Постанова

від 13.11.2017 по справі 6/288

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2017 року Справа № 6/288

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Корнілової Ж.О.-головуючого (доповідач), Карабаня В.Я., Нєсвєтової Н.М., розглянувши матеріали касаційної скарги Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на ухвалу та постановуГосподарського суду міста Києва від 29.03.2017 Київського апеляційного господарського суду від 08.06.2017 у справі№ 6/288 Господарського суду міста Києва за скаргоюПублічного акціонерного товариства "Укрнафта" на діїВідділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України за позовомНаціональної акціонерної компанії "Нафтогаз України" ДоВідкритого акціонерного товариства "Укрнафта" Простягнення 37233051, 26 грн,

за участю представників сторін:

від стягувача: Прокоф'єва Л.В.,

від боржника: Івахненко І.В.,

від Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України: Медведєв О.В.,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Укрнафта" звернулося до Господарського суду міста Києва зі скаргою про визнання недійсними постанов головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Медведєва О.В., винесених у рамках виконавчого провадження № 7411450 з виконання наказу № 6/288, виданого Господарським судом міста Києва 19.03.2008 про стягнення з боржника виконавчого збору від 08.08.2016; про арешт коштів боржника від 08.08.2016.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.03.2017 у справі № 6/288 (суддя Сташків Р.Б.) залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.06.2017 у справі № 6/288 (у складі колегії суддів: Чорної Л.В.-головуючого, Разіної Т.І., Яковлєва М.Л.) скаргу задоволено; визнано недійсними постанови головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Медведєва О.В., винесені у рамках виконавчого провадження № 7411450 з виконання наказу № 6/288, виданого Господарським судом міста Києва 19.03.2008 про стягнення з боржника виконавчого збору від 08.08.2016; про арешт коштів боржника від 08.08.2016.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.03.2017 та постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.06.2017, Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.03.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.06.2017 у справі № 6/288 скасувати, і прийняти нове рішення про відмову у задоволенні скарги.

У касаційній скарзі скаржник посилається на недотримання судами норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача Корнілову Ж.О., обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши представника стягувача, боржника та ВДВС, перевіривши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судами встановлено, що рішенням Господарського суду міста Києва від 15.06.2007 у справі № 6/288 за позовом Національної компанії "Нафтогаз України" до Відкритого акціонерного товариства "Укрнафта" про стягнення заборгованості, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.10.2007 та постановою Вищого господарського суду України від 18.02.2008, позов частково задоволено; стягнуто з Відкритого акціонерного товариства "Укрнафта" на користь Національної компанії "Нафтогаз України" 23141260,15 грн. основного боргу, 15848,25 грн. витрат з оплати судового збору та 73,34 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На виконання зазначеного рішення 19.03.2008 господарським судом видано наказ.

Оскаржуються постанови державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Медведєва О.В. про стягнення з боржника виконавчого збору від 08.08.2016 та про накладення арешту на кошти боржника від 08.08.2016.

З матеріалів справи вбачається, що постановою від 13.05.2008 відкрито виконавче провадження за № 7411450, боржнику надано 7-ми денний строк для добровільного виконання рішення.

Постанову отримано боржником 19.05.2008.

Боржник 20.05.2008 звернувся до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України із заявою про зупинення виконавчого провадження № 7411450.

Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Качмара В.Б. від 21.07.2008 зупинено виконавче провадження на підставі п. 15 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження".

Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України Селезньова М.О. від 16.01.2014 поновлено виконавче провадження.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.07.2014 у справі № 6/288, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 14.10.2014, відстрочено виконання рішення Господарського суду міста Києва від 15.06.207 у даній справі до 28.07.2016.

Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Медведєва О.В. від 29.07.2016 поновлено виконавче провадження.

Судами встановлено, що 29.07.2016 головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Медведєв О.В., керуючись ст.ст. 5, 11, 90 Закону України "Про виконавче провадження" направив боржнику (скаржнику) вимогу про виконання рішення у строк до 7-ми днів з моменту винесення вимоги та про надання інформації щодо наявності або відсутності обставин, що зумовлюють зупинення або закінчення виконавчого провадження та про необхідність повідомити про залишок заборгованості за виконавчим документом.

Зазначені постанову та вимогу боржником отримано 03.08.2016, тобто за два дні до закінчення строку.

Відповідач 04.08.2016 звернувся до ДВС з листом про те, що у Господарському суді міста Києва розглядається заява про відстрочку виконання рішення у справі №6/288, розгляд якої призначено на 11.08.2016 у зв'язку з чим боржник просив ДВС не проводити виконавчих дій до розгляду цієї заяви.

Незважаючи на заяву боржника, головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Медведєвим О.В. 08.08.2016 винесено постанови про стягнення з боржника виконавчого збору та про накладення арешту на кошти боржника.

Господарським судом міста Києва 11.08.2016 винесено ухвалу про відстрочку виконання рішення у справі № 6/288 до 11.08.2017.

