Ухвала

від 04.04.2017 по справі 915/766/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

УХВАЛА

04 квітня 2017 року Справа № 915/766/15

Кредитори:

1) Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізон-Імпорт» (вул. Зарічна, 55а, м. Пологи, Запорізька область, 70600),

2) Приватне акціонерне товариство «Агрохімцентр» (вул. Лобачевського, 23/4 літ. «Б» , м. Київ, 02090),

3) Публічне акціонерне товариство «Аграрний фонд» (вул. Б.Грінченка, 1, м. Київ, 01001),

4) Товариство з обмеженою відповідальністю «АТ КАРГІЛЛ» (вул. Мечникова, 3, м. Київ, 01133).

5) Приватне підприємство «Торговий Дім Полетехніка-Сервіс» (вул. Зарічна, 55А, м. Пологи, Запорізька область, 70600).

6) Приватне підприємство «Сервісний Центр Полетехніка-Сервіс» (вул. Зарічна, 55А, м. Пологи, Запорізька область, 70600).

7) Приватне підприємство «Бізон» (вул. Центральна, 122, с. Кінські Роздори, Запорізька область, 70650, поштова адреса: вул. Леніна, 74, смт. Куйбишеве, Куйбишевський район, Запорізька область, 71001).

Банкрут: Фермерське господарство «ОСОБА_1В.» , вул. Першотравнева, 84, с. Миколо-Гулак, Казанківський район, Миколаївська область, 56023, ідентифікаційний код 35741991.

Ліквідатор: арбітражний керуючий ОСОБА_2, а/с 117, м. Херсон, 73003.

Засновник: ОСОБА_3 (вул. Першотравнева, 76, с. Миколо-Гулак, Казанківський район, Миколаївська область, 56023).

ОСОБА_4 (вул. Послушняка, 41, смт. Казанка, Казанківський район, Миколаївська область, 56000).

Приватний нотаріус Казанківського районного нотаріального округу Миколаївської області ОСОБА_5 (вул. Миру, 220/2, смт. Казанка, Казанківський район, Миколаївська область, 56000.

Публічне акціонерне товариство комерційний банк ПриватБанк , 49094, м.Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50.

Суддя Василяка К.Л.

ПРЕДСТАВНИКИ:

від кредиторів:

від банкрута: ОСОБА_2 - ліквідатор.

в судовому засіданні приймає участь: представник гр. ОСОБА_4 - Цуріка, дов. №327 від 31.03.2016р., представник гр. ОСОБА_3 - ОСОБА_6, за довіреністю, представник ПАТ КБ ПриватБанк ОСОБА_7, дов. №7859-К-О.

СУТЬ СПРАВИ : про банкрутство Фермерського господарства ОСОБА_1В. , Миколаївська обл., Казанківський р-н.

01.09.2016р. ліквідатор звернувся до господарського суду із заявою про визнання покладання субсидіарної відповідальності на засновника.

До заяви було додано клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Заяву ліквідатора про звільнення від сплати судового збору судом розглянуто та відхилено, про що винесено відповідну ухвалу.

В судовому засіданні представник гр. ОСОБА_3 пояснив суду, що жодних умисних дій щодо доведення фермерського господарства до банкрутства гр. ОСОБА_3 не вживав. Основна частина діяльності підприємства була на покійному браті гр. ОСОБА_3, після смерті якого нормальну прибуткову діяльність господарства забезпечити не вдалося. Однак, гр. ОСОБА_3 до останнього сплачував всі податки та збори (обов'язкові платежі), в тому числі за орендну плату за земельні паї а також заробітну плату, тому твердження ліквідатора про доведення ФГ ОСОБА_1 до банкрутства є безпідставними.

Заслухавши присутніх в судовому засіданні представників сторін, вивчивши матеріали справи, дослідивши докази у їх сукупності, господарський суд, -

встановив :

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 26.05.2015 р. порушено провадження у справі про банкрутство боржника - Фермерського господарства «ОСОБА_1В.» за заявою кредитора - ТОВ Бізон-Імпорт , визнані вимоги заявника у сумі 1696708,97 грн., введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого ОСОБА_2

Ухвалами Господарського суду Миколаївської області від 15.07.2015 р., 19.08.2015 р. визнані вимоги кредиторів, затверджено реєстр вимог кредиторів боржника.

Постановою суду від 30.09.2015р. боржника було визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого ОСОБА_2

В ході проведення ліквідаційної процедури ліквідатор звернувся до господарського суду із заявою про покладення субсидіарної відповідальності на засновника ФГ ОСОБА_1 - гр. ОСОБА_3, в якій просить суд: а) визнати факт доведення фермерського господарства ОСОБА_1 до банкрутства його засновником та директором ОСОБА_3; б) задовольнити заяву ліквідатора про покладення субсидіарної відповідальності на засновника і директора ФГ ОСОБА_1 ОСОБА_3 у зв'язку із доведенням до банкрутства; в) стягнути з ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 18 427 108,0 грн.

