Ухвала

від 29.03.2017 по справі 6/288

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

29.03.2017Справа № 6/288

За скаргою Публічного акціонерного товариства Укрнафта

на дії відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України при виконанні наказу Господарського суду міста Києва від 19.03.2008 у справі №6/288

за позовом Національної акціонерної компанії Нафтогаз України

до Відкритого акціонерного товариства Укрнафта

про стягнення 37233051,26 грн.

Суддя Сташків Р.Б.

Представники:

від позивача - Єгоров В.С. (представник за довіреністю);

від відповідача - Івахненко І.В. (представник за довіреністю);

від ДВС - не з'явилися.

СУТЬ СПОРУ:

Господарським судом міста Києва у порядку ст. 121-2 ГПК України прийнято до розгляду указану скаргу, у якій скаржник просить суд визнати недійсними постанови головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - ДВС) Медведєва О.В., винесені у рамках виконавчого провадження №7411450 з виконання наказу №6/288, виданого Господарським судом міста Києва 19.03.2008, а саме постанови про стягнення з боржника виконавчого збору та про арешт коштів боржника від 08.08.2016.

Скарга, зокрема, мотивована тим, що 11.08.2016 Господарським судом міста Києва була винесена ухвала про відстрочку виконання рішення у справі №6/288, та про розгляд у суді питання відстрочки боржником було повідомлено ДВС, однак останнє виконавчих дій не відклало, результатів розгляду заяви про відстрочку не дочекалося, відтак, передчасно та протиправно винесло оскаржувані постанови, які б, якщо питання їх винесення розглядалося після винесення судом ухвали про відстрочку виконання рішення, не були б винесенні, оскільки за законом при існування відстрочки виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій.

Стягувач та ДВС проти задоволення вимог скарги заперечували з посиланням, зокрема, що на момент винесення оскаржуваних постанов ухвали про відстрочку виконання рішення у справі №6/288 не існувало.

У судове засідання 29.03.2017 ДВС представників не направив. Судом враховано, що за приписами ст. 121-2 ГПК України неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу державної виконавчої служби, приватного виконавця в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги, тому суд перейшов до розгляду скарги у даному засіданні.

Наказ Господарського суду міста Києва від 19.03.2008 у справі №6/288 перебував на виконанні у ДВС межах виконавчого провадження №7411450.

29.07.2016 ДВС було винесено постанову про поновлення виконавчого провадження №7411450 та цього ж дня ДВС керуючись ст.ст. 5, 11, 90 Закону України Про виконавче провадження направив боржнику (скаржнику) вимогу про виконання рішення у строк до 7ми днів з моменту винесення вимоги та про надання інформації щодо наявності або відсутності обставин, що зумовлюють зупинення або закінчення виконавчого провадження та про необхідність повідомити про залишок заборгованості за виконавчим документом.

За приписами ст. 253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Отже, встановлений вимогою ДВС 7ми денний строк розпочав перебіг 30.07.2016 та тривав по 05.08.2016 включно.

Указані постанова та вимога ДВС були отримані боржником 03.08.2016, тобто за два дні до закінчення строку, та 04.08.2016 (за день до закінчення строку, що підтверджено реєстром передачі документів) боржником було надано до ДВС листа, що у Господарському суді міста Києва розглядається заява про відстрочку виконання рішення у справі №6/288, розгляд якої призначено на 11.08.2016, у зв'язку з чим боржник просив ДВС не проводити виконавчих дій до розгляду цієї заяви. До листа боржника було додано копію самої заяви та роздруківку з веб-сайту Судова влада України про призначення її до розгляду.

11.08.2016 Господарським судом міста Києва була винесена ухвала про відстрочку виконання рішення у справі №6/288.

Так, відповідно до ст. 34 Закону України Про виконавче провадження (тут і надалі Закон у редакції станом на час винесення оскаржуваних постанов) виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі, зокрема, надання судом, який видав виконавчий документ, відстрочки виконання рішення.

