Постанова

від 05.04.2017 по справі 904/11655/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.04.2017 року Справа № 904/11655/16

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Широбокової Л.П. - доповідач,

cуддів : Орєшкіної Е.В., Подобєд І.М.

при секретарі судового засідання Абадей М.О.

за участю представників сторін

від позивача: ОСОБА_1, представник, довіреність №б/н від 16.12.2016р.;

від відповідача: представник не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дніпроважмаш", м. Дніпро на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.02.2017р. у справі №904/11655/16

за позовом Підприємства з іноземними інвестиціями у формі

товариства з обмеженою відповідальністю "Бюро Верітас

Україна", м. Київ

до Публічного акціонерного товариства "Дніпроважмаш",

м. Дніпро

про стягнення заборгованості 190457,88 грн

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 02.02.2017р. у даній справі (суддя Панна С.П.) з урахуванням ухвали про виправлення описки від 03.04.2017р. позов задоволено частково. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Дніпроважмаш" на користь Підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Бюро Верітас Україна" заборгованість у загальній сумі 189889,35 грн, з яких: 180420,00 грн - сума основної заборгованості; 1833,77 грн - 3% річних; 7635,58 грн - інфляційних втрат, 2856,87 грн - судового збору. В решті позовних вимог відмовлено в зв'язку з невірним розрахунком суми річних.

Не погодившись із зазначеним рішенням суду, Відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив рішення від 02.02.2017р. скасувати, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд не дослідив всі обставини справи та не надав оцінки неналежному виконанню робіт Позивачем. Крім того, позовні вимоги задоволені судом частково, тоді як в резолютивній частині рішення сума боргу зазначена без урахування часткового задоволення позову.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.03.2017р. апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства "Дніпроважмаш" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.02.2017р. у справі №904/11655/16 прийнята до розгляду колегією суддів у складі головуючого судді Широбокової Л.П., суддів Орєшкіної Е.В., Подобєд І.М.

Представник апелянта в судові засідання не з'явився, незважаючи на те, що належним чином був повідомлений про час та місце слухання справи, жодних клопотань від нього не надходило, тому суд вважає за можливе розглянути справу без його участі, оскільки останній не скористався наданими йому ст. 22 Господарського процесуального кодексу України правами.

Позивач проти доводів апеляційної скарги заперечує, стверджує, що належним чином виконав свої зобов'язання за договором щодо надання послуг, а відповідач безпідставно ухиляється від їх оплати. Просив рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Апеляційним судом при перегляді справи встановлено, що 18.05.2015р. між Публічним акціонерним товариством "Дніпроважмаш" - замовник (надалі відповідач) та Підприємством з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Бюро Верітас Україна" - виконавець (надалі позивач) було укладено договір №BV-UKR 4901/15 DNP, відповідно до п.1.1 якого замовник доручає, а виконавець надає послуги інспектування, зазначені у додатках до цього договору, які є його невід'ємними частинами. Послуги інспектування здійснюються на умовах та за розцінками, зазначеними у додатках, які є невід'ємними частинами договору. Послуги надаються на підставі письмової заявки замовника (п.1.2 договору).

Сторонами були складені та підписані додатки до договору, зокрема щодо спірних послуг - Додаток №3 від 18.02.2016р. на проведення інспекції тюбінгів типу 6.5-40, в якому визначено обсяг інспекції (п.п. 1- 9) та вартість - 1860,00 грн за 1 людино-день інспекції.

На виконання вказаних умов договору позивач склав щотижневі інспекційні звіти за період з 22.02.2016р. по 15.04.2016р. (а.с.27-61), склав акт виконаних робіт від 27.04.2016р. та рахунок-фактуру №42809 від 27.04.2016р. про надання послуг на суму 180 420,00 грн, які зі сторони виконавця підписані фінансовим менеджером ОСОБА_2 на підставі доручення №237 від 13.10.2015р., та за актом передачі документів від 28.04.2016р. надав відповідачу акт та рахунок.

Крім того, з листом RTM281-16NZ від 23.06.2016р. направив відповідачу акт та рахунок, пакет інспекційних звітних документів, які останній отримав 29.06.2016р. (а.с.22). Також направив претензію від 19.07.2016р.

Відповідач спірний акт виконаних робіт не підписав, надані послуги не оплатив, що і є підставою вказаного позову. Позивач, крім суми боргу 180420,00 грн, просить стягнути з відповідача 2402,30 грн - 3% річних; 7635,58 грн - інфляційних втрат.

Зі встановленого судом слідує, що між сторонами склалися правовідносини з надання послуг та відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч.1 ст.193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем були надані обумовлені договором послуги, про що складено та надано відповідачу інспекційні звіти: №WR-01-DNP.IND.046.2016.08-01 за період 22.02.2016-28.02.2016, №WR-02-DNP.IND.046.2016.08-01 за період 29.02.2016-06.03.2016, №WR-03-DNP.IND.046.2016.08-01 за період 07.03.2016-13.03.2016, №WR-04-DNP.IND.046.2016.08-01 за період 13.03.2016-20.03.2016, №WR-05-DNP.IND.046.2016.08-01 за період 21.03.2016-27.03.2016, №WR-06-DNP.IND.046.2016.08-01 за період 28.03.2016-01.04.2016, №WR-07-DNP.IND.046.2016.08-01 за період 02.04.2016-05.04.2016, №WR-07-DNP.IND.046.2016.08-01 за період 02.04.2016-05.04.2016, №WR-08-DNP.IND.046.2016.08-01 за період 14.04.2016-15.04.2016 та акт приймання-здачі робіт №42809 на суму 180 420,00 грн. Вартість наданих послуг розрахована позивачем виходячи з табелю обліку робочого часу, згідно якого на надання цих послуг було затрачено 97 людино-днів, що за узгодженою ціною 1860,00 грн, складе 180420,00 грн.

