 від 28.02.2014 та передано за зберігання, підтвердженням чого є акт прийому-передачі на зберігання від 28.02.2014, що спростовує зазначене твердження позивача про відсутність зобов'язання з оплати робіт з ремонту за Специфікацією №2 внаслідок того, що воно не було передано після здійснення ремонту.

Колегія суддів апеляційного суду зазначила, що пунктами 7.12-7.13 договору підряду визначено, що замовник зобов'язаний протягом 10 (десяти) календарних днів з дати підписання акта приймання-передачі виконаних робіт вивезти відремонтоване обладнання з підприємства Підрядника на підставі довіреності на отримання відремонтованого обладнання (крім випадків, коли згідно умовам договору/специфікації зобов'язання за доставку відремонтованого обладнання покладається на підрядника). Відремонтоване обладнання визнається переданим Замовнику з дати підписання сторонами акта приймання-передачі.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з вимогами пункту 7 статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 Цивільного кодексу України).

За приписами статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Умовами Специфікації №2 до договору підряду визначено, що строк виконання робіт: 60 днів з моменту підписання специфікації. Порядок оплати: 100% вартості робіт - протягом 60 днів з моменту відвантаження обладнання з капітального ремонту.

Також судова колегія апеляційного суду погодилась з висновком місцевого суду про те, що оскільки Специфікації не містять вказівки, що оплата вартості робіт у розмірі 100% повинна бути здійснена протягом 60 днів з моменту відвантаження 100% обладнання з капітального ремонту, тому, при встановленні наявності зобов'язання з оплати виконаних робіт, необхідно виходити з обсягу отриманого обладнання з ремонту.

За таких обставин, суди дійшли вірного висновку, що момент оплати по ремонту 100 секцій 2КД90Т на загальну суму з ПДВ - 2404 440,60грн. настав з моменту отримання обладнання з ремонту.

Згідно норм статей 512, 514 Цивільного кодексу України відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав (зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України у справі №3-42гс12 від 02.10.2012).

Виходячи із того, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження передачі з ремонту позивачу 6 секцій 1 КД90, суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що у позивача не виникло зобов'язання з оплати по ремонту зазначеного обладнання.

Пунктом 1 Специфікації №1 від 12.11.2013 визначено, що вартість робіт з ремонту 1 секції 1 КД90 складає 76530,00грн.

Таким чином, враховуючи вищевикладені висновки, колегія суддів апеляційного суду погодилась з місцевим господарським судом про те, що у позивача не виникло зобов'язання з оплати вартості робіт в сумі 459180,00грн. та зобов'язання щодо оплати транспортних витрат у розмірі 176000,00грн. без ПДВ та дійшли правомірного висновку, що в даному випадку, за договором цесії (відступлення права вимоги) №ТК/175-15 від 10.11.2015 передано право вимоги на суму 635180,00грн., яка не була дійсною та не існувала на момент відступлення, що унеможливлювало її передачу.

Твердження скаржника про те, що відповідач не мав права на укладення договору цесії без письмової згоди позивача, оскільки текст, будь-які матеріали, інформація та повідомлення, які стосуються Договору підряду є конфіденційними, що веде до недійсності договору цесії, судами було вірно відхилено з огляду на наступне.

Пунктом 10.8 договору підряду на виконання робіт по капітальному ремонту обладнання № 348-13П від 12.11.2013, укладеним між ТОВ "Промтехпоставка ЛТД" та ПрАТ "Корум Україна", передбачено, що цей договір складено російською мовою у двох примірниках, кожен з яких має однакову юридичну силу, по одному для кожної сторони. Текст цього договору, будь-які матеріали, інформація та відомості, що стосуються цього договору, є конфіденційними та не можуть передаватися стороною третім особам без попередньої письмової згоди на те другою стороною, крім випадків, коли така передача передбачена чинним законодавством, що регулює обов'язки сторін цього договору.

Проте, згідно частини 1 статті 516 Цивільного кодексу України передбачено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Здійснивши аналіз договору підряду, суди дійшли вірного висновку про відсутність в тексті зазначеного договору будь-яких застережень або заборони щодо відступлення права вимоги, заміни кредитора у зобов'язанні чи особливостей здійснення такої заміни, а також положення про те, що заміна кредитора має проводитись за згодою боржника.