При цьому, відповідно до ст. 32 Закону, за наявності обставин, що перешкоджають проведенню виконавчих дій (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), або з інших підстав, внаслідок виникнення яких сторони були позбавлені можливості скористатися правами , наданими їм цим Законом, виконавець може відкласти проведення виконавчих дій з власної ініціативи або за заявою стягувача чи боржника на строк до 10 робочих днів.

Суд погоджується з доводами ДВС, що дійсно, станом на 08.08.2016 ухвали від 11.08.2016 про відстрочку виконання рішення у справі №6/288 Господарського суду міста Києва ще не існувало, проте за приписами ст. 18 Закону виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, зокрема, неупереджено, ефективно та своєчасно. Але ДВС не надало суду належного нормативного та доказового обґрунтування, чому, враховуючи обізнаність про призначення у суді на 11.08.2016 заяви боржника про відстрочку виконання рішення, ДВС не скористалося наданим йому ст. 32 Закону правом, у сукупності з покладеним на нього ст. 18 Закону обов'язком вчинення дій неупереджено та своєчасно, винести з власної ініціативи постанову у порядку указаної ст. 32 Закону про відкладення виконавчих дій та (або іншим чином) відкласти початок вчинення виконавчих дій до розгляду судом 11.08.2016 заяви боржника про відстрочку виконання рішення, та зокрема, оскільки така відстрочка є підставою за ст. 34 Закону для зупинення вчинення виконавчих дій, та з метою надання боржнику можливості реалізувати надане Законом право подати ДВС докази про надання або відмову у наданні відстрочки.

Відтак, вчинивши протиправну бездіяльність щодо неврахування розгляду судом заяви про відстрочку виконання рішення, ДВС передчасно виніс постанови про стягнення з боржника виконавчого збору та про арешт коштів боржника від 08.08.2016, оскільки Господарським судом міста Києва ухвалою від 11.08.2016 було відстрочено виконання рішення у справі №6/288 до 11.08.2017 включно, а відтак, якби питання винесення цих постанов розглядалося ДВС після 11.08.2017, то законні підстави для винесення оскаржуваних постанов відповідно у ДВС були б відсутні - проведення виконавчих дій за ст. 34 Закону при відстрочці виконання рішення зупиняється.

Натомість, існування на даний час постанов про стягнення з боржника виконавчого збору та про арешт коштів боржника від 08.08.2016, за умови одночасного існування ухвали від 11.08.2016 про відстрочку виконання рішення, позбавляє боржника можливості користуватися належним йому на праві власності майно - грошовими коштами. Тобто наявність постанов про стягнення коштів та про накладення арешту, без відповідної правової підстави їх існування - виконання рішення суду відстрочено, фактично порушує право Відповідача на мирне володіння своїм майном.

Відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

Згідно з положеннями статті 1 Першого протоколу до Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальним принципами міжнародного права.

Враховуючи викладене, та зокрема, доведеність у діях ДВС, як протиправної бездіяльності, так і протиправності існування на даний час винесених ДВС постанов (виконання рішення судом відстрочено), та з метою захисту законних прав власника майна, у зв'язку з тим, що на сьогодні на належне боржнику майно (грошові кошти) за рішенням ДВС належить накласти стягнення та арешт, і все без необхідної на те на даний час правової підстави (правова підстава відпала з 11.08.2016), суд вважає за необхідне задовольнити вимогу скаржника та скасувати винесені ДВС постанови.

Інші доводи та заперечення стягувача та ДВС судом розглянуті та відхилені, оскільки, з огляду на вищеописані встановлені судом обставини, на результат вирішення скарги (задоволення її вимог) впливу не мають.

Керуючись ст. 121-2 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Вимоги скарги задовольнити.

Визнати недійсними постанови головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Медведєва О.В., винесені у рамках виконавчого провадження №7411450 з виконання наказу №6/288, виданого Господарським судом міста Києва 19.03.2008:

- про стягнення з боржника виконавчого збору від 08.08.2016;

- про арешт коштів боржника від 08.08.2016.

Дана ухвала набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена в установленому законом порядку.

Суддя Р.Б. Сташків