Відповідач акт приймання робіт не підписав, мотивованих заперечень не висловив. В своїй апеляційній скарзі посилається на те, що послуги були надані неякісно, внаслідок чого частина продукції була визнана отримувачем нижчою за якістю та знижена вартість поставленої продукції. Втім, відповідач відповідних доказів до матеріалів справи не долучив, не довів причинного зв'язку між претензіями отримувача продукції та саме спірною інспекцією, тому його доводи в цій частині судом відхиляються та суд доходить висновку, що послуги були надані відповідно до умов договору.

В силу ст.530 Цивільного кодексу України зобов'язання щодо оплати послуг повинно бути виконано у встановлений строк.

У п.4.1.-4.4. договору сторони обумовили порядок та строки оплати послуг, а саме Позивач повинен виставити рахунок-фактуру у відповідності з наданими послугами, тарифи яких визначені в Додатках до Договору, Замовник повинен оплатити послуги Виконавця протягом 35 днів з моменту підписання сторонами акту здачі-приймання послуг; моментом надання послуг вважається дата/період, зазначений у Акті здачі-приймання наданих послуг.

Порядок приймання послуг визначено у п. 2.4, 4.6-4.7 договору, згідно яких Позивач зобов'язаний був підготувати та надати на розгляд Відповідача оригінал інспекційного звіту в паперовому вигляді та 2 примірники акту здачі-приймання наданих послуг; по закінченню надання послуг по кожній інспекції Позивач протягом 10 робочих днів має направити Відповідачу підписані уповноваженою особою та скріплені печаткою Позивача акт здачі-приймання наданих послуг, інспекційний звіт та рахунок на оплату, а також податкову накладну відповідно до положень Податкового кодексу України (п.4.8. договору). Відповідач мав розглянути, підписати та повернути Позивачу 1 примірник акту здачі-приймання наданих послуг протягом 10 робочих днів з дати отримання, що підтверджує факт прийняття наданих послуг або надати письмову відмову проти приймання наданих послуг; якщо Замовник (Відповідач) не заявить Позивачу (Виконавцю) мотивовані заперечення в вище вказані строки та не направить на адресу Виконавця один примірник підписаного Акту здачі-приймання наданих послуг, послуги вважаються наданими належним чином, прийнятими та такими, що підлягають 100% оплаті Замовником (Відповідачем).

Як встановлено судом вище, надання послуг підтверджено щотижневими інспекційними звітами, які разом з рахунком та актом приймання-передачі послуг були направлені відповідачу 24.06.2016р., тому суд першої інстанції прийшов до вірного висновку щодо строку оплати послуг до 30.07.2016р., оскільки за актом передачі документів від 28.04.2016р. позивач не надав відповідачу всі обумовлені договором документи, та в останнього не виникло зобов'язання щодо оплати з часу складання такого акту.

Крім того, визнання відповідачем суми наданих послуг підтверджується відповіддю Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків ДФС про включення ПАТ «Дніпроважмаш» (Відповідач) до складу податкового кредиту декларації з ПДВ за жовтень 2016р. податкової накладної від 24.04.2016р. №293 на загальну суму 180420,00 грн, в т.ч. ПДВ у сумі 30070,00 грн.

Доказів оплати наданих послуг у сумі 180420,00 грн відповідач не надав, доводи позивача не спростував.

За встановлених обставин, позовні вимоги про стягнення боргу 180420,00 грн підтверджені матеріалами справи та правомірно задоволені судом першої інстанції.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

3% річних за період прострочення з 30.07.2016 року по 30.11.2016 року становлять 1833,77 грн, інфляційні втрати з врахуванням індексу інфляції за серпень - листопад 2016р. - 7 635,58 грн, та в цій частині вимоги про стягнення річних та інфляційних втрат підлягають задоволенню. В решті вимог про стягнення річних слід відмовити, оскільки позивач невірно визначив настання строку виконання зобов'язання з оплати послуг, про що зазначено судом вище.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод: кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Європейський суд з прав людини під терміном "власність" розуміє також грошові кошти, що підлягають оплаті. Невиконанням обов'язку щодо оплати виконаних робіт відповідач порушує права позивача, безпідставно не передаючи грошові кошти (вартість робіт) у власність позивача.

В силу ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права або інтересу, який може бути захищений судом, зокрема, шляхом примусового виконання обов'язку в натурі.

Враховуючи викладене, підстав для скасування чи зміни рішення суду відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України не вбачається, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення господарського суду Дніпропетровської області без змін.

Судові витрати по апеляційній скарзі покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 103-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дніпроважмаш", м. Дніпро на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.02.2017р. у справі №904/11655/16 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.02.2017р. у справі №904/11655/16 залишити без змін.

Постанова набирає чинності з часу її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцятиденного строку.

Повний текст постанови складений 10.04.2017р.

Головуючий суддя Л.П. Широбокова

Суддя І.М. Подобєд

Суддя Е.В. Орєшкіна