Заява ліквідатора мотивована наступним: по-перше, в період з 2013 по 2015роки підприємство придбало та реалізувало основні засоби на суму, за даними ліквідатора, понад 3 млн. грн., при цьому у зв'язку з відсутністю у ліквідатора первинних документів, що підтверджують отримання фермерським господарством коштів та неможливістю здійснити перевірку відповідності ціни реалізації ринковій, ліквідатор зробив висновок про те, що таке відчуження було здійснено безкоштовно; по-друге, за даними балансів 2013-2015 років наявний статутний фонд в сумі 2350,0 тис. грн.; по-третє, згідно з даними балансів 2013-2015 років вбачається наявність у підприємства: дебіторської заборгованості та готової продукції, однак у зв'язку з відсутністю у ліквідатора первинних документів, він позбавлений можливості з'ясувати повний перелік дебіторів, суми дебіторської заборгованості, строки її виникнення, а також проведення претензійної роботи по її стягненню, перелік готової продукції, її місце збереження та вартість; по-четверте, з аналізу руху готівкових коштів за даними, отриманими від установ банків, ліквідатор зробив висновок про наявний значний рух коштів, однак у зв'язку з відсутністю первинних документів, встановити спрямування цих коштів неможливо; по-п'яте, згідно з наявними у ліквідатора даними ,у підприємства-боржника значно збільшилась сума кредиторської заборгованості, наявні кредитні зобов'язання перед банківськими установами, однак, у зв'язку з відсутністю первинних документів, ліквідатор позбавлений можливості встановити спрямування цих коштів та дії, які були вчинені керівництвом щодо погашення заборгованості.

Отже, фактично, всі доводи ліквідатора ґрунтуються на відсутності у нього первинної документації та неможливістю дослідити спрямування коштів, суми укладених підприємством угод, а також структуру дебіторської заборгованості.

Згідно з приписами ч. 5 ст. 41 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , під час здійснення своїх повноважень ліквідатор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями боржника у зв'язку з доведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою.

У разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов'язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов'язаннями.

Стягнені суми включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані тільки для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, встановленому цим Законом.

Відповідно до вимог ч. 1 ст.619 Цивільного кодексу України, договором або законом може бути передбачена поряд із відповідальністю боржника додаткова (субсидіарна) відповідальність іншої особи.

Відповідно до ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.

Правовий статус фермерського господарства регулюється ст.114 Господарського кодексу України та Законом України Про фермерське господарство .

Відповідно до статті 1 вказаного Закону, фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону.

Частини 1,2 ст. 21 Закону України Про фермерське господарство визначають, що фермерське господарство несе відповідальність за своїми зобов'язаннями у межах майна, яке є власністю фермерського господарства. Звернення стягнення на земельні ділянки, надані у власність для ведення фермерського господарства, допускається у випадках, коли у фермерського господарства відсутнє інше майно, на яке може бути звернено стягнення.

Статутом Фермерського господарства ОСОБА_1В. передбачено, що господарство не несе відповідальності за зобов'язаннями засновника господарства, засновник господарства не несе відповідальності за зобов'язаннями господарства (п.п.2.8, 2.9 статуту, а.с. 72 т.5).

Отже, суд приходить до висновку, що застосування субсидіарної відповідальності особи, можливе лише за умови, якщо така відповідальність прямо передбачена договором, законом або статутними документами підприємства.

Ліквідатор у своїй заяві просить суд визнати факт доведення ФГ ОСОБА_1В. до банкрутства його засновником та директором ОСОБА_3.

В даному випадку слід зазначити, що нормами Господарського процесуального кодексу України та Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом не передбачено такого способу захисту порушених прав як визнання факту, зокрема факту доведення до банкрутства. Частина 5 статті 41 вказаного Закону передбачає покладення субсидіарної відповідальності у випадку наявного встановленого доведення до банкрутства та вини засновника або керівника боржника у банкрутстві підприємства.

Відповідно до приписів ст. ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Ліквідатор не надав суду жодних належних та допустимих доказів наявності встановленого доведення ФГ ОСОБА_1В. до банкрутства його засновником та директором.

Нормами Закону України Про фермерське господарство та статутом підприємства-боржника не передбачено покладення субсидіарної відповідальності на засновників фермерського господарства.

За таких обставин, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви ліквідатора.

Керуючись ст. ст. 40, 41 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , ст. ст. 32, 33, 86 ГПК України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ліквідатора ФГ ОСОБА_1В. про покладення субсидіарної відповідальності на засновника - відмовити.

Суддя К.Л. Василяка