Доказів оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 11.08.2016 у встановленому законодавством порядку матеріали справи не містять.

Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Медведєва О.В. від 04.11.2016 виконавче провадження зупинено.

Відповідно до п. 1 ст. 35 Закону України "Про виконавче провадження" (у відповідній редакції) за наявності обставин, що перешкоджають провадженню виконавчих дій, або у разі несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого провадження, внаслідок чого вони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, державний виконавець може відкласти виконавчі дії за заявою стягувача чи боржника або з власної ініціативи на строк до десяти робочих днів. Про відкладання провадження виконавчих дій державний виконавець виносить відповідну постанову, про що повідомляє сторонам.

Відповідно до п. 13 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" (у відповідній редакції) виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій, у разі надання судом, який видав виконавчий документ, відстрочки виконання рішення.

Відповідно до п. 5 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" (у відповідній редакції) сторони зобов'язані протягом трьох робочих днів письмово повідомити державного виконавця про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також письмово повідомляти державного виконавця про виникнення обставин, що зумовлюють обов'язкове зупинення виконавчого провадження, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі про зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - про зміну місця роботи.

Особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов'язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій. (п. 7 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" (у відповідній редакції).

Судами встановлено, що відповідач, користуючись наданими йому правами, у встановлений законодавством строк повідомив головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Медведєва О.В. про обставини, що зумовлюють відкладення виконавчих дій.

Незважаючи на повідомлення боржником про підстави, які зумовлюють відкладення, а в подальшому і зупинення виконавчий дій, державним виконавцем винесено оскаржувані постанови.

Суд апеляційної інстанції правомірно погодився з висновками суду першої інстанції про те, що винесення оскаржуваних постанов за наявності ухвали про відстрочку виконання рішення позбавляє боржника права можливості користуватись належним йому на праві власності майном - грошовими коштами.

Крім цього п. 8 ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження" (у відповідній редакції) постанова про стягнення виконавчого збору надсилається боржнику не пізніше наступного робочого дня після її винесення і може бути оскаржена до суду в десятиденний строк.

Відповідно до п. 4 ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" (у відповідній редакції) копії постанови державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення боржнику та банкам чи іншим фінансовим установам або органам, зазначеним у частині другій цієї статті та органам, що ведуть Державний реєстр обтяжень рухомого майна. Постанова державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Судами встановлено, що в порушення зазначених вимог, оскаржувані постанови надіслано на адресу відповідача 11.08.2016, про що свідчить штемпель на поштовому конверті.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 121 2 Господарського процесуального кодексу України скарга на рішення, дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби, приватних виконавців щодо виконання судових рішень господарських судів може бути подана стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів, крім рішень виконавця про відкладення проведення виконавчих дій, які можуть бути оскаржені протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів.

За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачу, боржнику, прокурору та органу державної виконавчої служби, приватному виконавцю. Ухвала може бути оскаржена у встановленому цим Кодексом порядку.

Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов до правильного висновку, що наявні підстави для задоволення скарги Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" на дії відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

Відповідно до ст. 111 7 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

У касаційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Відповідно до ст. 111 9 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право:

1) залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення;

2) скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції повністю або частково і прийняти нове рішення;

3) скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції;

4) скасувати рішення першої інстанції, постанову апеляційної інстанції повністю або частково і припинити провадження у справі чи залишити позов без розгляду повністю або частково;

5) змінити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції;

6) залишити в силі одне із раніше прийнятих рішень або постанов.

Відповідно до ст. 111 13 Господарського процесуального кодексу ухвали місцевого та апеляційного господарського суду можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених частиною першою статті 106 цього Кодексу.

Касаційні скарги на ухвали місцевого або апеляційного господарських судів розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення місцевого господарського суду, постанови апеляційного господарського суду.

У випадках скасування касаційною інстанцією ухвал про відмову у прийнятті позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство про повернення позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, припинення провадження у справі, про залишення позову без розгляду або про залишення без розгляду заяви у провадженні у справі про банкрутство, справа передається на розгляд суду першої інстанції.

Ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.03.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.06.2017 у справі № 6/288 Господарського суду міста Києва прийнято з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, з'ясуванням всіх обставин, що мають значення для правильного вирішення спору.

Доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі судова колегія вважає непереконливими, і такими, що спростовуються наявними доказами та встановленими матеріалами справи.

Таким чином ухвала Господарського суду міста Києва від 29.03.2017 та постанова Київського апеляційного господарського суду від 08.06.2017 у справі № 6/288 Господарського суду міста Києва підлягають залишенню без змін.

Керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 , 111 13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.03.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.06.2017 у справі № 6/288 Господарського суду міста Києва залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.03.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.06.2017 у справі № 6/288 Господарського суду міста Києва залишити без змін.

Головуючий, суддя:Корнілова Ж. О. Судді:Карабань В.Я. Нєсвєтова Н.М.