За таких обставин, визначена сторонами договору в пункті 10.8 конфіденційність ніяким чином не обмежує фактичної можливості передання кредитором права вимоги до боржника у відповідності до діючого законодавства, а норми чинного цивільного законодавства не пов'язують можливість визнання недійсним договору відступлення права вимоги з обставинами розголошення конфіденційної інформації за зобов'язаннями, у яких здійснюється заміна кредитора, чи її передачі третім особам.

Посилання ТОВ "Промтехпоставка ЛТД" на те, що договір цесії є фактично договором факторингу, який ПрАТ "Корум Україна" не мав права укладати у зв'язку з відсутністю відповідної ліцензії, суди відхилили з огляду на те, що договором цесії № ТК/175-15 (відступлення права вимоги) сторони обумовили, що за відступлення права вимоги від боржника заборгованості, зазначеній в п. 1.1 цього договору, цесіонарій сплачує цеденту винагороду в сумі 8868640,60грн. Оплата проводиться в строк до 30.12.2016р. після підписання сторонами акта приймання-передачі, вказаного в п. 2.2 цього договору. Цесіонарій має право провести підсумковий розрахунок раніше строків, зазначених в п. 1.2 даного договору.

Розрахунок провадиться у безготівковій формі, шляхом перерахування цесіонарієм грошових коштів на поточний рахунок цедента. Форма розрахунку може бути проведена в іншому виді (у т.ч. допускається вексельна форма розрахунку, залік), що окремо обумовлюється сторонами у додаткових угодах (п. 1.4).

Сторони погодили, що цей договір набирає сили з моменту його підписання та діє до моменту повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором (п. 5.1).

За приписами статті 235 Цивільного кодексу України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

Відповідно до статті 1077 Цивільного кодексу України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Частиною 1 статті 1078 Цивільного кодексу України передбачено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Сторонами договору є фактор і клієнт (стаття 1079 Цивільного кодексу України). Фактором може бути банк або фінансова установа, а також фізична особа - підприємець, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції. Клієнтом може бути фізична або юридична особа, яка є суб'єктом підприємницької діяльності.

Враховуючи вищевикладене, договір факторингу полягає у переході до фактора права вимоги до боржника, тобто останній зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові та у цьому повідомленні визначено грошову вимогу, яка піддягає виконанню, а також вказано фактора, якому має бути здійснено платіж. Тоді як, згідно нормам законодавства метою відступлення права вимоги є передача права вимоги від одного кредитора до іншого кредитора, тобто фактична заміна сторони у виконанні зобов'язання без набуття додаткового доходу жодним з кредиторів.

Відповідно до приписів частини 3 статті 656 Цивільного кодексу України предметом договору купівлі-продажу може бути право вимоги, якщо вимога не має особистого характеру. До договору купівлі-продажу права вимоги застосовуються положення про відступлення права вимоги, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, договір цесії № ТК/175-15 (відступлення права вимоги) від 10.11.2015 не містить істотних ознак і умов, притаманних договору факторингу, його предметом не є фінансування (надання коштів) однією юридичною особою іншій.

А відтак, суди дійшли вірного висновку, що відступлення права вимоги за оспорюваним договором цесії, укладеним між ПрАТ "Корум Україна" та ПАТ "Харківський машинобудівний завод "Світло шахтаря", здійснено з дотриманням вимог законодавства, спірний правочин спрямований на настання реальних для його сторін наслідків.

Також, судом апеляційної інстанції вірно враховано те, що нормами чинного законодавства передбачена можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках, встановлених договором або законом, при цьому, орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою, а тому законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

З огляду на вищенаведене, суди попередніх інстанцій дійшли до правомірного висновку про наявність підстав для визнання недійсним з моменту укладання договір цесії (відступлення права вимоги) №ТК/175-15 від 10.11.2015, укладеного між Приватним акціонерним товариством "Корум Україна" та Публічним акціонерним товариством "Харківський машинобудівний завод "Світло шахтаря" в частині передачі права вимоги на суму 635180,00грн. та відмови у решті позову.

Відповідно до приписів статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Решту доводів скаржника, викладених у касаційній скарзі судова колегія вважає непереконливими та такими, що спростовуються наявними доказами та встановленими обставинами, а тому відсутні правові підстави для скасування оскаржуваних судових рішень.

Враховуючи наведене, та керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтехпоставка ЛТД" залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 19.12.2016 у справі №905/784/16 господарського суду Донецької області залишити без змін.

Головуючий суддя М. Данилова

Судді О. Сибіга

В. Швець